Идет загрузка документа (246 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О Государственном земельном кадастре

ВР Украины
Закон от 07.07.2011 № 3613-VI

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Державний земельний кадастр

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 9 грудня 2011 року N 4152-VI
,
 від 23 лютого 2012 року N 4444-VI,
 від 4 липня 2012 року N 5037-VI,
 від 6 вересня 2012 року N 5245-VI,
 від 2 жовтня 2012 року N 5394-VI,
 від 2 жовтня 2012 року N 5395-VI
,
 від 16 жовтня 2012 року N 5462-VI
,
 від 14 травня 2013 року N 233-VII
,
 від 2 липня 2013 року N 365-VII
,
від 5 червня 2014 року N 1325-VII
,
від 2 березня 2015 року N 222-VIII,
від 5 березня 2015 року N 247-VIII,
від 14 травня 2015 року N 418-VIII
,
від 2 червня 2015 року N 497-VIII
,
від 14 липня 2015 року N 597-VIII
,
 від 10 грудня 2015 року N 888-VIII
(зміни, внесені пунктом 7 (крім 
абзацу другого підпункту 4 цього пункту)
 розділу I Закону України від 10 грудня 2015 року N 888-VIII,
 набирають чинності з
1 березня 2016 року),
від 20 вересня 2016 року N 1533-VIII
,
від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII
,
 від 23 березня 2017 року N 1983-VIII
,
від 10 липня 2018 року N 2498-VIII
,
від 20 вересня 2019 року N 124-IX,
від 20 вересня 2019 року N 132-IX,
від 5 грудня 2019 року N 340-IX
(зміни, внесені
абзацом другим підпункту 8 пункту 10
 розділу І
Закону України від 5 грудня 2019 року N 340-IX,
 набирають чинності з
15 липня 2020 року),
від 31 березня 2020 року N 552-IX,
від 13 квітня 2020 року N 554-IX
(який вводиться в дію з 
1 січня 2021 року),
від 17 червня 2020 року N 711-IX
(враховуючи зміни, внесені 
Законом
 України від 28 квітня 2021 року N 1423-IX
),
від 3 листопада 2020 року N 943-IX,
від 5 листопада 2020 року N 985-IX
,
від 2 лютого 2021 року N 1175-IX
,
від 28 квітня 2021 року N 1423-IX
(зміни, внесені підпунктами 16, 19 пункту 31 розділу І Закону України
 від 28 квітня 2021 року N 1423-IX, набирають чинності з
26 серпня 2021 року;
зміни, внесені окремими підпунктами пункту 31 розділу І Закону України
 від 28 квітня 2021 року N 1423-IX, набирають чинності з
26 листопада 2021 року),
від 15 липня 2021 року N 1657-IX

26 травня 2022 року до цього Закону будуть внесені зміни, передбачені окремими підпунктами пункту 31 розділу І Закону України від 28 квітня 2021 року N 1423-IX)

(У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5462-VI)

Цей Закон установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

абзац четвертий частини першої статті 1 виключено

(згідно із Законом України
 від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

абзац п'ятий частини першої статті 1 виключено

(згідно із Законом України
 від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

абзац шостий частини першої статті 1 виключено

(згідно із Законом України
 від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

заява в електронній формі - заява про внесення або отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка формується і подається з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

(частину першу статті 1 доповнено новим абзацом
 сьомим згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 888-VIII,
у зв'язку з цим абзаци сьомий - дванадцятий
 вважати відповідно абзацами восьмим - тринадцятим
,
абзац сьомий частини першої статті 1 із змінами,
 внесеними згідно із
Законами України від 05.12.2019 р. N 340-IX,
від 03.11.2020 р. N 943-IX)

індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану);

кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів;

кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру;

кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо);

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування;

режимоутворюючий об'єкт - об'єкт природного або штучного походження (водний об'єкт, об'єкт магістральних трубопроводів, енергетичний об'єкт, об'єкт культурної спадщини (пам'ятка культурної спадщини та її територія, об'єкт культурної всесвітньої спадщини, буферна зона, історичний ареал населеного місця, історико-культурний заповідник, історико-культурна заповідна територія), акваторія морського порту, військовий об'єкт, інший визначений законом об'єкт), під яким та/або навколо якого у зв'язку з його природними або набутими властивостями згідно із законом встановлюються обмеження у використанні земель.

(абзац тринадцятий частини першої статті 1 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

2. Терміни "геоінформаційна система", "геопросторовий об'єкт", "геопросторові дані" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".

(статтю 1 доповнено частиною другою
 згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

Термін "функціональна зона" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".

(частину другу статті 1 доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 711-IX)

Стаття 2. Мета ведення Державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при:

регулюванні земельних відносин;

управлінні земельними ресурсами;

організації раціонального використання та охорони земель;

здійсненні землеустрою;

проведенні оцінки землі;

формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів;

справлянні плати за землю.

Стаття 3. Принципи Державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах:

обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти;

єдності методології ведення Державного земельного кадастру;

об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі;

внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;

відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються;

документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Стаття 4. Регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру

Регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру, здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, законів України "Про землеустрій", "Про оцінку земель", "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", "Про захист персональних даних", інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Стаття 5. Загальні засади ведення Державного земельного кадастру

1. Ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом:

створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону;

внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".

(частину першу статті 5 доповнено абзацом шостим
 згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

2. Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

3. Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

4. Державний земельний кадастр є державною власністю.

5. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Розділ II. ОРГАНИ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

Стаття 6. Система органів Державного земельного кадастру

1. Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

(частина перша статті 6 у редакції
 Закону України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

2. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

3. Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами.

(частина третя статті 6 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

Стаття 7. Повноваження органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, належать:

нормативно-правове забезпечення у сфері Державного земельного кадастру;

здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.

2. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать:

ведення та адміністрування Державного земельного кадастру;

абзац третій частини другої статті 7 виключено

(згідно із Законом України
 від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

здійснення підготовки земельно-кадастрової документації;

внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст;

здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні;

ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

розроблення технічних регламентів у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядків створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних;

(абзац дев'ятий частини другої статті 7 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 124-IX)

розроблення форм витягів, інформаційних довідок із Державного земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей із Державного земельного кадастру;

створення документів Державного земельного кадастру;

(абзац одинадцятий частини другої статті 7
 у редакції Закону України від 02.07.2013 р. N 365-VII)

участь у погодженні матеріалів і документації Державного земельного кадастру та в установленому порядку надання відповідних висновків;

затвердження статуту Адміністратора Державного земельного кадастру, здійснення контролю за його діяльністю, призначення його керівника;

організація взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань ведення Державного земельного кадастру;

організація робіт з підготовки та підвищення кваліфікації державних кадастрових реєстраторів;

здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.

(стаття 7 у редакції Закону
 України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Розділ III. СКЛАД ВІДОМОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

Стаття 8. Геодезична та картографічна основа Державного земельного кадастру

1. Геодезичною основою для Державного земельного кадастру є державна геодезична мережа.

2. Картографічною основою Державного земельного кадастру є карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

(частина друга статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 124-IX)

3. Для формування картографічної основи Державного земельного кадастру використовується єдина державна система координат.

4. До Державного земельного кадастру включаються відомості про координати пунктів державної геодезичної мережі.

5. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про картографічну основу:

склад відомостей, що відображаються на картографічній основі, у тому числі адреси об'єктів нерухомого майна (за наявності);

(абзац другий частини п'ятої статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

дата створення картографічної основи;

відомості про особу, яка створила картографічну основу;

масштаб (точність) картографічної основи;

система координат картографічної основи.

6. Картографічна основа Державного земельного кадастру використовується для формування та ведення містобудівного кадастру та кадастрів інших природних ресурсів.

(частина шоста статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

Стаття 9. Державний кадастровий реєстратор

1. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

(частина перша статті 9 у редакції
 Закону України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Надання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках може здійснюватися також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративні послуги", або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин.

(частину першу статті 9 доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 888-VIII
,
абзац другий частини першої статті 9 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 03.11.2020 р. N 943-IX)

Місцева державна адміністрація, сільська, селищна, міська рада визначають можливість здійснення ними повноважень з надання відомостей з Державного земельного кадастру з урахуванням можливості організаційного та технічного забезпечення їх реалізації.

(частину першу статті 9 доповнено абзацом третім
 згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 888-VIII)

Стажування особи у сфері земельних відносин проводиться безоплатно державним кадастровим реєстратором строком не більше одного місяця. За результатами успішного стажування особі державним кадастровим реєстратором видається відповідна довідка.

(частину першу статті 9 доповнено абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 888-VIII)

Не потребує проходження стажування особа, яка перед призначенням на посаду адміністратора центру надання адміністративних послуг чи на посаду у виконавчий орган місцевого самоврядування працювала державним кадастровим реєстратором протягом останніх двох років.

(частину першу статті 9 доповнено абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 888-VIII)

Порядок проведення стажування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

(частину першу статті 9 доповнено абзацом шостим
 згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 888-VIII)

Право на отримання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках мають нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій, пов'язаних з об'єктами нерухомості, та/або під час здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та особи, які відповідно до закону здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення такої реєстрації.

(частину першу статті 9 доповнено абзацом сьомим
 згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 888-VIII)

2. Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем.

3. Державним кадастровим реєстратором може бути громадянин України, який має вищу землевпорядну або юридичну освіту та стаж землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки.

4. Державний кадастровий реєстратор:

здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;

перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації;

(абзац третій частини четвертої статті 9
 у редакції Закону України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг;

здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;

присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;

надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні;

здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі;

передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

5. Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку.

6. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

7. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом.

(частина сьома статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 132-IX)

8. Частину восьму статті 9 виключено

(статтю 9 доповнено частиною восьмою згідно із
 Законом України від 02.07.2013 р. N 365-VII
,
частину восьму статті 9 виключено згідно із
 Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

Стаття 10. Об'єкти Державного земельного кадастру

1. Об'єктами Державного земельного кадастру є:

землі в межах державного кордону України;

землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць, землі в межах територій територіальних громад;

(абзац третій частини першої статті 10 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

обмеження у використанні земель;

земельна ділянка.

Стаття 11. Вимоги до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру

1. Відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

(частина перша статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 124-IX)

2. Зміна вимог норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали нормам та правилам, технічним регламентам.

(частина друга статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 124-IX)

Стаття 12. Склад відомостей Державного земельного кадастру про державний кордон України

1. До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про державний кордон України:

повні назви суміжних держав;

графічне зображення лінії державного кордону України;

координати прикордонних знаків та поворотних точок;

інформація про документи, на підставі яких встановлено державний кордон України;

дані щодо демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України.

(стаття 12 у редакції Закону
 України від 02.02.2021 р. N 1175-IX)

Стаття 13. Склад відомостей Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, землі в межах територій територіальних громад

(назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

1. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах):

а) найменування адміністративно-територіальної одиниці;

а1) відомості Державного адресного реєстру;

(частину першу статті 13 доповнено пунктом "а1"
 згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

б) опис меж адміністративно-територіальної одиниці;

в) площа земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці;

г) повне найменування суміжних адміністративно-територіальних одиниць;

ґ) інформація про акти, на підставі яких встановлені та змінені межі адміністративно-територіальних одиниць;

д) відомості про категорії земель у межах адміністративно-територіальної одиниці:

назва, код (номер), межі категорії земель;

опис меж;

площа;

інформація про документи, на підставі яких встановлено категорію земель;

д1) відомості про масив земель сільськогосподарського призначення:

назва, код (номер);

опис меж та угідь, що входять до складу масиву;

контури угідь;

площа;

інформація про земельні ділянки, що входять до складу масиву;

інформація про документи, на підставі яких відомості про масив внесено до Державного земельного кадастру;

(частину першу статті 13 доповнено пунктом "д1"
 згідно із Законом України від 10.07.2018 р. N 2498-VIII)

д2) відомості про межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об'єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності:

відомості про об'єкти, які передбачається розмістити на території;

опис меж;

площа;

інформація про документи, на підставі яких відомості про межі території внесено до Державного земельного кадастру;

(частину першу статті 13 доповнено пунктом "д2"
 згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 711-IX)

д3) відомості про межі функціональних зон:

назва, код (номер);

опис меж;

площа;

інформація про документи, на підставі яких відомості про межі функціональних зон внесено до Державного земельного кадастру;

(частину першу статті 13 доповнено пунктом "д3"
 згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 711-IX)

е) відомості про угіддя адміністративно-територіальної одиниці:

назва, код (номер);

контури угідь;

площа;

інформація про документи, на підставі яких визначено угіддя;

інформація про якісні характеристики угідь;

є) відомості про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці;

(пункт "є" частини першої статті 13 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

ж) відомості про бонітування ґрунтів адміністративно-територіальної одиниці.

2. Обсяг інформації Державного земельного кадастру про якісні характеристики земельних угідь в межах території адміністративно-територіальної одиниці визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру.

3. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про землі в межах території територіальної громади:

а) найменування територіальної громади;

б) опис меж території територіальної громади;

в) площа земель у межах території територіальної громади;

г) найменування суміжних територіальних громад;

ґ) інформація про матеріали, на підставі яких встановлені (змінені) межі території територіальної громади.

(статтю 13 доповнено частиною третьою
 згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

Стаття 14. Склад відомостей Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель

1. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про обмеження у використанні земель:

вид;

опис меж;

площа;

зміст обмеження;

опис режимоутворюючого об'єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об'єкта);

інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.

Стаття 15. Відомості про земельні ділянки

1. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки:

кадастровий номер;

місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності);

(абзац третій частини першої статті 15
 у редакції Закону України від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

опис меж;

площа;

міри ліній по периметру;

координати поворотних точок меж;

дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі;

дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів;

відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка;

цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв;

відомості про обмеження у використанні земельних ділянок;

відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

нормативна грошова оцінка;

інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

2. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 16. Кадастровий номер земельної ділянки

1. Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

2. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

3. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

4. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України.

5. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

6. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

7. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

8. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Стаття 17. Склад відомостей Державного земельного кадастру про кадастрове зонування земель в межах території України

1. До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про кадастрове зонування земель в межах території України:

номери кадастрових зон та кварталів;

опис меж кадастрових зон та кварталів;

площа кадастрових зон та кварталів;

підстави встановлення меж кадастрових зон та кварталів.

2. Порядок здійснення кадастрового зонування земель в межах території України визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Стаття 18. Документи, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру

1. Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є:

індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст;

індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу;

кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру;

Поземельні книги.

2. Копії документів Державного земельного кадастру, а також документів, що стали підставою для внесення відомостей до нього, можуть бути вилучені в органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, лише за рішенням відповідних державних органів, прийнятим у межах їх повноважень, визначених законом. Обов'язковим є складання реєстру копій документів, що вилучаються.

Вилучення оригіналів таких документів забороняється.

Стаття 19. Класифікатори, довідники та бази даних, необхідні для ведення Державного земельного кадастру

1. Для ведення Державного земельного кадастру використовуються класифікатори, довідники та бази даних, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також державні та галузеві класифікатори, довідники та бази даних, які ведуться іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Розділ IV. ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

Стаття 20. Статус відомостей Державного земельного кадастру

1. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

2. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Стаття 21. Підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру

1. Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;

(абзац третій частини першої статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 02.06.2015 р. N 497-VIII)

на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;

(абзац четвертий частини першої статті 21 у редакції
 Закону України від 02.06.2015 р. N 497-VIII)

на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

(частину першу статті 21 доповнено абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 02.06.2015 р. N 497-VIII)

2. Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації;

на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.

У разі якщо законом встановлена обов'язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов'язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії.

(частина друга статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 02.06.2015 р. N 497-VIII,
у редакції Закону України від 17.06.2020 р. N 711-IX)

3. Частину третю статті 21 виключено

(згідно із Законом України
 від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

3. Відомості про функціональні зони вносяться до Державного земельного кадастру на підставі затверджених комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів.

(до статті 21 включено частину третю згідно із
 Законом України від 17.06.2020 р. N 711-IX,
враховуючи зміни, внесені
Законом
 України від 28.04.2021 р. N 1423-IX
)

4. Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

(абзац третій частини четвертої статті 21 у редакції
 Закону України від 02.06.2015 р. N 497-VIII
,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

5. Відомості про обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об'єктів, проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, іншої документації із землеустрою.

(частина п'ята статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 02.06.2015 р. N 497-VIII,
від 17.06.2020 р. N 711-IX,
враховуючи зміни, внесені
Законом
 України від 28.04.2021 р. N 1423-IX
,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України 
від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

6. Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, а також на підставі інших видів документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки.

(частина шоста статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.07.2021 р. N 1657-IX)

7. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

8. Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.

Відомості про межі територій територіальних громад вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад.

(частину восьму статті 21 доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

9. Відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

(частина дев'ята статті 21 у редакції
 Закону України від 05.12.2019 р. N 340-IX)

10. Відомості про масив земель сільськогосподарського призначення вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

(статтю 21 доповнено новою частиною десятою
 згідно із Законом України від 10.07.2018 р. N 2498-VIII,
у зв'язку з цим частини десяту - вісімнадцяту вважати
 відповідно частинами одинадцятою - дев'ятнадцятою)

11. Відомості про бонітування ґрунтів вносяться до Державного земельного кадастру на підставі затвердженої технічної документації з бонітування ґрунтів.

12. Відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру на підставі документів щодо демаркації, редемаркації, делімітації державного кордону України.

(частина дванадцята статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 02.06.2015 р. N 497-VIII
,
у редакції Закону України від 02.02.2021 р. N 1175-IX)

13. Органи державної влади (крім Верховної Ради України) та органи місцевого самоврядування у строк не пізніше п'яти робочих днів після прийняття рішень про затвердження документації із землеустрою і технічної документації з оцінки земель, яка згідно з цією статтею є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх компетенції засвідчені копії вказаних рішень для внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру.

(частина тринадцята статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

14. Документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подаються державному кадастровому реєстратору разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель.

(частина чотирнадцята статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI
,
у редакції Закону України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

15. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання відповідних документів, якщо цим Законом не встановлено інший строк для здійснення зазначених дій.

(частина п'ятнадцята статті 21 у редакції
 Закону України від 15.07.2021 р. N 1657-IX)

16. Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, змін до таких відомостей, документація із землеустрою, документація з оцінки земель та інші документи, які відповідно до цього Закону є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подаються до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку. Визначення державного кадастрового реєстратора, уповноваженого на розгляд таких документів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у їх внесенні, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

(частина шістнадцята статті 21 у редакції
 Закону України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

17. Подання Державному кадастровому реєстратору заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою чи документацією із оцінки земель здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою чи оцінки земель.

(частину шістнадцяту статті 21 замінено двома новими
 частинами згідно із Законом України від 05.12.2019 р. N 340-IX,
у зв'язку з цим частини сімнадцяту - дев'ятнадцяту
 вважати відповідно частинами вісімнадцятою - двадцятою)

18. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою.

(частина вісімнадцята статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

19. Інформація про дату реєстрації заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, вхідний номер, стислий зміст заяви, а також інформація про наслідки її розгляду підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

20. Внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.

Стаття 22. Вимоги до документів, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру

1. Документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам:

текст документів має бути написаний розбірливо;

документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

документи мають відповідати законодавству.

Документація із землеустрою, технічна документація з оцінки земель в електронній формі засвідчуються кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника з використанням кваліфікованої електронної позначки часу.

(частину першу статті 22 доповнено абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 05.12.2019 р. N 340-IX
,
абзац п'ятий частини першої статті 22
 у редакції Закону України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

Стаття 23. Електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру

1. Документація, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа.

(частина перша статті 23 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 02.02.2021 р. N 1175-IX)

2. Електронний документ обов'язково має містити проектні та існуючі відомості про об'єкт землеустрою, якщо документацією із землеустрою здійснювалося проектування. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

(частина друга статті 23 у редакції
 Закону України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

3. Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді.

Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, протягом строку, встановленого статтею 21 цього Закону для їх внесення.

4. За допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру сертифікований інженер-землевпорядник повинен мати можливість здійснення автоматизованої перевірки відповідності електронного документа, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, встановленим вимогам щодо змісту, структури і технічних характеристик до розроблення такого документа та його відповідності існуючим відомостям Державного земельного кадастру до подання заяви про внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. За результатами перевірки формується електронний протокол перевірки з описом помилок (за наявності).

(статтю 23 доповнено частиною четвертою
 згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 711-IX)

Стаття 24. Державна реєстрація земельної ділянки

1. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

2. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

(частина друга статті 24 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI
,
у редакції Закону України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

3. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву);

(частину третю статті 24 доповнено абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 10.07.2018 р. N 2498-VIII)

замовника документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки державної, комунальної власності, у випадках, коли розроблення такої документації відбувається без дозволу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування;

(частину третю статті 24 доповнено новим абзацом шостим
 згідно із Законом України від 15.07.2021 р. N 1657-IX,
у зв'язку з цим абзаци шостий - сьомий
 вважати відповідно абзацами сьомим - восьмим)

власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);

(частину третю статті 24 доповнено абзацом сьомим
 згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

особи, визначені частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця.

(частину третю статті 24 доповнено абзацом восьмим
 згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

4. Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

У разі якщо відповідно до закону поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв'язку.

(абзац п'ятий частини четвертої статті 24 у редакції Закону
 України від 28.04.2021 р. N 1423-IX набирає чинності з
26.11.2021 р.)

(частина четверта статті 24 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
від 05.06.2014 р. N 1325-VII,
від 05.12.2019 р. N 340-IX,
у редакції Закону України
 від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

5. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

6. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

абзац другий частини шостої статті 24 виключено

(згідно із Законом України
 від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

(частину шосту статті 24 доповнено абзацом шостим
 згідно із Законом України від 23.03.2017 р. N 1983-VIII)

Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена.

(частину шосту статті 24 доповнено абзацом сьомим
 згідно із Законом України від 15.07.2021 р. N 1657-IX)

Державний кадастровий реєстратор зазначає вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

(частину шосту статті 24 доповнено абзацом восьмим
 згідно із Законом України від 15.07.2021 р. N 1657-IX)

У разі повторного подання заяви про державну реєстрацію земельної ділянки не допускається відмова у здійсненні державної реєстрації з підстав, не зазначених у раніше наданій відмові (крім неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови, або якщо підстави для відмови у державній реєстрації виникли після попередньої відмови).

(частину шосту статті 24 доповнено абзацом дев'ятим
 згідно із Законом України від 15.07.2021 р. N 1657-IX)

7. У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

8. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

9. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

10. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об'єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

(частину десяту статті 24 доповнено абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 05.12.2019 р. N 340-IX)

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

(частину десяту статті 24 доповнено абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 05.12.2019 р. N 340-IX)

11. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб'єктів таких прав.

(частина одинадцята статті 24 у редакції
 Закону України від 05.12.2019 р. N 340-IX)

Стаття 25. Поземельна книга

1. Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:

а) кадастровий номер;

б) площа;

в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);

г) склад угідь;

ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

д) нормативна грошова оцінка;

е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;

є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

ж) кадастровий план земельної ділянки;

з) дата державної реєстрації земельної ділянки;

и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;

і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

ї) дані про бонітування ґрунтів.

2. Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

3. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.

4. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

5. До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.

6. Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Стаття 26. Внесення відомостей до Поземельної книги

1. При відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки).

2. Відомості про віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці, про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відбулася внаслідок проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць, про обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Поземельної книги без подання заяв, зазначених у частині третій цієї статті, на підставі документації, яка є підставою для внесення таких відомостей, а також рішень про її затвердження (якщо згідно із законом документація підлягає затвердженню), поданої органом, що прийняв рішення про таке затвердження.

3. Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.

4. Для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги:

заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);

документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

абзац п'ятий частини четвертої статті 26 виключено 

(згідно із Законом України
 від 05.06.2014 р. N 1325-VII)

5. Державний кадастровий реєстратор, обраний за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надає мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.

(частина п'ята статті 26 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

6. Відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо:

абзац другий частини шостої статті 26 виключено

(згідно із Законом України
 від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

із заявою звернулася неналежна особа;

подані документи не відповідають вимогам законодавства;

заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку.

(частину шосту статті 26 доповнено новим абзацом шостим
 згідно із Законом України від 23.03.2017 р. N 1983-VIII,
у зв'язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим)

У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим цієї частини, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить внесення змін до відомостей про відповідну земельну ділянку.

Стаття 27. Особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж

1. У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

2. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

3. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

4. У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою статті 26 цього Закону.

Стаття 28. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель

1. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель здійснюється у формі:

державної реєстрації обмежень у використанні земель;

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі обмежень у використанні земель, безпосередньо встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією.

(абзац третій частини першої статті 28 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 711-IX)

2. Державна реєстрація обмеження у використанні земель здійснюється на підставі заяви:

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності або особи, на користь якої встановлені обмеження, - щодо обмежень, які стосуються використання певної земельної ділянки;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, рішенням якого затверджена документація із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей про ці обмеження до Державного земельного кадастру, - щодо інших обмежень.

3. Для державної реєстрації обмеження у використанні земель заявник подає Державному кадастровому реєстратору, який здійснює державну реєстрацію таких обмежень:

заяву про державну реєстрацію обмеження за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

документ, що підтверджує виникнення, зміну та припинення обмеження;

електронний документ, що містить результати робіт із землеустрою.

абзац п'ятий частини третьої статті 28 виключено 

(згідно із Законом України
 від 05.06.2014 р. N 1325-VII)

4. Державна реєстрація обмеження у використанні земель або мотивована відмова у такій реєстрації здійснюється протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви.

5. Відмова у здійсненні державної реєстрації обмеження у використанні земель надається у разі, якщо:

обмеження згідно із законом не підлягає державній реєстрації;

абзац третій частини п'ятої статті 28 виключено

(згідно із Законом України
 від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

із заявою про державну реєстрацію звернулася неналежна особа;

подані документи не відповідають вимогам законодавства;

заявлене обмеження вже зареєстровано.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації обмеження у використанні земель.

(частину п'яту статті 28 доповнено абзацом сьомим
 згідно із Законом України від 23.03.2017 р. N 1983-VIII)

6. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією, здійснюється:

(абзац перший частини шостої статті 28 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 711-IX)

у процесі державної реєстрації земельних ділянок та внесення змін до відомостей про них;

на підставі заяви органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, рішенням якого затверджена документація із землеустрою, містобудівна документація, які є підставою для внесення відомостей про ці обмеження до Державного земельного кадастру, в порядку, визначеному статтею 32 цього Закону.

(абзац третій частини шостої статті 28 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 711-IX)

7. На підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру.

8. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель здійснюється безоплатно.

(частина восьма статті 28 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 05.06.2014 р. N 1325-VII)

9. Відомості про обмеження у використанні земель виключаються з Державного земельного кадастру в автоматизованому режимі без прийняття рішення державним кадастровим реєстратором:

встановлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об'єктів - через п'ять років з дня їх внесення;

встановлені відповідно до частини другої статті 147 Земельного кодексу України у відповідній містобудівній документації - після спливу визначеного у цій документації строку, на який такі обмеження встановлені.

(абзац третій частини дев'ятої статті 28 у редакції Закону
 України від 28.04.2021 р. N 1423-IX набирає чинності з
24.07.2021 р.)

(статтю 28 доповнено частиною дев'ятою
 згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

Стаття 29. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок

1. Відомості про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру до здійснення державної реєстрації цих прав.

Відомості про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникає право суборенди, сервітуту, або уповноважених ними осіб.

2. Для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, заявник подає Державному кадастровому реєстратору центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин:

(абзац перший частини другої статті 29 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

документи, на підставі яких виникає відповідне право суборенди, сервітуту, із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюється відповідне речове право;

електронний документ, що містить інформацію про зміст документації із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюється відповідне речове право.

абзац п'ятий частини другої статті 29 виключено

(згідно із Законом України
 від 05.06.2014 р. N 1325-VII)

3. Відповідний Державний кадастровий реєстратор протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства і за результатами перевірки вносить інформацію про межі відповідної частини земельної ділянки до Поземельної книги або надає заявнику письмову мотивовану відмову у такому внесенні.

4. Відмова у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру надається у разі, якщо:

 абзац другий частини четвертої статті 29 виключено

(згідно із Законом України
 від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

заявником подано документи, передбачені цією статтею, не в повному обсязі;

подані документи не відповідають вимогам законодавства;

із заявою про державну реєстрацію звернулася неналежна особа.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

(частину четверту статті 29 доповнено абзацом шостим
 згідно із Законом України від 23.03.2017 р. N 1983-VIII)

5. У разі надання відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстави, визначеної абзацом другим частини четвертої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

6. Запис про внесення відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, в автоматизованому порядку виключається з Поземельної книги у разі, якщо протягом року з дня внесення таких відомостей відповідне право суборенди, сервітуту не було зареєстровано.

7. На підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, органом, що здійснив їх внесення, заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Стаття 30. Взаємодія інформаційних систем Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

1. Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання:

органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження, а також про ціну (вартість) земельних ділянок, речових прав на них чи розмір плати за користування земельною ділянкою;

державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно відомостей з Державного земельного кадастру про речові права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

2. Інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, може зберігатися та використовуватися для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, у тому числі для ведення обліку земель.

3. Взаємодія інформаційних систем Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, спільно з Міністерством юстиції України.

(стаття 30 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI,
 у редакції Законів України
 від 10.12.2015 р. N 888-VIII
,
від 05.12.2019 р. N 340-IX)

4. Програмне забезпечення Державного земельного кадастру забезпечує інформаційну взаємодію між Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з метою одержання інформації про загальну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності фізичної особи, а також юридичних осіб, учасником (акціонером, членом) яких вона є.

(статтю 30 доповнено частиною четвертою
 згідно із Законом України від 31.03.2020 р. N 552-IX)

Стаття 31. Інформаційна взаємодія Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів та інших інформаційних систем

Для забезпечення ведення Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів та інших інформаційних систем Кабінет Міністрів України затверджує Порядок інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, а також перелік відомостей, обмін якими може здійснюватися в порядку такої взаємодії.

2. Технологічне та програмне забезпечення Державного земельного кадастру має забезпечувати інформаційну взаємодію з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для надання (у тому числі через Публічну кадастрову карту та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки) відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів.

(статтю 31 доповнено частиною другою згідно із
 Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

Стаття 32. Порядок внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України, межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією

(назва статті 32 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 02.02.2021 р. N 1175-IX,
від 17.06.2020 р. N 711-IX,
від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

1. Відомості про, межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, про затвердження документації із землеустрою, документації з оцінки земель, яка є підставою для внесення таких відомостей. Відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів щодо демаркації, редемаркації, делімітації державного кордону України на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

(абзац перший частини першої статті 32 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 06.09.2012 р. N 5245-VI,
від 02.02.2021 р. N 1175-IX
,
від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

Рішення подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру в електронній формі, разом з електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель.

(абзац другий частини першої статті 32 із змінами,
 внесеними згідно із
Законами України від 05.12.2019 р. N 340-IX,
від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

При внесенні відомостей про державний кордон України до Державного земельного кадастру розроблення електронного документа забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який погоджує такий документ.

(частину першу статті 32 доповнено абзацом третім
 згідно із Законом України від 02.02.2021 р. N 1175-IX)

2. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у такому внесенні здійснюється у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня отримання відповідної документації, якщо цим Законом не встановлено інший строк для здійснення цих дій.

3. Підставою для відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, є:

подання документів, передбачених частиною першою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

(частину третю статті 32 доповнено абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 23.03.2017 р. N 1983-VIII)

4. На підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України, межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією, Державним кадастровим реєстратором безоплатно видається органу, який прийняв відповідне рішення, витяг з Державного земельного кадастру.

(частина четверта статті 32 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 02.02.2021 р. N 1175-IX,
від 17.06.2020 р. N 711-IX,
від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

Стаття 33. Облік кількості та якості земель

1. Облік земель у Державному земельному кадастрі здійснюється за кількістю та якістю земель і земельних угідь.

2. Облік кількості земель та якості земельних угідь ведеться щодо власників і користувачів земельних ділянок.

3. Облік кількості земель відображає дані, що характеризують земельні ділянки за площею, складом земельних угідь відповідно до затвердженої класифікації, розподілом земель за власниками (користувачами) в обсязі, визначеному цим Законом.

(абзац перший частини третьої статті 33 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 05.12.2019 р. N 340-IX)

Облік кількості земель за власниками та користувачами здійснюється з використанням інформації про:

(частину третю статті 33 доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 05.12.2019 р. N 340-IX)

речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру;

(частину третю статті 33 доповнено абзацом третім
 згідно із Законом України від 05.12.2019 р. N 340-IX)

речові права на земельні ділянки, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отриманої в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

(частину третю статті 33 доповнено абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 05.12.2019 р. N 340-IX)

4. Облік якості земельних угідь відображає дані, що характеризують землі за природними і набутими властивостями, впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення ґрунтів.

5. Відомості щодо кількості та якості земель узагальнюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Узагальнена інформація про кількість та якість земель безоплатно надається органам державної влади та органам місцевого самоврядування відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Стаття 34. Кадастровий план земельної ділянки

1. На кадастровому плані земельної ділянки відображаються:

площа земельної ділянки;

зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);

координати поворотних точок земельної ділянки;

лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;

кадастровий номер земельної ділянки;

кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності);

межі земельних угідь;

межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;

контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці;

відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, прибережних захисних смуг і пляжних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності) та меж земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

(частину першу статті 34 доповнено новим абзацом
 одинадцятим згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

відомості про встановлені межові знаки (у разі формування земельної ділянки).

(частину першу статті 34 доповнено новим абзацом
 дванадцятим згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX,
у зв'язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом тринадцятим)

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.

2. Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі.

3. Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4. У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості.

Стаття 35. Кадастрова карта (план)

1. Кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об'єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, Автономна Республіка Крим).

2. Кадастрова карта (план) ведеться в електронній (цифровій) формі.

3. Зміст та вимоги щодо відображення інформації на кадастровій карті (плані) встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

4. Складовою частиною кадастрової карти (плану) є індексна кадастрова карта (план), порядок складання якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

5. Викопіювання з кадастрової карти (плану) може бути надане фізичним та юридичним особам. Порядок надання такого викопіювання встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Стаття 36. Оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру

1. На офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються картографічна основа, індексні кадастрові карти (плани) та всі відомості Державного земельного кадастру, передбачені статтями 12 - 15 цього Закону, в тому числі у векторному вигляді, без права їх зміни (редагування).

2. Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

3. Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, мають забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації, що відповідно до цієї статті надається безоплатно, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень.

Перегляд, копіювання та роздрукування інформації про персональні дані власників та користувачів земельних ділянок здійснюються за умови ідентифікації особи (фізичної або юридичної), яка отримує доступ до інформації, з використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.

4. Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, за заявою суб'єкта речового права на земельну ділянку зобов'язаний надати йому інформацію про осіб, які отримали доступ до інформації про такого суб'єкта в Державному земельному кадастрі.

5. Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей з Державного земельного кадастру, оприлюднених на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюються безоплатно.

6. Для безоплатного доступу до оприлюднених даних Державного земельного кадастру в мережі Інтернет створюються та забезпечується функціонування таких електронних сервісів:

сервіси пошуку даних;

сервіси перегляду (візуалізації) даних;

аналітичні сервіси;

сервіси для вивантаження даних;

інтерфейси прикладного програмування для доступу до даних без права їх редагування.

7. До створення сервісів вивантаження даних у мережі Інтернет уповноважені представники органів державної влади та виконавчих органів місцевого самоврядування мають право одержувати безоплатно відомості Державного земельного кадастру, що підлягають оприлюдненню на територію поширення повноважень такого органу державної влади або органів місцевого самоврядування відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Відомості Державного земельного кадастру підлягають передачі у таких формі та вигляді, в яких вони були внесені до складу Державного земельного кадастру.

(стаття 36 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 14.07.2015 р. N 597-VIII,
від 10.12.2015 р. N 888-VIII,
від 05.12.2019 р. N 340-IX,
у редакції Закону України
 від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

Стаття 37. Виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру

1. У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

(абзац перший частини першої статті 37 із змінами,
 внесеними згідно із
Законами України від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
від 05.11.2020 р. N 985-IX)

Абзац другий частини першої статті 37 виключено

 (згідно із Законом України
 від 10.12.2015 р. N 888-VIII)

2. У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

3. Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

4. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

5. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

6. Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Стаття 38. Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру

1. Відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі:

витягів з Державного земельного кадастру;

довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території);

викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);

копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

2. Для фізичних та юридичних осіб відомості Державного земельного кадастру надаються за бажанням заявника:

у паперовій формі;

в електронній формі через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, нотаріусам, банкам та особам, які в установленому законом порядку внесені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у тому числі через Публічну кадастрову карту, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, за умови ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

(абзац четвертий частини другої статті 38 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

Відомості Державного земельного кадастру, отримані в паперовій чи електронній формі, мають однакову юридичну силу.

3. Для отримання відомостей Державного земельного кадастру в паперовій формі заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору, адміністратору центру надання адміністративних послуг або уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування (якщо надання таких відомостей здійснюється таким центром або виконавчим органом органу місцевого самоврядування):

заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

документ про оплату послуг за отримання відомостей Державного земельного кадастру, крім випадків, визначених цим Законом;

документ, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника).

У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування в заяві зазначаються підстави надання відповідних відомостей з посиланням на норму закону, що передбачає право відповідного органу запитувати такі відомості, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні відомостей.

Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто, надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або подається з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі подання заяви з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

(абзац шостий частини третьої статті 38 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 03.11.2020 р. N 943-IX)

Державний кадастровий реєстратор або інша особа, яка відповідно до абзацу першого цієї частини надає відомості з Державного земельного кадастру, протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру - у день надходження заяви) надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або мотивовану відмову в наданні такого документа.

Надання відомостей з Державного земельного кадастру або мотивованої відмови в наданні таких відомостей за бажанням заявника здійснюється Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування особисто заявнику або шляхом направлення зазначеними особами поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення чи у формі електронного документа засобами телекомунікаційного зв'язку.

Відмова в наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається в разі, якщо:

у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;

із заявою звернулася неналежна особа;

документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови в наданні відомостей з Державного земельного кадастру.

4. Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. За бажанням заявника витяг з Державного земельного кадастру має містити: посилання на документи, на підставі яких відомості про обмеження у використанні земель внесені до Державного земельного кадастру, відомості про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

(абзац перший частини четвертої статті 38 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

Отримання нотаріусами витягу з Державного земельного кадастру є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складання заповітів).

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов'язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов'язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.

Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі оформлюється відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

5. Право на отримання засвідчених копій документів з Державного земельного кадастру та витягів з них мають:

щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на таку земельну ділянку;

щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.

Отримання засвідчених копій документів з Державного земельного кадастру та витягів з них здійснюється в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

6. Відомості з Державного земельного кадастру, що містять інформацію, яка є державною таємницею, надаються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну таємницю".

7. Користування відомостями Державного земельного кадастру, оприлюдненими на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснюється відповідно до статті 36 цього Закону.

8. Порядок користування відомостями та документами Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову в наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

9. Місцева державна адміністрація, сільська, селищна, міська рада визначають можливість здійснення ними повноважень з надання відомостей з Державного земельного кадастру з урахуванням можливості організаційного та технічного забезпечення їх реалізації.

Стажування адміністратора центру надання адміністративних послуг, посадової особи місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради проводиться безоплатно державним кадастровим реєстратором упродовж одного місяця. За результатами успішного стажування державний кадастровий реєстратор видає такій особі відповідну довідку.

(стаття 38 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 23.02.2012 р. N 4444-VI,
 від 02.10.2012 р. N 5394-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
 від 02.07.2013 р. N 365-VII,
від 02.03.2015 р. N 222-VIII,
 від 05.03.2015 р. N 247-VIII,
від 14.07.2015 р. N 597-VIII,
 від 10.12.2015 р. N 888-VIII,
від 06.12.2016 р. N 1774-VIII,
від 23.03.2017 р. N 1983-VIII,
у редакції Закону України
 від 05.12.2019 р. N 340-IX)

Розділ V. ГАРАНТІЇ ДОСТОВІРНОСТІ ВІДОМОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

Стаття 39. Відповідальність у сфері Державного земельного кадастру

1. Виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

2. Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені:

до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на території дії повноважень відповідного Державного кадастрового реєстратора, та до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

(частина друга статті 39 у редакції
 Закону України від 20.09.2019 р. N 132-IX)

3. Шкода, заподіяна Державним кадастровим реєстратором фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому законом.

Розділ VI. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЕДЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ, ПЛАТА ЗА ПОСЛУГИ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

Стаття 40. Фінансове забезпечення ведення та функціонування Державного земельного кадастру

1. Фінансове забезпечення ведення та функціонування Державного земельного кадастру здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

(стаття 40 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.06.2014 р. N 1325-VII)

Стаття 41. Плата за внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них, надання відомостей з Державного земельного кадастру

1. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються безоплатно.

2. За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір:

а) за витяг з Державного земельного кадастру про:

земельну ділянку - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

обмеження у використанні земель - 0,055 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

землі в межах адміністративно-територіальних одиниць - 0,06 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

б) за довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території), - 0,06 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

в) за викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) - 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

г) за копію документа, що створюється під час ведення Державного земельного кадастру, - 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

ґ) пункт "ґ" частини другої статті 41 виключено

(згідно із Законом України
 від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

д) за виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру не з вини органу, що здійснює його ведення, - 0,01 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

(пункт "д" частини другої статті 41 у редакції
 Закону України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.

За надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що містить відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, додатково сплачується адміністративний збір за надання інформації з цього реєстру відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

(частина друга статті 41 у редакції
 Закону України від 05.12.2019 р. N 340-IX)

3. Надання відомостей з Державного земельного кадастру за зверненням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється безоплатно.

4. Частину четверту статті 41 виключено

(згідно із Законом України
 від 10.12.2015 р. N 888-VIII)

(стаття 41 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 14.05.2013 р. N 233-VII
,
у редакції Закону України від 05.06.2014 р. N 1325-VII)

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року, крім:

(абзац перший пункту 1 розділу VІІ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 09.12.2011 р. N 4152-VI)

пунктів 2, 3, підпунктів "а", "г", "ґ" підпункту 2, підпункту "б" підпункту 3, підпунктів 4, 6 пункту 5, пунктів 6 - 12 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;

статті 36, підпунктів "д", "е", "є" підпункту 2, абзаців першого - третього підпункту "а", підпункту "г" підпункту 3, підпункту "а" підпункту 7 пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.

2. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території.

(абзац другий пункту 2 розділу VII із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 20.09.2016 р. N 1533-VIII
,
у редакції Закону України від 05.12.2019 р. N 340-IX
,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX
,
у редакції Закону України від 17.06.2020 р. N 711-IX)

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

(пункт 2 розділу VII доповнено абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 14.05.2013 р. N 233-VII)

У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

(пункт 2 розділу VII доповнено абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 14.05.2015 р. N 418-VIII)

3. Установити, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, інші об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, лінійні об'єкти енергетичної інфраструктури), право власності на які зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників таких об'єктів на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

(пункт 3 розділу VII із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.07.2021 р. N 1657-IX)

4. У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно їх до повноважень.

(абзац другий пункту 4 розділу VІІ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 09.12.2011 р. N 4152-VI)

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

(абзац третій пункту 4 розділу VII із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

41. Судові рішення про скасування державної реєстрації земельних ділянок, ухвалені, але не виконані до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", в яких не вирішується питання щодо припинення речових прав на такі земельні ділянки, є підставою для скасування державної реєстрації цих земельних ділянок.

(розділ VII доповнено пунктом 41 згідно із
 Законом України від 05.12.2019 р. N 340-IX)

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 p., додаток до N 51, ст. 1122):

а) доповнити статтею 536 такого змісту:

"Стаття 536. Порушення законодавства про Державний земельний кадастр

Порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей, -

тягнуть за собою накладення штрафу на державних кадастрових реєстраторів від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

б) у статті 2381 цифри "52 - 535" замінити цифрами "52 - 536";

(підпункт "б" підпункту 1 пункту 5 розділу VІІ
 у редакції Закону України від 23.02.2012 р. N 4444-VI)

в) підпункт "в" підпункту 1 пункту 5 розділу VІІ виключено

(згідно із Законом України
 від 23.02.2012 р. N 4444-VI)

2) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27):

а) у частині першій статті 60 слова "у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під" замінити словами "встановлюються";

б) доповнити статтею 791 такого змісту:

"Стаття 791. Формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав

1. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

2. Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

(абзац сьомий підпункту "б" підпункту 2 пункту 5 розділу VII
 у редакції Закону України від 06.09.2012 р. N 5245-VI)

3. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

4. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

5. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

6. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

7. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

8. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

9. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

10. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

11. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

12. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь";

в) частину четверту статті 86 виключити;

г) назву, частини першу і другу статті 110 викласти у такій редакції:

"Стаття 110. Поняття обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження прав на земельну ділянку

1. На використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.

2. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень";

ґ) статтю 111 викласти в такій редакції:

"Стаття 111. Обтяження прав на земельну ділянку, обмеження у використанні земель

1. Обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

2. Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку.

3. Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.

4. Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

5. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, кадастрових планах земельних ділянок, іншій документації із землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру";

д) в абзаці п'ятому частини першої статті 123:

слова "технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою" замінити словами "технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки";

доповнити абзац реченням другим такого змісту: "В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою";

е) статтю 126 викласти в такій редакції:

"Стаття 126. Оформлення речових прав на земельну ділянку

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

є) пункт "є" частини першої статті 184 виключити;

ж) частину першу статті 193 викласти в такій редакції:

"1. Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами";

з) статті 196, 197, 202 - 204 викласти в такій редакції:

"Стаття 196. Склад відомостей Державного земельного кадастру

Склад відомостей Державного земельного кадастру визначається законом.

Стаття 197. Кадастрове зонування

Кадастровим зонуванням є встановлення меж кадастрових зон і кварталів";

"Стаття 202. Державна реєстрація земельних ділянок

1. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Стаття 203. Облік кількості та якості земель

1. Облік кількості земель - відображення у відомостях і документах даних, які характеризують кожну земельну ділянку, а також землі за площею та складом земельних угідь, розподіл земель за власниками, землекористувачами.

2. Облік якості земель - відображення у відомостях і документах даних, які характеризують земельні угіддя за природними і набутими властивостями, що впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення ґрунтів.

Стаття 204. Ведення Державного земельного кадастру

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону";

и) у тексті Кодексу слова "адміністративно-територіальне утворення" у всіх відмінках і числах замінити словами "адміністративно-територіальна одиниця" у відповідному відмінку і числі;

3) у Законі України "Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 36, ст. 282; 2009 р., N 29, ст. 396, N 47 - 48, ст. 719; 2010 р., N 5, ст. 40; із змінами, внесеними законами України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI та від 3 березня 2011 року N 3123-VI):

а) у частині другій статті 25:

пункт "і" викласти в такій редакції:

"і) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок";

доповнити пунктом "й" такого змісту:

"й) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту";

б) статтю 26 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором";

в) доповнити статтею 551 такого змісту:

"Стаття 551. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту

Встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту";

г) статтю 56 викласти в такій редакції:

"Стаття 56. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути;

е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні);

є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній);

ґ) у тексті Закону слова "адміністративно-територіальне утворення" у всіх відмінках замінити словами "адміністративно-територіальна одиниця" у відповідному відмінку і числі;

4) абзац другий частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102; 2008 р., N 48, ст. 358) викласти в такій редакції:

"об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки)";

5) статтю 14 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 35, ст. 411; 2006 р., NN 9 - 11, ст. 96; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 27 - 28, ст. 253; 2009 р., N 23, ст. 281) виключити;

6) абзац третій частини першої статті 10 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 1, ст. 2) виключити;

7) у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 18, ст. 141):

а) частину першу статті 18 доповнити пунктом 81 такого змісту:

"81) фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування";

б) доповнити статтею 281 такого змісту:

"Стаття 281. Взаємодія органу державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру

1. Орган державної реєстрації прав надає органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформацію про:

1) суб'єкта права власності на земельну ділянку:

для фізичних осіб (громадян України, іноземців, осіб без громадянства): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); номер та серія паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб'єкта, що здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента): найменування юридичної особи; податковий номер;

для територіальної громади: відомості про територіальну громаду села, селища, міста, району у місті; найменування органу місцевого самоврядування; податковий номер органу місцевого самоврядування;

для держави: відомості про державу Україна; найменування органу державної влади, що здійснює управління нерухомим майном; податковий номер органу державної влади;

2) суб'єкта речового права на земельну ділянку:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); номер та серія паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); реквізити документа, що посвідчує таку особу (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб'єкта, що здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента): найменування юридичної особи; податковий номер;

для органів місцевого самоврядування: найменування органу місцевого самоврядування; податковий номер органу місцевого самоврядування;

для органів державної влади: найменування органу державної влади; податковий номер органу державної влади;

3) державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельною ділянкою, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельної ділянки; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій);

4) дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

2. Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про:

державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію);

кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки;

кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації право доступу до перегляду кадастрових карт (планів) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація, одержана від органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вноситься державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації прав на відповідний об'єкт до розділу Державного реєстру прав, який містить відомості про нерухоме майно.

3. Порядок надання інформації, визначеної у частинах першій та другій цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України";

6. До 2015 року облік кількості та якості земель здійснюється на підставі державної статистичної звітності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Копії звітів з кількісного обліку земель передаються на безоплатній основі відповідним сільським, селищним та міським радам.

7. До державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також встановлення їх цільового призначення може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

(пункт 7 розділу VІІ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 06.09.2012 р. N 5245-VI,
 від 02.10.2012 р. N 5395-VI,
у редакції Закону України
 від 02.06.2015 р. N 497-VIII
,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

8. Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, які були встановлені до набрання чинності Законом України "Про землеустрій", вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад, індексних кадастрових карт (планів), інших офіційних картографічних та архівних матеріалів.

(абзац перший пункту 8 розділу VII із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій офіційні найменування адміністративно-територіальних одиниць зазначаються у Державному земельному кадастрі відповідно до довідника "Україна. Адміністративно-територіальний устрій".

Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, встановлені до набрання чинності Законом України "Про землеустрій", вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад або інших матеріалів, за якими відповідно до законодавства, що діяло на момент їх затвердження, здійснювалося встановлення (зміна) їх меж. У разі відсутності таких матеріалів і до моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі сіл, селищ, міст на підставі документації, визначеної статтею 21 цього Закону, відомостями про такі межі вважаються дані, що збігаються з межами, відображеними в індексних кадастрових картах (планах) сіл, селищ, міст.

(пункт 8 розділу VII доповнено абзацом третім
 згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій офіційні найменування адміністративно-територіальних одиниць зазначаються у Державному земельному кадастрі відповідно до довідника "Україна. Адміністративно-територіальний устрій".

(пункт 8 розділу VII доповнено абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

Для регулювання діяльності у сфері використання геопросторових даних та метаданих у разі відсутності технічних регламентів, національних стандартів або технічних специфікацій можуть застосовуватися положення стандартів Міжнародної організації із стандартизації (ISO), Open Geospatial Consortium та специфікації даних INSPIRE.

(пункт 8 розділу VII доповнено абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 554-IX,
який вводиться в дію з
01.01.2021 р.)

81. Відомості про функціональні зони, визначені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" у затвердженій містобудівній документації, вносяться до Державного земельного кадастру:

щодо функціональних зон у межах населених пунктів - на підставі плану зонування (щодо земельних ділянок, на які не розроблені детальні плани територій), генерального плану населеного пункту (у разі відсутності плану зонування та якщо на земельну ділянку не розроблений детальний план території), детального плану території;

щодо функціональних зон за межами населених пунктів - на підставі детального плану території, а в разі його відсутності - містобудівної документації регіонального рівня.

Відомості про обмеження у використанні земель у сфері забудови, передбачені Класифікацією таких обмежень, затвердженою Кабінетом Міністрів України, що встановлені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" у затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі такої документації.

Витяг із затвердженої містобудівної документації, визначеної в абзацах другому і третьому цього пункту, виданий відповідним органом місцевого самоврядування, подається ним державному кадастровому реєстратору в формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

(розділ VII доповнено пунктом 81 згідно із
 Законом України від 17.06.2020 р. N 711-IX)

9. До 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

10. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

11. Пункт 11 розділу VII виключено

(згідно із Законом України
 від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

12. Кабінету Міністрів України:

1) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

розробити та затвердити Державну цільову програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, у якій, зокрема, передбачити заходи з виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, перенесених з Державного реєстру земель, відновлення пунктів державної геодезичної мережі, проведення інвентаризації земель;

2) до 1 січня 2013 року забезпечити створення єдиної інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесення до неї відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць, перенесення до неї записів про державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні, зареєстрованих у Державному реєстрі земель;

(підпункт 2 пункту 12 розділу VІІ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 09.12.2011 р. N 4152-VI)

3) протягом 2021 і 2022 років забезпечити реалізацію пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками та за результатами його реалізації подати до Верховної Ради України проект закону щодо надання сертифікованим інженерам-землевпорядникам статусу державних кадастрових реєстраторів.

Встановити, що:

протягом реалізації пілотного проекту сертифіковані інженери-землевпорядники в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, мають права та обов'язки, передбачені цим Законом для державних кадастрових реєстраторів;

рішення сертифікованих інженерів-землевпорядників про внесення до Державного земельного кадастру відомостей, що не відповідають цьому Закону та порушують права, охоронювані законом інтереси фізичних чи юридичних осіб, держави чи територіальної громади, можуть бути скасовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з власної ініціативи або за скаргами фізичних чи юридичних осіб, або судом. Рішення сертифікованих інженерів-землевпорядників про державну реєстрацію земельних ділянок, щодо яких зареєстровані речові права, а також про внесення до Державного земельного кадастру змін до таких відомостей скасовуються лише у судовому порядку.

Порядок реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками, вимоги щодо здійснення моніторингу виконання сертифікованими інженерами-землевпорядниками повноважень державних кадастрових реєстраторів, порядок оскарження рішень про внесення відомостей до Державного земельного кадастру затверджуються Кабінетом Міністрів України.

(пункт 12 розділу VII доповнено підпунктом 3
 згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX)

  

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
7 липня 2011 року
N 3613-VI

 

  

Опрос