Идет загрузка документа (96 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О правовом статусе иностранцев и лиц без гражданства

Проект закона Украины от 26.05.2011 № 8570
Дата рассмотрения: 26.05.2011 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства

Цей Закон визначає права і обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України, їх відповідальність.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1) вимушена зупинка - перебування іноземця та особи без громадянства на території України понад установлений законодавством строк для транзитного проїзду через її територію у зв'язку з надзвичайними обставинами (стихійне лихо, хвороба тощо) за наявності документа, що підтверджує причину та тривалість затримки;

2) віза - етикетка (відмітка чи позначка) в паспортному документі, що оформлена уповноваженими державними органами України та є дозволом на в'їзд особи з визначеною метою на її територію на зазначений у ній строк або на транзитний проїзд через її територію протягом відповідного строку;

3) возз'єднання сім'ї - в'їзд та тимчасове або постійне проживання в Україні членів сім'ї іноземця та особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та можуть підтвердити відповідними документами наявність достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї в Україні у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою спільного проживання сім'ї незалежно від того, коли виникли сімейні відносини - до чи після прибуття іноземця та особи без громадянства до України;

4) добровільне повернення - процедура самостійного виїзду іноземця та особи без громадянства з України до країни походження іноземця та особи без громадянства або третьої країни на підставі заяви такого іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення та прийнятого за цією заявою рішення уповноваженого органу;

5) імміграційна картка - документ, що містить інформацію про іноземця та особу без громадянства, які в'їжджають в Україну чи виїжджають за її межі, який заповнюється у випадках і порядку, що визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону;

6) іноземець - особа, яка не є громадянином України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;

7) іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством України або міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;

8) іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом;

9) іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством України або міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку;

10) іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом;

11) країна громадянської належності - країна чи країни, громадянином (підданим) якої особа є;

12) країна попереднього постійного місця проживання - країна, в якій іноземець та особа без громадянства постійно проживали до прибуття в Україну;

13) країна походження іноземця та особи без громадянства - країна чи країни громадянської належності або країна попереднього постійного проживання;

14) особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином;

15) паспортний документ - документ, виданий уповноваженими органами іноземної держави або уповноваженими органами, спеціалізованими установами чи іншими автономними організаціями системи ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця та особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною;

16) посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця та особу без громадянства та підтверджує їх право на постійне проживання в Україні;

17) посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця та особу без громадянства та підтверджує законні підстави для їх тимчасового проживання в Україні;

18) посвідчення особи на повернення - документ, який видається іноземцю та особі без громадянства у випадках, передбачених міжнародними договорами України про реадмісію (про приймання і передачу осіб);

19) приймаюча сторона - зареєстровані в установленому порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій, а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою тощо, які запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства;

20) примусове видворення - процедура примусового виїзду іноземця та особи без громадянства з України на підставі рішення суду про примусове видворення;

21) примусове повернення - процедура самостійного виїзду іноземця та особи без громадянства з України до країни походження іноземця та особи без громадянства або третьої країни за рішенням уповноваженого органу, прийнятим на підставах і в порядку, що встановлені цим Законом;

22) продовження строку перебування - продовження строку реєстрації шляхом проставлення в паспортному документі або імміграційній картці відповідної відмітки, яка скріплюється печаткою, та внесення відомостей про іноземця та особу без громадянства, їх паспортних даних до відповідного реєстру;

23) реадмісія - передача з території України або приймання на територію України іноземців та осіб без громадянства на підставах та в порядку, встановлених міжнародними договорами України;

24) реєстрація в пункті пропуску через державний кордон - проставлення в паспортному документі та/або імміграційній картці іноземця та особи без громадянства відмітки "В'їзд", внесення відомостей про іноземця та особу без громадянства, їх паспортних даних до відповідного реєстру;

25) транзитний проїзд - в'їзд іноземця та особи без громадянства в Україну з однієї держави, переміщення в межах визначеного у проїзному квитку часу (а у разі відсутності квитка - строку, фактично необхідного для перетинання території України на відповідному виді транспорту) через територію України та виїзд за її межі до іншої держави;

26) третя країна - країна, яка не є країною походження іноземця та особи без громадянства;

27) члени сім'ї іноземця та особи без громадянства - чоловік (дружина), неповнолітні діти, в тому числі неповнолітні діти чоловіка (дружини), непрацездатні батьки та інші особи, які вважаються членами сім'ї відповідно до права держави походження.

Стаття 2. Законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства

1. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Стаття 3. Засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, крім випадків, установлених Конституцією України, законами та міжнародними договорами України.

2. Кожен іноземець та особа без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини.

3. Права іноземців та осіб без громадянства є невідчужуваними та непорушними.

4. Іноземцям та особам без громадянства гарантується право знати свої права і обов'язки.

5. Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

6. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Стаття 4. Привілеї та імунітети працівників представництв іноземних держав

1. Дія цього Закону не поширюється на іноземців, які є працівниками дипломатичних представництв, консульських установ, членами спеціальних місій іноземних держав, посадовими особами міжнародних організацій тощо, а також членів сімей таких осіб, які перебувають на території України. У разі коли міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.

Стаття 5. Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України

1. Іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.

2. Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується посвідченням біженця.

3. Іноземці та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період дії обставин, за наявності яких додатковий чи тимчасовий захист було надано. Тимчасове проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, або посвідченням особи, якій надано тимчасовий захист в Україні.

4. Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

5. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

6. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у діяльності релігійних організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні.

7. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні.

8. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб'єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

9. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

10. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України, або спеціальними програмами, а також іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою участі у міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі у діяльності волонтерських організацій, зареєстрованих в Україні в установленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період такої діяльності.

11. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

12. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.

13. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій-дванадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.

14 Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, зазначеними у частинах другій-дванадцятій цієї статті, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України.

15. Іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період дії візи або на період, встановлений законодавством або міжнародним договором України.

16. Іноземці та особи без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття рішення про припинення громадянства України залишилися постійно проживати на її території, вважаються такими, які постійно проживають в Україні.

Стаття 6. Посвідка на проживання

1. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та шістнадцятій статті 5 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.

2. Підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частині шістнадцятій статті 5 цього Закону, є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб.

3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій-чотирнадцятій статті 5 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

4. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 5 цього Закону, є заява іноземця та особи без громадянства, дозвіл на використання праці іноземців та осіб без громадянства та зобов'язання роботодавця повідомити спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань міграції та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем та особою без громадянства.

5. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною п'ятою статті 5 цього Закону, є заява іноземця та особи без громадянства та відповідне подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги.

6. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною шостою статті 5 цього Закону, є заява іноземця та особи без громадянства, подання відповідної релігійної організації та довідка про реєстрацію статуту (положення) такої релігійної організації.

7. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону, є заява іноземця та особи без громадянства, подання відповідної філії, відділення, представництва та іншого структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави в Україні та копія свідоцтва про реєстрацію структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави в Україні.

8. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною восьмою статті 5 цього Закону, є заява іноземця та особи без громадянства, подання відповідного представництва іноземного суб'єкта господарювання в Україні та копія свідоцтва про реєстрацію такого представництва.

9. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дев'ятою статті 5 цього Закону, є заява іноземця та особи без громадянства, подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні та копія свідоцтва про акредитацію філії або представництва.

10. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною десятою статті 5 цього Закону, є заява іноземця та особи без громадянства, подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, волонтерських програм, для участі у яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну, або волонтерської організації, та копія свідоцтва про реєстрацію такої організації.

11. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною одинадцятою статті 5 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, звернення іноземного засобу масової інформації та подання відповідного державного органу, відповідального за реалізацію державної політики в інформаційній та видавничій сферах.

12. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дванадцятою статті 5 цього Закону, є заява іноземця та особи без громадянства, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань міграції про відрахування з такого закладу.

13. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 5 цього Закону, є заява іноземця та особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування в шлюбі з громадянином України. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".

14. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 5 цього Закону, є заява іноземця та особи без громадянства та документ, який відповідно до їх особистого закону підтверджує факт перебування в шлюбі з особою, зазначеною в частинах другій-дванадцятій статті 5 цього Закону. Документ, що підтверджує факт перебування в шлюбі, визнається дійсним в Україні у разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

15. Технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок їх оформлення, виготовлення та видачі встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Визнання іноземця та особи без громадянства біженцем, особою, яка потребує додаткового захисту, та надання тимчасового захисту

1. Іноземця та особу без громадянства може бути визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або їм може бути надано тимчасовий захист у порядку, встановленому законом.

Стаття 8. Надання притулку

1. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

Стаття 9. Набуття громадянства України

1. Іноземці та особи без громадянства можуть набути громадянства України у порядку, встановленому законом про громадянство України.

II. ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА

Стаття 10. Право на життя

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, мають невід'ємне право на життя.

Стаття 11. Право на повагу до гідності та честі

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, мають право на повагу до їх гідності та честі.

2. Іноземці та особи без громадянства не можуть бути піддані катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню чи покаранню.

3. Кожен іноземець та особа без громадянства мають право звернутися до суду з позовом про захист їх гідності та честі.

Стаття 12. Право на свободу та особисту недоторканність

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, мають право на свободу та особисту недоторканність.

2. Іноземець та особа без громадянства можуть бути заарештовані або триматися під вартою лише за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, що встановлені законом.

3. Кожному заарештованому або затриманому іноземцю та особі без громадянства необхідно невідкладно повідомити про мотиви його арешту або затримання, роз'яснити їх права та надати можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Про арешт або затримання необхідно негайно повідомити одного з родичів заарештованого або затриманого іноземця та особи без громадянства, а також повідомити дипломатичне представництво чи консульську установу країни громадянства або країни постійного проживання.

4. Кожний затриманий іноземець та особа без громадянства має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Стаття 13. Право на недоторканність житла

1. Іноземцю та особі без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, гарантується недоторканність житла.

Проникнення до житла чи іншого володіння іноземця або особи без громадянства, проведення в ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Іноземець та особа без громадянства можуть бути виселені або іншим чином примусово позбавлені житла чи іншого володіння лише за рішенням суду та лише у випадках, установлених законом.

Стаття 14. Право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, мають право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігання злочинові чи з'ясування істини під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 15. Право на повагу особистого та сімейного життя

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, не можуть зазнавати втручання в їх особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Обставини особистого життя іноземця та особи без громадянства можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, якщо вони містять ознаки правопорушення або злочину, що підтверджено рішенням суду, а також за їх згодою.

2. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про іноземця та особу без громадянства без їх згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

3. Іноземці та особи без громадянства мають право ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

4. Іноземцям та особам без громадянства гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок збирання, зберігання, використання та поширення такої недостовірної інформації.

Стаття 16. Право на вільний вибір місця проживання та свободу пересування

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, мають рівні з громадянами України права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 17. Право на інформацію

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, мають право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, а також вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Іноземцям та особам без громадянства забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується їх особисто, крім випадків, передбачених законами України.

Стаття 18. Право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, мають право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище.

2. Іноземцям та особам без громадянства нарівні з громадянами України гарантується право вільного доступу до інформації про стан навколишнього природного середовища, якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.

3. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, мають право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.

Стаття 19. Право на свободу світогляду та віросповідання

1. Іноземцям та особам без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, гарантується свобода сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, провадити релігійну діяльність, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

2. Не допускається будь-яке примушування у визначенні іноземцем та особою без громадянства ставлення до релігії, сповідання або відмови від сповідання релігії, участі або неучасті в релігійних культах і ритуальних обрядах, навчання релігії.

Стаття 20. Право на охорону здоров'я, медичну допомогу та добровільне медичне страхування

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, мають право на охорону здоров'я, медичну допомогу та добровільне медичне страхування.

2. У випадках, передбачених законом, заклади охорони здоров'я державної та комунальної форми власності надають медичну допомогу іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, безоплатно.

Стаття 21. Право на звернення

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, мають право надсилати індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів, а також до об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, засобів масової інформації, що зобов'язані розглянути таке звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений строк.

2. Реалізація права на звернення іноземців та осіб без громадянства здійснюється відповідно до законодавства України про звернення громадян.

Стаття 22. Право на участь в об'єднаннях громадян

1. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право на свободу об'єднання в громадські організації та участь у професійних спілках.

2. Іноземці та особи без громадянства не можуть бути членами політичних партій України.

3. Іноземці та особи без громадянства не можуть бути примушені до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежені у правах за належність чи неналежність до громадських організацій чи професійних спілок.

Стаття 23. Право на участь у діяльності територіальної громади та органах самоорганізації населення

1. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право на участь у діяльності територіальної громади, за винятком участі у місцевих референдумах та у виборах до місцевих рад, сільських, селищних, міських голів.

2. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право на участь у загальних зборах громадян за місцем проживання та органах самоорганізації населення.

Стаття 24. Право на мирні зібрання

1. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації тощо, про проведення яких необхідно своєчасно повідомити органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Стаття 25. Право на трудову діяльність

1. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України або в'їхали в Україну з метою працевлаштування, або під час перебування на законних підставах на території України уклали шлюб з громадянами України, або яких визнано біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту, або яким надано притулок в Україні, мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України.

2. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, а також іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну з метою возз'єднання сім'ї або уклали під час перебування на території України на іншій законній підставі шлюб з громадянами України, а також іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями, чи особами, які потребують додаткового захисту, або яким надано притулок в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або провадити іншу трудову діяльність на підставах і в порядку, що встановлені для громадян України, а також провадити всі види незалежної професійної діяльності.

3. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для тимчасового працевлаштування, можуть провадити трудову діяльність за наявності дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, виданого роботодавцю державною службою зайнятості.

4. Іноземці та особи без громадянства не мають права на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, органах прокуратури, інших державних органах, а також провадити діяльність, яка відповідно до законодавства України пов'язується з належністю до громадянства України.

Стаття 26. Право на відпочинок

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, мають право на відпочинок.

Це право полягає у забезпеченні надання днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Стаття 27. Право на соціальний захист

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, визначених законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

2. Умови та порядок реалізації такого права іноземцями та особами без громадянства передбачаються законодавством України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та міжнародними договорами України.

Стаття 28. Право на житло

1. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, в тому числі особи, яких визнано біженцями в Україні, мають право на підставах і в порядку, що встановлені для громадян України, одержати житло, якщо інше не передбачено законодавством України.

2. Право власності на житло іноземці та особи без громадянства набувають відповідно до законодавства України.

Стаття 29. Право власності

1. Іноземці та особи без громадянства мають право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної і творчої діяльності.

Іноземці та особи без громадянства, які є суб'єктами приватної власності, не можуть використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства та держави, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

2. Іноземці та особи без громадянства, які володіють в Україні об'єктом приватної власності, не можуть бути протиправно позбавлені права власності.

Позбавлення або обмеження права власності іноземців та осіб без громадянства можливе лише у випадку і в порядку, що встановлені законом.

Стаття 30. Право на підприємницьку діяльність

1. Іноземці та особи без громадянства мають право провадити в Україні інвестиційну, зовнішньоекономічну та інші види підприємницької діяльності відповідно до закону.

2. Іноземці та особи без громадянства під час провадження підприємницької діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не встановлено законами та міжнародними договорами України.

Стаття 31. Право на шлюб

1. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права і обов'язки у шлюбних і сімейних відносинах.

2. Іноземці та особи без громадянства можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України.

Стаття 32. Право на освіту

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, здобувають дошкільну освіту, позашкільну освіту та повну загальну середню освіту в порядку, встановленому для громадян України.

2. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, користуються правом на здобуття професійно-технічної освіти нарівні з громадянами України.

3. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти.

4. Іноземці та особи без громадянства, прийняті до навчально-виховних закладів України, мають права і обов'язки учнів і студентів відповідно до законодавства України.

5. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, оплачують своє навчання, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

Стаття 33. Право інтелектуальної власності та право на користування досягненнями культури

1. Іноземцям та особам без громадянства гарантуються свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з провадженням різних видів інтелектуальної діяльності.

2. Іноземці та особи без громадянства мають право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може їх використовувати або поширювати без згоди зазначених осіб, крім випадків, установлених законом.

3. Іноземці та особи без громадянства мають право на користування досягненнями культури нарівні з громадянами України і зобов'язані дбайливо ставитися до пам'яток історії та культури, інших культурних цінностей.

Стаття 34. Захист прав і свобод іноземців та осіб без громадянства

1. Права і свободи іноземців та осіб без громадянства захищаються судом.

2. Іноземці та особи без громадянства користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та юридичними особами України.

3. Іноземці та особи без громадянства мають право на звернення до суду та до інших державних органів для захисту своїх особистих, майнових та інших прав.

4. Іноземцям та особам без громадянства гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

5. Іноземці та особи без громадянства мають право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

6. Іноземці та особи без громадянства мають право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

7. Іноземці та особи без громадянства мають право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

8. У судочинстві іноземці та особи без громадянства як учасники процесу користуються такими процесуальними правами, що і громадяни України.

Стаття 35. Право на правову допомогу

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, мають право на правову допомогу. У випадках, передбачених законодавством України, така допомога надається безоплатно.

2. Іноземці та особи без громадянства є вільними у виборі захисника своїх прав.

Стаття 36. Право на відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень

1. Іноземці та особи без громадянства мають право на відшкодування за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Стаття 37. Обов'язки іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані:

сплачувати податки і збори відповідно до законів та міжнародних договорів України;

декларувати свої доходи в установленому законом порядку;

реєструвати місце проживання або місце перебування відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

2. Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають або тимчасово перебувають на території України, зобов'язані виїхати з України не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування на території України.

3. Іноземці та особи без громадянства виконують інші обов'язки, встановлені законом.

Стаття 38. Обмеження щодо прав і свобод іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також брати участь у референдумах.

2. Іноземцям та особам без громадянства забороняється робити внески до виборчих фондів партій, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати, кандидатів на посади сільського, селищного, міського голів.

3. Іноземцям та особам без громадянства забороняється брати участь у передвиборній агітації і будь-яких публічних заходах на підтримку суб'єктів виборчого процесу в Україні.

III. В'ЇЗД В УКРАЇНУ І ВИЇЗД З УКРАЇНИ

Стаття 39. В'їзд в Україну іноземців та осіб без громадянства та строки їх перебування в Україні

1. Іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом або міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту чи отримання притулку або тимчасового захисту.

2. Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов'язані подати свої біометричні дані для їх фіксації. Перелік біометричних даних та порядок їх надання визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, міжнародним договором України або законодавством України.

Стаття 40. Оформлення візи

1. Правила оформлення іноземцям та особам без громадянства візи та перелік документів, необхідних для її оформлення, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Строк розгляду поданих іноземцями та особами без громадянства документів і строк проведення співбесіди щодо оформлення візи визначаються Міністерством закордонних справ України.

3. Рішення про оформлення візи приймається Міністерством закордонних справ України та закордонними дипломатичними установами.

Стаття 41. Підстави для відмови в оформленні візи

1. Іноземцю та особі без громадянства може бути відмовлено в оформленні візи у разі:

загрози національній безпеці держави або охороні громадського порядку, забезпеченню охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України;

перебування у базі даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;

подання недійсного паспортного документа або паспортного документа, який належить іншій особі;

подання свідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів;

відсутності дійсного полісу медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання;

відсутності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України;

відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування;

відсутності документів, які дають можливість встановити намір заявника залишити територію України до закінчення дії візи;

звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи.

2. Рішення про відмову в оформленні візи приймається Міністерством закордонних справ України та закордонними дипломатичними установами.

3. У разі відмови в оформленні візи мотиви такого рішення письмово повідомляються заявникові.

Стаття 42. Підстави для скасування візи

1. Віза може бути скасована під час проходження прикордонного контролю на підставах та в порядку, що визначені Законом України "Про прикордонний контроль".

2. Віза може бути скасована під час перебування іноземця та особи без громадянства на території України у разі:

виявлення факту подання особою під час оформлення візи недійсного або виданого іншій особі паспортного документа, або свідомо неправдивих відомостей, або підроблених інших документів;

прийняття рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця та особи без громадянства за межі території України.

3. Рішення про скасування візи у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань міграції або органом охорони державного кордону.

Стаття 43. Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну

1. В'їзд в Україну іноземцю та особі без громадянства не дозволяється:

в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку;

якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;

якщо в разі порушення клопотання про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;

якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;

якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні;

якщо під час попереднього перебування на території України іноземець та особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами.

2. За наявності підстав, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства вноситься до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

3. Рішення про заборону в'їзду в Україну приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону.

Стаття 44. Документи для в'їзду в Україну та виїзду з України іноземців та осіб без громадянства

1. В'їзд в Україну та виїзд з України може здійснюватися:

іноземців та осіб без громадянства - за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України;

іноземців, які постійно проживають на території України, - за паспортним документом та посвідкою на постійне проживання;

осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, - за посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон;

іноземців та осіб без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, - за проїзним документом для виїзду за кордон;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянами України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з особами, зазначеними у частинах другій-дванадцятій статті 5 цього Закону, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з працевлаштуванням, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з участю у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з участю у діяльності релігійних організацій, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з участю у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які працюють у представництвах іноземних суб'єктів господарювання в Україні, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які працюють у філіях або представництвах іноземних банків на території України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку із провадженням культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України, або спеціальними програмами, а також іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні з метою участі у міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі у діяльності волонтерських організацій, зареєстрованих в Україні у встановленому порядку, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які працюють кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації на території України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які навчаються у навчальних закладах України не менш як протягом одного року, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців - громадян держав, які можуть в'їжджати в Україну без візи відповідно до законодавства України або міжнародного договору України, - за паспортним документом, або іншим документом якщо це передбачено міжнародним договором України;

іноземців, які є громадянами держав, з якими укладено договори про місцевий прикордонний рух, - за документами, які дають право на перетинання державного кордону в межах місцевого прикордонного руху, що оформляються дипломатичними та консульськими установами України в установленому Міністерством закордонних справ України порядку.

2. Акредитовані в Міністерстві закордонних справ України працівники дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій, представництв держав при міжнародних організаціях, які мають штаб-квартиру в Україні і відповідно до статутних документів таких організацій чи відповідних міжнародних договорів України користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, а також члени їх сімей можуть в'їжджати в Україну за паспортними документами та акредитаційними картками.

Стаття 45. Реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну або перебувають на території України

1. Реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

2. Відмітка про реєстрацію іноземця та особи без громадянства в його паспортному документі та/або імміграційній картці дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця та особи без громадянства на території України.

3. Правила щодо реєстрації іноземців та осіб без громадянства не поширюються на осіб, які з наміром визнання їх біженцями в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні чи отримання притулку або тимчасового захисту, незаконно перетнули державний кордон України. Територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції здійснює реєстрацію іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні, лише за наявності одного з документів, які видаються таким особам відповідно до зазначеного закону.

4. Від реєстрації в пунктах пропуску через державний кордон України звільняються такі іноземці та особи без громадянства:

глави держав і урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, технічний персонал, який обслуговує такі делегації (осіб) і членів їх сімей, які прибули в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України; особи та члени сімей осіб, які прибули в Україну за посвідченнями ООН та організацій системи ООН;

іноземці та особи без громадянства, які не досягли вісімнадцятирічного віку;

іноземні туристи, які здійснюють круїз;

члени екіпажів іноземних військових кораблів (літаків), які в установленому порядку прибули в Україну;

особи, які входять до складу екіпажів іноземних невійськових суден;

особи, які входять до складу екіпажу цивільних повітряних суден міжнародних авіаліній, бригад поїздів міжнародного сполучення, у разі перебування в аеропортах чи на вокзалах (станціях), зазначених у розкладі руху.

5. У Міністерстві закордонних справ України та його представництвах реєструються паспортні документи:

глав іноземних дипломатичних представництв і консульських установ, членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб, адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв і консульських установ, працівників апарату військових аташе і торговельних представництв та їх дружин (чоловіків), дітей, батьків, які перебувають на утриманні зазначених осіб;

працівників органів закордонних справ іноземних держав, які прибули в Україну у службових справах і мають дипломатичний чи службовий паспорт, та членів їх сімей;

посадових осіб міжнародних організацій, які прибули в Україну у службових справах, працівників представництв таких організацій в Україні, а також працівників представництв держав при міжнародних організаціях, які мають штаб-квартиру в Україні і відповідно до статутних документів зазначених організацій чи відповідних міжнародних договорів користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, а також членів їх сімей.

Міністерством закордонних справ України та його представництвами зазначеним особам безпосередньо до паспортного документа вноситься запис про його реєстрацію.

Стаття 46. Продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України

1. Продовження строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України здійснюється шляхом продовження строку дії реєстрації, проведеної в пункті пропуску через державний кордон України.

2. Продовження строку перебування на території України застосовується до іноземців та осіб без громадянства, зазначених у статті 45 цього Закону, за винятком зазначених у частинах третій - п'ятій статті 45 цього Закону.

3. Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця та особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення строку дії реєстрації, проведеної в пункті пропуску через державний кордон України.

4. У продовженні строку перебування іноземцю та особі без громадянства може бути відмовлено в разі відсутності для цього підстав та достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.

5. Продовження строку перебування на території України здійснюється територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 47. Видача посвідчення особи на повернення

1. Посвідчення особи на повернення оформляється та видається територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції.

2. Правила оформлення, видачі та форма посвідчення особи на повернення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 48. Видача проїзного документа особи без громадянства для виїзду за кордон

1. Особі без громадянства, яка постійно проживає на території України, але не має проїзного документа, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, видається проїзний документ особи без громадянства для виїзду за кордон, який є документом, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном.

Стаття 49. Транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства

1. Транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства через територію України здійснюється за наявності у них транзитної української візи, проїзних квитків або інших документів, що підтверджують транзитний характер поїздки, якщо інше не передбачено законодавством України.

2. Правила транзитного проїзду через територію України іноземців та осіб без громадянства затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. У разі вимушеної зупинки іноземцю та особі без громадянства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, може бути продовжено строк тимчасового перебування на території України до усунення обставин, що її спричинили.

Стаття 50. Фінансове забезпечення для в'їзду в Україну, перебування на території України та транзитного проїзду через територію України іноземців та осіб без громадянства

1. В'їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані подавати інформацію про підтвердження наявності фінансового забезпечення на вимогу уповноважених законом службових осіб.

3. Наявність фінансового забезпечення або гарантія його наявності може бути підтверджена шляхом пред'явлення для контролю:

грошових коштів у національній валюті України або у конвертованій іноземній валюті;

документа із зазначенням суми грошових коштів, на підставі якого можна отримати кошти в банківських установах України;

платіжної картки міжнародних платіжних систем з випискою з особового банківського рахунка заявника, що підтверджує наявну суму грошових коштів;

документа, що підтверджує бронювання або оплату житла, оплату харчування в Україні;

договору на туристичне обслуговування (ваучера);

гарантійного листа приймаючої сторони, що запросила іноземця або особу без громадянства, про взяття на себе зобов'язань із сплати всіх витрат особи, пов'язаних з її перебуванням на території України та виїздом з України;

проїзного квитка для повернення до країни громадянської належності або країни постійного проживання або до третьої країни.

Стаття 51. Виїзд з України

1. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають рівні з громадянами України права на вільне залишення території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

2. Виїзд з України іноземцю та особі без громадянства не дозволяється, якщо:

він є підозрюваним, обвинуваченим у вчиненні на території України злочину чи підсудним за вчинення злочину на території України;

його засуджено за вчинення злочину - до відбування покарання або звільнення від покарання;

його виїзд суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.

3. Виїзд з України іноземця та особи без громадянства може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

IV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА

Стаття 52. Підстави відповідальності за правопорушення

1. Іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

Стаття 53. Скорочення строку тимчасового перебування на території України

1. Якщо в іноземця та особи без громадянства немає підстав для тимчасового проживання, встановлених частинами четвертою -дванадцятою статті 5 цього Закону, або для тимчасового перебування на території України, строк їх перебування скорочується.

2. Рішення про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції або органами Служби безпеки України.

3. Положення цієї статті не застосовується до осіб, на яких поширюється дія закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні.

Стаття 54. Добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства, які отримали повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що втратили або позбавлені статусу біженця або додаткового захисту і не використали права на оскарження таких рішень, а також особи, які отримали повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту і не використали права на його оскарження до суду, особи, які отримали рішення суду про підтвердження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, повинні добровільно повернутися в країну походження або третю країну в установлений строк, якщо вони не мають інших законних підстав для перебування в Україні, що встановлені цим Законом.

2. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну за сприяння міжнародних організацій.

3. Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, що зазначені у частинах першій і другій цієї статті, приймається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.

Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.

4. У разі прийняття рішення про добровільне повернення іноземцю та особі без громадянства, зазначеним у частинах першій та другій цієї статті, видається довідка про особу, яка добровільно повертається. Зазначена довідка є підставою для тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України на строк до завершення процедури добровільного повернення. У разі завершення процедури добровільного повернення така довідка вилучається або визнається недійсною.

5. Строк здійснення процедури добровільного повернення не повинен перевищувати 60 днів.

6. У разі прийняття рішення про добровільне повернення іноземця та особи без громадянства, які не досягли вісімнадцятирічного віку, повинно бути з'ясовано, що в разі добровільного повернення така особа повертається до одного з членів сім'ї або опікуна.

7. Під час здійснення процедури добровільного повернення іноземця та особи без громадянства територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції співпрацює з міжнародними та громадськими організаціями, статутами яких передбачено сприяння у добровільному поверненні іноземців та осіб без громадянства.

Стаття 55. Примусове повернення іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії грубо порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (щодо осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокуророві про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець та особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

2. Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

3. Один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю та особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства встановлюється спільним рішенням Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

4. Рішення про примусове повернення може бути оскаржене до суду. Оскарження рішення про примусове повернення є підставою для зупинення процедури примусового повернення та продовження іноземцю та особі без громадянства строку перебування на території України.

5. Іноземець та особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

6. Рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, приймається органами охорони державного кордону, а в інших випадках - територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції або органами Служби безпеки України. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства здійснюється органом, який його прийняв. З метою контролю за виконанням іноземцем та особою без громадянства рішення про примусове повернення посадова особа органу охорони державного кордону чи територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції може супроводжувати такого іноземця та особу без громадянства по території України.

7. У разі прийняття рішення про примусове повернення в паспортному документі іноземця та особи без громадянства скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні.

8. Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли вісімнадцятирічного віку та до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні.

Стаття 56. Видача іноземців та осіб без громадянства

1. Особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах і вчинила злочин за межами України, не може бути видана іншій державі.

2. Питання щодо видачі іноземців, які перебувають на території України на законних підставах і вчинили злочин за межами України, регулюється Кримінальним кодексом України та міжнародними договорами України.

3. Положення частини другої цієї статті не застосовуються до осіб, на яких поширюється дія закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні.

Стаття 57. Передача іноземців та осіб без громадянства для відбування покарання

1. Особа без громадянства, яка перебуває в Україні на законних підставах і вчинила злочин за межами України, не може бути передана іншій державі для відбування покарання.

2. Іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них відповідно до Кримінального кодексу України, можуть бути передані для відбування покарання тим державам, громадянами яких вони є, якщо такі особи подали клопотання і така передача передбачена міжнародними договорами України.

3. Положення частини другої цієї статті не застосовуються до осіб, на яких поширюється дія закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні.

Стаття 58. Міжнародні договори України про реадмісію

1. Передача з України або прийняття в Україну іноземця та особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.

2. Порядок виконання міжнародного договору про реадмісію встановлюється уповноваженими органами.

3. Прийняття Україною іноземця та особи без громадянства відповідно до міжнародного договору про реадмісію не змінює підстав для перебування на території України, що існували до такого прийняття.

4. Іноземці та особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у випадку, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.

Стаття 59. Примусове видворення і затримання іноземців та осіб без громадянства

1. У разі коли іноземець та особа без громадянства не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що такі особи ухилятимуться від виконання зазначеного рішення, територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, орган Служби безпеки України або орган охорони державного кордону звертаються до суду для прийняття рішення про примусове видворення іноземця та особи без громадянства і про його затримання.

2. Іноземця та особу без громадянства, щодо яких територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, орган Служби безпеки України або орган охорони державного кордону звернувся до суду для прийняття рішення про примусове видворення і про його затримання, може бути затримано відповідним органом на строк до 72 годин у разі:

відсутності законних підстав для перебування на території України;

якщо дії іноземця та особи без громадянства суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України;

приймання іноземців та осіб без громадянства у порядку реадмісії відповідно до міжнародних договорів України, якщо вони не мають законних підстав для перебування на території України.

У разі прийняття судом рішення про примусове видворення територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, орган Служби безпеки України або орган охорони державного кордону може прийняти рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення.

3. У разі затримання іноземця та особи без громадянства за однією з підстав, передбачених частиною другою цієї статті, територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції або орган охорони державного кордону зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складення протоколу про роз'яснення затриманому права мати побачення із захисником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим. Якщо іноземець та особа без громадянства не володіють українською або російською мовою, територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції або орган охорони державного кордону повинен забезпечити присутність перекладача з мови, якою іноземець та особа без громадянства може спілкуватися.

Під час затримання іноземця та особи без громадянства територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції або орган охорони державного кордону забезпечує проведення дактилоскопії, а в разі потреби - взяття інших біометричних даних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Копії протоколу невідкладно вручаються затриманому і надсилається прокурору. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання.

5. Про затримання іноземця та особи без громадянства територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції або орган охорони державного кордону невідкладно повідомляє одному з його родичів, які проживають на території України, дипломатичному представництву або консульській установі держави, громадянином якої є іноземець. Про затримання особи без громадянства повідомляється дипломатичному представництву або консульській установі держави, органами якої видано проїзний документ такій особі.

6. Обґрунтованість затримання іноземця та особи без громадянства на підставах, установлених частиною другою цієї статті, протягом 72 годин з моменту затримання повинна бути перевірена судом. Якщо протягом 72 годин з моменту затримання територіальному органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції або органу охорони державного кордону не вручено вмотивованого рішення суду про затримання, іноземець та особа без громадянства негайно звільняються.

7. В іноземця та особи без громадянства, яких звільнено через 72 години з моменту затримання, може бути взято в заставу паспортний документ, належне йому майно або може бути встановлений обов'язок щодо щоденної реєстрації у відповідному органі до прийняття судом рішення про примусове видворення і затримання. Застава оформляється протоколом, копія якого видається іноземцю та особі без громадянства.

8. Рішення суду про примусове видворення і затримання іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено у порядку, передбаченому законодавством України.

9. Строк затримання іноземця та особи без громадянства встановлюється судом з урахуванням часу, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як на шість місяців.

10. Територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції або орган охорони державного кордону розміщує іноземця та особу без громадянства, щодо яких набрало законної сили рішення суду про затримання у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

11. Рішення суду про примусове видворення іноземця та особи без громадянства виконується територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, а щодо іноземців та осіб без громадянства, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, - органом охорони державного кордону. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове видворення здійснюється органом, за чиїм зверненням суд прийняв рішення про примусове видворення. З метою контролю за виконанням іноземцем та особою без громадянства рішення про примусове видворення посадова особа органу охорони державного кордону або територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції здійснює супровід такого іноземця та особи без громадянства.

Територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, посадова особа якого супроводжувала іноземця та особу без громадянства, яку примусово видворено за зверненням органу Служби безпеки України, інформує такий орган про виконання рішення про примусове видворення.

12. Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України.

13. Положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли вісімнадцятирічного віку та на яких поширюється дія закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні.

Стаття 60. Заборона щодо примусового повернення чи примусового видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства

1. Іноземець та особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті або примусово видворені або видані чи передані до країн, де:

їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи, політичних переконань або у зв'язку з ризиком постраждати від серйозної шкоди;

їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

2. Забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

Стаття 61. Порядок відшкодування витрат, пов'язаних з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до рішення суду підлягають примусовому видворенню за межі України, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, в установленому законом порядку.

Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок державного бюджету.

2. Фізичні або юридичні особи, які запрошували чи приймали іноземців та осіб без громадянства, влаштовували їх незаконний в'їзд, проживання, працевлаштування, сприяли в ухиленні від виїзду після закінчення строку перебування, в установленому законом порядку відшкодовують витрати, завдані державі внаслідок видворення зазначених іноземців та осіб без громадянства.

3. Витрати, пов'язані з примусовим видворенням іноземця та особи без громадянства, можуть бути відшкодовані як у національній валюті України, так і в іноземній валюті за курсом Національного банку України на день проведення розрахунків.

4. До кошторису витрат, необхідних для виконання рішення про примусове видворення іноземця та особи без громадянства, включається вартість:

проїзних квитків для іноземця та особи без громадянства та осіб, які його супроводжують;

послуг з утримання іноземця та особи без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;

послуг з ідентифікації особи;

послуг з оформлення документів та вчинення інших дій, пов'язаних з примусовим видворенням, тощо.

5. Облік витрат, пов'язаних з примусовим видворенням, ведуть територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, органи охорони державного кордону, про що у двох примірниках складається акт за встановленою Міністерством внутрішніх справ України або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону формою.

6. Іноземець та особа без громадянства сповіщається під розписку про загальну суму витрат, пов'язаних з примусовим видворенням, обчислену в цінах на день розрахунку з ним. У разі відмови іноземця та особи без громадянства підтвердити пред'явлену йому для відшкодування суму витрат в акті робиться відповідна відмітка із зазначенням причини відмови.

7. У разі відмови іноземця та особи без громадянства відшкодувати витрати, необхідні для виконання рішення про його примусове видворення за межі України, відповідні кошти можуть бути стягнуті з нього у порядку цивільного судочинства.

8. Якщо в іноземця та особи без громадянства, щодо якого було прийнято рішення суду про примусове видворення, виявлено готівку, вона вилучається за актом та використовується для забезпечення виконання рішення про примусове видворення згідно з кошторисом витрат.

9. У разі відмови приймаючої сторони, яка запрошувала іноземців та осіб без громадянства до України, відшкодувати витрати, пов'язані з примусовим видворенням таких іноземців та осіб без громадянства, відповідні кошти можуть бути з них стягнені у порядку цивільного судочинства.

V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 23, ст. 161; 2000 р., N 38, ст. 318; 2001 р., N 13, ст. 66; 2002 р., N 46, ст. 347; 2003 р., N 16, ст. 117, N 27, ст. 209; 2004 р., N 11, ст. 143; 2005 р., N 35-37, ст. 446; 2007 р., N 33, ст. 442; 2009 р., N 38, ст. 535; із змінами, внесеними Законами України від 4 листопада 2010 року N 2677-II і від 5 квітня 2011 року 3186-VI);

Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про правовий статус іноземців" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 23, ст. 162).

3. Внести до Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 35-37, ст. 446) такі зміни:

частину другу статті 110 доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) прийняти рішення про затримання іноземця чи особи без громадянства у справі про примусове видворення за межі України.";

частину четверту статті 117 після слів "вчиняти певні дії" доповнити словами ", а також затримання іноземця чи особи без громадянства на час, необхідний для розгляду справи про примусове видворення з України".

4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос