Идет загрузка документа (53 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О государственной регистрации актов гражданского состояния

Проект закона Украины от 19.06.2008 № 2673
Дата рассмотрения: 19.06.2008 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державну реєстрацію актів цивільного стану

Цей Закон визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін і доповнень, а також їх поновленням і анулюванням.

2. Дія цього Закону не поширюється на порядок проведення державної реєстрації громадянства.

Стаття 2. Акти цивільного стану

1. Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

2. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.

Стаття 3. Засади державної реєстрації актів цивільного стану

1. Державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені та смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

2. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Розділ II. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

Стаття 4. Органи державної реєстрації актів цивільного стану

1. Органами державної реєстрації актів цивільного стану є:

відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану);

виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

2. Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.

Стаття 5. Компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану:

1) бере участь у формуванні державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

2) утворює, реорганізує та ліквідує відділи державної реєстрації актів цивільного стану;

3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

4) координує та контролює діяльність відділів державної реєстрації актів цивільного стану;

5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Стаття 6. Компетенція органів державної реєстрації актів цивільного стану

1. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті; вносять зміни і доповнення до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян і забезпечують його ведення; забезпечують збереження архівного фонду; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу та смерті.

3. Дипломатичні представництва і консульські установи України проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті щодо громадян України, а також приймають і розглядають заяви про внесення змін і доповнень до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Державна реєстрація зміни імені та розірвання шлюбу проводиться дипломатичними представництвами і консульськими установами України лише щодо громадян України, які постійно проживають за кордоном.

4. Органи державної реєстрації актів цивільного стану повідомляють компетентним органам іноземних держав, з якими Україною укладено договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах, про державну реєстрацію актів цивільного стану громадян таких держав, якщо правилами договорів передбачено надання зазначених відомостей.

Стаття 7. Одержання органами державної реєстрації актів цивільного стану документів і відомостей, необхідних для державної реєстрації актів цивільного стану

1. Органи державної реєстрації актів цивільного стану мають право безкоштовно одержувати в установленому порядку від органів державної влади, підприємств, установ та організацій необхідні документи і відомості, пов'язані з державною реєстрацією актів цивільного стану.

Стаття 8. Діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану

1. Діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.

2. Працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану не мають права проводити державну реєстрацію актів цивільного стану щодо себе, другого з подружжя, своїх та його родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер).

У зазначених випадках державна реєстрація актів цивільного стану проводиться іншим працівником того ж органу державної реєстрації актів цивільного стану чи в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану.

3. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

4. Працівники відділу державної реєстрації актів цивільного стану є державними службовцями, не можуть перебувати у штаті інших підприємств, установ та організацій, провадити підприємницьку діяльність, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої у позаробочий час.

Стаття 9. Діловодство з питань державної реєстрації актів цивільного стану

1. Діловодство з питань державної реєстрації актів цивільного стану ведеться державною мовою.

2. Порядок ведення діловодства з питань державної реєстрації актів цивільного стану встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

3. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану ведуть статистичну звітність у встановленому законодавством порядку.

Розділ III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

Стаття 10. Державна реєстрація актів цивільного стану

1. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті.

2. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

3. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.

Інформація, що міститься в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.

4. Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт або паспортний документ заявника, а також документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

5. Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін і доповнень до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

6. Особливості проведення державної реєстрації актів цивільного стану дипломатичними представництвами і консульськими установами України визначаються Консульським статутом України та інструкцією про державну реєстрацію актів цивільного стану, яка затверджується центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Стаття 11. Державний реєстр актів цивільного стану громадян

1. Державний реєстр актів цивільного стану громадян - це державна електронна інформаційна система, яка містить відомості про акти цивільного стану, зміни та доповнення, що вносяться до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, а також відомості про видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і про видачу витягів з нього.

Державний реєстр актів цивільного стану громадян ведеться відділами державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Держателем Державного реєстру актів цивільного стану громадян є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

3. Адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян є юридична особа, яка належить до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Адміністратор здійснює заходи із створення і супроводження програмного забезпечення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, збереження та захисту бази даних, відповідає за його функціонування, надає відділам державної реєстрації актів цивільного стану доступ до нього.

4. Порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян установлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 12. Порядок внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян

1. Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

2. Відомості, зазначені в актових записах цивільного стану, що складені виконавчими органами сільських, селищних та міських (крім міст обласного значення) рад на паперових носіях, вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян протягом п'яти робочих днів з моменту надходження таких актових записів до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

3. Відомості, зазначені в актових записах цивільного стану, що складені дипломатичними представництвами і консульськими установами України на паперових носіях, вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в м. Києві протягом десяти робочих днів з моменту надходження перших примірників таких актових записів.

4. Відомості про усиновлення, скасування усиновлення, визнання усиновлення недійсним, позбавлення та поновлення батьківських прав вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян на підставі відповідного рішення суду протягом п'яти робочих днів з моменту надходження його копії до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або в день пред'явлення заінтересованою особою (особою, зазначеною в рішенні суду, або уповноваженою нею особою) копії такого рішення.

Стаття 13. Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження

1. Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.

2. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.

У разі смерті батьків або в разі, коли вони з інших причин не можуть звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану, державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває.

3. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця від дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.

4. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності - рішення суду.

5. Походження дитини від батьків визначається відповідно до Сімейного кодексу України та інших актів законодавства.

6. У разі народження дитини мертвою державна реєстрація народження проводиться без видачі свідоцтва про народження. Для підтвердження такої реєстрації орган державної реєстрації актів цивільного стану видає довідку про народження із зазначенням факту мертвонародження. Державна реєстрація смерті в такому разі не проводиться.

У разі коли смерть дитини настала на першому тижні життя, державна реєстрація народження проводиться з видачею довідки про народження, у якій зазначено, що дитина померла. Державна реєстрація смерті дитини проводиться в установленому порядку з видачею свідоцтва про смерть.

7. Про народження дитини мертвою або про її смерть на першому тижні життя заклад охорони здоров'я, що надавав медичну допомогу матері під час пологів, або в якому помер новонароджений, та судово-медична установа (у разі, коли факт смерті встановлено поза закладом охорони здоров'я) повідомляють органам державної реєстрації актів цивільного стану.

8. Державна реєстрація народження дитини, яку не забрали з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я, підкинули, або яка була знайдена, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за письмовою заявою представника органу опіки та піклування, адміністрації закладу охорони здоров'я, в якому перебуває така дитина, або за заявою особи, в якої вона перебуває.

Прізвище, власне ім'я та по батькові дитини, батьки якої невідомі, та відомості про батьків зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування.

9. Державна реєстрація народження дитини, яка досягла одного року і більше, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини за заявою батьків або інших заінтересованих осіб за наявності документів про народження та перебування дитини під наглядом закладу охорони здоров'я, а також довідки з місця проживання дитини.

У разі досягнення дитиною шістнадцяти років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред'явленням паспорта такої дитини.

10. У разі відсутності документів про народження дитини державна реєстрація її народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження.

Стаття 14. Державна реєстрація шлюбу

1. Для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором.

Якщо жінка та/або чоловік не можуть через поважну причину особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника повинні бути нотаріально засвідчені.

2. Повторний шлюб реєструється за умови пред'явлення особами, які раніше перебували в шлюбі, документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу.

3. Орган державної реєстрації актів цивільного стану, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов'язаний ознайомити наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, обов'язком повідомити один одному про стан свого здоров'я, роз'яснити їм права і обов'язки як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховування відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.

4. Державна реєстрація шлюбу проводиться після закінчення одного місяця від дня подання нареченими заяви про державну реєстрацію шлюбу.

За наявності поважної причини і з дозволу керівника органу державної реєстрації актів цивільного стану державна реєстрація шлюбу проводиться до закінчення зазначеного строку.

5. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, державна реєстрація шлюбу проводиться в день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.

6. Якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти таку реєстрацію, але не більш як на три місяці.

7. Якщо наречені не з'явилися для проведення державної реєстрації шлюбу протягом трьох місяців від дня подання відповідної заяви і не повідомили про причину неявки, відповідна заява втрачає чинність.

Якщо наречені не можуть з'явитися з поважної причини для проведення державної реєстрації шлюбу в установлений день, строк такої реєстрації переноситься за їх письмовою заявою на інший день. У такому разі строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви.

8. Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

9. Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого з пред'явленням для посвідчення їх особи і віку паспортів або паспортних документів. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається.

10. Про державну реєстрацію шлюбу в паспортах або паспортних документах осіб, які зареєстрували шлюб, робиться відмітка із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і часу такої реєстрації.

Стаття 15. Державна реєстрація розірвання шлюбу

1. Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться уповноваженим органом державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках.

2. Державна реєстрація розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, проводиться уповноваженим органом державної реєстрації актів цивільного стану за їх заявою.

Якщо один з подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до нотаріально засвідченої, від його імені може подати другий з подружжя.

3. Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться після закінчення одного місяця від дня подання відповідної заяви, якщо вона не була відкликана.

4. У разі коли подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації розірвання шлюбу в установлений для них день, строк реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому строк перенесення реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання заяви.

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви або впродовж місяця письмово повідомити органу державної реєстрації актів цивільного стану про згоду розірвати шлюб за його відсутності, а також зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, що не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений.

5. У разі визнання одного з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться за заявою другого з подружжя.

6. Заява про реєстрацію розірвання шлюбу подається до уповноваженого органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з подружжя.

7. Той з подружжя, що бажає, щоб йому було присвоєне дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

8. Про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб.

У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

9. Про державну реєстрацію розірвання шлюбу в паспортах або паспортних документах осіб робиться відмітка про розірвання шлюбу із зазначенням прізвища, власного імені та по батькові особи, з якою розірвано шлюб, та місця і часу державної реєстрації розірвання шлюбу.

Відмітка про розірвання шлюбу за рішенням суду робиться в паспортах або паспортних документах осіб, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Стаття 16. Державна реєстрація зміни імені

1. Державна реєстрація зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) (далі - зміна імені) проводиться лише щодо громадян України.

2. Державна реєстрація зміни імені проводиться уповноваженим органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи, яка досягла відповідного віку, встановленого законодавством, за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

У разі відсутності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян державну реєстрацію зміни імені може бути проведено тільки після їх поновлення та внесення в установленому порядку відомостей до зазначеного Реєстру.

3. У разі реєстрації громадянином України актів цивільного стану в компетентних органах іноземних держав, з якими Україна не уклала договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, державна реєстрація зміни імені проводиться без витребування копій актових записів цивільного стану. Реєстрація актів цивільного стану компетентними органами іноземних держав підтверджується відповідними легалізованими в установленому порядку документами про реєстрацію актів цивільного стану.

4. Заява про зміну імені, подана в установленому порядку до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, розглядається у тримісячний строк від дня її подання. За наявності поважної причини цей строк може бути продовжено, але не більш як на три місяці.

Заява про зміну імені, подана в установленому порядку до дипломатичного представництва або консульської установи України, розглядається у шестимісячний строк від дня її подання.

5. Розгляд заяви про зміну імені може бути зупинено у разі, коли виникла потреба у поновленні актових записів цивільного стану та внесенні відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

6. Порядок розгляду заяв громадян про зміну імені встановлюється Кабінетом Міністрів України.

7. Державна реєстрація зміни імені не тягне за собою внесення змін до актових записів цивільного стану, складених відносно особи, яка змінила ім'я, та її малолітніх і неповнолітніх дітей, крім передбачених законом випадків, а також повнолітніх дочки, сина.

Стаття 17. Державна реєстрація смерті

1. Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

2. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів від дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі, коли неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів.

3. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, що визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року від дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа, або за місцем поховання.

4. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі:

1) коли заява надійшла після закінчення одного року від дня настання смерті;

2) установлення в судовому порядку факту смерті;

3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.

5. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.

6. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, а також інших осіб.

7. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє центральному органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України.

Стаття 18. Видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану

1. Про факт державної реєстрації акту цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану є документами суворої звітності, що виготовляються за затвердженими Кабінетом Міністрів України зразками та їх описами.

2. Забезпечення органів державної реєстрації актів цивільного стану бланками свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

3. Порядок ведення обліку і зберігання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та звітності про їх використання встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Стаття 19. Повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану

1. Повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичними представництвами і консульськими установами України на підставі актового запису цивільного стану за заявою особи, щодо якої складено запис.

Свідоцтво про народження може бути повторно видане також за заявою батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування.

2. Свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя та близьким родичам померлого на підставі їх заяви, а також представникові органу опіки та піклування у разі виконання ним повноважень з опіки та піклування відносно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.

Стаття 20. Оплата державної реєстрації актів цивільного стану

1. За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв'язку із зміною, доповненням і поновленням актових записів цивільного стану, справляється державне мито у розмірі, визначеному законом.

2. За видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян справляється плата в розмірі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

3. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану можуть надавати платні послуги, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання платних послуг затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Кошти, одержані від надання платних послуг, зараховуються до державного бюджету.

Стаття 21. Відмова в державній реєстрації актів цивільного стану

1. У державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо:

1) державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України;

2) державна реєстрація повинна проводитися в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану;

3) з проханням про державну реєстрацію звернулася недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

2. Орган державної реєстрації актів цивільного стану на прохання особи, якій відмовлено в державній реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з наявністю однієї з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі.

Стаття 22. Внесення змін та доповнень до актового запису цивільного стану

1. Внесення змін та доповнень до актового запису цивільного стану проводиться за наявності достатніх підстав уповноваженим органом державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Внесення змін та доповнень до актового запису цивільного стану проводиться за заявою:

особи, щодо якої складено актовий запис;

одного з батьків малолітнього, неповнолітнього;

опікунів малолітнього та піклувальників неповнолітнього;

опікунів недієздатної особи;

спадкоємців померлого;

представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування відносно особи, яка має право на подання такої заяви.

3. Заява про внесення змін та доповнень до актового запису цивільного стану подається до уповноваженого органу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

4. Зміни та доповнення до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

5. У разі коли актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави установлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави.

6. Після внесення змін та доповнень до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану.

Стаття 23. Поновлення актового запису цивільного стану

1. Поновлення актового запису цивільного стану проводиться уповноваженим органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально.

Право на подання заяви про поновлення актового запису цивільного стану мають особи, визначені частиною другою статті 22 цього Закону.

2. Заява про поновлення актового запису цивільного стану подається до уповноваженого органу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

3. Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення.

4. У разі коли витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави неможливо, поновлення актового запису цивільного стану проводиться уповноваженим органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

5. У разі коли втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави установлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави.

6. На підставі поновленого актового запису цивільного стану повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану.

Стаття 24. Анулювання актового запису цивільного стану

1. Актовий запис цивільного стану анулюється на підставі:

1) рішення суду;

2) висновку уповноваженого органу державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання.

3. Заява про анулювання актового запису цивільного стану подається заінтересованою особою до уповноваженого органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, який підлягає анулюванню.

Стаття 25. Зберігання книг державної реєстрації актів цивільного стану

1. Актові записи цивільного стану, складені на паперових носіях, формуються в книги державної реєстрації актів цивільного стану, що зберігаються в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану протягом установленого законодавством строку.

2. Один примірник актового запису цивільного стану включається до книги державної реєстрації актів цивільного стану, що складається на території району (міста). Зазначена книга, а також метрична книга, складена до утворення органів державної реєстрації актів цивільного стану, зберігаються в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх складення.

Другий примірник книги державної реєстрації актів цивільного стану, складеної на території регіону, а також метрична книга, складена до утворення державних органів реєстрації актів цивільного стану, зберігаються в архівах відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі.

3. Один примірник актового запису цивільного стану, складений у дипломатичних представництвах і консульських установах України, включається до книги державної реєстрації актів цивільного стану і зберігається в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в м. Києві, а другий примірник - в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Київській області.

4. Порядок, умови і строки зберігання книг державної реєстрації актів цивільного стану та метричних книг в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану, а також порядок передачі книг до державного архіву установлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

Стаття 26. Відповідальність у сфері державної реєстрації актів цивільного стану

1. За порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації актів цивільного стану працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку.

2. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України та/або до суду.

Розділ IV. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Розірвання шлюбу, здійснене судом до набрання чинності цим Законом, підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація розірвання шлюбу може бути проведена органом державної реєстрації актів цивільного стану за нотаріально засвідченою або прирівняною до нотаріально засвідченої заявою одного з подружжя, якщо актовий запис про розірвання шлюбу вже складено за заявою другого з подружжя на підставі рішення суду про розірвання шлюбу або на підставі пункту 3 частини першої статті 107 Сімейного кодексу України до набрання чинності цим Законом, у разі, коли особа не може з поважної причини особисто з'явитися до державного органу реєстрації актів цивільного стану.

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) доповнити частину третю статті 49 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 40-44, ст. 356) після слів "розірвання шлюбу" словами "у випадках, передбачених законом";

2) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 40-42, ст. 492):

у частині третій статті 234:

доповнити частину після слів "подружжя, яке має дітей," словами "за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі";

слова "про поновлення шлюбу після його розірвання," виключити;

у статті 235 доповнити:

частину четверту абзацом такого змісту:

"Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи.";

статтю частиною такого змісту:

"8. У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.";

3) у Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 21-22, ст. 135; 2007 р., N 10, ст. 87; із змінами, внесеними Законом України від 10 квітня 2008 року N 257-VI):

у частині другій статті 106 слова "виносить постанову" замінити словами "складає актовий запис";

пункт 3 частини першої статті 107 виключити;

в абзаці першому частини першої статті 108 слова і цифри "та пункту 3 частини першої статті 107" виключити;

статтю 115 викласти в такій редакції:

"Стаття 115. Державна реєстрація розірвання шлюбу

1. Розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 цього Кодексу, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

3. Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.";

доповнити статтю 116 після слів "та одержання" словами "рішення суду, яке набрало законної сили, або";

пункт 2 частини другої статті 125, статтю 127 і частину другу статті 225 виключити;

частину першу статті 128 викласти в такій редакції:

"1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.";

статтю 134 викласти в такій редакції:

"Стаття 134. Внесення змін до актового запису про народження у разі визнання батьківства, материнства

1. На підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни в актовий запис про народження, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.";

у статті 135:

доповнити абзац перший частини першої після слів "за прізвищем" словами "та громадянством";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім'я, по батькові дитини і відомості про батьків.";

доповнити статтю 233 після слів "актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи" словами ", складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України,";

у тексті Кодексу слова "державний орган реєстрації" в усіх відмінках і формах числа замінити словами "орган державної реєстрації" у відповідному відмінку і числі;

4) у Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383) доповнити:

Закон статтею 401 такого змісту:

"Стаття 401. Засвідчення справжності підпису на документах начальником установи виконання покарань

Начальник установи виконання покарань засвідчує справжність підпису особи, яка перебуває в такій установі, відповідно до правил статті 78 цього Закону.

Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.";

частину першу статті 78 після слів "посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів" словами ", начальник установи виконання покарань";

5) У Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; 2000 р., N 29, ст. 229):

у пункті 4 статті 2 слово "громадянського" замінити словом "цивільного", а слова "записів актів" - словами "актових записів";

у статті 3:

у підпункті "г" пункту 1 слова "на строк не менше трьох років" виключити;

у пункті 5:

в абзаці першому слово "громадянського" замінити словом "цивільного";

у підпункті "б" виключити:

абзаци третій і четвертий;

в абзаці п'ятому слова ", або з особами, засудженими за скоєння злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років";

у підпункті "д" слова "записів про реєстрацію громадянського" замінити словами "актових записів цивільного";

у підпункті "е" слова "видачу повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадського" замінити словами "повторну видачу свідоцтв про реєстрацію актів цивільного";

пункт 13 статті 4 викласти в такій редакції:

"13) громадяни - за реєстрацію народження фізичної особи та її походження, смерті, за видачу їм свідоцтв у разі внесення змін та доповнень до актових записів про народження у випадках визнання батьківства (материнства), усиновлення, а також у зв'язку з помилками, допущеними під час реєстрації актів цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану;".

4. Визнати такими, що втратили чинність:

1) розділ V "Акти громадянського стану" Кодексу про шлюб та сім'ю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1969 р., додаток до N 26, ст. 204; 1973 р., N 21, ст. 181; 1980 р., N 38, ст. 754; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 36, ст. 528; 1996 р., N 7, ст. 26; 2000 р., N 9, ст. 67);

2) Закон України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 14, ст. 78; 2000 р., N 9, ст. 67, N 32, ст. 257; 2002 р., N 29, ст. 194).

____________

 

Опрос