ЗАКОН УКРАЇНИ
Про оперативно-розшукову діяльність
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 7 липня 1992 року N 2549-XII,
від 26 січня 1993 року N 2932-XII,
від 23 грудня 1993 року N 3784-XII,
від 5 лютого 1998 року N 85/98-ВР,
від 11 грудня 1998 року N 312-XIV,
від 13 січня 2000 року N 1381-XIV,
від 21 грудня 2000 року N 2181-III,
від 18 січня 2001 року N 2246-III,
від 7 березня 2002 року N 3111-III,
від 3 квітня 2003 року N 662-IV,
від 15 травня 2003 року N 747-IV,
від 15 травня 2003 року N 762-IV,
від 19 червня 2003 року N 965-IV,
від 11 липня 2003 року N 1130-IV,
від 12 січня 2005 року N 2322-IV,
від 31 травня 2005 року N 2600-IV,
від 15 грудня 2005 року N 3200-IV,
від 14 квітня 2009 року N 1254-VI,
від 18 травня 2010 року N 2258-VI,
від 1 липня 2010 року N 2397-VI,
від 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
від 13 січня 2011 року N 2939-VI,
від 12 травня 2011 року N 3334-VI,
від 19 травня 2011 року N 3412-VI,
від 13 квітня 2012 року N 4652-VI,
від 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
від 4 липня 2013 року N 406-VII,
від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
від 14 жовтня 2014 року N 1698-VII,
від 12 лютого 2015 року N 193-VIII,
від 12 лютого 2015 року N 198-VIII,
від 19 березня 2015 року N 267-VIII,
від 2 липня 2015 року N 580-VIII,
від 12 листопада 2015 року N 794-VIII,
від 23 грудня 2015 року N 901-VIII,
від 7 вересня 2016 року N 1492-VIII
(зміни, внесені Законом України від 7 вересня 2016 року N 1492-VIII, в частині положень
щодо застосування пробаційних програм набирають чинності з 1 січня 2018 року),
від 21 грудня 2016 року N 1798-VIII,
від 21 березня 2017 року N 1965-VIII,
від 12 липня 2018 року N 2505-VIII,
від 16 травня 2019 року N 2720-VIII,
від 19 вересня 2019 року N 113-IX
(зміни, внесені підпунктом 2, абзацом другим підпункту 3
пункту 5 розділу І Закону України від 19 вересня 2019 року N 113-IX,
набирають чинності з 11 вересня 2020 року),
від 12 листопада 2019 року N 285-IX,
від 17 червня 2020 року N 720-IX,
від 17 вересня 2020 року N 912-IX
(З дня початку роботи окружних прокуратур до цього Закону будуть внесені зміни, передбачені абзацом третім підпункту 3 пункту 5 розділу І Закону України від 19 вересня 2019 року N 113-IX) |
(З 24 січня 2021 року до цього Закону будуть внесені зміни, передбачені підпунктами "а", "в", "ґ" підпункту 5 пункту 5 розділу IX Закону України від 17 вересня 2020 року N 912-IX) |
Стаття 1. Завдання оперативно-розшукової діяльності
Завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.
(стаття 1 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2246-III)
Стаття 2. Поняття оперативно-розшукової діяльності
Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.
(з 24.01.2021 р. до статті 2 будуть внесені зміни, передбачені підпунктом "а" підпункту 5 пункту 5 розділу IX Закону України від 17.09.2020 р. N 912-IX)
Стаття 3. Правова основа оперативно-розшукової діяльності
Правову основу оперативно-розшукової діяльності становлять Конституція України, цей Закон, Кримінальний, Кримінальний процесуальний, Податковий та Митний кодекси України, закони України про прокуратуру, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань, Службу безпеки, Державну прикордонну службу України, Державну кримінально-виконавчу службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, статус суддів, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, державний захист працівників суду і правоохоронних органів, інші законодавчі акти та міжнародно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна.
(стаття 3 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
від 03.04.2003 р. N 662-IV,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI,
від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 12.02.2015 р. N 198-VIII,
від 12.11.2015 р. N 794-VIII,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII)
Стаття 4. Принципи оперативно-розшукової діяльності
(стаття 4 у редакції Закону
України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
Стаття 5. Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:
Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції;
(абзац другий частини першої статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 15.05.2003 р. N 762-IV,
від 12.05.2011 р. N 3334-VI,
від 12.02.2015 р. N 193-VIII,
від 02.07.2015 р. N 580-VIII,
у редакції Закону України
від 23.12.2015 р. N 901-VIII)
(частину першу статті 5 доповнено новим абзацом третім
згідно із Законом України від 12.11.2015 р. N 794-VIII,
у зв'язку з цим абзаци третій - одинадцятий
вважати відповідно абзацами четвертим - дванадцятим,
абзац третій частини першої статті 5
у редакції Закону України від 16.05.2019 р. N 2720-VIII)
(абзац четвертий частини першої статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3200-IV)
Служби зовнішньої розвідки України - агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки;
(частину першу статті 5 доповнено новим абзацом п'ятим
згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
у зв'язку з цим абзаци п'ятий - дев'ятий вважати
відповідно абзацами шостим - десятим)
(абзац шостий частини першої статті 5
у редакції Законів України від 07.03.2002 р. N 3111-III,
від 03.04.2003 р. N 662-IV,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 31.05.2005 р. N 2600-IV,
від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
у редакції Закону України
від 12.11.2019 р. N 285-IX)
управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;
(абзац восьмий частини першої статті 5 у редакції
Закону України від 04.07.2013 р. N 406-VII)
органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України;
(абзац дев'ятий частини першої статті 5 у редакції
Закону України від 14.04.2009 р. N 1254-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
від 07.09.2016 р. N 1492-VIII)
(частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 26.01.93 р. N 2932-XII,
від 23.12.93 р. N 3784-XII,
від 05.02.98 р. N 85/98-ВР,
від 11.12.98 р. N 312-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2246-III)
розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки.
(частину першу статті 5 доповнено абзацом
згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3111-III)
абзац одинадцятий частини першої статті 5 виключено
(частину першу статті 5 доповнено абзацом одинадцятим
згідно із Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
абзац одинадцятий частини першої статті 5 виключено
згідно із Законом України від 04.07.2013 р. N 406-VII)
(частину першу статті 5 доповнено абзацом дванадцятим
згідно із Законом України від 14.10.2014 р. N 1698-VII,
абзац дванадцятий частини першої статті 5 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 198-VIII)
Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.
Стаття 51. Міжнародне співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності
(Закон доповнено статтею 51 згідно із
Законом України від 01.07.2010 р. N 2397-VI)
Стаття 6. Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності
Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:
- кримінальні правопорушення, що готуються;
- осіб, які готують вчинення кримінального правопорушення;
(пункт 1 частини першої статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 07.03.2002 р. N 3111-III,
у редакції Закону України
від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках, а також осіб, яким надається дозвіл на перебування без супроводу в контрольованих та стерильних зонах, зонах обмеженого доступу, що охороняються, та критичних частинах таких зон аеропортів;
(пункт 2 статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 21.03.2017 р. N 1965-VIII)
(частину першу статті 6 доповнено пунктом 21
згідно із Законом України від 17.09.2020 р. N 912-IX)
3) випадки, передбачені статтею 17 Закону України "Про розвідку";
(пункт 3 частини першої статті 6 у редакції
Закону України від 17.09.2020 р. N 912-IX)
4) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, отриманих в установленому законом порядку.
(частину першу статті 6 доповнено пунктом 4
згідно із Законом України від 18.05.2010 р. N 2258-VI,
пункт 4 частини першої статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)
(частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 01.07.2010 р. N 2397-VI,
у редакції Закону України
від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.
Стаття 7. Обов'язки підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані:
1) у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, здійснювати профілактику правопорушень;
(статтю 7 доповнено новим пунктом 1 згідно із
Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III,
у зв'язку з цим пункти 1 - 5 вважати
відповідно пунктами 2 - 6,
пункт 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
від 17.06.2020 р. N 720-IX)
2) виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали слідчого судді, суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;
(пункт 3 статті 7 у редакції Закону
України від 01.07.2010 р. N 2397-VI)
(пункт 4 статті 7 в редакції Закону
України від 18.01.2001 р. N 2246-III)
5) здійснювати взаємодію між собою та іншими правоохоронними органами, в тому числі відповідними органами іноземних держав та міжнародних антитерористичних організацій, з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення кримінальних правопорушень;
(пункт 5 статті 7 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 19.06.2003 р. N 965-IV,
від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
від 17.06.2020 р. N 720-IX)
6) забезпечити із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб;
(пункт 6 статті 7 в редакції Закону
України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV)
(статтю 7 доповнено пунктом 7 згідно із
Законом України від 15.05.2003 р. N 747-IV)
У разі виявлення ознак кримінального правопорушення оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов'язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
(статтю 7 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
частина друга статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 720-IX)
У разі, якщо ознаки кримінального правопорушення виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак кримінального правопорушення, закінчує проведення оперативно розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування.
(статтю 7 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
частина третя статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 720-IX)
Оперативні підрозділи Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Служби безпеки України, органів доходів і зборів, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної прикордонної служби України проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, дізнавача, прокурора в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Письмові доручення щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, надані слідчим, дізнавачем, прокурором у межах компетенції та в установленому порядку, є обов'язковими до виконання оперативним підрозділом.
(статтю 7 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
частина четверта статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 12.11.2015 р. N 794-VIII,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII,
від 07.09.2016 р. N 1492-VIII,
від 17.06.2020 р. N 720-IX)
Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;
2) проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Служби безпеки України, погодженими з Офісом Генерального прокурора та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;
(пункт 2 частини першої статті 8 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 19.09.2019 р. N 113-IX)
4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, - витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні кримінального правопорушення, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
5) проводити операції із захоплення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, припинення кримінальних правопорушень, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;
7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України;
(з 24.01.2021 р. до пункту 7 частини першої статті 8 будуть внесені зміни, передбачені абзацом другим підпункту "в" підпункту 5 пункту 5 розділу IX Закону України від 17.09.2020 р. N 912-IX)
71) з метою виявлення та фіксації діянь, передбачених статтями 305, 307, 309, 311, 318, 321, 3641, 3652, 368, 3683, 3684, 369, 3692 Кримінального кодексу України, проводити операції з контрольованого вчинення відповідних діянь. Порядок отримання дозволу, строк його дії та порядок проведення операції з контрольованого вчинення корупційного діяння визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України;
(частину першу статті 8 доповнено пунктом 71
згідно із Законом України від 12.11.2015 р. N 794-VIII)
8) виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями статті 272 Кримінального процесуального кодексу України;
9) здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263 - 265 Кримінального процесуального кодексу України;
10) накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу України;
11) здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України;
12) здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України;
13) мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;
14) використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями статті 275 Кримінального процесуального кодексу України;
15) отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про кримінальні правопорушення, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;
17) створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 273 Кримінального процесуального кодексу України;
18) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;
19) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про Національну поліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, Митним кодексом України;
Прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, суб'єкта ініціювання та проведення цих заходів, обґрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення. Прийняття рішень про проведення оперативно-розшукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора, здійснюється керівником відповідного оперативного підрозділу або його заступником з повідомленням про прийняте рішення прокурора.
Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України зазначені заходи можуть здійснюватися лише за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходи, що не потребують дозволу слідчого судді, - без повідомлення прокурора. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення такого заходу не може перевищувати шести місяців.
(з 24.01.2021 р. частину четверту статті 8 буде виключено відповідно до абзацу третього підпункту "в" підпункту 5 пункту 5 розділу IX Закону України від 17.09.2020 р. N 912-IX)
Під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних із припиненням правопорушень у сфері податкового та митного законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно оперативним підрозділам органів доходів і зборів у межах їх компетенції.
(частина шоста статті 8 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 04.07.2013 р. N 406-VII)
(стаття 8 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 07.07.92 р. N 2549-XII,
від 21.12.2000 р. N 2181-III,
від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 03.04.2003 р. N 662-IV,
від 19.06.2003 р. N 965-IV,
від 11.07.2003 р. N 1130-IV,
від 12.01.2005 р. N 2322-IV,
від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
від 01.07.2010 р. N 2397-VI,
від 02.12.2010 р. N 2756-VI,
у редакції Закону України
від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
Стаття 9. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності
У кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу Національної поліції або начальником відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції, органу Служби безпеки України, оперативного підрозділу органу Державного бюро розслідувань, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадових осіб, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу органів доходів і зборів, органу, установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, підрозділу Національного антикорупційного бюро України або його уповноваженим заступником.
(частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 05.02.98 р. N 85/98-ВР,
від 11.12.98 р. N 312-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 07.03.2002 р. N 3111-III,
від 03.04.2003 р. N 662-IV,
від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI,
від 12.05.2011 р. N 3334-VI,
від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 14.10.2014 р. N 1698-VII,
від 12.11.2015 р. N 794-VIII,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII,
від 12.11.2019 р. N 285-IX)
Контроль за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється Національною поліцією, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Службою безпеки України, Державним бюро розслідувань, Службою зовнішньої розвідки України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Управлінням державної охорони України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, розвідувальним органом Міністерства оборони України, Національним антикорупційним бюро України.
(частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 05.02.98 р. N 85/98-ВР,
від 11.12.98 р. N 312-XIV,
від 07.03.2002 р. N 3111-III,
від 03.04.2003 р. N 662-IV,
від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI,
від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 14.10.2014 р. N 1698-VII,
від 12.11.2015 р. N 794-VIII,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII,
від 07.09.2016 р. N 1492-VIII,
зміни, внесені Законом України від 07.09.2016 р. N 1492-VIII, в частині положень
щодо застосування пробаційних програм набирають чинності з 01.01.2018 р.,
від 12.11.2019 р. N 285-IX)
На особу, яка підозрюється в підготовці до вчинення злочину, переховується від органів досудового розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу Національної поліції або начальником відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції, підрозділу Національного антикорупційного бюро України, органу Служби безпеки України, Директором Державного бюро розслідувань або його уповноваженим заступником, керівником територіального органу або його уповноваженим заступником, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу органів доходів і зборів, органу або установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. У постанові зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи. Про заведення оперативно-розшукової справи протягом доби письмово повідомляється прокурор.
(частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 07.03.2002 р. N 3111-III,
від 03.04.2003 р. N 662-IV,
від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI,
від 12.05.2011 р. N 3334-VI,
від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 14.10.2014 р. N 1698-VII,
від 12.11.2015 р. N 794-VIII,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII,
від 16.05.2019 р. N 2720-VIII)
(частина четверта статті 9 в редакції Закону
України від 18.01.2001 р. N 2246-III,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 19.05.2011 р. N 3412-VI,
від 21.03.2017 р. N 1965-VIII,
у редакції Закону України від 17.09.2020 р. N 912-IX)
Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням слідчого судді з метою виявлення, попередження чи припинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.
(частина п'ята статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 19.06.2003 р. N 965-IV,
від 11.07.2003 р. N 1130-IV,
від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
При наявності достатніх підстав дозвіл на проведення оперативно-розшукової діяльності дає керівник відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства.
При застосуванні оперативно-розшукових заходів працівники оперативних підрозділів зобов'язані враховувати їх відповідність ступеню суспільної небезпеки кримінально протиправних посягань та загрозі інтересам суспільства і держави.
(частина сьома статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 720-IX)
У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, щодо якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національна поліція, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Управління державної охорони України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, розвідувальний орган Міністерства оборони України, розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Служба зовнішньої розвідки України, Національне антикорупційне бюро України зобов'язані невідкладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки в повному обсязі.
(частина восьма статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 05.02.98 р. N 85/98-ВР,
від 11.12.98 р. N 312-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 07.03.2002 р. N 3111-III,
від 03.04.2003 р. N 662-IV,
від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI,
від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 14.10.2014 р. N 1698-VII,
від 12.11.2015 р. N 794-VIII,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII,
від 07.09.2016 р. N 1492-VIII,
зміни, внесені Законом України від 07.09.2016 р. N 1492-VIII, в частині положень
щодо застосування пробаційних програм набирають чинності з 01.01.2018 р.,
від 12.11.2019 р. N 285-IX)
Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.
Забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України. Забороняється оприлюднювати або надавати зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або непроведення стосовно певної особи оперативно-розшукової діяльності до прийняття рішення за результатами такої діяльності. Питання оприлюднення або надання такої інформації після прийняття рішення регулюється законом.
(частина десята статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
від 13.01.2011 р. N 2939-VI,
від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні системи в оперативно-розшуковій діяльності, повинні забезпечити можливість видавати дані про особу на запит органів досудового розслідування, прокуратури, суду. В місцях зберігання інформації повинна бути гарантована її достовірність та надійність охорони.
Одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені. Відомості, одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності, щодо підготовки до терористичних актів чи їх вчинення окремими особами та групами, зберігаються до 5 років.
(частина чотирнадцята статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 19.06.2003 р. N 965-IV,
від 11.07.2003 р. N 1130-IV,
у редакції Закону України
від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
(частина п'ятнадцята статті 9 у редакції
Законів України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
Для одержання інформації забороняється застосовувати технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров'ю людей та навколишньому середовищу.
Стаття 91. Строки ведення оперативно-розшукових справ
Ведення оперативно-розшукових справ здійснюється:
1) щодо невстановлених осіб, які готують вчинення кримінального правопорушення, а також осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, - до їх встановлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку;
(пункт 1 частини першої статті 91 у редакції
Закону України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 17.06.2020 р. N 720-IX)
(згідно із Законом України
від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
(пункт 3 частини першої статті 91 у редакції
Закону України від 12.07.2018 р. N 2505-VIII)
4) щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у підготовці до вчинення кримінального правопорушення, - до встановлення та фіксації фактичних даних про протиправні діяння, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, але не більше шести місяців;
(пункт 4 частини першої статті 91 у редакції
Закону України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 17.06.2020 р. N 720-IX)
5) щодо здійснення розвідувальних заходів в інтересах безпеки суспільства і держави - до завершення розвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їх здійснення;
(частину першу статті 91 доповнено пунктом 5
згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3111-III)
(з 24.01.2021 р. пункт 5 частини першої статті 91 буде виключено відповідно до підпункту "ґ" підпункту 5 пункту 5 розділу IX Закону України від 17.09.2020 р. N 912-IX)
(частину першу статті 91 доповнено пунктом 6
згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 965-IV)
За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці тяжкого чи особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців Головою Національної поліції або його уповноваженими заступниками, начальниками департаментів апарату центрального органу управління Національної поліції, Центрального управління Служби безпеки України, Директором Державного бюро розслідувань або його уповноваженим заступником, уповноваженим керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, начальникам територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції або їхніми уповноваженими заступниками, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Головою Державної прикордонної служби України, уповноваженим керівником регіонального органу доходів і зборів, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Директором Національного антикорупційного бюро України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України або їх заступниками, керівником структурного підрозділу Державної кримінально-виконавчої служби України або його уповноваженим заступником за погодженням із Генеральним прокурором, керівниками обласних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками. Продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, у рамках якої проводяться заходи, передбачені частиною четвертою статті 8 цього Закону та пунктом 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", здійснюється без погодження з прокурором.
(частина друга статті 91 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 19.06.2003 р. N 965-IV,
від 31.05.2005 р. N 2600-IV,
від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
у редакції Закону України
від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 14.10.2014 р. N 1697-VII,
від 14.10.2014 р. N 1698-VII,
від 12.11.2015 р. N 794-VIII,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII,
від 21.12.2016 р. N 1798-VIII,
від 16.05.2019 р. N 2720-VIII,
від 19.09.2019 р. N 113-IX,
від 12.11.2019 р. N 285-IX)
Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Головою Національної поліції, Головою Служби безпеки України, Директором Державного бюро розслідувань, керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також Головою Державної прикордонної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Директором Національного антикорупційного бюро України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України, керівником органу Державної кримінально-виконавчої служби України або його уповноваженим заступником та начальником Управління державної охорони України за погодженням із Генеральним прокурором або його заступником. Продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, у рамках якої проводяться заходи, передбачені частиною четвертою статті 8 цього Закону та пунктом 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", здійснюється без погодження з прокурором.
(частина третя статті 91 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 31.05.2005 р. N 2600-IV,
від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
у редакції Закону України
від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 14.10.2014 р. N 1698-VII,
від 12.11.2015 р. N 794-VIII,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII,
від 21.12.2016 р. N 1798-VIII)
Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ щодо іноземців та осіб без громадянства, які підозрюються у розвідувально-підривній діяльності проти України, підготовці або вчиненні терористичного акту, понад 18 місяців здійснює Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Державної прикордонної служби України, керівник розвідувального органу Міністерства оборони України за погодженням з Генеральним прокурором.
(частина четверта статті 91 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 19.06.2003 р. N 965-IV,
від 15.12.2005 р. N 3200-IV)
(Закон доповнено статтею 91 згідно із
Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III)
Стаття 92. Закриття оперативно-розшукових справ
Оперативно-розшукова справа повинна бути закрита у разі:
1) розшуку особи, яка переховувалася від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухилялася від відбування кримінального покарання, а також особи, яка безвісно відсутня;
2) набрання законної сили вироком або ухвалою суду;
3) закриття кримінального провадження слідчим, прокурором або судом;
(пункт 3 частини першої статті 92 у редакції
Закону України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
(з 24.01.2021 р. до пункту 4 частини першої статті 92 будуть внесені зміни, передбачені підпунктом "а" підпункту 5 пункту 5 розділу IX Закону України від 17.09.2020 р. N 912-IX)
5) спростування у встановленому порядку матеріалів про кримінально протиправну діяльність особи;
7) невстановлення у передбачені цим Законом строки даних, що вказують на ознаки кримінального правопорушення в діях особи;
9) смерті особи, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу.
(частина друга статті 92 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
у редакції Закону України
від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
(Закон доповнено статтею 92 згідно із
Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III)
Стаття 10. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності
Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються:
1) як приводи та підстави для початку досудового розслідування;
(пункт 1 статті 10 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
2) для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;
(пункт 2 статті 10 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
3) для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та осіб, які безвісно зникли;
(пункт 3 статті 10 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
від 17.06.2020 р. N 720-IX)
(статтю 10 доповнено новим пунктом 4 згідно
із Законом України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
у зв'язку з цим пункти 4 і 5 вважати відповідно пунктами 5 і 6,
пункт 4 статті 10 у редакції
Закону України від 07.03.2002 р. N 3111-III)
5) для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;
6) для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.
Стаття 11. Сприяння здійсненню оперативно-розшукової діяльності
Органи державної влади, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані сприяти оперативним підрозділам у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності.
(частина перша статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 965-IV)
За бажанням осіб їх співробітництво з оперативним підрозділом може бути оформлено письмовою угодою з гарантуванням конфіденційності співробітництва. Угоду про сприяння оперативним підрозділам в оперативно-розшуковій діяльності може бути укладено з дієздатною особою. Порядок укладання угоди визначається Кабінетом Міністрів України.
Особи, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, зобов'язані зберігати таємницю, що стала їм відома. Розголошення цієї таємниці тягне за собою відповідальність за чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.
(частина четверта статті 11 у редакції
Закону України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
Стаття 12. Соціальний і правовий захист працівників оперативних підрозділів
На працівників, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, поширюються гарантії правового і соціального захисту, передбачені законами України про ці органи.
Працівникам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, надаються додаткові пільги в питаннях соціально-побутового та фінансового забезпечення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При наявності даних про загрозу життю, здоров'ю або майну працівника та його близьких родичів у зв'язку із здійсненням ним оперативно-розшукової діяльності в інтересах безпеки України, або по виявленню тяжкого та особливо тяжкого злочину, або викриттю організованої злочинної групи оперативний підрозділ зобов'язаний вжити спеціальних заходів для забезпечення їх безпеки - зміна даних про осіб, зміна місця проживання, роботи і навчання, інших даних у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
(частина третя статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 19.06.2003 р. N 965-IV,
від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
Не несе відповідальності працівник оперативного підрозділу, який заподіяв шкоду правам, свободам людини, інтересам держави під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, перебуваючи у стані необхідної оборони, крайньої необхідності або професійного ризику, а так само у зв'язку із затриманням особи, в діях якої є ознаки кримінального правопорушення.
Стаття 13. Соціальний і правовий захист особи,
яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності
Особа, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, перебуває під захистом держави.
Співробітництво особи з оперативним підрозділом зараховується до її загального трудового стажу в разі укладення з нею трудової угоди. Якщо у зв'язку з виконанням такою особою завдань оперативно-розшукової діяльності настала її інвалідність або смерть, на неї поширюються пільги, передбачені у таких випадках для працівників оперативних підрозділів.
У разі виникнення загрози життю, здоров'ю або майну особи, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, її захист забезпечується в порядку, передбаченому частиною третьою статті 12 цього Закону.
Стаття 14. Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності
Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором, його заступниками, керівниками обласних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора прокурорами Офісу Генерального прокурора та уповноваженими наказом керівника обласної прокуратури прокурорами відповідних обласних прокуратур.
(частина перша статті 14 у редакції
Закону України від 14.10.2014 р. N 1697-VII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 19.09.2019 р. N 113-IX)
(статтю 14 доповнено новою частиною другою
згідно із Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
у зв'язку з цим частини другу та третю
вважати відповідно частинами третьою та четвертою,
частина друга статті 14 у редакції
Закону України від 14.10.2014 р. N 1697-VII)
(з дня початку роботи окружних прокуратур до частини другої статті 14 будуть внесені зміни, передбачені абзацом третім підпункту 3 пункту 5 розділу І Закону України від 19.09.2019 р. N 113-IX)
Прокурор в межах своєї компетенції:
1) безперешкодно входить в усі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;
4) дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів з метою попередження та виявлення кримінальних правопорушень, про розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно відсутні;
(пункт 4 частини третьої статті 14 у редакції
Закону України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 17.06.2020 р. N 720-IX)
5) дає згоду на продовження строку проведення оперативно-розшукової діяльності;
(стаття 14 в редакції Закону
України від 18.01.2001 р. N 2246-III)
(статтю 14 доповнено частиною четвертою
згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3111-III)
|
|
Президент України | Л. КРАВЧУК |
м. Київ | |