ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Вищу раду юстиції
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 23 березня 2004 року N 1645-IV,
від 16 березня 2006 року N 3552-IV,
від 11 червня 2009 року N 1516-VI,
від 13 травня 2010 року N 2181-VI,
від 7 липня 2010 року N 2453-VI,
від 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
від 3 листопада 2011 року N 4001-VI,
від 21 лютого 2012 року N 4418-VI,
від 24 квітня 2012 року N 4661-VI,
від 17 травня 2012 року N 4711-VI,
від 5 червня 2012 року N 4874-VI,
від 5 липня 2012 року N 5076-VI,
від 23 лютого 2014 року N 769-VII,
від 27 березня 2014 року N 1170-VII,
від 8 квітня 2014 року N 1188-VII,
від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
від 12 лютого 2015 року N 192-VIII,
від 21 травня 2015 року N 469-VIII
Закон втратив чинність
(згідно із Законом України
від 21 грудня 2016 року N 1798-VIII)
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 11 березня 2011 року N 2-рп/2011)
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 11 березня 2011 року N 2-рп/2011)
Окремі положення цього Кодексу визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 16 червня 2011 року N 5-рп/2011)
Окремі положення цього Кодексу визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 21 червня 2011 року N 7-рп/2011
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Статус Вищої ради юстиції
Частину першу статті 1 виключено
(згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Вища рада юстиції є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
(положення частини другої статті 1, за яким Вища рада юстиції є органом, відповідальним за прийняття "у межах своєї компетенції" рішень про дисциплінарну відповідальність прокурорів, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 21.05.2002 року N 9-рп/2002)
(частина третя статті 1 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Вища рада юстиції є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України.
(положення частини четвертої статті 1, згідно з яким "Вища рада юстиції є юридичною особою", визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 21.05.2002 року N 9-рп/2002)
Стаття 2. Нормативно-правові засади діяльності Вищої ради юстиції
Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України та цим Законом.
Вища рада юстиції затверджує регламент Вищої ради юстиції, положеннями якого регулюються процедурні питання здійснення нею передбачених Конституцією України та цим Законом повноважень.
(статтю 2 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції:
1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
11) пункт 11 частини першої статті 3 виключено
(частину першу статті 3 доповнено пунктом 11
згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
пункт 11 частини першої статті 3 виключено
згідно із Законом України від 23.02.2014 р. N 769-VII)
2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;
4) розглядає скарги на рішення про притягнення (та про відмову у притягненні) до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Частину другу статті 3 виключено
(статтю 3 доповнено частиною другою
згідно із Законом України від 23.02.2014 р. N 769-VII,
частину другу статті 3 виключено згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 4. Символи та місцезнаходження Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням і емблему Вищої ради юстиції, яка затверджується її рішенням.
Невід'ємним атрибутом залу засідань Вищої ради юстиції є Державний Герб України та Державний Прапор України.
Вища рада юстиції знаходиться у місті Києві.
Стаття 5. Склад Вищої ради юстиції
Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.
Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.
До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
Стаття 6. Вимоги до членів Вищої ради юстиції та гарантії їх діяльності
Вплив на членів Вищої ради юстиції у будь-який спосіб забороняється.
(стаття 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 23.03.2004 р. N 1645-IV,
з офіційними тлумаченнями Рішення
Конституційного Суду України від 18.09.2008 р. N 18-рп/2008,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
від 08.04.2014 р. N 1188-VII,
у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 61. Принципи добору кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції
(Закон доповнено статтею 61 згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 62. Добір кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції
1) дата і місце проведення з'їзду або конференції;
2) інформація про початок прийому документів від кандидатів на посади членів Вищої ради юстиції.
Разом із заявою про подання документів для призначення членом Вищої ради юстиції кандидат подає:
2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути призначеним членом Вищої ради юстиції;
3) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
5) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
8) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);
11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади";
12) згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону;
13) документ, що підтверджує відповідний статус (для суддів, адвокатів та прокурорів).
Не пізніше наступного дня після завершення прийому документів секретаріат Вищої ради юстиції формує:
1) перелік кандидатів - суддів та суддів у відставці;
2) перелік кандидатів, які не є суддями або суддями у відставці.
Секретаріат Вищої ради юстиції забезпечує проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів.
(Закон доповнено статтею 62 згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 63. Добір кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради юстиції
(Закон доповнено статтею 63 згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 64. Добір кандидатів для здійснення Верховною Радою України призначення членів Вищої ради юстиції
Верховна Рада України здійснює добір для призначення членів Вищої ради юстиції в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.
(Закон доповнено статтею 64 згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищій раді юстиції
Не можуть бути членами Вищої ради юстиції:
1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;
2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;
4) особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні", крім членів Вищої ради юстиції, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою;
5) особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах (крім Голови Верховного Суду України);
(стаття 7 у редакції Законів
України від 08.04.2014 р. N 1188-VII,
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Розділ II
ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ
Стаття 8. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Верховною Радою України
Верховна Рада України здійснює призначення членів Вищої ради юстиції в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.
(стаття 8 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 9. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Президентом України
(стаття 9 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 10. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом суддів України
Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.
Порядок скликання з'їзду суддів України визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Порядок проведення з'їзду суддів України визначається Радою суддів України та рішеннями з'їзду.
(стаття 10 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
від 21.02.2012 р. N 4418-VI,
у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 11. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України
Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.
Порядок скликання з'їзду адвокатів України визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Порядок проведення з'їзду адвокатів України визначається Радою адвокатів України та рішеннями з'їзду.
На час здійснення адвокатом повноважень члена Вищої ради юстиції він повинен зупинити адвокатську діяльність у порядку, передбаченому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
(стаття 11 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
від 05.07.2012 р. N 5076-VI,
у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 12. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ
Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.
(стаття 12 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 13. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції всеукраїнською конференцією працівників прокуратури
Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.
Порядок скликання та порядок проведення всеукраїнської конференції працівників прокуратури визначається Законом України "Про прокуратуру".
(стаття 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 14. Строки скликання з'їздів, конференцій для призначення членів Вищої ради юстиції
З'їзди суддів, адвокатів, працівників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції проводяться не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних членів Вищої ради юстиції.
Стаття 15. Порядок голосування на з'їзді та конференції
Голосування на з'їзді суддів України проводиться одним бюлетенем.
(стаття 15 у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 16. Повноважність Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як чотирнадцяти членів та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.
(частина друга статті 16 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 17. Присяга члена Вищої ради юстиції
Член Вищої ради юстиції складає присягу такого змісту:
(частина перша статті 17 у редакції
Законів України від 11.06.2009 р. N 1516-VI,
від 12.02.2015 р. N 192-VIII,
замінено частиною першою та другою згідно із
Законом України від 21.05.2015 р. N 469-VIII,
у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою)
Відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції.
Стаття 18. Припинення повноважень члена Вищої ради юстиції
Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняються у разі:
1) закінчення строку, на який його призначено;
2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;
3) припинення громадянства України;
(пункт 3 частини першої статті 18 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
5) наявності підстав, визначених у статті 7 цього Закону;
6) подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;
7) неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом;
У разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Вища рада юстиції приймає і надсилає до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження нею повноважень;
(положення абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 21.05.2002 року N 9-рп/2002)
9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;
10) його смерті;
(частину першу статті 18 доповнено пунктом 11
згідно із Законом України від 08.04.2014 р. N 1188-VII,
пункт 11 частини першої статті 18 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
12) порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;
13) звільнення з посади судді з підстав, передбачених Законом України "Про судоустрій та статус суддів" (крім виходу судді у відставку).
(частина друга статті 18 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
(частина третя статті 18 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
(статтю 18 доповнено частиною згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
(статтю 18 доповнено частиною згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
(статтю 18 доповнено частиною згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
(статтю 18 доповнено частиною згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ
Глава 1. Організація та структура Вищої ради юстиції
Стаття 19. Структура Вищої ради юстиції
У Вищій раді юстиції утворюються секції:
з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад;
(абзац другий частини першої статті 19 у редакції
Закону України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)
дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.
Координує роботу Вищої ради юстиції Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - заступник Голови Вищої ради юстиції.
Частину четверту статті 19 виключено
(частина четверта статті 19 із офіційними тлумаченнями Рішення
Конституційного Суду України від 18.09.2008 р. N 18-рп/2008,
виключено згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Частину п'яту статті 19 виключено
(статтю 19 доповнено частиною п'ятою
згідно із Законом України від 17.05.2012 р. N 4711-VI,
частину п'яту статті 19 виключено згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Частину шосту статті 19 виключено
(статтю 19 доповнено частиною шостою згідно із
Законом України від 08.04.2014 р. N 1188-VII,
частину шосту статті 19 виключено згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 191. Член Вищої ради юстиції
Член Вищої ради юстиції зобов'язаний:
2) не розголошувати інформацію з обмеженим доступом;
Член Вищої ради юстиції, виконуючи повноваження, визначені цим Законом:
а) вести особистий прийом громадян;
а) вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи Вищої ради юстиції, її секретаріату;
д) ініціювати скликання засідання Вищої ради юстиції.
2) якщо він причетний до справ, які розглядав чи розглядає такий суддя;
3) за наявності конфлікту інтересів;
4) за наявності інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.
(Закон доповнено статтею 191 згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 20. Голова Вищої ради юстиції
Голова Вищої ради юстиції здійснює керівництво роботою Вищої ради юстиції.
Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на два роки, без права переобрання на другий строк поспіль, на засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою.
Порядок проведення голосування встановлюється Вищою радою юстиції.
Відкриває перше засідання Вищої ради юстиції і веде його Голова Верховного Суду України до обрання Голови Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - найстарший за віком член Вищої ради юстиції.
Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Стаття 21. Повноваження Голови Вищої ради юстиції
До повноважень Голови Вищої ради юстиції належить:
організація роботи Вищої ради юстиції, призначення засідань та головування на них;
координація роботи секцій Вищої ради юстиції;
підписання прийнятих Вищою радою юстиції актів, протоколів засідань;
загальне керівництво секретаріатом Вищої ради юстиції;
призначення на посади та звільнення з посад працівників секретаріату, застосування до них заходів заохочення, дисциплінарного впливу, вирішення або порушення в установленому порядку питання про присвоєння рангів державного службовця працівникам секретаріату Вищої ради юстиції відповідно до Закону України "Про державну службу";
розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції;
(стаття 21 у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 22. Заступник Голови Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції обирає заступника Голови Вищої ради юстиції, який виконує обов'язки Голови в разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом, а також регламентом Вищої ради юстиції.
Вибори заступника Голови Вищої ради юстиції проводяться в порядку, визначеному статтею 20 цього Закону.
Стаття 23. Секції Вищої ради юстиції
Рішення про утворення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної Вищої ради юстиції.
Організація роботи секції визначається Вищою радою юстиції.
Організація роботи секції здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.
Секція приймає висновки в межах її компетенції та подає їх на розгляд Вищої ради юстиції.
Глава 2. Організація роботи Вищої ради юстиції
Стаття 24. Засідання Вищої ради юстиції
Засідання Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість членів Вищої ради юстиції від її конституційного складу.
(положення частини першої статті 24 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 р. N 5-рп/2011)
Засідання Вищої ради юстиції проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, передбачених законом для проведення закритих судових засідань. Рішення про проведення закритого засідання приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції.
На засіданні Вищої Ради юстиції ведеться протокол.
Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено цим Законом. Рішення Вищої ради юстиції приймається у приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради юстиції, забороняється. Рішення Вищої ради юстиції оголошується публічно, безпосередньо після його винесення та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції не пізніше ніж на наступний день із дня його прийняття.
Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від її складу.
Висновки секції Вищої ради юстиції приймаються більшістю членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні.
Стаття 25. Повноваження Вищої ради юстиції при розгляді справ
Відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції.
Член Вищої ради юстиції не може витребувати оригінали судових справ, розгляд яких не закінчено або вимагати ознайомлення з такими справами.
(статтю 25 доповнено новою частиною п'ятою
згідно із Законом України від 05.06.2012 р. N 4874-VI,
у зв'язку з цим частини п'яту - восьму
вважати відповідно частинами шостою - дев'ятою)
Якщо судову справу повернуто на новий розгляд або її передано у провадження іншого судді, а предметом перевірки є відомості стосовно дій судді, у провадженні якого знаходилася зазначена справа, Вища рада юстиції або член Вищої ради юстиції може витребувати копію матеріалів даної судової справи в частині, що розглядалася цим суддею або стосується його дій чи бездіяльності.
(стаття 25 у редакції Закону
України від 13.05.2010 р. N 2181-VI,
з роз'ясненнями Рішення Конституційного
Суду України від 11.03.2011 р. N 2-рп/2011,
у редакції Закону України
від 03.11.2011 р. N 4001-VI)
Стаття 26. Відвід члена Вищої ради юстиції
Член Вищої ради юстиції не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. За наявності таких обставин член Вищої ради юстиції повинен заявити самовідвід. За таких самих обставин відвід члену Вищої ради юстиції може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала скаргу. Відвід може бути заявлено в будь-який час до прийняття Вищою радою юстиції рішення.
(частина друга статті 26 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Рішення про відвід (самовідвід) приймається більшістю членів Вищої ради юстиції, які беруть участь у засіданні, шляхом таємного голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Вищої ради юстиції, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.
Стаття 27. Акти Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції приймає такі акти:
1) подання про призначення суддів;
2) подання про звільнення суддів з посади;
21) пункт 21 частини першої статті 27 виключено
(частину першу статті 27 доповнено пунктом 21
згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
пункт 21 частини першої статті 27 виключено
згідно із Законом України від 23.02.2014 р. N 769-VII)
22) пункт 22 частини першої статті 27 виключено
(частину першу статті 27 доповнено пунктом 22
згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
пункт 22 частини першої статті 27 виключено
згідно із Законом України від 23.02.2014 р. N 769-VII)
3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;
4) рішення про дисциплінарну відповідальність;
5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів;
6) рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених у статті 18 цього Закону;
61) пункт 61 частини першої статті 27 виключено
(частину першу статті 27 доповнено пунктом 61
згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
пункт 61 частини першої статті 27 із роз'ясненнями Рішення
Конституційного Суду України від 21.06.2011 р. N 7-рп/2011,
виключено згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
62) пункт 62 частини першої статті 27 виключено
(частину першу статті 27 доповнено пунктом 62
згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
пункт 62 частини першої статті 27 із роз'ясненнями Рішення
Конституційного Суду України від 21.06.2011 р. N 7-рп/2011,
виключено згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
7) інші акти в межах повноважень Вищої ради юстиції.
(частину першу статті 27 доповнено пунктом 7
згідно із Законом України від 13.05.2010 р. N 2181-VI)
Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти:
1) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;
2) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;
3) рішення про відмову в поданні про призначення;
4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;
5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій Вищої ради юстиції.
Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
(статтю 27 доповнено частиною третьою згідно
із Законом України від 13.05.2010 р. N 2181-VI)
(положення частини третьої статті 27 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2011 р. N 2-рп/2011)
Стаття 28. Відповідальність за невиконання актів Вищої ради юстиції
За невиконання чи несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції, ухилення від подання або порушення строків подання Вищій раді юстиції витребуваних документів та матеріалів посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.
Розділ IV
ВИРІШЕННЯ ВИЩОЮ РАДОЮ ЮСТИЦІЇ ПИТАНЬ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО ЇЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
Глава 1. Участь Вищої ради юстиції у формуванні суддівського корпусу
Стаття 29. Подання про призначення на посаду судді вперше
Вища рада юстиції приймає рішення щодо внесення подання про призначення на посаду судді вперше на підставі розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов'язково додається особова справа кандидата на посаду судді вперше та будь-які інші матеріали, які дають змогу перевірити дотримання передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" порядку призначення на посаду судді вперше. У разі необхідності Вища рада юстиції має право отримувати такі матеріали від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, робити запити до будь-яких підприємств, установ та організацій з метою перевірки відповідної інформації.
Кандидатура на посаду судді розглядається після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, яка попередньо проводить перевірку дотримання передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" порядку призначення на посаду судді вперше.
(стаття 29 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
від 02.12.2010 р. N 2756-VI,
від 24.04.2012 р. N 4661-VI,
від 17.05.2012 р. N 4711-VI,
у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 291. Виключена
(Закон доповнено статтею 291 згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
стаття 291 виключена згідно із
Законом України від 23.02.2014 р. N 769-VII)
Стаття 292. Виключена
(Закон доповнено статтею 292 згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
стаття 292 із роз'ясненнями Рішення
Конституційного Суду України від 21.06.2011 р. N 7-рп/2011,
виключено згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 293. Внесення Вищою радою юстиції пропозиції про переведення судді до суду нижчого рівня у порядку застосування до нього дисциплінарного стягнення
У разі застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді переведення до суду нижчого рівня Вища рада юстиції вносить пропозицію про переведення судді до суду нижчого рівня органу, що його обрав або призначив, у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
(Закон доповнено статтею 293 згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Глава 2. Розгляд питань про звільнення суддів
Стаття 30. Суб'єкти звернення щодо подання про звільнення суддів
(пункт 1 частини першої статті 30 у редакції
Законів України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
від 05.06.2012 р. N 4874-VI)
2) член Вищої ради юстиції за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади, проведення якої було йому доручено відповідно до цього Закону;
(пункт 2 частини першої статті 30 у редакції
Закону України від 05.06.2012 р. N 4874-VI)
(стаття 30 у редакції Закону
України від 13.05.2010 р. N 2181-VI)
3) інші суб'єкти у випадках, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
(частину першу статті 30 доповнено пунктом 3
згідно із Законом України від 08.04.2014 р. N 1188-VII,
пункт 3 частини першої статті 30 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
(статтю 30 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 31. Подання про звільнення за загальними обставинами
Вища рада юстиції за пропозицією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав.
(положення частини першої статті 31, згідно з яким Вища рада юстиції "за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав", визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 21.05.2002 року N 9-рп/2002)
Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин, зазначених у пунктах 1 - 3, 7 - 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів. У разі звернення судді з заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус.
Стаття 32. Подання про звільнення судді за особливих обставин
Питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб'єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою.
(частина перша статті 32 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
від 08.04.2014 р. N 1188-VII)
(частина друга статті 32 із роз'ясненнями Рішення
Конституційного Суду України від 11.03.2011 р. N 2-рп/2011,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 17.05.2012 р. N 4711-VI,
у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Частину третю статті 32 виключено
(частина третя статті 32 із роз'ясненнями Рішення
Конституційного Суду України від 16.06.2011 р. N 5-рп/2011,
виключено згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Суддя, справа якого розглядається, та/або його представник мають право знайомитися з матеріалами перевірки, надавати докази та пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.
(статтю 32 доповнено новою частиною четвертою
згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
у зв'язку з цим частини четверту і п'яту вважати
відповідно частинами п'ятою і шостою,
частина четверта статті 32 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя, справа якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне неприбуття такого судді без поважних причин є підставою для розгляду справи за його відсутності.
Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається шляхом таємного голосування більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.
(стаття 32 у редакції Закону
України від 13.05.2010 р. N 2181-VI)
(статтю 32 доповнено частиною сьомою згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)
Стаття 321. Виключена
(Закон доповнено статтею 321 згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
стаття 321 виключена згідно із
Законом України від 23.02.2014 р. N 769-VII)
Глава 3. Вирішення питань щодо порушення вимог законодавства про несумісність
Стаття 33. Розгляд питань щодо несумісності
Вища рада юстиції розглядає питання про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами України.
Вища рада юстиції може прийняти рішення:
(пункт 1 частини другої статті 33 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
(пункт 2 частини другої статті 33 із роз'ясненнями Рішення
Конституційного Суду України від 21.05.2002 р. N 9-рп/2002,
у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
(частину другу статті 33 доповнено пунктом 3 згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 34. Суб'єкти звернення стосовно порушення вимог законодавства щодо несумісності
(стаття 34 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
у редакції Законів України від 14.10.2014 р. N 1697-VII,
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 35. Рішення про порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю
(стаття 35 у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 36. Рішення про порушення прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю
(назва статті 36 у редакції Закону
України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
(частина перша статті 36 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
(частина четверта статті 36 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
(стаття 36 у редакції Закону України
від 14.10.2014 р. N 1697-VII)
Глава 4. Дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів
Стаття 37. Порядок притягнення суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів до дисциплінарної відповідальності
Підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів, порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо них, види дисциплінарних стягнень, строки їх застосування та порядок погашення визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
(стаття 37 із роз'ясненнями Рішення
Конституційного Суду України від 21.05.2002 р. N 9-рп/2002,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
у редакції Закону України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 38. Виключена
(стаття 38 із роз'ясненнями Рішення Конституційного
Суду України від 21.05.2002 року N 9-рп/2002,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 08.04.2014 р. N 1188-VII,
виключено згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 39. Виключена
(згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 40. Виключена
(стаття 40 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 03.11.2011 р. N 4001-VI,
виключено згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 41. Виключена
(згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 42. Виключена
(стаття 42 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.05.2010 р. N 2181-VI,
від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
виключено згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 43. Виключена
(згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 44. Виключена
(згідно із Законом України
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Глава 5. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів
Стаття 45. Повноваження Вищої ради юстиції при розгляді скарг на рішення про притягнення до відповідальності суддів, прокурорів
Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів, а також на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а в разі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи - не пізніше трьох місяців з дня надходження скарги.
(стаття 45 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 14.10.2014 р. N 1697-VII,
від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Стаття 46. Розгляд скарг на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів
(назва статті 46 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Скаргу на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у справі про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути подано до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після вручення судді чи особі, що ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність судді, такого рішення.
(частина перша статті 46 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 16.03.2006 р. N 3552-IV,
від 07.07.2010 р. N 2453-VI)
Вища рада юстиції може продовжити строк для подачі скарги, якщо визнає, що місячний строк був порушений з поважних причин.
Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а при потребі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи - не пізніше двох місяців з дня надходження скарги.
Вища рада юстиції розглядає скарги суддів чи осіб, що ініціювали питання про дисциплінарну відповідальність судді, на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і за наслідками розгляду приймає рішення за доповіддю члена дисциплінарної секції Вищої ради юстиції.
(частина четверта статті 46 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 16.03.2006 р. N 3552-IV,
від 07.07.2010 р. N 2453-VI)
Після розгляду скарги судді чи особи, що ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції за наявності для цього підстав може:
1) задовольнити скаргу судді чи особи, що ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність судді, скасувати рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності і закрити дисциплінарне провадження;
2) задовольнити скаргу повністю чи частково і змінити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) залишити скаргу без задоволення, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - без зміни.
Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне неприбуття такого судді без поважних причин є підставою для розгляду справи за його відсутності
(частина шоста статті 46 у редакції
Закону України від 13.05.2010 р. N 2181-VI)
(положення частини шостої статті 46 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 р. N 5-рп/2011)
Стаття 47. Розгляд скарг на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження
Після розгляду скарги прокурора Вища рада юстиції за наявності для цього підстав може:
Прокурор, скарга якого розглядається Вищою радою юстиції, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. Запрошення на засідання Вищої ради юстиції прокурора, скарга якого розглядається, є обов'язковим. У разі неможливості брати участь у засіданні з поважних причин прокурор може надати по суті порушених питань письмові пояснення. Письмові пояснення прокурора виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне неприбуття такого прокурора без поважних причин на засідання є підставою для розгляду скарги за його відсутності.
(стаття 47 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.05.2010 р. N 2181-VI,
у редакції Закону України від 14.10.2014 р. N 1697-VII)
Розділ V
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ
Стаття 48. Секретаріат Вищої ради юстиції
Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Вищої ради юстиції здійснює секретаріат. Секретаріат Вищої ради юстиції забезпечує надання інформації за запитами, адресованими Вищій раді юстиції, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Положення про секретаріат Вищої ради юстиції, його структуру і штат затверджується Вищою радою юстиції.
Керівник та інші посадові особи секретаріату Вищої ради юстиції є державними службовцями.
(положення статті 48, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 21.05.2002 року N 9-рп/2002)
Стаття 49. Оприлюднення інформації Вищої ради юстиції
(назва статті 49 у редакції Закону
України від 27.03.2014 р. N 1170-VII)
Офіційні матеріали Вищої ради юстиції публікуються на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції.
(частина перша статті 49 у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII)
Акти Вищої ради юстиції, інша інформація про Вищу раду юстиції та її діяльність підлягають обов'язковому оприлюдненню відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
(статтю 49 доповнено частиною другою
згідно із Законом України від 27.03.2014 р. N 1170-VII)
Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Утворити Вищу раду юстиції протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.
3. Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом надає у місті Києві приміщення для розміщення Вищої ради юстиції, її підрозділів і служб, а також вирішує питання щодо фінансового і матеріально-технічного забезпечення діяльності Вищої ради юстиції.
|
|
Президент України | Л. КУЧМА |
м. Київ | |