Идет загрузка документа (16 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О применении амнистии в Украине

ВС Украины
Закон от 01.10.1996 № 392/96-ВР
редакция действует с 14.05.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про застосування амністії в Україні

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України 
від 19 грудня 1996 року N 620/96-ВР
,
 від 18 травня 2000 року N 1745-III
,
 від 19 грудня 2006 року N 491-V
,
 від 2 червня 2011 року N 3465-VI
(Законом України
 від 2 червня 2011 року N 3465-VI
 цей Закон викладено у новій редакції)
,
 від 13 квітня 2012 року N 4652-VI
,
 від 18 квітня 2013 року N 221-VII
,
 від 27 лютого 2014 року N 792-VII
,
від 6 травня 2014 року N 1246-VII

Стаття 1. Амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

(частина перша статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 27.02.2014 р. N 792-VII)

Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Амністія не застосовується до осіб, визначених статтею 4 цього Закону.

Верховна Рада України вправі прийняти закон про амністію як щодо певної категорії осіб, так і щодо конкретно визначеної особи (індивідуальна амністія).

(статтю 1 доповнено частиною четвертою
 згідно із Законом України від 27.02.2014 р. N 792-VII)

Стаття 2. Законом про амністію може бути передбачено:

а) повне звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (повна амністія);

б) часткове звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія).

Закон про амністію не може передбачати заміну одного покарання іншим чи зняття судимості стосовно осіб, які звільняються від відбування покарання, крім випадків індивідуальної амністії.

(частина друга статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 27.02.2014 р. N 792-VII)

Стаття 3. Рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Стаття 4. Амністія не може бути застосована до:

а) пункт "а" частини першої статті 4 виключено 

(пункт "а" частини першої статті 4 у редакції
 Закону України від 13.04.2012 р. N 4652-VI
,
 із змінами, внесеними згідно із Законом
 України від 27.02.2014 р. N 792-VII
,
виключено згідно із Законом України
 від 06.05.2014 р. N 1246-VII)

б) осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;

в) осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;

(пункт "в" частини першої статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 27.02.2014 р. N 792-VII)

г) осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;

ґ) пункт "ґ" частини першої статті 4 виключено 

(пункт "ґ" частини першої статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 27.02.2014 р. N 792-VII
,
виключено згідно із Законом України
 від 06.05.2014 р. N 1246-VII)

д) осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;

е) осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.

є) пункт "є" частини першої статті 4 виключено 

(пункт "є" частини першої статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 27.02.2014 р. N 792-VII
,
виключено згідно із Законом України
 від 06.05.2014 р. N 1246-VII)

Амністія також не застосовується до осіб, засуджених за умисне вбивство; катування; насильницьке донорство; незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть.

(частина друга статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 18.04.2013 р. N 221-VII
,
у редакції Закону України
 від 06.05.2014 р. N 1246-VII)

Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється.

Частину четверту статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 06.05.2014 р. N 1246-VII)

Стаття 5. Дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання законом про амністію чинності.

У виняткових випадках з метою припинення суспільно небезпечних групових проявів чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених законом про амністію (умовна амністія).

Стаття 6. Особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.

Особам, засудженим до покарання (основного чи додаткового) у виді штрафу, сума штрафу, сплаченого ними до прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання у зв'язку з амністією, не повертається.

Питання про погашення чи зняття судимості стосовно осіб, до яких застосовано амністію, вирішується відповідно до положень Кримінального кодексу України.

Стаття 7. Закони про амністію, за винятком законів про умовну амністію, Верховна Рада України може приймати не частіше одного разу протягом календарного року, крім випадків індивідуальної амністії.

(стаття 7 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 27.02.2014 р. N 792-VII)

Стаття 8. Особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніш як протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію.

Особи, стосовно яких відповідно до закону про амністію застосовується скорочення терміну покарання, мають бути офіційно поінформовані про нове обчислення терміну покарання і про дату закінчення відбування покарання протягом місяця після опублікування закону про амністію.

Строки звільнення осіб за законом про індивідуальну амністію встановлюються у такому законі.

(статтю 8 доповнено частиною третьою
 згідно із Законом України від 27.02.2014 р. N 792-VII)

 

 

Президент України

Л. КУЧМА 

м. Київ
 1 жовтня 1996 року 
N 392/96-ВР

 
 

Опрос