ЗАКОН УКРАЇНИ
Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 15 липня 1999 року N 958-XIV,
від 21 червня 2001 року N 2555-III,
від 4 жовтня 2001 року N 2761-III
(Законом України від 4 жовтня 2001 року N 2761-III
цей Закон викладено у новій редакції),
від 1 липня 2004 року N 1959-IV,
від 25 березня 2005 року N 2505-IV,
від 3 червня 2005 року N 2642-IV,
від 7 липня 2005 року N 2771-IV,
від 13 грудня 2006 року N 441-V
(враховуючи зміни, внесені Законом України
від 31 травня 2007 року N 1106-V),
від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
діють по 31 грудня 2008 року,
зміни, внесені пунктом 100 розділу II Закону України
від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
від 3 червня 2008 року N 309-VI,
від 23 грудня 2010 року N 2856-VI,
від 9 грудня 2011 року N 4099-VI,
від 9 грудня 2011 року N 4100-VI
Закон втратив чинність
(згідно з Митним кодексом України
від 13 березня 2012 року N 4495-VI)
Стаття 1. Визначення понять
У цьому Законі поняття вживаються у такому значенні:
виконавець - суб'єкт господарської діяльності, який здійснює операції з давальницькою сировиною;
абзац шостий статті 1 виключено
(згідно із Законом України
від 09.12.2011 р. N 4099-VI)
операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду згідно з УКТ ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику. При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця. З урахуванням технологічних особливостей переробки Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики може відносити до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах окремі види операцій, якщо не відбувається зміна коду згідно з УКТ ЗЕД;
(абзац сьомий статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 09.12.2011 р. N 4099-VI)
Стаття 2. Порядок ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції
(частина перша статті 2 у редакції
Закону України від 23.12.2010 р. N 2856-VI)
2. Сплата ввізного мита, податків та зборів провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця:
простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.
(абзац другий частини другої статті 2 у редакції
Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)
(абзац третій частини другої статті 2 у редакції
Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)
(абзац четвертий частини другої статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV,
у редакції Закону України
від 03.06.2005 р. N 2642-IV,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.07.2005 р. N 2771-IV)
(частина друга статті 2 у редакції
Закону України від 01.07.2004 р. N 1959-IV)
Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо сплати ввізного мита, податків та зборів підприємствами по окремих товарних позиціях шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.
4. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у період, зазначений у частинах другій, третій та восьмій цієї статті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальницької сировини перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діяв на день платежу за векселем.
5. Облік векселів ведеться органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця.
(частина восьма статті 2 у редакції
Закону України від 23.12.2010 р. N 2856-VI)
13. Під час оформлення вантажної митної декларації на ній робиться відмітка "Давальницька сировина" і проставляється код відповідно до класифікатора угод.
14. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог цього Закону, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами, що справляються у разі експорту товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування. На готову продукцію, яка вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України іноземним замовником, і належить йому, не поширюється спеціальний режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального призначення, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
15. Вивезення тих видів готової продукції, щодо яких міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено добровільне обмеження експорту, здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.
17. У разі втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, вексель (письмове зобов'язання) погашається і ввізне мито, податки та збори не справляються. У разі потреби рівень зіпсуття давальницької сировини або готової продукції та можливість її використання визначаються Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Стаття 3. Порядок реалізації на митній території України готової продукції, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником
1. Готова продукція, що вироблена із давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником у порядку та на умовах, передбачених статтею 2 цього Закону, може реалізуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Єдиного митного тарифу України. Нафтопродукти, вироблені з давальницької нафти, звільняються від обкладення ввізним митом.
6. Реалізація готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, яка відноситься до 1 - 24 груп згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі продукції, отриманої як розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини, на митній території України забороняється.
(статтю 3 доповнено частиною 6 згідно із
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені пунктом 100 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(частина шоста статті 3 у редакції
Закону України від 03.06.2008 р. N 309-VI)
Стаття 4. Порядок закупівлі на митній території України іноземним замовником давальницької сировини та порядок реалізації або вивезення виробленої з неї готової продукції
(абзац другий частини третьої статті 4 у редакції
Закону України від 23.12.2010 р. N 2856-VI)
4. Порядок звільнення від сплати акцизного податку при вивезенні підакцизних товарів, виготовлених з давальницької сировини, за межі митної території України визначається Податковим кодексом України.
(частина четверта статті 4 у редакції
Закону України від 23.12.2010 р. N 2856-VI)
5. Готова продукція, яка вироблена з давальницької сировини, закупленої іноземним замовником на митній території України, і належить йому, у разі вивезення за межі митної території України не обкладається вивізним (експортним) митом, іншими податками та зборами, що справляються відповідно до Податкового кодексу України, а також не підлягає ліцензуванню і квотуванню, за винятком товарів спеціального призначення, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
(частина п'ята статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 23.12.2010 р. N 2856-VI)
Стаття 5. Порядок вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції
5. Якщо давальницька сировина, що вивозиться за межі митної території України українським замовником, підлягає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами, їх сплата провадиться українським замовником шляхом видачі простого авальованого векселя з відстроченням платежу на період здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації.
(частина п'ята статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)
Вивезення за межі митної території України товарів, зазначених у статті 1 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням", як давальницької сировини здійснюється виключно за умови попередньої сплати до бюджету суми вивізного (експортного) мита грошима (при цьому вексельна або інша форма розрахунків не допускається).
(частину п'яту статті 5 доповнено абзацом другим
згідно із Законом України від 13.12.2006 р. N 441-V,
враховуючи зміни, внесені Законом України
від 31.05.2007 р. N 1106-V)
6. У разі ввезення в Україну готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочення платежу, вексель погашається і вивізне мито, податки та збори не справляються.
Якщо готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не ввозиться у визначений цим Законом строк або в Україну повертаються кошти від реалізації готової продукції, український замовник зобов'язаний оплатити вексель. У разі непогашення векселедавцем у визначений строк такого векселя векселедержатель може опротестувати його в неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з моменту опротестування звернутися до банку, який здійснив аваль векселя, з вимогою про його оплату. Банк зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем звернення векселедержателя, переказати йому зазначену у векселі суму. Сума, зазначена у простому авальованому векселі, визначається у валюті контракту на здійснення операцій з давальницькою сировиною.
7. Органи державної податкової служби мають право надавати дозвіл на відстрочення оплати векселів відповідно до Податкового кодексу України або погашення письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, до настання строку фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику.
(частина сьома статті 5 у редакції
Закону України від 23.12.2010 р. N 2856-VI)
9. Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що вивозиться за межі митної території України, є подання українським замовником митному органу копії авальованого векселя (письмового зобов'язання), авізованого (взятого на облік) органом державної податкової служби за місцезнаходженням замовника, та копії зовнішньоекономічного контракту на переробку давальницької сировини.
12. Вивезення за межі митної території України давальницької сировини (крім тієї її частини, що використовується українським замовником для розрахунків з іноземним виконавцем) не підлягає квотуванню і ліцензуванню. У разі поширення на товари, що вивозяться як давальницька сировина, режиму квотування і ліцензування, спеціального режиму експорту, а також якщо контрактом передбачено вивезення давальницької сировини у вигляді товарів, експорт яких підлягає обліку (реєстрації), за умови подальшої реалізації готової продукції в країні виконавця або в іншій країні, вивезення давальницької сировини здійснюється за умови реєстрації зовнішньоекономічного контракту в центральному органі виконавчої влади з питань економічної політики. Вивезення за межі митної території України як давальницької сировини дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, їх відходів та брухту здійснюється за погодженням з Міністерством фінансів України.
Підставами для відмови у видачі листа про погодження є:
виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;
Відмова у видачі листа про погодження з підстав, не передбачених цим Законом, забороняється.
17. У разі втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчується Торгово-промисловою палатою України або торгово-промисловою палатою країни, де сталася втрата чи повне зіпсуття давальницької сировини або готової продукції, вексель (письмове зобов'язання) погашається і вивізне мито, податки та збори не справляються, а штрафні санкції не застосовуються.
Стаття 6. Порядок розрахунків за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини
Розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини, яка відноситься до 1 - 24 груп згідно з УКТ ЗЕД, можуть проводитися виключно у грошовій формі.
Стаття 7. Визначення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах
1. У разі потреби за запитом митних органів або органів державної податкової служби визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, зазначених в абзаці сьомому статті 1 цього Закону, здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики або уповноваженими ним органами на підставі акта експертизи, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
(частина перша статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 09.12.2011 р. N 4099-VI)
2. Кабінет Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади може встановлювати інші показники вартості давальницької сировини у загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, ніж ті, що зазначені в абзаці сьомому статті 1 цього Закону.
(частина друга статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 09.12.2011 р. N 4099-VI)
Стаття 8. Облік і статистична інформація про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах
3. Контракти, на підставі яких здійснюються операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, не підлягають обліку (реєстрації) у центральному органі виконавчої влади з питань економічної політики, за винятком контрактів, що передбачають вивезення давальницької сировини українським замовником, на яку поширюється спеціальний режим експорту, а також якщо контрактом передбачена реалізація готової продукції, виробленої з такої давальницької сировини, в країні виконавця або вивезення її до іншої країни.
Стаття 9. Відповідальність за порушення здійснення операцій з давальницькою сировиною
5. У разі реалізації готової продукції, виробленої з давальницької сировини в країні виконавця або в іншій країні без обліку (реєстрації) в центральному органі виконавчої влади з питань економічної політики, до суб'єкта підприємницької діяльності, що вивіз давальницьку сировину, органами податкової служби України застосовується штраф у розмірі 20 відсотків вартості готової продукції. Штраф сплачується до Державного бюджету України у національній валюті України. Для перерахування іноземної валюти у національну валюту України використовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України на дату застосування штрафу.
Стаття 10. Державні гарантії у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною
Стаття 11. Законодавство про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах
Стаття 12. Обмеження використання природних ресурсів під час здійснення операцій з давальницькою сировиною
Президент України | Л. КУЧМА |
м. Київ | |