Закон №208/94-ВР от 14.10.1994, Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 17 грудня 1996 року N 607/96-ВР ,
від 17 червня 1997 року N 350/97-ВР ,
від 18 листопада 1997 року N 642/97-ВР ,
від 30 червня 1999 року N 783-XIV ,
від 21 вересня 2000 року N 1988-III ,
від 15 травня 2003 року N 762-IV ,
від 19 січня 2006 року N 3370-IV ,
від 16 травня 2007 року N 1026-V ,
від 16 вересня 2008 року N 509-VI ,
від 5 листопада 2009 року N 1704-VI ,
від 22 грудня 2011 року N 4220-VI
(Законом України від 22 грудня 2011 року N 4220-VI
цей Закон викладено у новій редакції),
від 16 жовтня 2012 року N 5459-VI ,
від 20 листопада 2012 року N 5496-VI ,
від 2 березня 2015 року N 222-VIII ,
від 9 квітня 2015 року N 320-VIII ,
від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII ,
від 17 січня 2017 року N 1817-VIII ,
від 17 жовтня 2019 року N 199-IX

(Через 30 днів із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у газеті "Голос України" до цього Закону будуть внесені зміни, передбачені пунктом 18 § 1 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII)

Положення статті 2 цього Закону визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 3 лютого 2009 року N 4-рп/2009)

(У тексті Закону слова "Державна архітектурно-будівельна інспекція України або її територіальні органи" та "Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5459-VI)

Цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стаття 1. Загальні положення

1. Правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

2. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Стаття 2. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

(У тексті статті 2 слова "мінімальних заробітних плат" замінено словами "прожиткових мінімумів для працездатних осіб" згідно із Законом України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII)

1. Суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва:

(абзац перший частини першої статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 20.11.2012 р. N 5496-VI ,
від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб ;

експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб .

2. Суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

3) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

4) експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо:

об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

5) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

6) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

7) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

(частина друга статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 20.11.2012 р. N 5496-VI,
від 09.04.2015 р. N 320-VIII ,
у редакції Закону України
від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

3. Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

(пункт 1 частини третьої статті 2 у редакції
Закону України від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

(пункт 2 частини третьої статті 2 у редакції
Закону України від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

3) виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт:

на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

(пункт 3 частини третьої статті 2 у редакції
Закону України від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

(пункт 4 частини третьої статті 2 у редакції
Закону України від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

5) пункт 5 частини третьої статті 2 виключено

(згідно із Законом України
від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб ;

7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб ;

8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб .

4. Суб'єкти містобудування, які здійснюють господарську діяльність з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками за переліком видів робіт, які визначаються Кабінетом Міністрів України , що підлягає ліцензуванню, чи доручають виконання окремих видів робіт відповідальним виконавцям, які згідно із законодавством повинні мати кваліфікаційний сертифікат, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

(абзац перший частини четвертої статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 02.03.2015 р. N 222-VIII ,
від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

1) здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб ;

2) залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката, у випадках, коли такий сертифікат є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб .

5. Суб'єкти містобудування, які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов'язковій сертифікації або показники безпеки яких наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації або декларування, але не пройшли їх, - у розмірі шістдесяти трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб ;

2) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів або технічним умовам, - у розмірі ста двадцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб .

6. Суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

2) недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

(частина шоста статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.11.2012 р. N 5496-VI ,
у редакції Закону України
від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

7. Суб'єкти містобудування, що залучаються органами державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірок, несуть відповідальність у вигляді штрафу за надання недостовірних чи необґрунтованих висновків за результатами таких перевірок у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

(частина сьома статті 2 у редакції
Закону України від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

8. Підприємства, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за подання недостовірної інформації у складі раніше наданих технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, відмову у наданні технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва або порушення строку їх надання; неукладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі наданих технічних умов або непідключення об'єкта будівництва до інженерних мереж згідно з технічними умовами та укладеним договором про забезпечення об'єкта будівництва - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб .

9. Дії, передбачені частинами першою - восьмою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу, визначеного у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розмірі.

10. Притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

11. Штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

12. У разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.

13. Суб'єкти містобудування несуть відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вчинені на об'єкті, що належить до складу комплексу (будови), у межах класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта.

(статтю 2 доповнено частиною тринадцятою згідно із
Законом України від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

Стаття 3. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності

1. Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

2. Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені:

1) органів державного архітектурно-будівельного контролю:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

(пункт 2 частини другої статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 17.01.2017 р. N 1817-VIII)

(стаття 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI ,
у редакції Закону України
від 09.04.2015 р. N 320-VIII)

Стаття 4. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

1. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , винесені посадовими особами , визначеними у частині другій статті 3 цього Закону , є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

(частина друга статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 09.04.2015 р. N 320-VIII)

3. Штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови.

Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надсилається органу, яким накладено штраф (крім випадків сплати штрафу за допомогою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва).

(абзац другий частини третьої статті 4 із змінами,
внесеними згідно із Законами України від 16.10.2012 р. N 5459-VI ,
від 09.04.2015 р. N 320-VIII ,
від 17.10.2019 р. N 199-IX)

У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Стаття 5. Оскарження рішень у справах про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності

1. Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

(частина перша статті 5 у редакції
Закону України від 09.04.2015 р. N 320-VIII)


Президент України	Л. КУЧМА
м. Київ 14 жовтня 1994 року N 208/94-ВР

Об ответственности за правонарушения в сфере градостроительной деятельности

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Стаття 1. Загальні положення

Стаття 2. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Стаття 3. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Стаття 4. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Стаття 5. Оскарження рішень у справах про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності