Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно внедрения единых принципов начисления пенсий и отмены привилегий в пенсионном обеспечении

Заключение к проекту закона Украины от 12.05.2015 № 2767-2
Дата рассмотрения: 19.05.2015 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні" (N 2767-2 від 12.05.2015 р.)

У законопроекті пропонується з 1 червня 2015 року скасувати призначення пенсій за спеціальними законами та встановити обчислення всіх пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також з цієї дати пропонується перерахувати відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, що були призначені раніше за нормами спеціальних законів. Тим особам, які не подадуть необхідних документів для перерахунку пенсії у зв'язку з набранням чинності цим Законом, пропонується виплачувати пенсії "у мінімальному розмірі, що встановлений у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А тим особам, які подали необхідні документи для перерахунку пенсії після набрання чинності цим Законом, пропонується проводити доплату "різниці сум пенсій без обмеження будь-яким строком".

Даний проект є альтернативним до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій" N 2767 від 30 квітня 2015 року.

Головне управління у своїх висновках неодноразово зазначало про непідтримання позиції щодо скасування спеціального пенсійного забезпечення відповідних категорій осіб у запропонований спосіб без забезпечення конституційних гарантій захисту прав громадян. Перш за все, прийняття такого рішення має базуватися на аналізі підстав, що мали місце при встановленні цього спеціального порядку пенсійного забезпечення для кожної з категорій одержувачів, причому окремо по кожній категорії працівників. Не можна не враховувати того, що прийняття такого рішення може негативно вплинути на ставлення до держави та довіру до неї з боку зазначених категорій осіб, оскільки держава у цьому випадку відмовляється нести відповідальність перед ними (найнятими нею на роботу на визначених нею же умовах) за прийняті раніше нею же рішення щодо їх пенсійного забезпечення. У цей час українська держава, як ніколи, потребує достатньої для її перебудови кількості професійних управлінців, які можуть бути сформовані тільки в процесі тривалої професійної роботи на державній службі, постійного підвищення кваліфікації державних службовців, залучення на державну службу найбільш здібних і талановитих людей. Адже від якості здійснення державного управління значною мірою залежить якість життя суспільства, економічний та соціальний розвиток, його моральний клімат.

Законодавча пропозиція викликає заперечення й з точки зору раціональності її запровадження та узгодженості у контексті тих вимог та обмежень, які встановлюються для державних службовців та інших відповідних категорій працівників. При цьому додані до проекту супровідні документи не містять прогнозу, як саме ця ініціатива сприятиме підвищенню рівня державного управління, професіоналізму та престижності роботи на посадах державної служби, забезпеченню державного управління якісним кадровим резервом професіоналів, умовам протидії корупції, що в кінцевому підсумку матиме безпосередній вплив на якість адміністративних послуг населенню та на побудову правового демократичного суспільства загалом. Вважаємо, що скасування встановлення пенсій за спеціальними законами може мати місце лише за умови одночасного внесення змін до інших актів законодавства, які забезпечать престижність роботи у сфері державного управління і компенсують скасування спеціальних пенсій. Адже на сьогодні ці пенсії є чи не єдиною законодавчою гарантією, яка компенсує особливі вимоги до праці та обмеження на додатковий дохід, які законодавство встановлює для державних службовців. Варто зауважити, що у європейських країнах не відмовляються від практики спеціальних умов пенсійного забезпечення державних службовців. Згідно з Рекомендаціями N R(2006) 6 Комітету Міністрів Ради Європи Державам-членам Ради Європи про статус публічних службовців у Європі, ухваленими 24 лютого 2000 року, держава повинна забезпечувати соціальний захист публічних службовців, зокрема їх пенсійне забезпечення на основі як загальної системи, так і особливих механізмів соціального і пенсійного забезпечення (п. 11). Зокрема, в Чехії пенсія ґрунтується на основі "пенсійних бонусів" залежно від стажу та умов проходження служби, в Естонії загальна пенсія за віком чиновника призначається з підвищенням в залежності від стажу (до 50 відсотків при стажі служби більше 30 років).

Щодо тези Пояснювальної записки до проекту про те, встановлення підвищених розмірів спеціальних пенсій, є "привілеями з інших ознак", які заборонені частиною 2 статті 24 Конституції України, то, на нашу думку, в умовах, коли розміри спеціальних пенсій в даний час встановлюються на рівні 60 % від заробітної плати особи, це питання втратило актуальність, оскільки у деяких випадках розмір пенсії, призначеної згідно з цими нормами, становить менший розмір, ніж пенсія призначена на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Необхідно наголосити, що в умовах пенсійної системи, побудованої на страхових засадах, принципово не можна ігнорувати той факт, що державні службовці та особи, які працюють на посадах, робота на яких зараховувалася до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до спеціальних законів, сплачували із заробітної плати внески до Пенсійного фонду України у розмірі вдвічі більшому, ніж інші працівники. Тому скасування пенсійного забезпечення за вказаними вище законами має супроводжуватися не тільки внесенням змін до законодавства про подальшу сплату на загальних підставах страхових внесків особами, що підпадають під дію цих законів, а й про вирішення питання щодо запровадження відповідних компенсаційних заходів особам, які сплачували страхові внески в підвищених розмірах в минулому. При цьому твердження, яке міститься у Пояснювальній записці до проекту, про те, що такий висновок неправдивий, не має під собою належних підстав, оскільки у Пояснювальній записці порівнюються не розміри єдиного внеску державного службовця та іншого працівника, а розміри вказаних внесків разом з відповідними внесками роботодавця. Що стосується порівняння розміру єдиного внеску державних службовців з такими внесками фізичних осіб - підприємців та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, то воно, на думку управління, є некоректним, оскільки не враховує того, що за державних службовців як найманих працівників внески до Пенсійного фонду України сплачує також роботодавець, в тому числі і за рахунок відповідного зменшення заробітної плати таких працівників.

В цілому, на думку управління, законопроект ґрунтується на спотвореному розумінні принципів соціальної справедливості та рівності. Адже очевидним є те, що люди внаслідок притаманних їм особливостей фактично є різними за рівнем інтелектуального розвитку, здібностей, таланту тощо. Розгляд питання справедливості у солідарній системі пенсійного страхування необхідно розглядати не тільки з позиції одержуваних маленьких або великих розмірів пенсій громадян, а урахуванням фінансового вкладу в цю систему кожного громадянина. Не можна, наприклад, не враховувати тих обставин, що велика частина громадян, працюючи в тіньовому секторі та отримуючи заробітну плату у "конвертах", сплачували страхові внески з розміру мінімальної заробітної плати, що надало їм право на отримання пенсії лише в мінімальному розмірі. Більшість державних службовців працювали в режимі ненормованого робочого дня та отримували куди менші розміри заробітної плати, сплачуючи страхові внески в повному підвищеному розмірі та згідно із законодавством, набували право на призначення підвищеного відсотку розмірів пенсій, які невиправдано визначають як "привілеї". Інша проблема - існування маленьких розмірів пенсій громадян у зв'язку із тим, що вони працювали у радянський період з мізерними заробітками. Цю проблему, на наш погляд, має врегульовувати держава в окремому порядку, а не шляхом зменшення пенсій, тим особам, які працювали та сплачували всі податки та страхові внески, тим більше, що такі заходи не забезпечать підвищення пенсій всім іншим пенсіонерам. Тому, вважаємо, що формальне застосування однакового підходу щодо пенсійного забезпечення різних людей є проявом нерівності і соціальної несправедливості.

У своїх висновках Головне управління неодноразово звертало увагу на невиваженість пропозицій про скасування пенсійного забезпечення за спеціальними законами, якими пропонується не підвищувати, а знижувати розміри пенсій, а отже й життєвий рівень відповідних категорій пенсіонерів. На нашу думку, усунення диспропорції в розмірах пенсій між одержувачами пенсій за спеціальними законами та пенсій на загальних підставах має вирішуватися в інший спосіб - шляхом підвищення рівня загального пенсійного забезпечення, насамперед розмірів тих пенсій, які не забезпечують достатній життєвий рівень громадян. Запропонований же спосіб може розглядатись як повернення до зрівнялівки у дусі радянських часів. Прагнення до досягнення рівності шляхом перерозподілу доходів, як правило, асоціюється зі справедливістю, але майже завжди супроводжується падінням економічної ефективності. Така ситуація призводить до падіння економічної активності і заможних (оскільки велику частину їхнього доходу держава вилучає у вигляді податку), і бідних (втрачається стимул працювати, оскільки є можливість жити за рахунок допомоги).

Опрос