Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно ответственности за злостное неповиновение требованиям администрации учреждения исполнения наказаний

Заключение к проекту закона Украины от 23.04.2015 № 2708
Дата рассмотрения: 28.07.2015 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань"

У законопроекті з метою вдосконалення чинного кримінального законодавства та припинення зловживань з боку адміністрацій установ виконання покарань пропонується виключити із Кримінального кодексу України (далі - КК України) статтю 391 "Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань", якою встановлюється відповідальність за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань. Крім того, пропонується виключити вказівку на вчинення злочину, передбаченого статтею 391 КК, з переліку злочинів, засудження за які є підставою для тримання засуджених осіб в звичайних жилих приміщеннях та приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки (абз. 2 та 3 частини 1 статті 140 Кримінально-виконавчого кодексу України, далі - КВК України).

Погоджуючись з тим, що стаття 391 КК України має низку недоліків як змістовного, так і техніко-юридичного характеру й не повністю узгоджується з нормами КВК України, Головне науково-експертне управління по суті запропонованого проекту вважає за необхідне зазначити таке.

1. Умовою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за діяння, передбачені статтею 391 КК України, є наявність застосування до нього стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або переведення на більш суворий режим відбування покарання. Однак на практиці зустрічається чимало випадків, коли такі стягнення накладаються на засудженого за дрібні порушення, наприклад, за неприбрану вчасно постіль. У зв'язку з цим вважати такого роду проступки достатніми для того, щоб кваліфікувати повторне порушення засудженого як злочин, за який можна призначити покарання у виді позбавлення волі строком до трьох років, навряд чи є доцільним.

Опрос