Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно обеспечения гарантий прав граждан на общее использование лесных ресурсов

Заключение к проекту закона Украины от 20.08.2015 № 2515а
Дата рассмотрения: 21.10.2015 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій прав громадян на загальне використання лісових ресурсів" (реєстр. N 2515а від 20.08.2015 р.)

Проект спрямований на подальше удосконалення законодавчого регулювання відносин у сфері лісового господарства, у тому числі тих, що виникають у зв'язку з реалізацією громадянами свого права на загальне використання лісових ресурсів. У ньому, зокрема, уточнюються підстави набуття права приватної власності на ліси; права та обов'язки у даній сфері лісокористувачів, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування порядок та строки надання лісів для довгострокового тимчасового користування тощо. Пропонується також встановлення адміністративної відповідальності за "незаконне встановлення будівель та споруд на землях лісогосподарського призначення" та "незаконне обмеження прав громадян на загальне використання лісових ресурсів". Відповідні зміни вносяться до Лісового кодексу України (далі - ЛК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Законів України "Про мисливське господарство та полювання", "Про фермерське господарство" та Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Головне управління, проаналізувавши проект, вважає за доцільне висловити щодо його змісту наступне.

1. У проекті (пункти 1, 3, 4 розділу I) для зменшення "соціальної напруги", усунення конфліктів між приватними власниками лісів та місцевим населенням, яке позбавляється можливості реалізовувати своє право на загальне лісокористування, уточнюються підстави надання лісів у приватну власність. Зокрема, з метою обмеження можливості отримання лісів у власність окремими фізичними та юридичними особами пропонується надавати у приватну власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств лише "замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення, які не входять до лісового фонду", замість "замкнених земельних лісових ділянок", що передбачено чинною нормою ч. 1 статті 12 ЛК України. Управління не підтримує вказану пропозицію, оскільки вона не узгоджується із іншими положеннями ЛК України, що визначають право приватної власності на ліси (ч. 2 ст. 7; ч. 1 ст. 8; ч. 1 ст. 9; ст. 10 та ін.), а не на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які не входять до лісового фонду. Крім того захист інтересів одних осіб не має здійснюватися за рахунок обмеження прав інших. Вважаємо, що слід не обмежувати права громадян та юридичних осіб на отримання у приватну власність лісів, а удосконалювати законодавство, яке регулює допуск громадян на засадах загального використання лісових ресурсів до приватних лісів. Зокрема, у ЛК України (ч. 1 ст. 66) слід уточнити механізм отримання згоди власника лісу на допуск громадян до лісу, збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо (оприлюднення відповідної інформації у засобах масової інформації, встановлення спеціальних позначок, що сигналізують про можливість вільного перебування у лісі тощо). Також слід передбачити право громадян на оскарження дій власника лісу, який не мотивовано забороняє користуватися лісом на засадах загального лісокористування.

Аналогічне зауваження стосується також і внесення змін до статті 56 ЗК України та статті 7 Закону України "Про фермерське господарство".

2. Не є достатньо обґрунтованими пропозиції щодо уточнення термінів довгострокового тимчасового лісокористування, яке за чинним законодавством становить від одного до п'ятидесяти років. У проекті ці строки для більшості видів лісокористування (культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних та інших цілей) пропонується встановити на рівні один - три роки, і лише для потреб мисливського господарства лісові ділянки можуть виділятися на термін від 15 до 50 років. З приводу цього зазначимо, що термін від одного до трьох років не можна визнати довгостроковим. Він ближче до короткострокового (наприклад, відповідно до частини 2 ст. 50 Водного кодексу України спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). Отже, варто було б більш чітко визначатися з назвою відповідних термінів. Зазначене упорядкування строків довгострокового тимчасового лісокористування не є прийнятним і з огляду на завдання, яке воно переслідує - зменшити зловживання у даній сфері. З останнім слід боротися шляхом удосконалення правозастосовної діяльності, підвищення ефективності контролю за додержанням вимог лісового законодавства, забезпечення додержання принципу невідворотності покарання за скоєне правопорушення, а не коригуванням термінів лісокористування, яке позначиться лише на умовах організації користування лісовими ділянками.

3. У змінах до розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України не враховано, що питання огородження об'єктів нерухомого майна регулюються не тільки нормами ЛК України та ЗК України, а також іншими законами, зокрема, Законом України "Про мисливське господарство та полювання". Останнім, наприклад, передбачена можливість створення штучно ізольованих ділянок мисливських угідь (для утримання мисливських тварин у напіввільних умовах) (ст. 1). У цьому Законі (ч. 5 ст. 22) також встановлено вимоги щодо погодження користувачами мисливських угідь з власниками чи користувачами земельних ділянок питань будівництва на мисливських угіддях (для потреб мисливського господарства).

Неполный текст документа!

ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете найти, зарегистрировавшись в новой Информационно-правовой и коммуникационной платформе для бизнеса LIGA:ZAKON!

Кроме того, в ней доступны:
  • все законодательство Украины
  • аналитика и отчетность
  • консультации и справочная информация
Опрос