Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно отдельных правовых аспектов улучшения позиций Украины в рейтинге Doing Business)

Заключение к проекту закона Украины от 16.03.2015 № 2382
Дата рассмотрения: 19.03.2015 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих правових аспектів поліпшення позицій України у рейтингу Doing Business) (реєстр. N 2382 від 16.03.2015 р.)

У проекті пропонується внести ряд змін до законів України, які, на погляд суб'єкта права законодавчої ініціативи, дозволять більш прозоро вирішувати питання неплатоспроможності, виконавчого провадження, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що, в свою чергу, має сприяти покращенню позицій України у рейтингу Doing Business.

Головне управління в цілому підтримує даний законопроект, проте вважає за потрібне висловити до нього деякі зауваження та пропозиції.

Господарський процесуальний кодекс України у проекті пропонується доповнити розділом VII1 "Вирішення господарських спорів у порядку наказного провадження". На наш погляд, відповідні питання доцільніше вирішувати у окремому законопроекті, оскільки вони не пов'язані безпосередньо з вимогами до рейтингу України у Doing Business. Адже судовий наказ стосується лише вимог, обмежених 200 мінімальними заробітними платами (нова стаття 533 до ГПК). Крім того, у змінах до його статті 7 пропонується скоротити термін розгляду претензії з одного місяця до 10 діб. На нашу думку, реальне виконання цієї пропозиції може бути суттєво ускладнене з огляду на перевантаженість господарських судів. Те ж саме стосується змін до ст. 30 Закону "Про виконавче провадження" стосовно скорочення строку здійснення виконавчого провадження з шести до чотирьох місяців.

У законопроекті пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) новою статтею 185-14 "Невиконання законних вимог державного реєстратора речових прав на нерухоме майно". При цьому обов'язки щодо складання протоколів у справах про такі правопорушення покладається на державних реєстраторів прав на нерухоме майно (зміни до частини першої статті 255 КУпАП), а розгляд зазначених категорій справ - на районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (суддів) (зміни до статті 221 КУпАП).

Із запропонованими проектом змінами до вказаного Кодексу навряд чи можна погодитися. Зокрема, назва статті 185-14 КУпАП (у редакції проекту) не відповідає її змісту. Адже, виходячи з назви пропонованої статті, адміністративна відповідальність має наставати за невиконання законних вимог державного реєстратора речових прав на нерухоме майно. У той же час, у диспозиції частини першої статті 185-14 КУпАП (у редакції проекту) йдеться про відповідальність за "ненадання у визначений законом строк на запит державного реєстратора речових прав на нерухоме майно" інформації, необхідної для державної реєстрації прав та їх обтяжень відповідними суб'єктами.

Крім того, буквальне тлумачення диспозиції частини першої статті 185-14 КУпАП (у редакції проекту) дозволяє дійти висновку, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого цієї статтею, є безпосередньо органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили реєстрацію прав на нерухоме майно. Однак, відповідно до приписів чинного КУпАП (див. статті 9, 10 та ін.), суб'єктом адміністративного правопорушення може бути виключно фізична особа. Отже, мабуть, у цьому випадку мова повинна йти про посадових осіб відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ чи організацій. Крім того, у даному контексті варто враховувати приписи статті 14 КУпАП, відповідно до яких посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Загалом, на наш погляд, саме по собі порушення строків надання фізичним чи юридичним особам речових прав на майно (тим більше, вчинене з необережності), якщо це не спричинило негативних наслідків, є нічим іншим, як дисциплінарним проступком, за який відповідно до чинного законодавства України передбачено стягнення у виді догани, а в окремих випадках - звільнення з роботи (служби). Достатніх підстав для того, щоб надавати такому правопорушенню статус адміністративного проступку, немає.

Неполный текст документа!

ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете найти, зарегистрировавшись в новой Информационно-правовой и коммуникационной платформе для бизнеса LIGA:ZAKON!

Кроме того, в ней доступны:
  • все законодательство Украины
  • аналитика и отчетность
  • консультации и справочная информация
Опрос