Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины (относительно повышения эффективности применения мер пресечения относительно лиц, подозреваемых или обвиняемых в совершении тяжких или особо тяжких коррупционных преступлений)

Заключение к проекту закона Украины от 28.07.2015 № 2324а-7
Дата рассмотрения: 02.09.2015 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя щодо проекту Закону "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності застосування запобіжних заходів стосовно осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжких або особливо тяжких корупційних злочинів)" (реєстр. N 2324а-7 від 28 липня 2015 року)

Комітет з питань правової політики та правосуддя розглянув на своєму засіданні 02 вересня 2015 року (протокол N 31) на відповідність Конституції України проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності застосування запобіжних заходів стосовно осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжких або особливо тяжких корупційних злочинів) (реєстр. N 2324а-7 від 28 липня 2015 року) (далі - Законопроект), поданий народними депутатами України Соболєвим Є. В., Костенком П. П.

Згідно з Пояснювальною запискою до Законопроекту він розроблений з метою підвищення ефективності застосування запобіжних заходів стосовно осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжких або особливо тяжких корупційних злочинів.

Для досягнення мети Законопроектом пропонується внести низку змін до Кримінального процесуального кодексу України (статей 182 - 183, 194), а саме: 1) збільшення розміру застави для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину до п'яти - десяти розмірів предмету злочину або шкоди, у завданні якої така особа підозрюється, обвинувачується, за умови, що розмір застави для таких осіб не може буде меншим від верхньої межі розміру застави для злочинів відповідної тяжкості згідно загального порядку; 2) заборону слідчому судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 3) встановлення для слідчого судді, суду в разі застосування запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, а також запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, за будь-яких обставин зобов'язувати підозрюваного, обвинуваченого здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а також носити електронний засіб контролю.

В контексті пункту 3 запропонованих змін Законопроектом також обумовлено, що у випадку, коли на момент винесення ухвали про зобов'язання особи здати "виїзні документи" вона не здала їх на зберігання до відповідних органів державної влади, а також не може виконати цей обов'язок за допомогою захисника, їй надається супроводження.

Вирішуючи питання про відповідність Законопроекту положенням Конституції України, Комітет виходить з такого.

У Конституції України визначається, що Україна є правовою державою (стаття 1), органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6), закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8), людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3), кожній людині гарантується право на свободу та особисту недоторканість (стаття 29), особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (стаття 62).

Опрос