Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины (относительно неотвратимости наказания за отдельные преступления в сфере хозяйственной деятельности, в сфере служебной деятельности и отдельные преступления против правосудия)

Заключение к проекту закона Украины от 16.07.2015 № 2324а-4
Дата рассмотрения: 02.09.2015 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя щодо проекту Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо невідворотності покарання за окремі злочини у сфері господарської діяльності, у сфері службової діяльності та окремі злочини проти правосуддя) (реєстр. N 2324а-4 від 16 липня 2015 року)

Комітет з питань правової політики та правосуддя розглянув на своєму засіданні 02 вересня 2015 року на відповідність Конституції України проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо невідворотності покарання за окремі злочини у сфері господарської діяльності, у сфері службової діяльності та окремі злочини проти правосуддя) (реєстр. N 2324а-4 від 16 липня 2015 року) (далі - Законопроект), поданий народними депутатами України Білецьким А. Є., Петренком О. М.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини п'ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України. Вищевказана стаття містить, зокрема, положення відповідно до якого запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні окремих вказаних у даній частині статті злочинів.

Згідно з пояснювальною запискою даний законопроект має на меті включення до цього переліку такі злочини як: нецільове використання бюджетних коштів в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб; доведення банку до неплатоспроможності; контрабанда, вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або службовою особою з використанням службового становища; зловживання владою або службовим становищем що спричинило тяжкі наслідки; перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу; прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, предметом якого була неправомірна вигода у значному, великому, особливо великому розмірі або за інших кваліфікуючих обставин, передбачених частинами другою, третьою або четвертою статті 368 Кримінального кодексу України; незаконне збагачення осіб які займають відповідальне або особливо відповідальне становище; прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди, а також прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди; постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови; незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Внаслідок внесення відповідних змін, до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні вищевказаних злочинів не можуть бути застосовані запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави, що знизить вірогідність ухилення даних осіб від досудового розслідування та/або суду.

Вирішуючи питання про відповідність Законопроекту положенням Конституції України, Комітет виходить з такого.

У Конституції України визначається, що Україна є правовою державою (стаття 1), органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6), закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8), людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3), кожній людині гарантується право на свободу та особисту недоторканість (стаття 29), особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (стаття 62).

Разом з тим, Конституція України передбачає можливість тримання під вартою лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (частина друга статті 29).

Опрос