Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины для расширения инструментария Фонда гарантирования вкладов физических лиц относительно выведения неплатежеспособных банков с рынка в целях сохранения сбережений вкладчиков неплатежеспособных банков

Заключение к проекту закона Украины от 20.02.2015 № 2188
Дата рассмотрения: 04.03.2015 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України для розширення інструментарію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку з метою збереження заощаджень вкладників неплатоспроможних банків"

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) пропонується вдосконалити механізм гарантування вкладів фізичних осіб, уточнити повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), зокрема: надати адміністративній раді Фонду приймати рішення про передачу відповідно до цього Закону активів та зобов'язань неплатоспроможного банку, що ліквідується, до приймаючого або перехідного банку; надати виконавчій дирекції Фонду подавати на розгляд адміністративної ради Фонду пропозиції щодо передачі активів та зобов'язань неплатоспроможного банку, що ліквідується, до приймаючого або перехідного банку; уточнити механізм утворення перехідного банку, зокрема, збільшити із трьох до шести місяців реалізацію способу виведення неплатоспроможного банку з ринку; збільшити з одного до трьох років реалізацію способу виведення неплатоспроможного банку з ринку через утворення перехідного банку як приймаючого; не поширювати протягом одного року з моменту утворення вимоги, встановлені Національним банком України, щодо обов'язкових економічних нормативів, лімітів валютної позиції, нормативів обов'язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України, формування резервів на покриття збитків від активів; покласти на Фонд обов'язок здійснити продаж перехідного банку протягом трьох років з дня його створення, з можливістю за наявності обґрунтованих підстав продовження виконавчою дирекцію Фонду до двох років; уточнити процедуру реалізації майна банку, що ліквідується, шляхом передачі всіх або частини його активів та відповідної частини зобов'язань приймаючому або перехідному банку. Крім того, передбачається не поширювати вимоги ст. 1060 ЦК України на вкладників неплатоспроможних банків у частині виконання зобов'язання банку видати вклад або його частину на першу його вимогу.

Як зазначається у Пояснювальній записці до законопроекту, запропонований у ньому "механізм ліквідації неплатоспроможних банків шляхом передачі їх активів та зобов'язань на користь приймаючого або перехідного банку за умови тимчасового замороження депозитів є одним з найдієвіших способів виведення неплатоспроможних банків, який надає можливість зберегти кошти вкладників та клієнтів неплатоспроможних банків - фізичних та юридичних осіб".

Головне управління, проаналізувавши законопроект в межах відведеного часу, щодо його основних положень вважає висловити такі зауваження і пропозиції.

1. У новому п. 18 ч. 1 ст. 9 Закону до повноважень адміністративної ради Фонду пропонується віднести прийняття "рішення про передачу відповідно до цього Закону активів та зобов'язань неплатоспроможного банку, що ліквідується, до приймаючого або перехідного банку", а у п. 71 ч. 5 ст. 12 Закону вказується, що виконавча дирекція Фонду подає на розгляд адміністративної ради Фонду пропозиції щодо передачі відповідно до цього Закону активів та зобов'язань неплатоспроможного банку, що ліквідується, до приймаючого або перехідного банку. У даному випадку виглядає доцільним уточнити механізм ухвалення відповідного рішення.

2. Деякі застереження викликають зміни до ст. 42 Закону щодо процедури утворення та продажу перехідного банку. По-перше, пропонується, що перехідний банк створюється з метою "реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 39 цього Закону, на строк не більше ніж на шість місяців" (п. 1 ч. 16). Порівняно з чинною нормою такий строк збільшується удвічі. У документах, які додаються до законопроекту, доцільно, на нашу думку, надати належне обґрунтування пропозиції щодо такого збільшення строку. По-друге, передбачається "утворення перехідного банку як приймаючого банку з метою реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктами 2 та 3 частини другої статті 39 цього Закону, на строк не більше ніж на три роки з можливістю продовження строку до двох років" (п. 2 ч. 16). У даному випадку виглядає доцільним визначити підстави для можливого продовження строку до 2 років. По-третє, додаткового обґрунтування потребує пропозиція, за якою протягом одного року з моменту утворення перехідного банку "на нього не поширюються вимоги, встановлені Національним банком України щодо обов'язкових економічних нормативів, лімітів валютної позиції, нормативів обов'язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України, формування резервів на покриття збитків від активів", оскільки може нести певні ризики для стабільності банківської системи України (п. 2 ч. 18).

3. У новій редакції ст. 511 Закону пропонується врегулювати питання реалізації майна банку, що ліквідується, шляхом передачі всіх або частини його активів та відповідної частини зобов'язань приймаючому або перехідному банку. Пропонований механізм реалізації майна банку, що ліквідується, викликає низку застережень. По-перше, пропонується норма, за якою "якщо за результатами оцінки активів банку встановлено, що оціночна вартість балансових та позабалансових активів або прогнозована ціна продажу балансових та позабалансових активів або сума коштів, яка може бути отримана від їх реалізації (майбутня приведена вартість) не покриває в повному обсязі зобов'язання банку перед Фондом, вкладниками у частині, що не підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та юридичними особами Фонд зобов'язаний оголосити конкурс (аукціон) для залучення приймаючого банку" (абз. 1 ч. 1). У даному випадку виглядає доцільним уточнити принципи, за якими буде проводитись конкурс (аукціон). По-друге, положення, за яким державні банки (крім санаційного банку) зобов'язані взяти участь у відкритому конкурсі (аукціоні) або надати аргументовану відповідь щодо своєї неспроможності бути приймаючим банком" (абз. 3 ч. 1), не повною мірою узгоджуються з ч. 1 ст. 41-1 Закону, згідно з якою держава в особі Міністерства фінансів України або в особі банку, у якому держава володіє часткою понад 75 відсотків (крім санаційного банку) (далі - державний банк), має право брати участь у виведенні з ринку неплатоспроможного банку, що відповідає критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. По-третє, у пропозиції вказується, що "усі зобов'язання перед вкладниками-фізичними особами, передані приймаючому або перехідному банку банком, що ліквідується, можуть бути продовжені на умовах договору банківського строкового вкладу на строк, що встановлюється приймаючим або перехідним банком, але не більше ніж на три роки від дати передачі приймаючому або перехідному банку зобов'язань перед вкладниками-фізичними особами. Строк вкладу прямо залежить від суми вкладу. Зобов'язання, визначені у цій частині, продовжуються під відсоток (відсоткову ставку), запропоновану приймаючим банком у конкурсній пропозиції" (абз. 1 ч. 3). Слід зауважити, що формулювання "строк вкладу прямо залежить від суми вкладу" не несе належного нормативно-правового навантаження (принагідно слід зазначити, що це ж зауваження стосується формулювання "відкритий конкурс (аукціон) має бути проведений в максимально стислий термін" - абз. 2 ч. 1). Сумнівною також є пропозиція щодо односторонньої зміни приймаючим або перехідним банком умов договору банківського строкового вкладу. Слід зазначити, що одностороння зміна умов договору не відповідає загальним засадам виконання зобов'язань відповідно до ЦК України (ст. ст. 525, 526, 626, 629 тощо). Аналогічні застереження стосуються положень частин 4, 7 нової ст. 511 Закону. По-четверте, виходячи зі змісту пропозиції, за якою "приймаючий або перехідної банк здійснює реструктуризацію заборгованості перед Фондом на строк до п'яти років", доцільно уточнити умови реструктуризації.

Неполный текст документа!

ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете найти, зарегистрировавшись в новой Информационно-правовой и коммуникационной платформе для бизнеса LIGA:ZAKON!

Кроме того, в ней доступны:
  • все законодательство Украины
  • аналитика и отчетность
  • консультации и справочная информация
Опрос