Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно упорядочения вопроса разработки полезных ископаемых местного значения

Заключение к проекту закона Украины от 20.02.2015 № 2184
Дата рассмотрения: 23.03.2015 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування питання розробки корисних копалин місцевого значення" (реєстр. N 2184 від 20.02.2015 р.)

У проекті з метою "впорядкування окремих питань у сфері користування надрами" вносяться зміни до Кодексу України про надра, законів України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності". Зокрема, пропонується визначити, що надання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється після попереднього погодження "із відповідними органами, уповноваженими розпоряджатись землями" (а не з "відповідною радою", як передбачено чинною нормою) питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб; із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу при виділенні у натурі земельних часток (паїв), виключити землі, на яких розміщені розвідані родовища корисних копалин не лише загальнодержавного, а й місцевого значення; встановити "порядок відчуження земельної ділянки під потреби, пов'язані із видобуванням корисних копалин"; уточнити підстави примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Завданням законопроекту, як зазначено у Пояснювальній записці до нього, є "забезпечення сталого розвитку суб'єктів підприємництва, які здійснюють розробку корисних копалин місцевого значення".

Головне управління, проаналізувавши проект, вважає за доцільне висловити щодо його змісту наступне.

У проекті пропонується доповнити Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" статтею 14-1 (пп. 1 п. 3 розділу І проекту), за змістом якої, у разі прийняття відповідним органом виконавчої влади рішення про відчуження земельної ділянки (її частини) для розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин, власнику (власникам) цієї ділянки надається у власність інша рівноцінна земельна ділянка із земель запасу або резерву в межах території, на яку поширюються повноваження відповідного органу виконавчої влади, що прийняв рішення про відчуження, шляхом укладення договору міни. Головне управління вважає таку пропозицію недостатньо обгрунтованою, а також такою, що не узгоджується з іншими нормами цього Закону. Зокрема, у статті 7 цього Закону вже передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначеному цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб, як розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин (абз. 5 ч. 1 ст. 7).

Також слід зазначити, що відповідно до наданого у статті 1 цього Закону визначення терміну відчуження земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності (перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за плату в державну чи комунальну власність шляхом їх викупу чи примусового відчуження для потреб держави, територіальної громади, суспільства в цілому), Закон передбачає лише два механізми такого "відчуження" земель - шляхом їх викупу чи примусового відчуження. При цьому "договір міни", укладення якого пропонується у статті 14-1 проекту в результаті прийняття рішення про відчуження земельної ділянки (її частини), може входити як невід'ємна складова інституту "викупу" земельних ділянок для суспільних потреб, що логічно витікає із частини першої статті 14 цього Закону, а саме: "у разі викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб власнику (власникам) цього майна вартість таких об'єктів може бути відшкодована у грошовій формі або може бути надано у власність іншу рівноцінну земельну ділянку чи об'єкти нерухомого майна, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни"). Закон також передбачає, що будь-які дії (укладення договору купівлі-продажу чи іншого правочину, у тому числі й надання у власність іншої рівноцінної земельної ділянки), мають відбуватись тільки за згодою власника, що не передбачено у статті 14-1 проекту. Зазначене порушує права відповідних власників і не узгоджується з вимогами статті 22 Конституції України, згідно з якою "при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Тому, на думку управління, вказану статтю 14-1 варто вилучити з проекту.

Опрос