Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О сохранении грунтов и охране их плодородия

Заключение к проекту закона Украины от 20.01.2015 № 1798
Дата рассмотрения: 25.02.2015 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості" (реєстр. N 1798 від 20.01.2015 р.)

Проект спрямований на подальше вдосконалення законодавчого регулювання відносин, пов'язаних з охороною та відтворенням родючості ґрунтів, їх раціональним використанням. У ньому визначаються основні принципи державної політики в даній сфері суспільних відносин, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони ґрунтів, збереження їх родючості, а також зміст, цілі та завдання обліку грунтів, їх обстеження, моніторингу, агрохімічної паспортизації, бонітування. Крім цього, в проекті встановлюються права та обов'язки землевласників та землекористувачів у даній сфері, вимоги до охорони ґрунтів у процесі господарської діяльності, системи стандартизації і нормування в сфері збереження ґрунтів та охорони їх родючості, регламентуються питання економічного стимулювання та фінансування ґрунтоохоронних заходів, а також здійснення державного контролю у даній сфері.

Розглянувши проект, Головне управління вважає за доцільне висловити щодо його змісту наступні зауваження та пропозиції.

1. Насамперед, слід звернути увагу на те, що у даний час відносини щодо збереження ґрунтів та охорони їх родючості регулюються на підставі відповідних положень Земельного кодексу України (у подальшому - ЗК України) та Закону України "Про охорону земель". Причому останній Закон, згідно з його преамбулою, визначає "правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля". У ньому, зокрема, дається визначення змісту термінів "ґрунт", "деградація ґрунтів", "охорона ґрунтів", "родючість ґрунтів" тощо, встановлюються окремі повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування у цій сфері, визначаються зсади економічного стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів тощо. За цих умов, на думку управління, з точки зору забезпечення системності законодавства та запобігання виникненню суперечностей у ньому, які ускладнюватимуть застосування відповідних норм на практиці, було б доцільніше вдосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері охорони ґрунтів та забезпечення їх родючості здійснювати шляхом внесення необхідних для цього змін до Закону України "Про охорону земель", а не шляхом прийняття спеціального закону про ґрунти та їх родючість, як це пропонується суб'єктом права законодавчої ініціативи. Тим більш, що згідно з визначенням змісту терміну "земля" (ст. 1 Закону України "Про охорону землі") під нею розуміється "поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею".

2. Проект перевантажений нормами загального, описового характеру, що не є властивим для спеціальних законів, які мають внормовувати процедурні питання, визначати конкретні механізми реалізації певних вимог. Насамперед, це стосується тих положень проекту, в яких визначаються повноваження у даній сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування, обсяг яких складає майже третину проекту (розділ II). При цьому ці положення у багатьох випадках не несуть належного регламентаційного навантаження. Як приклад, можна навести ст. 10 проекту, яка визначає повноваження районних рад у даній сфері. До таких повноважень: реалізацію державної політики, реалізацію регіональних програм з охорони ґрунтів та "вирішення інших питань" у даній сфері. Проте, зазначені положення, на нашу думку, не дають системного уявлення про можливості районних рад у вирішенні проблем збереження родючості ґрунтів, їх охорони. В цілому відповідні повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування доцільніше, на думку управління, визначати не у окремому розділі проекту, а у контексті тих чи інших функцій регулювання відповідних суспільних відносин, здійснення яких регламентується конкретними статтями проекту. Наприклад, у частині 3 ст. 19 проекту необхідно визначити орган, відповідальний за організацію великомасштабного обстеження ґрунтового покриву; у частині 4 ст. 19 проекту, де визначаються органи, які приймають рішення з детального обстеження ґрунтового покриву, доцільно розмежувати їх повноваження з цього питання. У ст. 20 "Моніторинг ґрунтів" проекту варто визначити перелік органів, які мають організовувати даний вид моніторингу в Україні.

Не є мотивованим, на думку управління, включення у перелік органів, на які покладається регулювання у сфері збереження ґрунтів (частина 1 ст. 6 проекту) Верховної Ради України, яка, до того ж, у подальшому у проекті не згадується. Не визначено також, за яким принципом мають розмежовувати свої повноваження обласні та районні ради, повноваження яких у проекті визначені майже ідентично (статті 9 та 10 проекту).

Деякі положення проекту вимагають своєї подальшої конкретизації, без якої реалізація відповідних приписів буде вкрай ускладнена. Зокрема, йдеться про ст. 36 проекту, у якій розглядаються питання державного контролю у сфері збереження ґрунтів та охорони їх родючості. В ній, зокрема, відсутня необхідна у даному випадку інформація про органи, які мають здійснювати такий контроль. З огляду на це виникає питання, кого саме стосуються приписи про розгляд звернень юридичних і фізичних осіб, участь у роботі комісій під час прийняття в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, розгляд документації із землеустрою, аналіз результатів моніторингу ґрунтів та агротехнічної паспортизації. Крім цього, не враховано те, що важливе значення у даній сфері має також самоврядний та громадський контроль. Зміст ст. 37 проекту не дає уявлення ні про види юридичної відповідальності (адміністративна, кримінальна, цивільно-правова) за скоєння правопорушень у цій сфері, ні про їх склади.

3. Вихідне значення для розвитку законодавства з охорони ґрунтів мають правові принципи, що визначають основні напрямки вирішення ґрунтоохоронної політики держави. У проекті (ст. 4) зроблена спроба їх визначення, яка, на нашу думку, є не досить вдалою. Річ у тому, що у згаданій статті по суті визначається комплекс заходів, що має здійснюватися у сфері збереження ґрунтів та охорони їх родючості ("заходи економічного стимулювання та юридичної відповідальності", "заходи з підвищення родючості ґрунтів та відтворення деградованих ґрунтів", "заходи із збереження ґрунтів", "участь громадськості та суспільства у прийнятті рішень у сфері збереження ґрунтів" тощо). У зв'язку з цим зазначену статтю доцільно доопрацювати із урахуванням наукових рекомендацій щодо визначення принципів охорони ґрунтів, до яких, зокрема, відносять: принцип цілісності ґрунтового покриву, який полягає у протидії руйнуванню ґрунтового покриву земельних ділянок; принцип невіддільності ґрунтового покриву від земельних ділянок сільськогосподарського призначення, оскільки це є умовою їх функціонування як основного засобу аграрного виробництва та природного ресурсу; принцип єдності сільськогосподарської та консервативної охорони ґрунтів, суть якого полягає в тому, що консервативна (несільськогосподарська) охорона ґрунтів є важливою умовою поліпшення ефективності їх агротехнічної охорони; принцип збереження та відновлення екологічних та сільськогосподарських властивостей ґрунтів, які впливають на рівень родючості ґрунтів та стан їх біорізноманіття тощо.

Неполный текст документа!

ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете найти, зарегистрировавшись в новой Информационно-правовой и коммуникационной платформе для бизнеса LIGA:ZAKON!

Кроме того, в ней доступны:
  • все законодательство Украины
  • аналитика и отчетность
  • консультации и справочная информация
Опрос