Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях (относительно общественных объединений)

Заключение к проекту закона Украины от 24.12.2014 № 1603
Дата рассмотрения: 08.04.2015 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя щодо проекту Закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо громадських об'єднань)" (реєстр. N 1603 від 24 грудня 2014 року)

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя розглянув на своєму засіданні 08 квітня 2015 року (протокол N 15) на відповідність Конституції України проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо громадських об'єднань) (реєстр. N 1603 від 24 грудня 2014 року) (далі - Законопроект), поданий народними депутатами України Пацканом В. В. та Горватом Р. І.

Згідно з Пояснювальною запискою метою прийняття Законопроекту є скасування адміністративної відповідальності за діяльність нелегалізованих громадських об'єднань. Для досягнення поставленої мети Законопроектом пропонується виключити статтю 186-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою встановлено відповідальність за керівництво об'єднанням громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, або яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об'єднань.

Вирішуючи питання про відповідність Законопроекту положенням Конституції України, Комітет виходить з такого.

В Конституції України зазначається, що Україна є правовою державою (стаття 1), в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина перша та друга статті 8). Згідно з частиною першою статті 9 Основного Закону України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За приписом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, четвертою та п'ятою статті 36 Конституції України гарантовано, що громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об'єднання громадян рівні перед законом.

Разом з тим, зазначене право не є абсолютним. Так, частина друга статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод допускає, що здійснення права на свободу об'єднання підлягає обмеженням, встановленим законом і необхідним в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У відповідності з міжнародною практикою, частиною першою статті 37 Конституції України, частинами першою, третьою статті 4 Закону України "Про громадські об'єднання" (далі - Закон) встановлено, що утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються. Інші обмеження права на свободу об'єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об'єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

З метою дотримання справедливого балансу між забезпеченням права на об'єднання та суспільними інтересами, які проявляються в обов'язку держави захищати базові цінності: права людини, національну безпеку, незалежність тощо, Законом встановлено певні запобіжники, а саме необхідність легалізації громадських об'єднань (шляхом реєстрації або повідомлення) (розділ II Закону) та можливість припинення діяльності громадського об'єднанням за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання в разі виявлення ознак порушення ним вимог статей 36, 37 Конституції України (частина четверта статті 37 Конституції України, пункт 2 частини першої статті 25, частина перша статті 28 Закону).

Неполный текст документа!

ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете найти, зарегистрировавшись в новой Информационно-правовой и коммуникационной платформе для бизнеса LIGA:ZAKON!

Кроме того, в ней доступны:
  • все законодательство Украины
  • аналитика и отчетность
  • консультации и справочная информация
Опрос