Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно уточнения области применения закона и усовершенствования отдельных положений передачи общежитий в собственность территориальных общин и обеспечения реализации жилищных прав законными жильцам общежитий)

Заключение к проекту закона Украины от 27.11.2014 № 1076
Дата рассмотрения: 09.09.2015 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення сфери застосування закону та удосконалення окремих положень передачі гуртожитків у власність територіальних громад і забезпечення реалізації житлових прав законними мешканцями гуртожитків)" (реєстр. N 1076 від 17.07.2015 р., доопрацьований)

Проект, як зазначено у Пояснювальній записці до нього, підготовлено з урахуванням, зокрема, обговорення основних положень попереднього варіанту законопроекту N 1076, а також законопроектів N 1382 та N 2589. Його метою є "виправлення неузгодженостей і заповнення прогалин правового регулювання реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, в частині більш чіткого визначення відповідних термінів і понять та умов і порядку передачі у комунальну власність гуртожитків, які було включено до статутних капіталів акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації". Прийняття проекту, на думку суб'єктів права законодавчої ініціативи, "дозволить суттєво знизити рівень соціального напруження серед тих законних мешканців гуртожитків, які з незалежних від них причин вимушені проживати в гуртожитках, включених до статутних капіталів товариств (організацій), створених під час масової приватизації (корпоратизації) в 1990 роках".

Розглянувши проект, Головне управління вважає за доцільне висловити щодо його змісту такі зауваження та пропозиції.

1. У змінах до статей 130 та 131 Житлового кодексу Української РСР передбачається затвердження Кабінетом Міністрів України Положення про користування жилою площею в гуртожитку (зміни до статті 130) та Примірного положення про гуртожитки (зміни до статті 131). Проте, на нашу думку, необхідності у прийнятті двох окремих нормативно-правових актів з приводу правового статусу гуртожитків не має. Виходячи з цього, пропонуємо у частині 1 статті 130 слова "Положення про користування жилою площею в гуртожитку" замінити на "Примірного положення про гуртожитки", а частину 2 із цієї статті виключити.

2. Виходячи з того, що у частині 2 статті 268 ЦК України передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність, пропонуємо зміст пункт 7, яким доповнюється частина 1 вказаної статті, перенести до статті 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Крім цього, у цих змінах пропонуємо передбачити, що позовна давність не поширюється на всі відповідні правочини, а не лише на договір купівлі-продажу гуртожитку або його частини, як це пропонується у проекті.

3. Слід звернути увагу на те, що певна частина змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" має здебільшого редакційний характер та не передбачає внесення суттєвих змін до правового регулювання відповідних суспільних відносин, що викликає обґрунтовані сумніви щодо доцільності їх прийняття. Зокрема, йдеться про частину змін до статті 11, абзаців 1 та 2 частини 1 та частини 2 статті 3, статті 23 тощо, надмірне використання у тексті проекту терміну "законні мешканці гуртожитку", коли те, що закон захищає їх права стає зрозумілим із частини 1 статті 1, уточнення у частині 4 статті 14 того, що векселі мають бути належним сином оформленими, а у частині 1 статті 18 того, що повноваження органів місцевого самоврядування стосуються гуртожитків, на які поширюється дія цього Закону тощо.

4. Управління не підтримує внесення змін до частини 1 статті 1 названого Закону, згідно з якими цей Закон поширюватиметься лише на осіб, які, зокрема, тривалий час зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках. На нашу думку, закон у цілому має поширюватися на всіх мешканців гуртожитків, які проживають у ньому на законних підставах, і лише його окремі положення, наприклад, щодо приватизації житла, мають поширюватися на певні категорії мешканців за ознакою тривалості реєстрації у гуртожитку та фактичного проживання в ньому. Не підтримується управлінням і непоширення Закону на гуртожитки, які перебувають у господарському віданні чи оперативному управлінні Національної академії наук України, оскільки воно безпідставно позбавляє їх мешканців права на приватизацію відповідного житла.

На нашу думку, у радянські часи (бажано конкретизувати цей період) навряд чи було можливо будування гуртожитків приватними власниками, про що йдеться у змінах до частини 4 цієї статті.

5. Управління не вбачає необхідності у доповненні статті 1-1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" визначенням змісту таких термінів як "законне користування жилими приміщеннями в гуртожитках", "законне володіння жилими приміщеннями в гуртожитках", "проживають у гуртожитку на законних підставах", оскільки вони є загальновідомими і не вимагають додаткового уточнення. Варто також звернути увагу на те, що словосполучення "не мають власного житла", "проживають у гуртожитку на законних підставах", "проживають у гуртожитку тривалий час" (зміст останнього доцільніше розкрити у статті 1 цього Закону при визначенні сфери його дії) за своєю структурою не є термінами, оскільки термін має визначатися як назва певного явища з визначенням основних рис, що його характеризують, достатніх для того, щоб відрізнити це явище від інших.

Опрос