Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О технических регламентах и оценке соответствия

Заключение к проекту закона Украины от 29.05.2014 № 4954
Дата рассмотрения: 26.06.2014 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (реєстр. N 4954 від 29.05.2014 року), внесений народними депутатами України О. В. Кужель, К. М. Ляпіною, О. П. Продан, М. Й. Головком, І. А. Горіною

У проекті пропонується замість законів України "Про підтвердження відповідності" та "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" прийняти єдиний Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", в якому будуть консолідовані правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування регламентів та процедур оцінки відповідності. Це дозволить не лише усунути суперечності між ними, але й надасть змогу більш якісно адаптувати національне законодавство до законодавства Європейському Союзу.

Розглянувши проект, Головне управління вважає за доцільне висловити щодо його змісту наступні зауваження та пропозиції.

1. Підтримуючи об'єднання в єдиному законодавчому акті положень законів України "Про підтвердження відповідності" та "Про стандарти, технічні регламенти та оцінку відповідності", пропонуємо включити до нього також положення Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" з визнанням останнього таким, що втратив чинність, замість внесення до нього певних змін, як це пропонується у пп. 4 п. 3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" проекту. Це пояснюється тим, що порядок проведення такої акредитації є важливою складовою організаційних засад процедур оцінки відповідності, які мають визначатися у Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Це підтверджується, зокрема, тим, що згідно з ст. 1 проекту "оцінка відповідності органу здійснюється шляхом акредитації органів з оцінки відповідності"; згідно з ст. 29 - акредитована випробувальна лабораторія виробника повинна бути акредитованою національним органом України з акредитації або національним органом з акредитації іншої держави; згідно з ст. 31 - відповідність органу з оцінки відповідності вимогам, встановленим стандартами з переліку національних стандартів, доводиться виключно шляхом акредитації такого органу національним органом України з акредитації, а у разі коли національний орган України з акредитації не здійснює акредитацію стосовно відповідних видів діяльності з оцінки відповідності - національним органом з акредитації іншої держави. Аналогічна пропозиція стосується також відповідних положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію та сертифікацію", оскільки згідно з ст. 1 проекту під сертифікацією розуміється "підтвердження відповідності, яке проводиться третьою стороною - особою, що є незалежною від особи, яка надає об'єкт оцінки відповідності (першої сторони), та від особи, яка заінтересована в такому об'єкті як споживач чи користувач (другої сторони), та стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу", тобто у проекті сертифікація розглядається як підтвердження відповідності, а сертифікат відповідності - як документ про відповідність. Виходячи з цього, пропонуємо внести до проекту відповідні зміни, які дозволять зробити його по-справжньому єдиним законодавчим актом у цій сфері.

2. На думку управління, ст. 1 проекту, в якій даються визначення термінів, які використовуються в ньому, містить деякі терміни загального характеру, зміст яких не потребує свого законодавчого визначення, оскільки він є загальновідомим. Зокрема, це стосується таких термінів, як "виробник", "імпортер", "коментарі", "продукція", "ризик", "суб'єкт господарювання", "уповноважений представник" тощо.

Разом з тим, зміст деяких термінів вимагає певного уточнення. Зокрема, у визначенні змісту поняття "оцінка відповідності" варто вказати, щодо яких органів вона застосовується. Крім цього, в цьому терміні зазначено, яким чином здійснюється оцінка відповідності органу, проте не визначено, як здійснюється така оцінка продукції, процесу, послуги, системи, особи, щодо яких зазначена оцінка також проводиться. Тому слід уточнити, яким чином здійснюється оцінка відповідності продукції, процесу, послуги, системи, особи або вилучити норму про те, як здійснюється оцінка відповідності органу. У визначенні змісту терміну "підтвердження відповідності" слід вказати, хто саме видає відповідний документ. У терміні "сертифікація" особу, яка надає продукцію на сертифікацію, слід визначити чіткіше, оскільки з запропонованої редакції незрозуміло, чи зобов'язаний це робити її виробник, а також не визначені наслідки такої сертифікації, якщо продукцію для неї надає споживач: зокрема, чи зобов'язує така сертифікація виробника до якихось дій щодо продукції, яка не буде сертифікована.

3. Управління не підтримує непоширення сфери дії Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" на товари, які конфісковані за порушення митних правил (ч. 2 ст. 2 проекту). Це пояснюється тим, що такі товари після їх конфіскації можуть бути реалізовані на території України, у зв'язку з чим вимоги до їхніх характеристик мають відповідати загальним вимогам, які пред'являються до таких товарів, що вводяться в обіг або розповсюджуються в Україні легально.

4. У ч. 4 ст. 9 проекту пропонуємо чітко визначити продукцію, щодо якої технічні регламенти затверджуються виключно законами. Крім цього, у ч. 5 цієї статті варто уточнити, що в ній йдеться лише про нормативно-правові акти, прийняті органами, визначеними у абз. 1 ч. 4 цієї статті.

5. У ч. 4 ст. 11 проекту слід визначити критерії, за якими національний стандарт, який не задовольняє вимогам технічного регламенту, включається/не включається до переліку таких стандартів, включається до нього з обмеженнями (які доцільно конкретизувати), або виключається з переліку національних стандартів.

Опрос