Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в законодательные акты Украины относительно порядка назначения и исполнения наказания в виде пожизненного лишения свободы

Заключение к проекту закона Украины от 10.04.2014 № 4679
Дата рассмотрения: 17.06.2014 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо порядку призначення та виконання покарання у виді довічного позбавлення волі"

З метою системного вирішення проблемних питань, пов'язаних із застосуванням покарання у виді довічного позбавлення волі, у законопроекті пропонується внести зміни до Кримінального (далі - КК) та Кримінально-виконавчого (далі - КВК) кодексів України, відповідно до яких: 1) виключається можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі жінкам та особам, які обвинувачуються у вчиненні готування чи замаху на злочин, а також співучасникам, які не є виконавцями злочину (зміни до статей 64, 68 КК); 2) на засуджених до довічного позбавлення волі розповсюджується дія статей 81, 82 КК, якими передбачається відповідно умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м'яким; розширюються права засуджених до довічного позбавлення волі щодо розпорядження грошовими коштами, а також надання їм можливості отримувати короткострокові та тривалі побачення (зміни до статті 151 КВК) тощо.

Погоджуючись із тим, що застосування такого виду кримінального покарання, як довічне позбавлення волі, пов'язане в Україні з низкою серйозних проблем, Головне науково-експертне управління щодо конкретних положень законопроекту вважає за необхідне зазначити таке.

1. Юридично необґрунтованою, на наш погляд, є пропозиція законопроекту щодо внесення змін до частини другої статті 64 КК, якими передбачається не застосовувати покарання у виді довічного позбавлення волі до усіх без виключення жінок (а не тільки до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, як це передбачено чинною редакцією вказаної статті).

У першу чергу така пропозиція дещо не узгоджується із конституційним принципом рівності усіх громадян перед законом. Адже однією із конституційних гарантій забезпечення рівності прав жінки і чоловіка є надання передбачених законом пільг лише вагітним жінкам і матерям (стаття 24 Конституції України).

По-друге, у законопроекті не враховано, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів (пункт 2 частини першої, частина друга статті 65 КК).

Загалом, на наш погляд, явно несправедливим виглядатиме призначення покарання лише у виді позбавлення волі на певний строк жінці, яка, наприклад, вчинила умисне вбивство двох або більше осіб на замовлення та з особливою жорстокістю (пункти 1, 4, 11 частини другої статті 115 КК), у той час, коли чоловіку для призначення покарання у виді довічного позбавлення волі буде "достатнім" вчинення умисного вбивства за наявності хоча б однієї обтяжуючої обставини, передбаченої частиною другою статті 115 КК.

2. Запропонована проектом частина четверта статті 68 КК, відповідно до якої довічне позбавлення волі за готування до злочину та за замах на злочин не застосовується, на наш погляд, є зайвою.

Зокрема, частинами другою та третьою чинною статті 68 КК вже передбачено, що за вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. У свою чергу, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. При цьому при призначенні покарання за вчинення готування або замаху на злочин, за який передбачено довічне позбавлення волі, найбільш суворим видом покарання, про яке згадується у частинах другій та третій статті 68 КК, слід вважати позбавлення волі на певний строк.

3. Не можна також погодитися із запропонованою проектом редакцією частини п'ятої статті 68 КК, згідно з якою "організатору, підбурювачу та пособнику не може призначатися максимальний строк або розмір найбільш суворого виду покарання, передбаченого в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, за якою така особа підлягає кримінальній відповідальності". Особливо дивним виглядає поширення заборони, встановленої у цьому приписі, на організатора злочину. Адже в теорії кримінального права загальновизнаною є теза про те, що суспільна небезпечність організатора злочину зазвичай є навіть більшою, ніж суспільна небезпечність безпосереднього виконавця злочину. Відтак неможливо зрозуміти, чому організатори найбільш небезпечних злочинів (за які за законом може бути призначене довічне позбавлення волі) мають отримувати менші покарання, ніж їх виконавці.

Опрос