Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в статью 156 Земельного кодекса Украины относительно освобождения учреждений природно-заповедного фонда от возмещения убытков землепользователям

Заключение к проекту закона Украины от 01.04.2014 № 4619
Дата рассмотрения: 08.04.2014 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до статті 156 Земельного кодексу України щодо звільнення установ природно-заповідного фонду від відшкодування збитків землекористувачам" (реєстр. N 4619 від 01.04.2014 р.)

Проект спрямований на вдосконалення законодавчого регулювання відносин з відшкодування збитків підприємствам, установам, організаціям, що перебувають у державній власності, установами природно-заповідного фонду у процесі набуття ними права користування земельними ділянками шляхом звільнення установ природно-заповідного фонду від відшкодування зазначених збитків.

На підставі проведеного аналізу запропонованих змін Головне управління вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

У Пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття "сприятиме прискоренню набуття установами природно-заповідного фонду права користування земельними ділянками", при цьому заплановані до вилучення у підприємств, установ, організацій земельні ділянки "надаватимуться у постійне користування установам природно-заповідного фонду і будуть використовуватись ними з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, в інтересах народу України". Слід зазначити, що цей бік справи, тобто позитивні наслідки розширення сфери діяльності установ природно-заповідного фонду, не викликає заперечень.

Проте, на думку управління, у даному випадку не можна залишати поза увагою інтереси підприємств, установ та організацій державної форми власності, в яких вилучаються землі, надані їм у постійне користування, і які внаслідок цього зазнають збитків. Пояснення цієї ситуації суб'єктом права законодавчої ініціативи, яке, по суті, зводиться до тези про "нераціональність" "фінансування бюджетними установами юридичних осіб державної форми власності за рахунок коштів Державного бюджету України", у даному випадку не є переконливим, оскільки не враховує цілу низку обставин, які мають суттєве значення для системної оцінки можливих наслідків запровадження запропонованих змін.

Йдеться, насамперед, про те, що у законопроекті не конкретизується можливий склад цих збитків (неодержані прибутки, вартість господарських об'єктів, що розташовані на землях, що вилучаються, витрати на реорганізацію виробництва, що обумовлена вилученням земель тощо), характер їх впливу на економічні умови діяльності підприємства. Наприклад, не вирішено питання щодо ускладнень у виконанні зобов'язань підприємства, в якого без будь-якого відшкодування вилучаються землі, перед іншими суб'єктами господарювання. Зауважимо, що за Господарським кодексом України (частини перша та друга статті 55) державні підприємства, як і інші суб'єкти господарювання, повинні нести відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах "відокремленого майна", що їм належить. Вважаємо, що це та інші питання щодо видів можливих збитків підприємств, установ, організацій, що перебувають у державній власності, а також інших, пов'язаних з ними суб'єктів господарювання, відшкодування збитків від неналежного виконання господарських та фінансових зобов'язань за укладеними договорами та залученими кредитами потребують окремого регулювання, особливо враховуючи ту обставину, що стаття 156 Земельного кодексу України, до якої пропонуються зміни, не внормовує питання відшкодування збитків, які можуть виникнути внаслідок запропонованого у проекті вилучення земель, наприклад, у державних промислових підприємств.

Не визначені у проекті також категорії земель, які можуть вилучатися у підприємств, установ та організацій державної форми власності для потреб природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та ботанічних садів загальнодержавного значення. Між тим це має ключове значення для оцінки економічної обгрунтованості рішення щодо зазначеного вилучення земель, оскільки вилучення, наприклад, земель промисловості, транспорту, чи земель рекреаційного призначення матиме наслідком завдання збитків, склад яких не охоплюється змістом частини першої статті 156 Земельного кодексу України, а отже, потребує окремого регулювання.

Неполный текст документа!

ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете найти, зарегистрировавшись в новой Информационно-правовой и коммуникационной платформе для бизнеса LIGA:ZAKON!

Кроме того, в ней доступны:
  • все законодательство Украины
  • аналитика и отчетность
  • консультации и справочная информация
Опрос