Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в статью 1 Закона Украины "О беженцах и лицах, нуждающихся в дополнительной или временной защите"

Заключение к проекту закона Украины от 27.03.2014 № 4580
Дата рассмотрения: 08.04.2014 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (реєстр. N 4580 від 27.03.2014 р.)

У законопроекті пропонується шляхом внесення змін до статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" уточнити термінологію, пов'язану із додатковим та тимчасовим захистом осіб. Законодавча пропозиція, як зазначено у Пояснювальній записці до законопроекту, слугуватиме удосконаленню національного законодавства з урахуванням документів у сфері міграції, прийнятих Радою Європи та Європейським Союзом.

В цілому підтримуючи нагальність приведення чинного законодавства у відповідність до кваліфікаційних критеріїв першої (законодавчої) фази Плану дій, висловлених Європейською Комісією в її Доповіді Європейському парламенту та Раді від 15.11.2013 р. щодо імплементації Україною Плану дій щодо візової лібералізації, зокрема Блоку 2: "Нелегальна імміграція, включаючи реадмісію", розділу 2.2.3 "Політика притулку", Головне науково-експертне управління висловлює щодо цього проекту Закону такі зауваження і пропозиції.

1. Зауваження викликає нова редакція п. 13 частини першої статті 1 Закону, а саме - словосполучення ", чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань". Звертаємо увагу, що чинній редакції терміну "додатковий захист" та "особа, яка потребує додаткового захисту", як зазначалось у згаданій Доповіді Європейської Комісії, а також у Доповіді Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців "Україна як країна надання притулку" від 12.07.2013 р. (на яку посилається Комісія), бракувало вказівки на загальнопоширене насильство спричинене внутрішнім або міжнародним збройним конфліктом як обставини, яка змушує відповідних осіб залишати країну походження. До того ж, саме наявність цієї обставини (посилання на відповідні збройні конфлікти) відрізняє згадані визначення в національному законодавстві від їх аналогів, які містяться в Директиві Європейського парламенту і ради 2011/95ЄС, а також Рекомендаціях комітету міністрів Ради Європи Rec(2001)18 від 27.11.2001 р. щодо додаткового захисту.

Принагідно слід звернути увагу на те, що в вищезазначеній Директиві 2011/95ЄС в статті 15 "Суттєва шкода", на яку робиться посилання у визначенні "особи, що має право на додатковий захист" (стаття 1), йдеться також про суттєвість та індивідуальність загроз життю від збройних конфліктів. На індивідуальності такого типу захисту, на відміну від тимчасового, наголошується також і в згаданих Рекомендаціях Комітету міністрів. До того ж, в зазначених документах йдеться не про небажання чи відсутність можливості "повертатись в країну походження або останнього перебування", а про небажання чи відсутність можливості "скористатись захистом такої країни".

Опрос