Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О восстановлении доверия к судебной власти в Украине

Заключение к проекту закона Украины от 11.03.2014 № 4378-1
Дата рассмотрения: 24.03.2014 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про відновлення довіри до судової системи України"

Метою законопроекту, як це зазначено у Пояснювальній записці до нього, є утвердження в суспільстві верховенства права та законності, відновлення довіри до судової системи України шляхом звільнення з посад тих суддів, які своїми грубими порушеннями професійних та етичних стандартів діяльності дискредитували авторитет судової влади України, викорінення і недопущення в майбутньому корупції в системі судів загальної юрисдикції.

Для досягнення цієї мети проектом передбачається визначити правові та організаційні засади проведення перевірки суддів судів загальної юрисдикції.

Поданий законопроект за своїм змістом є альтернативним щодо проекту N 4378 від 06.03.2014 р. У проекті дублюється певна кількість положень цього законопроекту, щодо яких Головне науково-експертне управління вже висловлювало зауваження та пропозиції у своєму висновку від 12.03.2014 р. З огляду на це вважаємо за доцільне повторити у цьому висновку деякі зауваження та пропозиції до проекту N 4378, а також висловити додаткові зауваження щодо змісту "оригінальних" положень звернути даного законопроекту.

1. Законопроектом запроваджується механізм люстраційної перевірки суддів судів загальної юрисдикції з метою виявлення ознак порушення окремими суддями присяги з подальшим їх звільненням з посади або притягненням до кримінальної відповідальності.

Однак при цьому у законопроекті не встановлено ні часових, ні кількісних меж таких перевірок. Внаслідок цього виникають наступні зауваження:

1.1. Виходячи зі змісту статей 1 та 4 проекту, перевірці підлягатимуть фактично усі судді усіх судів загальної юрисдикції за увесь час перебування на посаді судді. На наш погляд, такий законодавчий крок не можна визнати виправданим, оскільки загальна кількість суддів лише місцевих загальних судів в Україні наразі становить 6014 (див. наказ Державної судової адміністрації України від 13.07.2012 р. N 83 "Про визначення кількості суддів у місцевих загальних судах"), а у системі господарських судів (у тому числі, Вищому господарському суді України) - 1175 суддів (див. наказ Державної судової адміністрації України від 17.01.2011 р. N 10 "Про визначення кількості суддів у господарських судах України"). При цьому значна кількість суддів обіймає свої посади на постійній основі протягом багатьох років, і за цей час кожним з них було винесено тисячі різних судових рішень (вироків, ухвал, постанов тощо). Відтак виникає можливість подання скарг на рішення кожного з цих суддів і враховуючи відзначену вище кількість винесених ними рішень можна прогнозувати, що не залишиться жодного судді, щодо якого не буде подано таких скарг. Враховуючи це, зазначена Комісія фактично буде не тимчасовим, а постійно діючим органом, який "перебере" на себе повноваження Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що не узгоджується з вимогами Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо порядку створення та діяльності державних органів та гарантованих державою принципів самостійності судів та незалежності суддів.

1.2. У проекті не визначено часові межі проведення Тимчасовою спеціальною комісією перевірки винесених судових рішень, щодо яких рішенням Європейського суду з прав людини встановлено порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (абзац сьомий частини другої статті 1 проекту). Тобто, виходячи з буквального тлумачення запропонованої норми перевірці підлягатимуть усі судові рішення, щодо яких Європейський суд з прав людини встановив порушення прав людини і основоположних свобод, починаючи з 17 липня 1997 року (з моменту, коли Верховною Радою України було ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року). Навряд чи це можна вважати доцільним.

2. У законопроекті не визначені строк повноважень Тимчасової спеціальної комісії з люстрації, а також порядок і джерела фінансування її діяльності.

Опрос