Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О применении амнистии в Украине" (относительно полной реабилитации политических узников)

Заключение к проекту закона Украины от 25.02.2014 № 4271
Дата рассмотрения: 26.02.2014 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" (щодо повної реабілітації політичних в'язнів)"

З метою повної реабілітації осіб, які зазнали кримінального переслідування виключно з політичних мотивів (як це зазначено у Пояснювальній записці) проектом пропонується запровадження індивідуальної амністії до визначеного кола осіб шляхом внесення змін до низки статей Закону України "Про застосування амністії в Україні". Крім того, Прикінцеві положення законопроекту містять перелік конкретно визначених осіб, до яких слід застосувати таку амністію.

Головне науково-експертне управління, розглянувши даний проект, вважає за доцільне висловити до нього такі зауваження.

1. Відповідно до ч. 3 ст. 92 Конституції України амністія оголошується Законом України. На даний час, порядок та підстави її оголошення передбачені Кримінальним кодексом України та Законом України "Про застосування амністії в Україні". Зокрема, відповідно до чинної ч. 1 ст. 1 вказаного Закону під амністією розуміється повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Тобто, амністія застосовується стосовно індивідуально невизначеної певної категорії осіб. Ці положення законодавства цілком узгоджуються із загальновизнаним (у тому числі і у зарубіжних країнах) розумінням амністії як виду звільнення від відбування покарання певних категорій засуджених. Саме цим (тобто своїм неперсоніфікованим характером) амністія відрізняється від помилування, яке також є звільненням засудженої особи від відбування покарання, але має суто персональний характер і застосовується до конкретно визначеної особи.

З огляду на це ідея проекту про запровадження "індивідуальної амністії" є такою, що не узгоджується з природою амністії і загальними засадами кримінального права та права взагалі. За своєю природою "індивідуальна амністія" по суті є не чим іншим, як помилуванням, здійснення якого п. 27 ч. 1 ст. 106 Конституції України віднесено до компетенції Президента України. Верховна Рада України не може шляхом прийняття окремих законів наділяти себе повноваженнями, які не віднесені до її відання Конституцією України, і тим більш такими повноваженнями, які відповідно до Конституції належать Президенту України.

При цьому доречно послатися на правову позицію Конституційного Суду України, який у своєму рішенні від 23 грудня 1997 року N 7-зп зазначив, що Верховна Рада України, приймаючи закони, не має права допускати невідповідностей щодо будь-яких положень, прямо закріплених в Конституції України (абз. 4 п. 1 мотивувальної частини), перерозподіл конституційної компетенції шляхом прийняття закону є можливим тільки шляхом внесення змін до Конституції України (абз. 22 п. 3 мотивувальної частини). Тож наділення парламенту України повноваженнями, які відповідно до Основного Закону України входять до виключної компетенції Президента України (як це фактично пропонується законопроектом), не узгоджується з відповідними положеннями статей 85 та 106 Конституції України.

Опрос