Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О государственных социальных стандартах и государственных социальных гарантиях" (относительно уточнения терминологии Закона)

Заключение к проекту закона Украины от 30.12.2013 № 3846
Дата рассмотрения: 20.01.2014 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (N 3846 від 30.12.2013 р.)

У законопроекті пропонується включити до понятійного апарату Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" такі нові терміни, як "державні соціальні стандарти послуг" та "раціональний споживчий бюджет", а також уточнити зміст державних соціальних стандартів і нормативів у сферах житлово-комунального обслуговування, транспортного обслуговування та зв'язку, охорони здоров'я, обслуговування закладами культури, фізичної культури і спорту. Крім того, передбачається віднести до числа основних державних соціальних гарантій такий показник, як "податкова соціальна пільга".

Головне науково-експертне управління, не заперечуючи необхідності вдосконалення Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", вважає за доцільне зазначити наступне.

1. У проекті запропоновано доповнити відповідний Закон терміном "державні соціальні стандарти послуг", під яким розуміються "визначені законами, іншими нормативно-правовими актами зміст та обсяг, норми і нормативи, умови та порядок надання послуги, показники її якості" (доповнення статті 1 Закону та нова стаття 6-1). Хоча у статті 1 вже міститься визначення загального поняття "державні соціальні стандарти", які також є соціальними нормами і нормативами. Останні ж, згідно з цією ж статтею Закону, визначаються як "показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами". Тобто складається ситуація, коли доповнення існуючих термінів слід розуміти таким чином, що зміст, обсяг, якість саме послуг, не включаються до загального поняття державних соціальних стандартів. Вважаємо, що з цим не можна погодитись, оскільки встановлення всього комплексу соціальних норм і нормативів, що визначають державні соціальні стандарти, яке охоплюється загальним визначенням "державні соціальні стандарти", якраз і спрямоване на визначення показників споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів, а також послуг, а отже, є достатнім для цілей цього Закону.

При цьому слід звернути увагу й на те, що у проекті жодним чином не прослідковується зв'язок між запропонованими визначеннями та подальшими пропозиціями щодо коригування положень щодо надання безоплатних послуг (зміни до статей 13, 14 Закону).

2. Пропозиція щодо впровадження такого соціального стандарту, як "раціональний споживчий бюджет", що визначається як "набір продовольчих і непродовольчих товарів і послуг, що забезпечує оптимальне задоволення потреб людини", та який, як зазначено суб'єктом законодавчої ініціативи у п. 2 Пояснювальної записки до законопроекту, "забезпечує оптимальне задоволення потреб людини і буде основою для визначення пріоритетності напрямів державної соціальної політики у сфері доходів населення", потребує більш послідовного відображення у проекті. Йдеться про те, що запровадження нового державного соціального стандарту потребує визначення його місця в системі регулювання відповідних суспільних відносин. Доповнення існуючих державних соціальних стандартів у сфері доходів населення таким стандартом, як "раціональний споживчий бюджет", не може обмежуватися двома загальними дефініціями у статтях 1 та 7 і потребує подальшої деталізації в інших статтях з огляду хоча б на те, що стаття 4 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачає застосування системи соціальних нормативів, зокрема і таких споріднених зі згаданим стандартом, як "нормативи раціонального споживання - рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб".

3. Крім цього, варто зауважити, що в дефініціях бажано уникати понять, які самі потребують визначення або уточнення. Зокрема, це стосується застосування при визначенні "раціонального споживчого бюджету" оціночного поняття "оптимальне задоволення потреб людини", яке не має чіткого визначення та може трактуватися неоднозначно. Наприклад, на відміну від запропонованого у законопроекті підходу, за визначенням деяких науковців оптимальний (раціональний) споживчий бюджет відображає ту величину і структуру споживання матеріальних і духовних благ, які забезпечують найповніше й розумне задоволення потреб людини за даного рівня розвитку продуктивних сил. Цей бюджет є важливим критерієм оцінки фактичного рівня й структури споживання, розрахунку основного показника рівня життя - ступеня задоволення потреб населення, а також є основою прогнозування загального обсягу й структури матеріальних благ і послуг.

4. У законопроекті пропонується викласти статтю 11 Закону у новій редакції, положення якої визначають державні соціальні стандарти і нормативи у сфері охорони здоров'я. При цьому встановлюється вичерпний перелік галузевих стандартів і нормативів у зазначеній сфері, що, на думку управління, необгрунтовано обмежує його та не повною мірою узгоджується з частиною четвертою статті 14-1 Основ законодавства України про охорону здоров'я, згідно з якою "галузеві стандарти у сфері охорони здоров'я розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я".

5. Недоцільним вбачається впровадження у систему державних соціальних гарантій такого окремого показника, як "податкова соціальна пільга" (зміни до статті 17 Закону). Річ у тому, що податкова соціальна пільга, яка по суті є знижкою у розмірі податкових відрахувань, не може бути віднесена до державних соціальних гарантій у розумінні цього Закону, в якому соціальні гарантії визначені як "встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму" (стаття 1).

Опрос