Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины (относительно единого принципа начисления пенсий)

Заключение к проекту закона Украины от 29.10.2013 № 3511
Дата рассмотрения: 12.11.2013 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо єдиного принципу нарахування пенсій)" (N 3511 від 29.10.2013)

У законопроекті пропонується з 1 липня 2014 року встановити, що пенсійне забезпечення Президента України, народних депутатів України, колишніх членів Кабінету Міністрів України, суддів здійснюється на загальних підставах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Головне управління, підтверджуючи раніше висловлену позицію щодо порушених питань, вважає за доцільне зазначити наступне. Президент України, члени Кабінету Міністрів України, народні депутати України належать до кола осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", крім згаданих посадових осіб, особами, "уповноваженими на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування", є також Генеральний прокурор України, Голова національного банку України, Голова Рахункової палати, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, посадові особи і працівники органів прокуратури, дипломатичної служби, митної служби, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та низка інших категорій громадян, пенсійне забезпечення яких будується на подібних принципах і є частиною загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні. У зв'язку з цим пропозиція щодо виключення лише певної категорії осіб (у даному випадку - Президента України, членів Кабінету Міністрів України, народних депутатів України) із широкого кола осіб, уповноважених на виконання функцій держави, виглядає нелогічною.

Крім того, при вирішенні питань щодо рівня пенсійного забезпечення в умовах пенсійної системи, побудованої на страхових засадах, невірно ігнорувати і той факт, що особи, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Законів України "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", як і інші одержувачі пенсій за спеціальними законами, сплачують із заробітної плати внески до Пенсійного фонду у розмірі майже вдвічі більшому, ніж одержувачі пенсій на загальних підставах. При цьому розміри пенсій цих осіб, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, визначаються на загальних підставах. З урахуванням цієї обставини слід визнати, що запровадження запропонованих змін суперечитиме принципу загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо дотримання рівноправності застрахованих осіб при отриманні пенсійних виплат та виконанні обов'язків щодо сплати страхових внесків на вказане страхування.

Слід також зазначити, що запропоновані положення законопроекту не завжди узгоджуються із змістом тих статей, до яких вносяться зміни. Так, у змінах до статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пропонується встановити, що розміри пенсійних виплат Президента України, колишніх членів Кабінету Міністрів України та народних депутатів України визначаються виключно цим Законом всупереч тому, що зазначена стаття регулює загальні питання сфери дії Закону. Недоцільною є й пропозиція до статті 11 цього ж Закону щодо окремого зазначення в числі застрахованих осіб Президента України, членів Кабінету Міністрів України, народних депутатів України, оскільки вони вважаються застрахованими особами згідно з положенням пункту 1 цієї статті, як такі, що працюють в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.

Взагалі ж розгляд комплексу проблем, які стосуються змін у рівні та умовах соціального забезпечення різних категорій громадян, на нашу думку, має здійснюватися з урахуванням позиції Конституційного Суду України з цих питань. У відповідних рішеннях Суду зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004).

Крім того, у своєму Рішенні у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання від 11 жовтня 2005 року N 1-21/2005 Конституційний Суд України визначив, що Конституція та закони України можуть виокремлювати певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами (абзац 14 пункту 5 мотивувальної частини). Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність - особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо (абзац 3 пункту 5).

Опрос