Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовный и Уголовный процессуальный кодексы Украины относительно введения института уголовных проступков

Заключение к проекту закона Украины от 17.10.2013 № 3438
Дата рассмотрения: 21.02.2014 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження інституту кримінальних проступків"

З метою запровадження інституту кримінальних проступків у законопроекті пропонується внести відповідні зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (далі - КК та КПК відповідно). Зокрема, пропонується "перетворити" окремі злочини невеликої тяжкості у кримінальні проступки, за вчинення яких застосовуватимуться покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, виправні, громадські роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт та обмеження волі. При цьому, характерними ознаками кримінального проступку, відповідно до положень законопроекту, визнаються відсутність у винної особи судимості за їх вчинення, а також те, що згідно з КК за готування до кримінального проступку особа не нестиме кримінальної відповідальності. Відповідно до зазначених змін пропонуються й зміни до КПК щодо: встановлення заборони на об'єднання в одне провадження матеріалів досудових розслідувань стосовно кримінального проступку та злочину; надання права вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань іншим службовим особам (крім слідчого та прокурора); перегляду строків досудового розслідування тощо.

Головне науково-експертне управління, розглянувши даний законопроект, вважає за необхідне відзначити таке.

Проект, що розглядається, за своїм змістом фактично є альтернативним щодо проекту Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо введення інституту кримінальних проступків", поданого на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України В. Д. Швецем (N 1202 від 8 січня 2013 року). Аналіз вказаних законопроектів свідчить про те, що їх головні концептуальні засади є майже ідентичними. З огляду на це даний проект має ті ж недоліки, які містяться у законопроекті N 1202 та на які Головне управління звертало увагу у своєму висновку від 20 лютого 2013 року. Тому вважаємо за доцільне повторити окремі зауваження та пропозиції, які уже висловлювалися Головним управлінням щодо проекту N 1202, а також звернути увагу на деякі недоліки, характерні лише для даного проекту.

1. У законопроекті пропонується звузити поняття "злочин" до одного із складових кримінального правопорушення, виділивши поруч із злочинами групу кримінальних проступків.

Проте, для реального запровадження інституту кримінальних правопорушень, на наш погляд, недостатньо формального перейменування поняття "злочин" на "кримінальне правопорушення" та встановлення за кримінальні проступки практично тих же покарань, що і за злочини, хоча й в менших розмірах, ніж за вчинення злочину (див. статті 11, 51 КК у редакції проекту).

Загалом, на наш погляд, нагальної необхідності у запровадженні інституту кримінальних проступків наразі немає. Фактично, виходячи з виду та розміру санкцій за їх вчинення, що пропонуються законопроектом, ці "проступки" є нічим іншим, як злочинами невеликої тяжкості. У законопроекті не міститься норм, які давали б можливість чітко відмежувати кримінальні проступки від злочинів невеликої тяжкості. До того ж, жодних змін до частини другої статті 12 КК, у якій визначено, які саме злочини відносяться до злочинів невеликої тяжкості, у проекті не запропоновано. Відповідно до зазначеної норми чинного КК злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, кримінальні проступки у законопроекті не виділяються в окремий структурний підрозділ Особливої частини КК. У зв'язку з цим усі кримінальні правопорушення, за які КК передбачатиме покарання у виді громадських робіт або інше більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, одночасно можна буде відносити як до злочинів невеликої тяжкості, так і до кримінальних проступків, хоча вказані види правопорушень тягтимуть за собою не тільки різні кримінально-правові наслідки (наприклад, вчинення кримінального проступку не тягнутиме за собою судимості), але й підпадатимуть під різні правила проведення досудового розслідування.

Виходячи з наведеного вважаємо, що такі законодавчі нововведення створять правову невизначеність щодо змісту та правових наслідків застосування низки кримінально-правових норм Особливої частини КК, призведуть до їх неоднозначного розуміння й тлумачення й збільшать можливості для корупційної поведінки.

2. Деякі положення законопроекту суперечать загальновизнаним положенням національної кримінально-правової доктрини. Перш за все це стосується такого специфічного правового наслідку, як судимість. Саме за цією ознакою кримінальна відповідальність відрізняється від інших видів юридичної відповідальності (адміністративної, дисциплінарної тощо). Проте, частиною 2 статті 88 КК (у редакції законопроекту) передбачено, що набрання законної сили обвинувальним вироком щодо кримінального проступку не тягне за собою визнання засудженої особи такою, що має судимість.

Опрос