Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно недопустимости одновременного с гражданством Украины гражданства (подданства) другого государства)

Заключение к проекту закона Украины от 31.08.2011 № 9080
Дата рассмотрения: 28.10.2011 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо неприпустимості одночасного з громадянством України громадянства (підданства) іншої держави)" (реєстр. N 9080 від 30.08.2011 р.)

Головним науково-експертним управлінням розглянутий поданий законопроект, у якому пропонуються зміни до Кримінального та Митного кодексів України, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим", "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", "Про Вищу раду юстиції", "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про громадянство України", "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", "Про державну податкову службу в Україні", "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України", "Про державну службу", "Про Державну спеціальну службу транспорту", "Про державну таємницю", "Про Кабінет Міністрів України", "Про міліцію", "Про місцеві державні адміністрації", "Про Національний банк України", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про прокуратуру", "Про Рахункову палату", "Про Службу безпеки України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про Службу зовнішньої розвідки України", "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про Центральну виборчу комісію".

Запропоновані у проекті новели передбачають встановлення додаткових законодавчих механізмів запобігання випадків подвійного громадянства, а також обмеження деяких прав громадян України, які одночасно перебувають у громадянстві (підданстві) іншої держави та/або отримали дозвіл іншої держави на постійне проживання на її території чи оформили документи на виїзд на постійне проживання за межами України. Також пропонується встановити кримінальну відповідальність за приховування іноземного громадянства (підданства).

У цілому не заперечуючи необхідності вдосконалення законодавства про громадянство України, а також підтримуючи загальну спрямованість проекту на підвищення авторитету українського громадянства та встановлення додаткових механізмів запобігання випадків подвійного громадянства, Головне управління, тим не менш, вважає за необхідне висловити щодо змісту проекту наступні зауваження.

1. Насамперед звертаємо увагу на те, що 2 червня 2009 року Верховною Радою України були прийняті у першому читанні проекти законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за приховування факту перебування у громадянстві іншої держави або набуття такого громадянства)" (реєстр. N 3102 від 11 вересня 2008 року, внесений народними депутатами України В. Д. Швецем і В. П. Макієнком) та "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" (щодо усунення колізій, які дозволяють подвійне громадянство)" (реєстр. N 2752 від 5 вересня 2008 року, внесений народними депутатами України О. О. Зарубінським і М. М. Рудченком).

Проект, що розглядається, фактично є альтернативним двом вищезазначеним законопроектам у частині внесення змін до Закону України "Про громадянство України" та Кримінального кодексу України (далі - КК України). Зокрема, у ньому, так само як і в законопроекті N 3102 від 11 вересня 2008 року, пропонується встановити обов'язок громадянина України, який набув іноземне громадянство (підданство), письмово повідомити про це уповноважений орган. У даному проекті відповідні положення пропонується викласти у новій статті 61, а у вищезазначеному прийнятому в першому читанні проекті - у новій статті 191 Закону України "Про громадянство України". Крім того, в обох названих законопроектах передбачається доповнити КК України новою статтею щодо кримінальної відповідальності за приховування іноземного громадянства (статті 114-1 і 114-1 відповідно). У даному проекті також пропонується внести зміни до частини першої статті 19 та викласти статтю 21 Закону України "Про громадянство України" в новій редакції. Водночас, пропозиції щодо викладення статей 19 і 21 зазначеного Закону в новій редакції вже містяться у прийнятому в першому читанні законопроекті N 2752 від 5 вересня 2008 року. У зв'язку з цим постає питання щодо доцільності одночасного внесення альтернативних (і, в тому числі, подібних за змістом) змін до одних і тих же законодавчих актів.

Крім того зазначимо, що більша частина пропонованих у проекті новел відтворює положення підготовленого до другого читання тексту проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо громадянства" (реєстр. N 5318 від 05.11.2009 р., внесений Президентом України), а також низку не підтриманих головним комітетом поправок до цього проекту. За наслідками розгляду у другому читанні зазначений проект був відхилений Верховною Радою України 9 вересня 2010 року.

2. Не можна назвати вдалими положення пункту 1 розділу І проекту, в якому пропонується доповнити КК України новою статтею 114-1, встановивши кримінальну відповідальність за приховування іноземного громадянства (підданства):

2.1. Назва запропонованої статті 114-1 КК України не відповідає її змісту. Адже, поняття "приховування" за своїм змістовним навантаженням суттєво відрізняється від поняття "неповідомлення". Так, наприклад, особа може не повідомити про факт перебування або набуття громадянства (підданства) іншої держави у встановлений законом строк через хворобу або з інших поважних причин, що навряд чи може бути визнано кримінально-караним діянням. У той же час, приховування зазначеного вище факту може бути вчинено лише з прямим умислом, і як правило, з конкретно визначеною метою (наприклад, для обіймання керівної посади в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування або з метою отримання банківського кредиту). Тобто, у даному випадку мова повинна йти саме про приховування факту набуття громадянства чи підданства іншої держави.

До того ж, згідно із пропонованими у підпунктах 2 і 3 пункту 8 розділу І проекту змінами до Закону України "Про громадянство України" для повідомлення про набуття громадянства (підданства) іншої держави спеціально уповноваженому органу виконавчої влади України особі надається лише тиждень (абзац четвертий підпункту "в" пропонованої редакції пункту 2 статті 2; частина перша пропонованої нової статті 6-1), що на наш погляд, є занадто коротким строком. Даний недолік буде детально розглянутий у пункті 3 цього висновку.

2.2. Диспозиція пропонованої законопроектом статті 114-1 КК України не узгоджується з цитованими вище змінами до Закону України "Про громадянство України" в частині визначення державного органу, до якого особа має звернутися у разі набуття нею громадянства (підданства) іншої держави. Зокрема, у запропонованій статті КК України йдеться про будь-який з державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства. Натомість, у вищезазначених змінах до Закону України "Про громадянство України" (підпункти 2 і 3 розділу І проекту) вказується на спеціально уповноважений орган виконавчої влади України. Така законодавча неточність може призвести до неоднозначного тлумачення запропонованої кримінально-правової норми та ускладнити кваліфікацію тих чи інших діянь.

2.3. Передбачені пропонованою у проекті новою статтею 114-1 КК України санкції є надто суворими. Вони не обгрунтовані ні статистичними, ні кримінологічними дослідженнями щодо поширеності та рівня суспільної небезпеки такого діяння, як "приховування громадянства (підданства) іншої держави".

Згідно з частиною другою статті 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини КК України не передбаченого вищого розміру штрафу. У деяких статтях Особливої частини цього Кодексу дійсно передбачений вищий розмір штрафу - до двох або до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До них, зокрема, належать частина друга статті 204, стаття 2091, частина друга статті 212 та ін. Проте, усі ці злочини завдають великої матеріальної шкоди потерпілим і тому застосування таких розмірів штрафу є адекватною реакцією держави на злочинну поведінку. У той же час діяння, яке пропонується криміналізувати у статті 114-1, відзначеної вище властивості не має.

Опрос