Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно обеспечения погашения задолженности по выплате заработной платы субъектами предпринимательской деятельности, относительно которых возбуждено производство по делу о банкротстве)

Заключение к проекту закона Украины от 03.06.2011 № 8620
Дата рассмотрения: 08.11.2011 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення погашення заборгованості з виплати заробітної плати суб'єктами підприємницької діяльності, стосовно яких порушено провадження у справі про банкрутство)" (реєстр. N 8620 від 03.06.2011 р., внесений народним депутатом України В. Г. Харою)

У законопроекті пропонується з метою посилення ролі держави під час провадження у справах про банкрутство юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які мають заборгованість з виплати заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів, внести ряд змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На думку суб'єкта законодавчої ініціативи, це дозволить посилити функції державних органів щодо захисту прав громадян на гарантоване отримання заробітної плати, підвищить ефективність діяльності арбітражних керуючих, а відтак сприятиме посиленню соціальної захищеності найманих працівників, наповненню бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, зменшенню соціальної напруги в суспільстві тощо.

Розглянувши проект, вважаємо за доцільне висловити щодо його змісту наступні зауваження та пропозиції.

1. Насамперед зазначимо, що зміни, які за проектом пропонується внести до КК України та КУпАП, ідентичні змінам до цих законодавчих актів, запропонованим у внесеному Кабінетом Міністрів України проекті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (реєстр. N 6612 від 30.06.2010 року, висновок управління N 16/3-748/6612 від 16.09.2010 року), який 19.10.2010 року прийнятий у першому читанні, а отже за змістом частини 1 ст. 100 Регламенту Верховної Ради України є альтернативними відповідним положенням проекту N 8620. У зв'язку з цим слід звернути увагу на те, що згідно з частиною 2 згаданої статті Регламенту Верховної Ради України після прийняття законопроекту у першому читанні внесення альтернативних законопроектів щодо нього не допускається.

2. У змінах до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" пропонується встановити, що арбітражний керуючий боржника, який має заборгованість із виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) призначається за погодженням з місцевим органом державної виконавчої влади. Проте слід вказати, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає призначення арбітражного керуючого як такого. При порушенні справи про банкрутство згідно з ст. 11 та 13 цього Закону призначається розпорядник майна, далі (відповідно до стадій процесу) згідно з ст. 17 - керуючий санацією (яким може бути призначений розпорядник майна), потім згідно з ст. 24 - ліквідатор (яким може бути призначений розпорядник майна або (та) керуючий санацією боржника). У зв'язку з цим питання, пов'язані з призначенням вказаних учасників провадження у справі про банкрутство вирішується безпосередньо у згаданих статтях, а не у ст. 31, де визначаються питання загального статусу арбітражного керуючого як особи, яка у процесі банкрутства може бути і розпорядником майна, і керуючим санацією, і ліквідатором.

У змінах до цієї статті пропонується також запровадити погодження кандидатури арбітражного керуючого з місцевим органом державної виконавчої влади, яке має відбутися до його призначення. Не враховуючи зауваження, висловленого у попередньому абзаці, зазначимо, що згідно з ст. 13 Закону розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України (ст. 13 Закону). Тому погодження кандидатури розпорядника майна з місцевим органом державної виконавчої влади до його призначення судом навряд чи доцільно, оскільки до такого призначення достеменно невідомо, хто саме буде призначений розпорядником. Крім цього, погодження особи, яка призначається рішенням суду, з іншими органами державної влади, на нашу думку, не у повній мірі узгоджується з конституційно визначеними засадами судоустрою України, зокрема, з тим, що делегування функцій судів іншим органам чи посадовим особам не допускається (ст. 124 Конституції України). Варто також звернути увагу на те, що у проекті не визначено, який саме місцевий орган державної виконавчої влади здійснює погодження кандидатури розпорядника майна.

3. Головне управління не підтримує пропозицію (зміни до частини другої ст. 6, частини 1 ст. 7 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") про надання місцевому органу державної виконавчої влади права на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, якщо суб'єкт підприємницької діяльності має заборгованість з заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), оскільки цей орган як такий не є стороною господарських відносин з суб'єктом банкрутства. Вважаємо, що більш доцільним буде надання права на звернення до господарського суду у випадку, коли заборгованість підприємства пов'язана з трудовими відносинами, профспілкам, конституційним обов'язком яких є захист трудових і соціально-економічних прав громадян (ст. 36 Конституції України).

Опрос