Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно национальных комиссий, осуществляющих государственное регулирование естественных монополий, в сфере связи и информатизации, рынков ценных бумаг и финансовых услуг

Заключение к проекту закона Украины от 18.04.2011 № 8403
Дата рассмотрения: 28.04.2011 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг" (реєстр. N 8403 від 18.04.2011 р.)

Метою проекту Закону є впорядкування організації діяльності комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг, шляхом забезпечення єдиного (уніфікованого) підходу до регулювання порядку їх формування та діяльності.

Підтримуючи в цілому застосування комплексного системного підходу до законодавчого регулювання вищезазначених питань, Головне управління звертає увагу на наступні положення законопроекту, що потребують коригування.

1. Відповідно до пропонованих у проекті змін національні комісії, що здійснюють державне регулювання природних монополій, називаються "державними колегіальними органами" (підпункт 1 пункту 12 розділу I проекту, пропонована редакція статті 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"; підпункт 2 пункту 23 розділу I проекту, частина перша пропонованої редакції статті 23 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"; підпункт 3 пункту 33 розділу І проекту, частина друга пропонованої редакції статті 17 Закону України "Про телекомунікації" тощо). При цьому положення проекту розмежовують органи виконавчої влади та "державні колегіальні органи" (наприклад, відповідно до підпункту 1 пункту 19 розділу I органом ліцензування є "орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, уповноважений законом державний колегіальний орган"). Таким чином, за текстом проекту може скластися враження, що "державні колегіальні органи", про які йде мова, не охоплюються терміном "органи виконавчої влади" (тобто не належать до системи органів виконавчої влади), хоча насправді наділені компетенцією у сфері виконавчої влади.

У зв'язку з цим вважаємо за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Вичерпний перелік державних органів, які формально не належать до жодної з "гілок" влади встановлюється Конституцією України безпосередньо (ЦВК, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, органи прокуратури тощо). Конституція України відносить до компетенції Президента України повноваження щодо утворення, реорганізації та ліквідації за поданням Прем'єр-міністра України центральних органів виконавчої влади (пункт 15 частини першої статті 106). Згідно з частиною першою статті 24 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" глава держави також може утворювати інші (окрім Антимонопольного комітету, Фонду державного майна та Державного комітету телебачення і радіомовлення) центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Основний Закон не встановлює повноважень Президента України щодо утворення нових (не передбачених у Конституції України) державних органів, формально не віднесених до виконавчої "гілки" влади.

Виходячи з вищенаведеного, пропонуємо використовувати у проекті термін "центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом" замість терміна "державний колегіальний орган". З цих же міркувань видається некоректною заміна в деяких положеннях чинних законодавчих актів термінів "органи виконавчої влади" або "центральні органи виконавчої влади" терміном "державні органи" (пункт 5, підпункт 1 пункту 26, підпункт 2 пункту 34 розділу І проекту тощо), які за своєю природою є органами виконавчої влади, основне функціональне призначення яких полягає у виконанні Конституції України і законів України, інших актів законодавства.

2. У проекті передбачено, що третину складу національних комісій, що здійснюють регулювання природних монополій, призначає Президент України, третину - Верховна Рада України, і третину - Кабінет Міністрів України (підпункт 1 пункту 12 розділу I проекту, пропонована редакція статті 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"; підпункт 5 пункту 17 розділу І, зміни до статті 11 Закону України "Про природні монополії"; підпункт 2 пункту 23 розділу І проекту, частина третя пропонованої редакції статті 23 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"; підпункт 6 пункту 33 розділу І проекту, частина перша пропонованої редакції статті 20 Закону України "Про телекомунікації").

На наш погляд, у зазначених пропозиціях наявні ознаки невідповідності вимогам Основного Закону. Вичерпний перелік повноважень Президента України та Верховної Ради України встановлюється безпосередньо Конституцією України (частина друга статті 85 та пункт 31 частини першої статті 106 Конституції України), що унеможливлює прийняття законів, які б передбачали їх додаткові повноваження (права та обов'язки). На цю обставину неодноразово звертав увагу Конституційний Суд України (наприклад, пункт 2 мотивувальної частини рішення від 10 квітня 2003 року N 7-рп/2003; пункт 5 мотивувальної частини рішення від 14 жовтня 2003 року N 16-рп/2003; пункт 4.2 мотивувальної частини рішення від 7 квітня 2004 року N 9-рп/2004; пункт 2.1 мотивувальної частини рішення від 8 жовтня 2008 року N 21-рп/2008 тощо).

Опрос