Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О техногенной безопасности

Заключение к проекту закона Украины от 06.04.2011 № 8346
Дата рассмотрения: 20.05.2011 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про техногенну безпеку" (реєстр. N 8346 від 06.04.2011 р.)

Проект спрямований, як визначено у його преамбулі, "на забезпечення на території держави умов найбільш безпечного проживання людини, захисту її життя та здоров'я і довкілля від шкідливого впливу техногенно-небезпечних об'єктів". З цією метою визначаються основні правові, економічні та організаційні засади забезпечення техногенної безпеки, регулюються відносини між суб'єктами господарювання, у власності чи користуванні яких знаходяться об'єкти підвищеної небезпеки та потенційно небезпечні об'єкти, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, іншими фізичними та юридичними особами, незалежно від виду їх діяльності та форм власності, визначається порядок діяльності та повноваження відповідних органів у цій сфері.

Головне управління, проаналізувавши проект, зазначає наступне.

Насамперед варто відмітити, що у проекті чітко не окреслюється сфера його правового регулювання та її об'єкти. Це зауваження стосується як статті 2, де використовується, але не розкривається зміст словосполучення "сфера техногенної безпеки", так і поняття "техногенної безпеки" (стаття 1 проекту). Останнє визначається як "ступінь захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від надзвичайних ситуацій техногенного характеру на техногенно-небезпечних об'єктах". Зазначимо, що, крім надто загального характеру, дане визначення не включає екологічну складову, тобто забезпечення захисту довкілля від шкідливого впливу техногенно-небезпечних об'єктів. За змістом же окремих статей проекту (ст. 1, 6, 7, 8, 18) сфера "техногенної безпеки" включає надзвичайні ситуації не лише техногенного, а й природного характеру (зокрема, до "небезпечних територій" як складової "техногенно-небезпечних об'єктів", відносяться території, порушені внаслідок землетрусу, зсуву, повені тощо). За проектом, дана сфера включає також "містобудівну документацію", "військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ та державної безпеки", "споруди цивільного захисту", "небезпечні речовини" і їх транспортування тощо, що є предметом правового регулювання інших законодавчих актів ("Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про правові засади цивільного захисту", "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та "Про аварійно-рятувальні служби" тощо). Зрозуміло, що існування декількох нормативно-правових актів, які мають спільний предмет регулювання, підвищує ризик неоднозначності тлумачення норм у процесі їх реалізації.

Звертаємо увагу також на те, що формулювання статті 2, яка виключає з сфери дії цього Закону "діяльність, пов'язану з виконанням аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій". Проте далі за текстом (п. 6 абзацу 4 ст. 5 проекту) до структурних елементів системи управління ризиками включається також "проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт при надзвичайних ситуаціях".

Зауваження викликає й термінологія (ст. 1 проекту), частина якої дублює терміни (наприклад, "ідентифікація", "прийнятний ризик"), що містяться у Законі України "Про об'єкти підвищеної небезпеки". З іншого боку, проект видозмінює вже існуючі у законодавстві поняття. Зокрема, до "техногенно-небезпечних об'єктів", які включають "об'єкти підвищеної небезпеки" та "потенційно небезпечні об'єкти", що є предметом регулювання Закону "Про об'єкти підвищеної небезпеки", проект включає й нові об'єкти - "небезпечні території", що вносить неузгодженість у законодавство. При цьому в проекті встановлюються "свої" вимоги до техногенно-небезпечних об'єктів ("паспортизація", "класифікація", "свідоцтво про безпеку" цих об'єктів тощо), тоді як у Законі "Про об'єкти підвищеної небезпеки" залишаються чинними вимоги щодо "ідентифікації" та "декларації" об'єктів підвищеної небезпеки. Викликає зауваження й порядок класифікації техногенно-небезпечних об'єктів (ч. 3 ст. 23 проекту) на 4 класи в залежності від "можливих наслідків надзвичайної ситуації техногенного характеру". Такий поділ не узгоджується з Законом "Про об'єкти підвищеної небезпеки", що пов'язує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки із пороговою масою небезпечних речовин (ст. 9).

Значна частина статей проекту містить положення декларативного характеру та бланкетні норми (статті 4, 5 - 8, 9 - 15, 22, 24 - 25, 40 - 42), що свідчить про відсутність самостійного предмету правового регулювання. Наприклад, у статті 24 передбачено здійснення ліцензування діяльності, "пов'язаної з виконанням робіт та послуг у сфері забезпечення техногенної безпеки", та вносяться зміни до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (п. 4 розділу III проекту). Однак те, які саме роботи та послуги у цій сфері мають ліцензуватись, не уточнюється. При цьому ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", до якої внесені згадані зміни, відносить ці питання до сфери регулювання "спеціальних законів". Саме таким "спеціальним законом" й мав би бути представлений проект.

Проект потребує узгодження з чинними законодавчими актами. Це, зокрема, стосується приписів про проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки (статті 24 - 36) та аудиту з питань техногенної безпеки (статті 35 - 39), які мають враховувати, що відповідні питання регулюються Законами України "Про екологічну експертизу", "Про екологічний аудит".

Слід констатувати, що текст проекту не забезпечує цілісного розуміння ролі та значення "органів управління єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (цивільного захисту)" (ч. 1 ст. 8 проекту) в аспекті забезпечення державного управління, нагляду та контролю у сфері техногенної безпеки. Зазначимо, що розділ III "Державні управління, нагляд і контроль у сфері забезпечення техногенної безпеки" не містить жодного згадування про ці органи. У статті 10 проекту мова йде про "єдину систему захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (цивільного захисту)", проте деталізація цієї системи (визначення її елементів, структури тощо) відсутня.

Опрос