Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в статью 297 Уголовного кодекса Украины (относительно усиления уголовной ответственности за надругательство над памятью советских воинов-освободителей)

Заключение к проекту закона Украины от 22.02.2011 № 8150
Дата рассмотрения: 23.03.2011 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів)"

Проектом пропонується доповнити статтю 297 Кримінального кодексу України (далі - КК) новою частиною другою, яка має встановити посилену (порівняно з частиною першою цієї статті) кримінальну відповідальність за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Головне науково-експертне управління, розглянувши поданий проект, вважає за необхідне зазначити таке.

Перш за все, звертаємо увагу, що майже аналогічний законопроект (N 4362 від 14 квітня 2009 року з такою ж назвою) вже вносився на розгляд Верховної Ради України. У положеннях законопроекту, що розглядається, наявні ті ж недоліки, які раніше відзначались у висновку Головного науково-експертного управління від 26 травня 2009 року. У зв'язку з цим, поряд з новими зауваженнями та пропозиціями, вважаємо за необхідне повторно навести частину раніше висловлених Головним управлінням зауважень на попередній варіант даного проекту.

1. Пропонуючи запровадити кримінальну відповідальність за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів, законопроект не дає чіткої відповіді на питання, які ж дії мають розумітись у кримінальному законі під формулюванням "наруга над пам'яттю" і що саме може вважатись у даному випадку об'єктом кримінально-правової охорони. Адже, виходячи з розуміння та тлумачення, прийнятого в психології, пам'ять - це процес запам'ятовування, збереження та наступного відтворення особою її досвіду. Внаслідок цього зміст запропонованих доповнень стає нечітким і розпливчастим, що не може вважатись перевагою законодавчого тексту, а особливо - тексту кримінального закону.

2. У Пояснювальній записці до законопроекту основним аргументом на користь криміналізації вказаних діянь слугує посилання на Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 2010 року "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов'язаної з ними нетерпимості". Проте, ініціаторами законопроекту не враховано мету вказаної Резолюції, а саме запровадження основоположних принципів щодо недопущення проявів расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов'язаної з ними нетерпимості. Тобто, у контексті пункту 5 цієї Резолюції (в якому йдеться про недопустимість осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять про тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, а також незаконної ексгумації або перенесення останків таких осіб) зазначені дії, на наш погляд, слід розглядати як один із проявів зазначеної вище нетерпимості. У свою чергу, вказані у пункті 5 Резолюції діяння, якщо вони вчиняються на ґрунті такої нетерпимості, наразі кваліфікуються за сукупністю злочинів - як наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (відповідна частина статті 297 КК України) та порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань (відповідна частина статті 161 КК України). У зв'язку з цим вважаємо, що підстав для запровадження у КК України окремого складу злочину, тим більше у редакції, запропонованій проектом, немає.

Опрос