Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно невозможности увольнения инвалидов при сокращении численности или штата работников)

Заключение к проекту закона Украины от 08.02.2011 № 8087
Дата рассмотрения: 10.03.2011 Карта проходжения проекта

ВИСНОВОК
на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо унеможливлення звільнення інвалідів при скороченні чисельності чи штату працівників)"
(N 8087 від 08.02.2011 р.)

У законопроекті пропонується встановити заборону звільнення інвалідів з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням (доповнення до статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП), до статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Головне управління не може погодитись із запропонованим способом захисту інтересів інвалідів у трудових відносинах з наступних міркувань.

Насамперед, викликає заперечення невідповідність викладеному у назві проекту наміру заборонити звільнення інвалідів при скороченні штатів (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи), запропонованому формулюванню норми, що забороняє звільнення інваліда з будь-яких підстав за ініціативою роботодавця, передбачених статтею 40 КЗпП. Річ у тому, що така заборона не вписується в основні характеристики трудових відносин. Останні передбачають належне виконання працівником визначених трудовим договором робіт з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку і отримання саме за таку роботу відповідної заробітної плати (частина 1 статті 21 КЗпП). При цьому, на нашу думку, недостатньо виваженим було б поширювати на інвалідів подібну запропонованій у проекті гарантії, передбаченої трудовим законодавством виключно для відповідних категорій працівників із батьківськими обов'язками (стаття 184) з огляду на необхідність забезпечення останнім джерела доходу для утримання сім'ї (оскільки вони, як правило, не мають права на пенсію).

Слід також звернути увагу на те, що пропозиція доповнити статтю 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вказаною загальною забороною звільнення не узгоджується із встановленими у її третій частині більш цілеспрямованими гарантіями прав інвалідів при звільненні: "Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів".

Достатньо дієвим засобом попередження необґрунтованих звільнень інвалідів, на наше переконання, є й встановлені цим Законом санкції для роботодавців за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом (стаття 20). Таким чином, зазначена норма створює економічно несприятливі умови для роботодавця і покликана спонукати його до заповнення нормативу робочих місць для інвалідів.

Опрос