Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Обзор судебной практики Кассационного уголовного суда в составе Верховного Суда в производствах о преступлениях против собственности

Верховный Суд
Обзор от 01.09.2019

ВЕРХОВНИЙ СУД

ОГЛЯД
судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у провадженнях про злочини проти власності

Рішення, внесені до ЄДРСР за період з 01.01.2018 по 01.08.2019

1. Кваліфікація злочинів проти власності

1.1. Встановлення об'єктивних ознак окремих складів злочинів проти власності

Якщо особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг цього строку переривається й обчислюється заново. У таких випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин

На вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати цей вирок та ухвалити новий, зазначивши в мотивувальній частині вироку таку кваліфікуючу ознаку вчинення злочину, як повторність. На обґрунтування своїх вимог державний обвинувач зазначив, що органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище. Однак місцевий суд при кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК безпідставно не врахував такої кваліфікуючої ознаки, як повторність, на тій підставі, що обвинувачений раніше був судимий за вчинення крадіжки, судимість за яку в законному порядку не погашено. Спростовуючи доводи прокурора, суд апеляційної інстанції послався на те, що не ґрунтується на положеннях закону висновок про те, що судимість ОСОБА_1 за вироком суду від 13 жовтня 2009 року за ч. 2 ст. 185 КК не погашена в законному порядку і що існують законні підстави для визнання в діях останнього кваліфікуючої ознаки "повторність".

Верховний Суд з таким висновком апеляційного суду не погодився.

Відповідно до ч. 5 ст. 90 КК якщо особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.

Із матеріалів провадження убачається, що за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2007 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Однак протягом іспитового строку, встановленого за вказаним вироком, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК, через що був засуджений за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2009 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків (цього вироку та попереднього вироку від 24 жовтня 2007 року) до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці.

Таким чином, строки погашення судимості ОСОБА_1 за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК, були перервані і почали обчислюватися заново.

Надалі ОСОБА_1 був засуджений за вироком вищевказаного суду від 29 жовтня 2009 року за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців та на підставі ст. 71 вказаного Кодексу за сукупністю вироків (цього вироку та попереднього вироку від 13 жовтня 2009 року) до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2013 року ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання умовно-достроково на строк 1 рік 8 місяців 9 днів.

Вчинення цього злочину ОСОБА_1 також перервало обчислення строків погашення судимостей - з цього моменту вони почали обчислюватися заново та окремо за злочини, передбачені як ч. 3 ст. 185 КК, так і відповідно ч. 2 ст. 185 КК.

Частиною 3 ст. 90 КК передбачено, що якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання.

Тобто, оскільки згідно з постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2013 року ОСОБА_1 був звільнений умовно-достроково від відбуття покарання на строк 1 рік 8 місяців 9 днів, то на підставі ч. 4 ст. 90 КК обчислення строків погашення судимостей за злочини, передбачені частинами 2, 3 ст. 185 КК, починається з 8 травня 2013 року й окремо щодо кожного з них.

З урахуванням наведеного на час вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК (19 січня 2016 року), встановлені законом строки погашення судимостей за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК не закінчились, а тому ОСОБА_1 вважався таким, що має незняту та непогашену судимість за ці злочини.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі N 183/1067/16 (провадження N 51-925км18) можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72909425

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 27 березня 2019 року у справі N 755/10670/17 (провадження N 4480км18), детальніше з текстом якої можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854547

* * *

Заволодіння майном, залишеним потерпілим, та умисне перешкоджання у його поверненні, є крадіжкою чужого майна, а не привласненням знахідки

Опрос