Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Дайджест судебной практики Большой Палаты Верховного Суда

Верховный Суд
Письмо от 06.07.2019 № 2019/10

ВЕРХОВНИЙ СУД

ДАЙДЖЕСТ
судової практики Великої Палати Верховного Суду

Рішення, внесені до ЄДРСР за період з 06.06.2019 по 05.07.2019

Спір за позовом майнового поручителя банку про визнання незаконною бездіяльності Національного банку України щодо неприйняття від комерційного банку виконання зобов'язань за кредитним договором підлягає розгляду в порядку господарського судочинства

14 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (попередня назва - Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", далі - АТ "Нікопольський завод феросплавів") на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі N 910/16744/17 за позовом АТ "Нікопольський завод феросплавів" до Національного банку України (далі - НБУ) та Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (попередні назви - Закрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", пізніше Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", далі - АТ "КБ "Приватбанк"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства фінансів України, про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, і прийняла постанову, в якій зазначила наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про незаконну бездіяльність НБУ, яка виразилася у неприйнятті від АТ "КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань (погашення заборгованості) за кредитним договором, укладеним між відповідачами, за якими АТ "Нікопольський завод феросплавів" є майновим поручителем. Позивач указує, що на рахунку АТ "КБ "Приватбанк" було достатньо грошових коштів для задоволення НБУ своїх вимог за кредитним договором, однак останній, незважаючи на приписи статті 73 Закону України "Про Національний банк України", пункти 43, 44 Технічного порядку проведення операцій з надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, затвердженого постановою Правління НБУ від 31 березня 2016 року N 220, не вчинив дій щодо безспірного списання грошових коштів з рахунку АТ "КБ "Приватбанк", необхідних для погашення заборгованості за указаним договором.

Щодо позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності НБУ стосовно неприйняття від АТ "КБ "Приватбанк" виконання зобов'язання (погашення заборгованості) за кредитним договором.

Вимогу про визнання незаконною бездіяльності НБУ позивач обґрунтовує неналежним виконанням НБУ своїх обов'язків за кредитним договором щодо неприйняття, як кредитором, виконання зобов'язання боржника. Отже, у спірних правовідносинах НБУ не діє в якості суб'єкта владних повноважень, а діє в якості суб'єкта цивільних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що вимога про визнання незаконною бездіяльності суб'єкта договірних відносин, по своїй суті є вимогою про встановлення обставин та надання їм правової оцінки як неналежного виконання зобов'язання учасником господарської діяльності. Таким чином, звертаючись до суду з вимогою щодо визнання незаконною бездіяльності НБУ стосовно неприйняття від АТ "КБ "Приватбанк" виконання зобов'язання (погашення заборгованості) за кредитним договором, позивач фактично просить встановити певні обставини, які, за його твердженнями, мали місце у минулому, та надання їм правової оцінки, а саме - неналежне виконання НБУ, як кредитором, своїх зобов'язань за договором.

Законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання незаконною бездіяльності суб'єкта цивільних правовідносин, адже задоволення відповідної вимоги не здатне призвести до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів. Тому, встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Щодо юрисдикції спору в частині визнання незаконною бездіяльності НБУ щодо неприйняття від ПАТ КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань (погашення заборгованості) за кредитним договором.

У справі, що розглядається спір виник у зв'язку з порушеним на думку позивача - юридичної особи, його права на предмет застави, де кредитором за основним зобов'язанням є юридична особа - НБУ, та направлений на перевірку законності дій кредитора за кредитним договором.

Отже, спірними у цій справі є договірні правовідносини, не пов'язані зі здійсненням НБУ владних управлінських функцій як суб'єкта владних повноважень.

Ураховуючи те, що позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивача, спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та договору застави), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спірний договір не є адміністративним, а спір у цій справі не є публічно-правовим та має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся з вимогою до НБУ про визнання незаконною бездіяльності, обґрунтовуючи таку вимогу порушенням та необхідністю захисту свого особистого майнового права власності на предмети застави за договорами NN 35, 38, 39.

Крім того, спірні правовідносини ґрунтуються на виконанні договорів при здійсненні юридичними особами господарської діяльності, а саме кредитного договору (основного зобов'язання) та договорів застави NN 35, 38, 39 (забезпечувальних зобов'язань). В спірних правовідносинах НБУ діє як кредитодавець та заставодержатель, і не виступає в якості суб'єкта владних повноважень.

У зв'язку з викладеним заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Детальніше з текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі N 910/16744/17 можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82261953.

Опрос