Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Дайджест судебной практики Большой Палаты Верховного Суда

Верховный Суд
Письмо от 23.01.2019 № 4

ВЕРХОВНИЙ СУД

ДАЙДЖЕСТ
судової практики Великої Палати Верховного Суду

Рішення, внесені до ЄДРСР за період з 12.11.2018 по 30.11.2018

Спір про знесення самочинно збудованого об'єкта будівництва носить публічно-правовий характер і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства

16 жовтня 2018 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу Особи 6 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі N 826/12543/16 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до Особи 7, третя особа - Особа 8, про зобов'язання вчинити дії.

За результатами розгляду Велика Палата прийняла постанову, в якій зазначила таке.

Департамент ДАБІ звернувся до суду з позовом до Особи 7, у якому просив зобов'язати відповідача знести об'єкт самочинного будівництва, оскільки було встановлено, що Особа 7 виконує будівельні роботи зблокованого багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, без отримання вихідних даних, без розроблення в установленому порядку проектної документації та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт.

Суди попередніх інстанцій позов задовольнили. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження в цій справі через порушення правил предметної юрисдикції, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний із вирішенням питання щодо речового права, у зв'язку із чим підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спір, який є предметом цього розгляду, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта містобудування. Справа за позовом такого суб'єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта на підставі частини першої статті 38 Закону України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", належить до юрисдикції адміністративних судів.

Детальніше із текстом постанови Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі N 826/12543/16 (провадження N 11-520апп18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77848774.

Аналогічна правова позиція також була висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду:

від 10 квітня 2018 року (справа N 1519/2-787/11) - http://reyestr.court.gov.ua/ Review/74064865;

від 11 квітня 2018 року (справа N 826/366/16) - http://reyestr.court.gov.ua/ Review/73565633.

Правова природа рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання нікчемним правочину (трансакції) унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним

31 жовтня 2018 року Велика Палата Верховного Суду розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року за його позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" С., третя особа - Фонд, про визнання протиправним та скасування рішення.

За результатами розгляду Велика Палата прийняла постанову, в якій зазначила таке.

Між позивачем та Банком було укладено договори про внесення змін до Кредитного договору. Після початку процедури виведення Банку з ринку у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним рішенням уповноваженої особи Фонду зазначені договори про внесення змін до Кредитного договору були визнані нікчемними на підставі пунктів 6, 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

ТОВ "Магніт" звернулося до суду за визнанням протиправним такого рішення уповноваженої особи Фонду. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про закриття провадження, дійшов висновку про те, що спір у справі виник поза межами публічно-правового спору, оскільки позивач не погоджується з рішенням відповідача про визнання нікчемними договорів щодо внесення змін до Кредитного договору. А тому справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Розглядаючи справу, Велика Палата Верховного Суду зазначила таке.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу/повідомлення уповноваженої особи Фонду. Оскільки рішення про нікчемність правочинів (незалежно від способу його оформлення) є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, який не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття такого рішення. Відтак права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа такого рішення (Повідомлення) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним, а тому позовні вимоги ТОВ "Магніт" про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду у формі Повідомлення про нікчемність правочину (договору) не можуть бути розглянуті у судовому порядку (в тому числі в господарських судах).

Опрос