Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О признании недействительным договора аренды земельного участка и отмене его государственной регистрации, признании возобновленным договора аренды земли с предыдущим арендатором

Верховный Суд Украины, Судебная палата по гражданским делам Верховного Суда Украины
Постановление от 18.03.2015 № 6-4цс15

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 18 березня 2015 року

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Яреми А. Г., суддів - Григор'євої Л. І., Гуменюка В. І., Лященко Н. П., Охрімчук Л. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Сімоненко В. М. (за участю представника ФГ "Скорук М. А." - ОСОБА_2), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства "Таврія" до ОСОБА_1, фермерського господарства "Скорук М.А.", управління Державного агентства з земельних ресурсів у Нікопольському районі Дніпропетровської області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська обласна земельна агенція", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі з попереднім орендарем, зобов'язання вчинити певні дії, за заявою фермерського господарства "Скорук М.А." про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року, встановила:

У березні 2013 року приватне підприємство "Таврія" (далі - ПП "Таврія") звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено 15 вересня 2006 року між ним і ОСОБА_1, використовував земельну ділянку площею S_1 га для вирощування сільськогосподарських культур. Договір укладався на 5 років починаючи з дати його реєстрації. Умовами договору визначено, що по його закінченні орендар має переважне перед іншими право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Зазначає, що умови договору виконувало належним чином; до закінчення строку дії договору надіслало орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на оренду земельної ділянки, однак, у травні 2012 року дізналося про передання в оренду зазначеної земельної ділянки фермерському господарству "Скорук М. А." (далі - ФГ "Скорук М. А."), про що 26 березня 2012 року між ФГ "Скорук М. А." і ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки.

Посилаючись на те, що договір оренди земельної ділянки від 26 березня 2012 року укладено між ОСОБА_1 та ФГ "Скорук М. А." з порушенням прав ПП "Таврія", передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", його зміст не відповідає абзацу четвертому частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) складено з порушенням норм чинного земельного законодавства, зокрема закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проведено у відсутності власників суміжних земельних ділянок, а відтак місце розташування земельної ділянки не встановлено, ПП "Таврія" просило суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 26 березня 2012 року, скасувати його реєстрацію та визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 15 вересня 2006 року, зобов'язавши ОСОБА_1 укласти з підприємством додаткову угоду, передбачену статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ПП "Таврія".

Опрос