Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О признании договора аренды земли недействительным, отмене его государственной регистрации

Верховный Суд Украины, Судебная палата по гражданским делам Верховного Суда Украины
Постановление от 25.02.2015 № 6-219цс14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 25 лютого 2015 року

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Яреми А. Г., суддів - Григор'євої Л. І., Гуменюка В. І., Лященко Н. П., Охрімчук Л. І., Сеніна Ю. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства "Таврія" до ОСОБА_1, фермерського господарства "Скорук М. А.", відділу Державного комітету земельних ресурсів у Нікопольському районі Дніпропетровської області, Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів України у Дніпропетровській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська обласна земельна агенція", про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендодавцем, за заявою фермерського господарства "Скорук М. А." про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 січня 2014 року, встановила:

У листопаді 2012 року приватне підприємство "Таврія" (далі - ПП "Таврія") звернулось до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 9 лютого 2007 року між ним і ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею S_1 строком на п'ять років. Договором передбачено, що орендар має переважне перед іншими право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Умови договору ПП "Таврія" виконувало належним чином. До закінчення строку дії договору надіслало орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним перед іншими особами правом на оренду земельної ділянки, додавши до нього проект додаткової угоди. Крім того, на час закінчення строку договору оренди земельна ділянка була засіяна ПП "Таврія". Оскільки відповідачка протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки не висловила будь-яких заперечень проти поновлення договору оренди, то договір вважається поновленим відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі". Проте 26 березня 2012 року ОСОБА_1 уклала договір оренди зазначеної земельної ділянки з фермерським господарством "Скорук М. А." (далі - ФГ "Скорук М. А.") та зареєструвала його 27 березня 2012 року у відділі Державного комітету земельних ресурсів у Нікопольському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему України у Дніпропетровській області (далі - відділ Держкомзему).

Посилаючись на те, що договір оренди земельної ділянки від 26 березня 2012 року укладено ОСОБА_1 та ФГ "Скорук М. А." з порушенням прав ПП "Таврія", передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", а його зміст не відповідає абзацу четвертому частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки в ньому відсутня невід'ємна частина договору - акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), ПП "Таврія" просило суд визнати договір оренди земельної ділянки від 26 березня 2012 року недійсним, скасувати його реєстрацію та визнати договір оренди земельної ділянки площею S_1 від 9 лютого 2007 року, укладений між ПП "Таврія" і ОСОБА_1, поновленим, зобов'язавши ОСОБА_1 укласти з підприємством додаткову угоду.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року ПП "Таврія" у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПП "Таврія" задоволено частково: визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею S_1, укладений 26 березня 2012 року між ФГ "Скорук М. А." і ОСОБА_1; визнано договір оренди земельної ділянки площею S_1 від 9 лютого 2007 року, укладений між ПП "Таврія" і ОСОБА_1, поновленим: зобов'язано ОСОБА_1 вчинити дії щодо укладення з ПП "Таврія" додаткової угоди; У решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 січня 2014 року касаційні скарги ФГ "Скорук М. А." та ОСОБА_1 відхилено, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року залишено без змін.

У заяві про перегляд заявник порушує питання про скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 січня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 116, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

На обґрунтування заяви заявник додав ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року, в якій, на його думку, по-іншому застосовані зазначені норми права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 грудня 2014 року справу допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції.

Неполный текст документа!
ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете получить в рамках акции и БЕСПЛАТНОГО доступа на 72 часа к информационно-правовым системам ЛІГА:ЗАКОН
Сэкономь 30% при покупке продуктов от ЛІГА:ЗАКОН
Полный доступ на 72 часа
Попробовать бесплатно
Купить
Опрос