Идет загрузка документа (22 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Положения о дисциплинарной ответственности судей, отзыве и досрочном освобождении судей и народных заседателей судов Украинской ССР

ПВС УССР
Указ Президиума Верховного Совета от 15.12.1989 № 8526-XI
Утратил силу

УКАЗ
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Про затвердження Положення про дисциплінарну відповідальність суддів, відкликання і дострокове звільнення суддів і народних засідателів судів Української РСР

Указ затверджено Законом Української РСР
 від 17 лютого 1990 року N 8817-XI

Указ втратив чинність
 (згідно з Постановою Верховної Ради України
 від 2 лютого 1994 року N 3912-XII)

Відповідно до статей 17 і 18 Закону СРСР "Про статус суддів в СРСР" Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

1. Затвердити Положення про дисциплінарну відповідальність суддів, відкликання і дострокове звільнення суддів і народних засідателів судів Української РСР (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 червня 1976 року "Про затвердження Положення про дисциплінарну відповідальність суддів судів Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР 1976 р., N 28, ст. 237);

Закон Української РСР від 5 червня 1981 року "Про порядок відкликання народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1981 р., додаток до N 24, ст. 359);

Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 20 жовтня 1982 року "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 30 червня 1976 року "Про затвердження Положення про дисциплінарну відповідальність суддів судів Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1982 р., N 44, ст. 733).

 

Голова Президії
Верховної Ради Української РСР
 

 
В. ШЕВЧЕНКО
 

Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР
 

 
М. ХОМЕНКО
 

м. Київ
15 грудня 1989 року
N 8526-XI
 

  

 

ПОЛОЖЕННЯ
про дисциплінарну відповідальність суддів, відкликання і дострокове звільнення суддів народних засідателів судів Української РСР

I. Дисциплінарна відповідальність суддів

1. Відповідно до статті 18 Закону СРСР "Про статус суддів в СРСР" суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності в зв'язку з винною дією або бездіяльністю:

а) за порушення законності при розгляді судових справ;

б) за вчинення іншого службового проступку;

в) за скоєння вчинку, що його порочить.

Скасування або зміна судового рішення самі по собі не тягнуть за собою відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому ним не були допущені навмисне порушення закону чи несумлінність, що призвела до істотних наслідків.

2. Кваліфікаційна колегія суддів Верховного Суду Української РСР розглядає справи про дисциплінарні проступки:

а) суддів Верховного Суду Української РСР;

б) голів і заступників голів обласних, Київського міського суду.

Кваліфікаційні колегії суддів в областях, місті Києві розглядають питання про дисциплінарну відповідальність народних суддів і членів обласних, Київського міського судів.

3. Право порушення дисциплінарного провадження належить:

Голові Верховного Суду Української РСР - щодо всіх суддів судів Української РСР;

Міністру юстиції Української РСР - щодо народних суддів, голів, заступників голів і суддів обласних, Київського міського судів;

головам обласних, Київського міського судів - щодо народних суддів і суддів обласних, Київського міського судів;

начальникам управлінь юстиції виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів - щодо народних суддів.

Голова Верховного Суду Української РСР, голови обласних, Київського міського судів можуть порушувати дисциплінарні провадження за всіма підставами статті 1 цього Положення.

Міністр юстиції Української РСР, начальники управлінь юстиції виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів можуть порушувати дисциплінарні провадження за підставами, зазначеними в пунктах "б" і "в" статті 1 цього Положення.

4. Суддя може бути підданий дисциплінарному стягненню не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки або відсутності судді на роботі з поважної причини, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

5. Особа, яка порушила дисциплінарне провадження, попередньо перевіряє відомості, що стосуються підстав притягнення судді до відповідальності, і витребує від нього письмове пояснення.

Про порушення дисциплінарного провадження Голова Верховного Суду Української РСР, голова обласного, Київського міського суду виносять постанови, а Міністр юстиції Української РСР, начальник управління юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів видають накази. У постанові і наказі повинні бути зазначені встановлені попередньою перевіркою підстави порушення дисциплінарного провадження. Постанова чи наказ надсилається з необхідними матеріалами на розгляд у відповідну кваліфікаційну колегію суддів.

До надіслання матеріалів дисциплінарного провадження в кваліфікаційну колегію з ними повинно бути ознайомлено суддю, щодо якого його порушено. При цьому суддя вправі подати додаткові пояснення або заявити клопотання про проведення додаткової перевірки.

6. Постанова чи наказ про порушення дисциплінарного провадження можуть бути відкликані особою, яка його порушила, до початку розгляду справи в кваліфікаційній колегії.

Суддя, щодо якого постанова чи наказ про порушення дисциплінарного провадження відкликається, вправі зажадати розгляду справи кваліфікаційною колегією по суті.

7. До початку розгляду справи при необхідності провадиться додаткова перевірка підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, яку голова колегії доручає одному з членів колегії. При цьому в необхідних випадках витребуються додаткові документи і матеріали, так само як і судові справи, при розгляді яких суддя допустив порушення закону

8. Кваліфікаційна колегія розглядає дисциплінарні справи у складі не менше половини її членів. При відсутності голови кваліфікаційної колегії його обов'язки виконує його заступник або один з членів колегії, який вирішує всі питання, зв'язані з організацією роботи колегії.

9. Дисциплінарну справу повинно бути розглянуто не пізніш як у місячний строк з дня її надходження в кваліфікаційну колегію.

10. Під час розгляду дисциплінарної справи кваліфікаційною колегією участь судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності, є обов'язковою.

У розгляді справи вправі брати участь інші судді, а також службова особа, яка порушила дисциплінарне провадження, або її представник.

11. Головуючий оголошує про відкриття засідання і склад кваліфікаційної колегії. Суддя може до початку розгляду справи заявити відвід членам колегії, який підлягає розглядові складом колегії.

Розгляд дисциплінарної справи починається доповіддю головуючого або одного з членів колегії. Особа, яка порушила дисциплінарне провадження, вправі викласти свою думку. Заслуховування пояснень судді є обов'язковим.

У ході засідання суддя, який притягається до відповідальності, вправі в будь-який момент заявляти клопотання і давати додаткові пояснення. За розсудом колегії можуть бути заслухані повідомлення інших осіб, запрошених з ініціативи як судді, так і кваліфікаційної колегії, оголошені документи і досліджені інші матеріали, що є в справі і додатково подані.

Рішення виносяться в нарадчій кімнаті.

У засіданні колегії ведеться протокол.

12. Кваліфікаційна колегія може винести рішення:

про накладення дисциплінарного стягнення;

про закриття дисциплінарного провадження;

про надіслання матеріалів дисциплінарного провадження органам, які мають право порушення питання про відкликання судді або порушення щодо нього кримінальної справи.

13. Колегія може накладати дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догану;

в) сувору догану.

При накладенні стягнення враховуються характер порушення та його наслідки, тяжкість проступку, особа судді, ступінь його вини.

14. Кваліфікаційна колегія закриває дисциплінарне провадження через:

необгрунтованість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

пропуск строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених статтею 4 цього Положення;

недоцільність накладення дисциплінарного стягнення у випадках, коли знайде можливість обмежитись лише розглядом матеріалів провадження в засіданні.

15. Рішення в дисциплінарній справі приймається більшістю голосів членів колегії, які брали участь у розгляді справи, викладається в письмовій формі і підписується головуючим і членами колегії.

При незгоді з прийнятим у справі рішенням член колегії, який залишився в меншості, не підписує рішення колегії і викладає свою окрему думку в письмовій формі. Окрема думка додається до справи.

Рішення в дисциплінарній справі оголошується в засіданні кваліфікаційної колегії.

16. У рішенні в дисциплінарній справі повинні бути зазначені: найменування колегії, її склад, місце і час розгляду справи; прізвище, ім'я, по батькові і посада судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності; посада і прізвище особи, яка порушила дисциплінарне провадження; обставини справи; пояснення судді і відомості, що характеризують його особу; мотивування прийнятого рішення з посиланням на докази; захід дисциплінарного стягнення або підстави закриття дисциплінарного провадження, а також порядок оскарження рішення.

17. Копія рішення в дисциплінарній справі в триденний строк з моменту його винесення надсилається: судді, щодо якого воно винесено, і особі, яка порушила дисциплінарне провадження, а щодо народних суддів також Міністру юстиції Української РСР і начальнику управління юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів, щодо суддів обласного, Київського міського суду - Міністру юстиції Української РСР і голові обласного, Київського міського суду. Копія рішення додається до особової справи судді.

18. Якщо орган, перед яким відповідно до рішення кваліфікаційної колегії поставлено питання про відкликання судді або про порушення щодо нього кримінальної справи, не знаходить для цього підстав, то дисциплінарне провадження повертається в кваліфікаційну колегію і відновлюється. Час з моменту винесення первісного рішення до повернення матеріалів не зараховується строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 4 цього Положення.

19. Рішення кваліфікаційної колегії суддів Верховного Суду Української РСР про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено суддею, щодо якого воно винесено, в кваліфікаційну колегію суддів Верховного Суду СРСР в двотижневий строк з дня його винесення, а рішення кваліфікаційної колегії суддів в області, місті Києві - в кваліфікаційну колегію суддів Верховного Суду Української РСР у той же строк.

Скарга про перегляд рішення розглядається кваліфікаційною колегією суддів Верховного Суду Української РСР у місячний строк з дня надходження. Її рішення є остаточним. У засіданні колегії може бути присутнім суддя, який подав скаргу.

20. Кваліфікаційна колегія суддів Верховного Суду Української РСР має право:

залишити рішення без зміни, а скаргу без задоволення;

скасувати рішення і прийняти розгляд питання про дисциплінарну відповідальність судді до свого провадження;

скасувати рішення і закрити дисциплінарне провадження;

змінити рішення і накласти на суддю більша м'яке дисциплінарне стягнення.

Копія рішення, винесеного по скарзі, надсилається за правилами статті 17 цього Положення.

21. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню.

За поданням особи, яка порушила дисциплінарне провадження, а так само з власної ініціативи кваліфікаційна колегія, що наклала дисциплінарне стягнення, може після закінчення не менше шести місяців з дня накладення стягнення зняти його достроково при бездоганній поведінці судді і сумлінному ставленні до виконання своїх обов'язків.

II. Відкликання і дострокове звільнення суддів і народних засідателів

22. Відповідно до Закону СРСР "Про статус суддів в СРСР" судді і народні засідателі Верховного Суду Української РСР, обласних, Київського міського судів, районних (міських) народних судів можуть бути достроково позбавлені своїх повноважень за порушення соціалістичної законності або скоєння вчинку, що їх порочить, несумісних з їхнім високим званням, а також внаслідок винесеного про них обвинувального вироку суду, що набрав законної сили.

Судді і народні засідателі Верховного Суду Української РСР, судді обласних, Київського міського суду можуть бути відкликані Верховною Радою Української РСР, судді районних (міських) народних судів і народні засідателі обласних, Київського міського судів - обласними, Київською міською Радами народних депутатів, а народні засідателі районних (міських) народних судів - зборами трудових колективів за місцем роботи або зборами громадян за місцем проживання, де їх обрано народними засідателями.

23. Право порушити питання про відкликання належить:

Голові Верховної Ради Української РСР - щодо Голови Верховного Суду Української РСР;

Голові Верховного Суду Української РСР - щодо суддів і народних засідателів Верховного Суду Української РСР, суддів і народних засідателів обласних, Київського міського судів і народних суддів за порушення законності при розгляді судових справ;

Міністру юстиції Української РСР - щодо суддів і народних засідателів обласних, Київського міського судів і районних (міських) народних судів за скоєння вчинку, що їх порочить;

головам обласних, Київського міського судів - щодо суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів за порушення законності при розгляді судових справ, а щодо народних засідателів обласних, Київського міського судів за всіма підставами, передбаченими статтею 22 цього Положення;

начальникам управлінь юстиції виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів - щодо суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів за скоєння вчинку, що їх порочить;

трудовим колективам і зборам громадян - щодо обраних ними народних засідателів районних (міських) народних судів за скоєння вчинку, що їх порочить.

24. Особи, які порушують питання про відкликання, організують ретельну перевірку матеріалів, що стали підставою для постановки цього питання, повідомляють судді або народному засідателю про порушення питання про його відкликання і мотиви відкликання, а також витребують письмове пояснення.

Матеріали, що стали підставою для порушення питання про відкликання судді, надсилаються для дачі висновку: щодо суддів Верховного Суду Української РСР, голів і заступників голів обласних, Київського міського судів у кваліфікаційну колегію суддів Верховного Суду Української РСР, а щодо інших суддів - у кваліфікаційну колегію суддів в області, місті Києві.

Висновок кваліфікаційної колегії суддів Верховного Суду Української РСР, кваліфікаційної колегії суддів в області, місті Києві може бути оскаржено відповідно в кваліфікаційну колегію суддів Верховного Суду СРСР, кваліфікаційну колегію суддів Верховного Суду Української РСР у порядку, передбаченому статтею 19 цього Положення.

25. Подання про відкликання судді або народного засідателя Верховного Суду Української РСР вноситься Головою Верховного Суду Української РСР у Верховну Раду Української РСР разом з висновком кваліфікаційної колегії суддів Верховного Суду Української РСР.

Подання про відкликання голови і судді обласного, Київського міського суду вноситься Міністром юстиції Української РСР у Верховну Раду Української РСР з урахуванням думки Голови Верховного Суду Української РСР і висновку відповідної кваліфікаційної колегії.

Подання про відкликання судді районного (міського) народного суду вноситься Міністром юстиції Української РСР в обласну, Київську міську Раду народних депутатів з урахуванням думки Голови Верховного Суду Української РСР, голови обласного, Київського міського суду, начальника управління юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів і висновку кваліфікаційної колегії суддів в області, місті Києві.

Подання про відкликання народного засідателя обласного, Київського міського суду вноситься головою обласного, Київського міського суду в обласну, Київську міську Раду народних депутатів.

Подання про відкликання народного засідателя районного (міського) народного суду вноситься головою районного (міського) народного суду в трудовий колектив за місцем роботи або на збори громадян за місцем проживання, де його обрано народним засідателем.

Подання про відкликання народного засідателя районного (міського) народного суду розглядається на зборах трудового колективу за місцем роботи або зборах громадян за місцем проживання, де його було обрано. Рішення приймається більшістю голосів відкритим голосуванням. Присутність на зборах народного засідателя, щодо якого вирішується питання про відкликання, є обов'язковою.

26. Набрання законної сили вироком щодо судді або народного засідателя є самостійною підставою дострокового позбавлення повноважень.

27. Судді і народні засідателі можуть бути достроково звільнені від виконання своїх обов'язків;

за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи;

внаслідок обрання на іншу посаду або переведення, за їх згодою, на іншу роботу;

за власним бажанням.

Дострокове звільнення суддів і народних засідателів Верховного Суду Української РСР і суддів обласних, Київського міського судів провадиться Верховною Радою Української РСР.

Дострокове звільнення суддів районних (міських) народних судів і народних засідателів обласних, Київського міського судів провадиться обласними, Київською міською Радами народних депутатів.

Подання про дострокове звільнення судді районного (міського) народного суду, голови, судді обласного, Київського міського суду вноситься Міністром юстиції Української РСР, а про дострокове звільнення народного засідателя обласного, Київського міського суду - головою обласного, Київського міського суду.

Подання про дострокове звільнення народного засідателя районного (міського) народного суду вноситься головою районного (міського) народного суду в трудовий колектив за місцем роботи або на збори громадян за місцем проживання, де його було обрано народним засідателем.

 

Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР
 

 
М. ХОМЕНКО
 

Опрос