Идет загрузка документа (10 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О решении Совета национальной безопасности и обороны Украины от 27 марта 2009 года "О работе центральных органов исполнительной власти по планированию и выполнению государственных целевых программ"

Президент Украины
Указ Президента, Решение от 22.06.2009 № 474/2009
Утратил силу

Указ
Президента України

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 березня 2009 року "Про роботу центральних органів виконавчої влади з планування та виконання державних цільових програм"

Указ втратив чинність
(згідно з Указом Президента України
 від 6 червня 2014 року N 504/2014)

Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю:

1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 березня 2009 року "Про роботу центральних органів виконавчої влади з планування та виконання державних цільових програм" (додається).

2. Контроль за виконанням цього Указу покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

 

Президент України 

В. ЮЩЕНКО 

м. Київ
22 червня 2009 року
N 474/2009
 

  

 

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 27 березня 2009 року

Про роботу центральних органів виконавчої влади з планування та виконання державних цільових програм

Розглянувши роботу центральних органів виконавчої влади з розроблення та виконання державних цільових програм та проаналізувавши комплекс проблем, що виникають під час її здійснення, Рада національної безпеки і оборони України відзначає наявність значних системних недоліків у цій сфері.

Відсутність ефективних механізмів контролю за розробленням центральними органами виконавчої влади державних цільових програм призводить до того, що більшість затверджених програм не відповідає вимогам Закону України "Про державні цільові програми", зокрема не визначає конкретних заходів, обсягів та джерел фінансування, державних замовників, відповідальних виконавців, очікуваних результатів тощо.

Процесу фінансування державних цільових програм бракує системності та пропорційності.

Наявне законодавче регулювання програмного і бюджетного планування зумовлює неузгодженість у підходах до проблем, розв'язання яких потребує державної підтримки, та виникнення невідповідностей між запланованими показниками програм і їх виконанням. Зокрема, є недосконалим механізм фінансування державних цільових програм, основний принцип якого - дотримання граничних обсягів фінансування розпорядника бюджетних коштів, який є державним замовником чи виконавцем відповідної програми, а не забезпечення обсягів фінансування, передбачених такою програмою.

Іншою характерною проблемою є нерівномірність фінансування державних цільових програм протягом року.

Водночас мають місце численні факти бюджетних правопорушень та зловживань, у тому числі таких, як нецільове використання коштів державного бюджету, виділених на виконання окремих програм.

Ще однією проблемою є незадовільне звітування державних замовників та виконавців про хід виконання державних цільових програм. Зокрема, набуває поширення практика ненадання заключних звітів про результати виконання державних цільових програм, строки виконання яких закінчилися. Значна частина звітів про результати виконання державної цільової програми не містить даних щодо досягнення очікуваних результатів, а також належних пояснень про причини недофінансування заходів програми.

Відсутність ефективних механізмів контролю за розробленням та виконанням державних цільових програм призвела до існування великої кількості програм, які не виконуються через недофінансування.

Ураховуючи, що ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки є за статтею 7 Закону України "Про основи національної безпеки України" однією з основних загроз національним інтересам і національній безпеці України в економічній сфері, Рада національної безпеки і оборони України вирішила:

1. Визнати стан розроблення та виконання державних цільових програм, а також контроль за реалізацією державної політики у зазначеній сфері такими, що не відповідають інтересам національної безпеки України.

2. Вважати роботу Кабінету Міністрів України щодо застосування програмно-цільового планування для розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки, адміністративно-територіальних одиниць незадовільною.

3. Кабінету Міністрів України:

1) ужити у двомісячний строк заходів щодо визначення в установленому порядку пріоритетних напрямів державної політики, за якими можуть розроблятися державні цільові програми;

2) ужити заходів щодо вдосконалення нормативно-правової бази у сфері розроблення та оцінки ефективності виконання державних цільових програм, зокрема:

а) завершити підготовку та внести у тримісячний строк на розгляд Верховної Ради України законопроект про державне прогнозування та стратегічне планування в Україні;

б) ужити до кінця 2009 року заходів щодо запровадження складання проекту плану державних капітальних інвестицій на кожний бюджетний період та наступні за ним три роки, який включатиме перелік інвестиційних проектів у сфері капітального будівництва, що фінансуватимуться за рахунок коштів державного бюджету та узгоджуватимуться з відповідними державними цільовими програмами, а також щодо запровадження прозорої системи оцінки та відбору таких інвестиційних проектів;

3) ужити заходів щодо приведення у тримісячний строк державних цільових програм, строк виконання яких закінчується у 2010 та наступних роках, у відповідність із вимогами Закону України "Про державні цільові програми" і Порядком розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 106;

4) ужити до 1 жовтня 2009 року заходів щодо впорядкування державних цільових програм, зокрема оптимізації кількості державних цільових програм до рівня, який забезпечить ефективну реалізацію пріоритетних напрямів державної політики у кризовий та посткризовий період, у тому числі шляхом об'єднання державних цільових програм за тематикою, галузевою спрямованістю;

5) уживати заходів щодо забезпечення пільгового кредитування заходів державних цільових програм, розподілу бюджетних коштів на виконання державних цільових програм з урахуванням ефективності їх освоєння у звітному періоді;

6) забезпечувати, починаючи з 2010 року, при підготовці проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету України на відповідний рік:

визначення доцільності дальшого виконання і фінансування державних цільових програм з урахуванням показників їх виконання, оцінки ефективності досягнутих результатів та відповідності пріоритетним напрямам державної політики;

узгодження бюджетної класифікації видатків із завданнями і заходами державних цільових програм, виконання яких фінансується з державного бюджету;

установлення обсягів видатків на державні цільові програми окремим додатком до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік;

7) розробити та запровадити, починаючи з 2010 року, систему комплексного контролю за здійсненням бюджетного фінансування державних цільових програм та посилити контроль за виконанням заходів програм, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету;

8) опрацювати у двомісячний строк питання міжнародного співробітництва, насамперед із державами - членами Європейського Союзу та Співдружності Незалежних Держав, у сфері реалізації державних програм;

9) розробити та затвердити до кінця 2009 року порядок обміну інформацією між виконавцями державних цільових програм та координації цієї роботи.

4. Прем'єр-міністрові України інформувати, починаючи з липня 2009 року, щопівроку Раду національної безпеки і оборони України про хід виконання цього рішення.

 

Голова Ради національної
безпеки і оборони України
 

 
В. ЮЩЕНКО
 

Секретар Ради національної
безпеки і оборони України
 

 
Р. БОГАТИРЬОВА
 

Опрос