Идет загрузка документа (223 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Годовой национальной программы сотрудничества Украина - НАТО на 2015 год

Президент Украины
Программа, Указ Президента от 23.04.2015 № 238/2015
действует с 06.05.2015

УКАЗ
Президента України

Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік

З метою забезпечення виконання пріоритетних завдань розвитку стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору, на виконання рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна - НАТО (3 грудня 2008 року, м. Брюссель, Королівство Бельгія) та Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії), а також відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Затвердити Річну національну програму співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік (далі - Річна національна програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з виконання Річної національної програми.

3. Центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми, подати до 10 січня 2016 року Кабінету Міністрів України звіти, а Міністерству закордонних справ України - інформацію про виконання Річної національної програми для дальшого інформування Президента України.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству закордонних справ України, Міністерству оборони України, іншим центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми, органів місцевого самоврядування забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати її виконання.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

 

Президент України

П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
23 квітня 2015 року
N 238/2015

 

 

РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА
співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Відповідно до Коаліційної угоди, укладеної учасниками коаліції депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України (далі - Коаліція), відновлення політичного курсу на інтеграцію до Євроатлантичного безпекового простору та набуття членства в НАТО є однією із стратегічних цілей зовнішньої та внутрішньої політики України.

В умовах тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, проведення на частині території Луганської та Донецької областей антитерористичної операції та загальної ситуації, що склалася внаслідок агресії Російської Федерації стосовно України, Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік (далі - Програма) набула особливого значення для забезпечення захисту національних інтересів і безпеки України, передусім у контексті використання потенціалу та практичної допомоги НАТО та держав - членів Альянсу у підвищенні обороноздатності України для протидії агресії Російської Федерації шляхом задоволення невідкладних потреб у короткостроковій перспективі та реформування за стандартами НАТО сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу.

Для України стратегічне партнерство з НАТО є невід'ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року N 1678-VII (далі - Угода про асоціацію), реалізації Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року N 5, та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року N 695 та схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року N 26-VIII, важливими реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та національних Збройних Сил. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.

Виконання Програми не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам на відповідний рік, а також за рахунок фінансової допомоги з бюджету НАТО та окремих держав - членів Альянсу.

Розділ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ

1.1. Внутрішня політика

У контексті очікуваних українським суспільством та необхідних для дальшого успішного розвитку держави змін внутрішня політика, спрямована на комплексне, глибинне та невідкладне реформування України, відіграє особливу роль. Ключові завдання влади на цьому шляху визначені у Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", а також у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, невід'ємною частиною якої є Коаліційна угода. Зазначені документи охоплюють основні напрями, серед яких, зокрема, оновлення влади та антикорупційна реформа; судова реформа; реформа правоохоронної системи; децентралізація та реформа державного управління; податкова реформа; дерегуляція та розвиток підприємництва; реформа системи національної безпеки та оборони тощо. Крім того, передбачено виконання двох державних програм, які стосуються енергетичної незалежності України та популяризації держави у світі.

Здійснювані та плановані реформи, метою яких є остаточне закріплення демократії та перетворення України на заможну та вільну державу, повністю відповідають цілям європейської та євроатлантичної інтеграції. Вони покликані також сприяти створенню умов для забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України.

1.1.1. Демократичні реформи

Демократичні реформи в Україні спрямовані передусім на досягнення європейських демократичних стандартів. Асоціація з Європейським Союзом є важливим стимулом для розбудови в Україні сучасної європейської держави.

Конкретними кроками для досягнення зазначеної мети в найближчій перспективі мають стати:

удосконалення системи державного управління;

децентралізація влади;

удосконалення механізму здійснення парламентського контролю, а також відповідного контролю з боку громадянського суспільства за діяльністю влади;

удосконалення виборчого законодавства;

забезпечення незалежного, справедливого і доступного судочинства.

Реформи проводитимуться з максимально широким залученням інститутів громадянського суспільства.

Україна розраховує на підтримку НАТО та держав - членів Альянсу в реформуванні держави. Україна на постійній основі інформуватиме НАТО про результати проведення реформ.

1.1.1.1. Конституційна реформа

В Україні проводитимуться реформи, які потребуватимуть внесення змін до Конституції України.

З метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо змін до Основного Закону держави створена Конституційна Комісія як спеціальний допоміжний орган при Президентові України. Процес внесення змін до Конституції України буде грунтуватися на засадах прозорості, відкритості та гласності.

До цієї роботи залучені представники депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Ради суддів України, асоціацій органів місцевого самоврядування, Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ, правничих громадських об'єднань, відповідних міжнародних організацій.

Конституційна Комісія напрацьовуватиме узгоджені пропозиції щодо проведення конституційної реформи в Україні з урахуванням висновків і рекомендацій Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія).

1.1.1.2. Реформа виборчого законодавства

Для забезпечення повноцінного функціонування держави увага приділятиметься створенню дієвого парламенту, стабільної партійної системи та можливостей для ротації політичних еліт.

У зв'язку із зазначеним політичними силами, що увійшли до Коаліції, досягнуто згоди щодо відмови від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадження пропорційної системи виборів до Верховної Ради України. На законодавчому рівні планується закріпити відповідальність суб'єктів виборчого процесу за порушення вимог виборчого законодавства, посилити відповідальність політичних партій за невиконання вимог щодо відкритості та прозорості фінансування їх діяльності.

На порядку денному перебуває також питання вдосконалення системи місцевих виборів. Так, вибори на місцях планується проводити згідно з вимогами Конституції України та з урахуванням особливостей реформи місцевого самоврядування в рамках децентралізації влади. Зміна системи місцевих виборів має на меті забезпечити справедливе представництво виборців у місцевих радах із збереженням мажоритарної виборчої системи на рівні сільських та селищних рад та запровадженням пропорційної виборчої системи з відкритими списками для проведення місцевих виборів на інших рівнях.

Планується також запровадити вибори міських голів великих міст у два тури за принципом абсолютної більшості виборців, що проголосували, зменшити граничну кількість депутатів місцевих рад, а також внести зміни до законодавства про статус столиці - міста Києва з метою забезпечення європейських стандартів місцевого самоврядування.

1.1.2. Права людини

Відповідно до статті 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Незалежно від етнічного та соціального походження, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак Українська держава гарантує своїм громадянам рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права і здійснюватиме заходи щодо забезпечення міжнаціональної злагоди та миру в українському суспільстві.

Держава бере на себе зобов'язання забезпечувати належний рівень захисту прав національних меншин та сприяти задоволенню їх етнокультурних потреб. Для досягнення цієї мети в Україні продовжиться робота з удосконалення законодавчої бази, спрямованої на регулювання етнонаціональних відносин, докладатимуться зусилля для покращення взаємодії з громадськими об'єднаннями національних меншин, сприяння збереженню та розвитку етнічної самобутності національних меншин. Надалі розвиватиметься міжнародне співробітництво у сфері захисту прав національних меншин.

Важливу роль у забезпеченні захисту прав і свобод людини має для України виконання міжнародних зобов'язань, пов'язаних з членством в ООН, Раді Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організаціях, дотримання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інших міжнародних договорів у сфері захисту прав людини, виконання рішень Європейського суду з прав людини тощо.

Зусилля будуть спрямовані на дальше вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав людини та утвердження верховенства права. Буде продовжена робота щодо забезпечення свободи засобів масової інформації, розвитку толерантного суспільства, що базується на демократичних стандартах, забезпечення реалізації прав національних меншин, рівності жінок та чоловіків, захисту дітей.

З метою забезпечення належного рівня захисту прав людини планується завершення розроблення і реалізація Національної стратегії у сфері прав людини та відповідного плану дій. Розроблення зазначеного документа відбувається у співробітництві між органами державної влади та громадянським суспільством, органами ООН і Ради Європи з використанням досвіду європейських держав, які вже ухвалили відповідні стратегії та застосовують їх. Стратегія передбачатиме захист прав людини в усіх сферах, зокрема забезпечення захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, вразливих верств населення, забезпечення свободи слова та засобів масової інформації.

Завданням демократичної держави є утвердження прав територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, удосконалення роботи інститутів місцевої демократії.

Передумовою для розширення прав і свобод кожного громадянина шляхом підвищення ефективності управління та вдосконалення механізму самоорганізації населення на місцевому рівні є утворення дієвих інститутів місцевої демократії.

1.1.3. Свобода слова

Неухильне дотримання принципів свободи слова, відкритості діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, недопущення цензури, невмотивованого законодавством втручання у діяльність засобів масової інформації та перешкоджання професійній діяльності журналістів є пріоритетними напрямами державної інформаційної політики.

Середньострокові цілі:

створення належних умов функціонування суспільного мовлення, громадських телерадіоорганізацій;

реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації;

удосконалення законодавства щодо:

- захисту журналістів та посилення відповідальності за перешкоджання їхній професійній діяльності;

- забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації;

- порядку висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації, реагування органів влади на критику.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

створення Суспільного телебачення і радіомовлення України;

супроводження у Верховній Раді України законопроектів:

- про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації (реєстр. N 1123);

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів (реєстр. N 0924) та про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів) (реєстр. N 1630);

вжиття заходів щодо подолання кризових явищ в інформаційній сфері та забезпечення державної підтримки засобів масової інформації відповідно до стандартів Ради Європи;

вжиття заходів щодо розвитку іномовлення.

Основні заходи:

створити Суспільне телебачення і радіомовлення України;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів:

- про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації (реєстр. N 1123);

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів (реєстр. N 0924) та про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів) (реєстр. N 1630);

1.2. Забезпечення верховенства права

Одним із основних принципів правової держави, що закріплений частиною першою статті 8 Конституції України, є верховенство права. Для забезпечення верховенства права найважливішим є створення сильної, незалежної та вільної від корупції системи судочинства.

1.2.1. Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів

Метою реформи є утвердження такого правопорядку, який грунтується на високому рівні правової культури в суспільстві, діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин на засадах принципів верховенства права та захисту прав і свобод людини, а в разі порушення прав і свобод, - справедливого та адекватного їх відновлення в розумні строки.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів здійснюватиметься, зокрема, за такими напрямами:

забезпечення незалежності, безсторонності та неупередженості суддів, подолання корупції в системі;

підвищення професійного рівня суддів;

підвищення прозорості діяльності суддів та рівня їх відповідальності;

підвищення ефективності правосуддя та оптимізація повноважень судів різних юрисдикцій;

посилення гарантій здійснення адвокатської діяльності та забезпечення доступності безоплатної правової допомоги;

реорганізація системи виконання судових рішень та підвищення ефективності виконавчого провадження;

приведення повноважень та діяльності органів прокуратури до європейських стандартів;

удосконалення процесуального забезпечення справедливості і права на захист під час кримінального провадження;

підвищення рівня ефективності роботи судових та правоохоронних органів в боротьбі з організованою злочинністю та випадками корупції;

підвищення ефективності попередження злочинів і реабілітації засуджених та вдосконалення системи виконання покарань;

забезпечення належної координації правових інститутів та єдності інформаційної системи.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів проводитиметься шляхом невідкладного оновлення законодавства, спрямованого на відновлення довіри до судової влади та суміжних правових інститутів в Україні, та впровадження системних змін в законодавстві, у тому числі, прийняття змін до Конституції України.

В результаті реалізації реформи судова система України та суміжні правові інститути працюватимуть ефективно, продуктивно та скоординовано, стануть підзвітними громадянам України, будуть вільними від будь-якого політичного впливу та відповідатимуть всім стандартам і передовим практикам ЄС, грунтуючи свою діяльність на дотриманні принципу верховенства права.

1.2.2. Запобігання та протидія корупції

Боротьба з корупцією визначена одним із ключових напрямів реформування держави.

Усвідомлення пріоритетності цього завдання дало змогу прийняти низку першочергових антикорупційних законів. Зазначені законодавчі акти встановлюють комплексні засади реформування системи запобігання корупції відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та з урахуванням успішного досвіду іноземних держав.

У рамках нової антикорупційної політики у 2015 році планується, зокрема, забезпечити:

виконання антикорупційного законодавства України;

функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції як превентивного органу та Національного антикорупційного бюро України як правоохоронного органу;

моніторинг способу життя державних службовців;

створення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

проведення перевірки державних службовців відповідно до Закону України "Про очищення влади";

відкриття інформації про кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та про зареєстровані права на нерухоме майно (майнові реєстри).

Проблематика боротьби з корупцією є важливим елементом діалогу між Україною та НАТО. Реалізація нової антикорупційної політики передбачає також дальше впровадження в роботу оборонних і безпекових інституцій механізмів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій.

Середньострокові цілі:

забезпечення дотримання вимог антикорупційного законодавства та посилення роботи щодо запобігання і протидії корупції шляхом реалізації Засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки, затверджених Законом України від 14 жовтня 2014 року N 1699-VII, виконання державної програми щодо запобігання і протидії корупції та розроблених на їх основі антикорупційних програм у центральних органах виконавчої влади;

продовження імплементації принципів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій та рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення заходів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків в роботі оборонних і безпекових інституцій;

продовжити виконання навчальних програм щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових і оборонних інституціях для підвищення рівня підготовки фахівців у сфері боротьби з корупцією в межах реалізації згаданої Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків, а також у рамках проекту "Розбудова чесного оборонного відомства" Ради міністрів оборони Південно-Східної Європи.

Основні заходи:

розробити з використанням досвіду НАТО стратегію зниження корупційних ризиків у секторі оборони та організувати проведення комплексу заходів з її реалізації;

підготувати, затвердити та забезпечити виконання "Дорожньої карти" Україна - НАТО із здійснення заходів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

провести на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського для посадових осіб Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, викладацького складу вищих військових навчальних закладів, навчальних центрів та персоналу підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції навчальні курси щодо реалізації Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій та вивчення досвіду діяльності міжнародної неурядової організації "Transparency International";

провести консультації з НАТО та міжнародною неурядовою організацією "Transparency International" щодо вироблення єдиного розуміння методики самооцінки, її понятійно-категорійного апарату, а також врахування рекомендацій і пропозицій за результатами підготовки Підсумкового документа "Процес самооцінки" Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

розробити із залученням методичної допомоги держав - членів НАТО комунікаційну антикорупційну програму зовнішнього звітування про результати розбудови доброчесності, цілісності, прозорості, зниження корупційних ризиків, реагування на повідомлення громадян;

провести із залученням експертів держав - членів НАТО навчальний курс для управлінської ланки Державної прикордонної служби України з питань запобігання корупції.

1.3. Економічні питання

Основним елементом економічної політики України у найближчій перспективі є створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію. Не менш важливим є відновлення повноцінного функціонування економіки України, яка зазнала значної шкоди внаслідок корупційної діяльності попередньої влади та агресивної політики Російської Федерації.

Основними пріоритетами розвитку економіки України на 2015 рік є створення базових передумов економічного зростання шляхом досягнення низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і забезпечення стійкості фінансової системи.

1.3.1. Енергетична безпека

Енергетична безпека є ключовим елементом забезпечення незалежності і суверенітету України. Основою забезпечення енергетичної незалежності є політика диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів, удосконалення технологій енергозабезпечення, забезпечення безпеки і надійності функціонування атомної енергетики, реформування енергетичного сектору, підвищення рівня енергоефективності та енергозбереження, збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії.

Передбачається законодавче запровадження захищених ринкових механізмів інвестування в енергомодернізацію для масштабного залучення інвестицій з метою забезпечення енергоефективності, зокрема для модернізації та ефективної експлуатації газотранспортної системи України, а також для значного зменшення енерговитрат у державному та комунальному секторах економіки і відповідно мінімізації зовнішньої енергетичної залежності держави.

Важливим кроком стане перехід до економічно обгрунтованих тарифів на газ та електроенергію з одночасним запровадженням механізмів компенсації для малозабезпечених верств населення.

Передбачається також запровадження змішаної моделі оподаткування галузей енергетики відповідно до міжнародних стандартів. Україна консультуватиметься з НАТО та державами - членами НАТО з питань забезпечення енергетичної безпеки.

Середньострокові цілі:

оптимізація структури енергетичного балансу держави шляхом зменшення частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів, насамперед природного газу, та забезпечення заміщення їх власними традиційними та альтернативними видами енергоресурсів, зокрема вторинними;

зменшення обсягів технологічних витрат і невиробничих втрат енергоресурсів у результаті модернізації обладнання, впровадження сучасних енергоефективних технологій, удосконалення системи державного управління та популяризації енергоефективності.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення заходів щодо диверсифікації джерел, постачальників, маршрутів і способів постачання енергетичних ресурсів в Україну (газу, нафти, ядерних матеріалів, в тому числі ядерного палива);

забезпечити безпеку магістральних газо- та нафтопроводів на території України шляхом встановлення сучасних технічних засобів охорони (автоматизованих систем виявлення несанкціонованого втручання сторонніх осіб у роботу об'єктів) на їх лінійних частинах і стаціонарних об'єктах;

активізувати співробітництво з органами НАТО та державами - членами НАТО у сфері енергетичної безпеки.

Основні заходи:

впровадити рекомендації Групи НАТО з дорадчої консультативної підтримки із захисту критичної (ядерної) інфраструктури, підготовлені та передані Українській Стороні за результатами візиту експертів НАТО до України 5 - 9 квітня 2014 року;

установити робочі контакти та організувати взаємодію з Центром передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки у м. Вільнюсі, Литовська Республіка;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки для обговорення актуальних питань енергетичної безпеки, ефективного використання енергоресурсів, подолання загроз в енергетичному секторі України;

провести консультації з державами - членами НАТО з питань організації вивчення досвіду модернізації виробництва шляхом впровадження енергоефективного обладнання та технологій;

продовжити здійснювати заходи щодо виконання зобов'язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Законом України від 15 грудня 2010 року N 2787-VI, та з урахуванням відповідних положень Угоди про асоціацію.

1.4. Зовнішня політика

Стратегічною лінією зовнішньої політики України є європейська інтеграція на основі укладеної у 2014 році Угоди про асоціацію.

Водночас в умовах нового безпекового середовища на європейському і євроатлантичному просторі на тлі агресії з боку Російської Федерації основними завданнями зовнішньої політики України є захист суверенітету та територіальної цілісності держави, зміцнення її обороноздатності.

Дальше поглиблення стратегічного партнерства з НАТО на основі рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії), сприятиме виконанню цих завдань, а також реалізації євроінтеграційного курсу та зміцненню позицій України на міжнародній арені.

1.4.1. Інтеграція до Європейського Союзу

У контексті реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС забезпечується співробітництво з ЄС у різних сферах.

Середньострокові цілі:

забезпечення імплементації Угоди про асоціацію;

ужиття заходів щодо оптимізації співробітництва з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики, зокрема в рамках Спільної політики безпеки і оборони;

продовження співробітництва між Україною та ЄС у рамках ініціативи Європейського Союзу "Східне партнерство";

продовження виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС (оновленого).

1.4.2. Співробітництво з НАТО у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під егідою НАТО

Україна продовжує робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами. Україна надаватиме підтримку міжнародним операціям Альянсу з підтримання миру і безпеки.

Середньострокові цілі:

підтримання політичного діалогу та практичного галузевого співробітництва України з НАТО в контексті реалізації заходів невійськового характеру під час операцій із врегулювання кризових ситуацій та постконфліктного відновлення, які проводяться під проводом Альянсу;

забезпечення в установленому порядку участі національного контингенту та національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, які проводяться під егідою НАТО, зокрема:

в операції Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР);

у тренувально-дорадчій Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан;

в операції НАТО "Активні зусилля" з урахуванням набуття Національним контактним пунктом Військово-Морських Сил Збройних Сил України (м. Одеса) повних операційних спроможностей шляхом постійного моніторингу надводної обстановки в акваторії Чорного моря та здійснення обміну інформацією із штабом проведення операції (штаб Командування Військово-морських сил НАТО "Нортвуд");

забезпечення участі українського військового персоналу у спільній литовсько-польсько-українській бригаді (ЛИТПОЛУКРБРИГ) з метою вивчення відповідного досвіду держав - членів НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

максимально використати можливості політичного діалогу та практичного співробітництва з НАТО з метою забезпечення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держави;

продовжити взаємодію України з НАТО з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, зокрема в рамках невідкладних та довгострокових заходів щодо підвищення обороноздатності України у зв'язку з агресією Російської Федерації, рішення щодо яких було прийнято за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії);

вирішити питання щодо забезпечення Офісу зв'язку НАТО в Україні і Центру інформації та документації НАТО в Україні новим, більшим за площею приміщенням в центральній частині м. Києва;

вжити заходів щодо створення кризового консультативного механізму для проведення спільних консультацій, оперативного обміну інформацією у кризових ситуаціях між Україною та НАТО відповідно до пункту 15 Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору;

продовжити практику проведення на території України багатонаціональних військових навчань за участю підрозділів збройних сил держав - членів та інших держав - партнерів НАТО;

забезпечити тісну взаємодію з контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні шляхом надання йому інформації стосовно прогресу у реалізації реформ у секторі безпеки і оборони України, розвитку співробітництва України з НАТО, а також шляхом організації спільної діяльності у сфері інформування громадськості із зазначених питань.

Основні заходи:

ужити заходів щодо проведення засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ та міністрів оборони, глав дипломатичних представництв та їх заступників, а також Політичного Комітету НАТО з Україною;

ужити заходів щодо проведення засідання спільних робочих груп Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня, планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру, науки і захисту довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках Комісії Україна - НАТО;

забезпечити дальшу участь національного контингенту в операції у складі Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР) та національного персоналу в Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан з урахуванням розвитку воєнно-політичної обстановки на сході України;

забезпечити участь представників України в заходах Меню партнерства НАТО на 2015 рік;

опрацювати зі стороною НАТО питання щодо укладення нової поглибленої угоди між Україною та Організацією Північноатлантичного договору у сфері безпеки з метою створення умов для залучення України до планування Альянсом заходів із врегулювання кризових ситуацій та поліпшення обміну інформацією з обмеженим доступом, зокрема у рамках додаткового кризового консультаційного механізму оперативного обміну інформацією у кризових ситуаціях;

ужити в установленому порядку заходів щодо забезпечення укладення угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору щодо доступу до інформаційних мереж НАТО.

1.4.3. Контроль над озброєнням, нерозповсюдженням зброї масового знищення. Державний експортний контроль

Україна продовжує реалізацію державної політики в галузі державного експортного контролю, виходячи з пріоритетів забезпечення національної безпеки України та виконання відповідних міжнародних зобов'язань України.

Середньострокові цілі:

забезпечення додержання міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки та здійснення обміну інформацією з учасниками міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група) щодо експорту, імпорту окремих категорій товарів;

продовження подання звітної інформації до Секретаріату ОБСЄ та Регістру звичайних озброєнь ООН, Організації по забороні хімічної зброї, Міжнародного агентства з атомної енергії, Секретаріату Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення відповідно до міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група), продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня довіри і безпеки України;

брати участь у засіданнях міжнародних режимів експортного контролю для повноцінного виконання міжнародних зобов'язань у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;

забезпечити участь у засіданнях робочих органів міжнародних режимів експортного контролю;

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних договорів з питань контролю над озброєнням (Договір про звичайні збройні сили в Європі, Віденський документ про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року), продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня довіри і безпеки, імплементацію інших зобов'язань, передбачених зазначеними міжнародними договорами;

забезпечити супроводження іноземних інспекційних груп на території України та здійснення контрольних заходів на території держав - учасниць відповідних міжнародних договорів у сфері контролю над озброєнням, а також проведення спостережних польотів, сертифікації літаків спостереження відповідно до Договору з відкритого неба, ратифікованого Законом України від 2 березня 2000 року N 1509-III;

забезпечити участь у переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба. Ужити заходів щодо взаємодії у рамках діяльності зазначених міжнародних органів з державами - членами НАТО з метою належного представлення позиції України у ході переговорного процесу;

проводити консультації з державами - членами НАТО з питань нерозповсюдження зброї масового знищення та експортного контролю.

Основні заходи:

забезпечити участь у щорічному обміні між державами - учасницями ОБСЄ інформацією у сфері контролю над озброєнням за Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року, документами, схваленими Форумом ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки про глобальний обмін військовою інформацією та про планування в галузі оборони;

забезпечити провадження інспекційної діяльності відповідно до Договору про звичайні збройні сили в Європі, Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року та Договору з відкритого неба, забезпечення проведення спостережних польотів над територією України, супроводження іноземних інспекційних груп, допуск їх обладнання та матеріалів на територію України;

забезпечити участь делегації України в роботі Спільної консультативної групи, Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки та Консультативної комісії з відкритого неба;

забезпечити участь представників України у семінарі Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань перевірки Щорічної Обмінної Інформації, обмін якою здійснюється за Договором про звичайні збройні сили в Європі, внесення до електронної бази НАТО "Verity" відповідної інформації щодо України;

забезпечити участь представників України у щорічному засіданні керівників верифікаційних органів у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань здійснення контролю над озброєнням;

ужити заходів щодо адаптації законодавства України в галузі державного експортного контролю до відповідного законодавства держав - членів НАТО та держав - членів ЄС, зокрема щодо впровадження в Україні Єдиного контрольного списку товарів і технологій подвійного використання.

1.4.4. Боротьба з тероризмом

Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання. Україна приділяє велику увагу міжнародному співробітництву в зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі в реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму, у роботі Комітету експертів з питань боротьби з тероризмом (CODEXTER), а також неухильно дотримується положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.

Головним органом загальнодержавної системи боротьби з тероризмом є Служба безпеки України. Координацію діяльності всіх суб'єктів здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України. Враховуючи факти прямого військового втручання та зазіхання на територіальну цілісність України з боку Російської Федерації, існує нагальна потреба забезпечити перегляд механізмів визначення пріоритетів у національній системі боротьби з тероризмом з використанням міжнародного досвіду.

Середньострокові цілі:

продовження співробітництва з НАТО у сфері боротьби з тероризмом та запобігання тероризму;

продовження вдосконалення законодавства з питань боротьби з тероризмом щодо забезпечення участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;

забезпечення участі підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України та Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у тренуваннях та навчаннях держав - членів НАТО з антитерористичної тематики;

розширення співробітництва України з правоохоронними органами, спеціальними службами іноземних держав, зокрема Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії тощо, та міжнародними організаціями, насамперед НАТО, ООН, ОБСЄ тощо, стосовно подолання спільних загроз у сфері безпеки, включаючи боротьбу з міжнародним тероризмом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити взаємодію з відповідними органами НАТО та держав - членів Альянсу щодо обміну інформацією про міжнародні екстремістські та терористичні організації, а також про запобігання незаконному розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;

продовжити здійснення заходів з протидії розповсюдженню ідеології міжнародних терористичних організацій, закликам до терористичної діяльності, зокрема з використанням Інтернету;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня боєздатності підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України, забезпечення його сумісності з підрозділами спеціального призначення держав - членів НАТО;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на визначення правових засад участі підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України в операціях НАТО у сфері боротьби з тероризмом;

забезпечити митні органи на українсько-російському кордоні, адміністративному кордоні між Херсонською областю та територією ВЕЗ "Крим" сучасними засобами митного контролю із залученням технічної допомоги держав - членів НАТО.

Основні заходи:

продовжити вивчення досвіду держав - членів НАТО у сфері реагування на кризові ситуації, що зумовлені терористичними актами;

забезпечити участь української сторони у засіданнях робочих груп та семінарах НАТО з антитерористичної тематики;

забезпечити участь української сторони у спільних з антитерористичними підрозділами спеціального призначення держав - членів НАТО навчаннях, тренінгах, семінарах;

забезпечити оснащення підрозділів спеціального призначення (протидії диверсіям і терористичним актам) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України спорядженням і обладнанням, яке перебуває на озброєнні підрозділів спеціального призначення держав - членів НАТО;

забезпечити участь підрозділів спеціального призначення (протидії диверсіям і терористичним актам) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у заходах за програмами підготовки підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України та підрозділів відповідних органів держав - членів НАТО;

забезпечити залучення експертів держав - членів НАТО до підготовки особового складу підрозділів спеціального призначення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для виконання службових завдань;

забезпечити участь фахівців антитерористичних підрозділів Служби безпеки України у спільних з відповідними підрозділами іноземних держав навчаннях, науково-практичних конференціях та семінарах, а також підготовку українських фахівців у провідних наукових установах держав - членів НАТО;

забезпечити взаємодію з органами НАТО та державами - членами НАТО щодо обміну інформацією про діяльність членів міжнародних терористичних організацій, матеріалами з питань боротьби з міжнародним тероризмом з метою недопущення проникнення на територію України членів міжнародних терористичних організацій та осіб, які підозрюються в участі у терористичній діяльності;

провести консультації з НАТО щодо протидії фінансуванню, сприянню в інший спосіб діяльності міжнародних терористичних, релігійно-екстремістських організацій;

забезпечити у взаємодії з вітчизняними та іноземними засобами масової інформації інформування громадськості про заходи з реалізації державної політики України у сфері боротьби з тероризмом, виявлення та припинення терористичної діяльності, розкриті відповідні злочини, їх суспільно небезпечний характер та передбачену законом відповідальність за вчинення таких злочинів;

проводити моніторинг фінансових операцій з метою виявлення фактів фінансування тероризму та надсилати узагальнені матеріали правоохоронним органам згідно з компетенцією.

1.5. Інформування громадськості про співробітництво України з НАТО

Співробітництво України з НАТО в рамках стратегічного партнерства є прозорим і відкритим для громадян України.

Проведення інформаційної роботи (насамперед на регіональному рівні), координація діяльності державних органів і громадських об'єднань, розширення мережі інформаційних стендів, що створюються з використанням належної довідково-аналітичної бази, та поліпшення якості тематичних інтернет-ресурсів є основними умовами успішної реалізації відповідної інформаційної політики держави. При цьому важливим є забезпечення інформування широких верств населення про НАТО та переваги стратегічного партнерства України з Альянсом.

Проведення заходів з інформування громадськості (круглих столів, семінарів, конференцій тощо) слугуватиме підвищенню рівня обізнаності стосовно діяльності Організації Північноатлантичного договору та відносин стратегічного партнерства Україна - НАТО.

Для широкого інформування громадськості про співробітництво України з НАТО вагоме значення має залучення до зазначеного процесу громадських об'єднань, засобів масової інформації, наукових та експертних кіл.

Середньострокові цілі:

продовження роботи з інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях, спрямованої на підвищення рівня обізнаності стосовно відносин стратегічного партнерства України з НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях про стратегічне партнерство України з НАТО;

сприяти висвітленню у засобах масової інформації заходів, пов'язаних зі співробітництвом України з НАТО.

Основні заходи:

відновити роботу веб-порталу Україна - НАТО;

сприяти у взаємодії з Центром інформації та документації НАТО в Україні та Офісом зв'язку НАТО в Україні висвітленню у державних засобах масової інформації заходів щодо співробітництва України з НАТО;

поліпшити співпрацю із Всеукраїнським громадським об'єднанням "Громадська Ліга Україна - НАТО" та Мережею партнерства Україна - НАТО з підвищення обізнаності громадянського суспільства;

ужити у взаємодії з Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні заходів щодо видання та розповсюдження інформаційно-аналітичної, наукової та навчальної літератури, сприяти створенню і розміщенню на українських теле- і радіоканалах передач та сюжетів з актуальних питань співробітництва України з НАТО;

продовжити проведення за участю Центру інформації та документації НАТО в Україні і контактного посольства НАТО в Україні - Посольства Литовської Республіки в Україні тематичних заходів у військових навчальних закладах щодо інформування про хід співробітництва України з НАТО;

провести у взаємодії з Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського за участю Оборонного коледжу НАТО (м. Рим, Італійська Республіка) та Школи НАТО (м. Обераммергау, Федеративна Республіка Німеччина) Міжнародний тиждень НАТО в Україні;

забезпечити проведення у вищих військових навчальних закладах днів НАТО в Україні.

1.6. Наука

Україна бере активну участь у виконанні Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" та продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на реалізацію державної політики з розвитку співробітництва з НАТО у сфері науки, технологій та захисту навколишнього природного середовища.

З огляду на успішну реалізацію науково-дослідних проектів за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки" протягом останніх років та посилення інтересу українських вчених до участі у зазначеній Програмі Україна має намір суттєво активізувати співпрацю з НАТО у 2015 році у частині наукового співробітництва.

Середньострокові цілі:

сприяння залученню українських вчених та науково-дослідних установ України до співробітництва з НАТО у сфері науки та охорони навколишнього довкілля;

відновлення практики проведення регулярних засідань Спільної робочої групи Україна - НАТО із співробітництва з питань науки та довкілля;

забезпечення належного рівня оснащеності підрозділів Служби безпеки України сучасними зразками спеціальних технічних засобів та спецтехнікою для виконання службових завдань відповідно до законодавства України;

підвищення рівня професійної підготовки фахівців спеціальних підрозділів Служби безпеки України з урахуванням досвіду та можливостей держав - членів НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти реалізації проектів, які виконуються науково-дослідними установами України за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки";

сприяти започаткуванню нових проектів між Україною та НАТО в рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" на засадах взаємного інтересу та з урахуванням інтересів України;

продовжити співробітництво з Центром інформації та документації НАТО в Україні з метою поширення серед громадськості інформації про співробітництво України з НАТО з питань науки та довкілля;

Основні заходи:

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля;

забезпечити участь української сторони у міжнародних конференціях, семінарах та виставках в рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки";

забезпечити виконання проекту "Проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення на території резервуарного парку військової частини А2788, м. Київ";

започаткувати проект з посилення спроможностей України у сфері гуманітарного розмінування;

започаткувати проект з адаптації законодавства України з питань лікування гангрени до стандартів держав Європи та Північної Америки;

підготувати пропозиції щодо започаткування спільних з державами - членами Альянсу науково-технічних проектів (досліджень) у рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" та узгодити ініціативи з Науковим комітетом НАТО;

вивчити досвід держав - членів НАТО у сфері забезпечення судово-експертної діяльності та стандартів проведення судово-експертних досліджень;

опрацювати з НАТО питання щодо можливості започаткування спільних науково-дослідних та науково-технологічних проектів у космічній галузі в інтересах безпеки та оборони.

1.6.1. Забезпечення екологічної безпеки

Україна продовжуватиме практику ініціювання та реалізації природоохоронних проектів відповідно до Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" та Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 577-р.

Середньострокові цілі:

забезпечення виконання військовими формуваннями України положень Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року, затверджених Законом України від 21 грудня 2010 року N 2818-VI;

забезпечення взаємодії з НАТО для впровадження в Україні передового досвіду держав - членів НАТО у сфері екологічної безпеки з метою відновлення деградованих земель, що перебувають у користуванні Міністерства оборони України, та щодо створення природоохоронних об'єктів на земельних ділянках, що перебували у користуванні Міністерства оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з:

вивчення досвіду держав - членів НАТО щодо впровадження системи екологічного управління у збройних силах з метою розроблення відповідної методики та адаптування її у Збройних Силах України, а також інструкції з охорони навколишнього природного середовища під час проведення навчань;

обміну досвідом з державами - членами НАТО щодо розроблення економічних та адміністративних стимулів до заохочення впровадження систем екологічного управління у Збройних Силах України, забезпечення екологічно безпечного природокористування в ході оперативної та бойової підготовки під час проведення військових навчань і тренувань;

розвитку сучасної системи прогнозування, спостереження, оповіщення та ліквідації наслідків шкідливої дії вод та створення інформаційно-вимірювальної системи контролю, формування та прогнозу повеней і паводків на річках.

Основні заходи:

провести консультації з представниками НАТО щодо проблемних питань здійснення розрахунків розміру відшкодування збитків та плати за природокористування під час провадження військової діяльності, а також стосовно удосконалення системи екологічного менеджменту та контролю за військовою діяльністю, обміну досвідом з питань розроблення методики впровадження системи екологічного управління у Збройних Силах України;

започаткувати проекти з питань екологічної безпеки за консультативно-дорадчої допомоги держав - учасниць Скандинавсько-Балтійської програми допомоги;

опрацювати з НАТО питання щодо започаткування проекту, який передбачатиме проведення аналізу стану зброї та отруйних речовин (зокрема військового призначення), що можуть становити екологічну небезпеку на території України та в її територіальних водах;

забезпечити виконання Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки (ОНП) про перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР в Україні;

започаткувати роботу проекту Трастового фонду Комісії Україна - НАТО щодо перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР, та реабілітації території сховищ радіоактивних відходів.

1.7. Підготовка фахівців з питань співробітництва України з НАТО

Україна заінтересована в участі українських військовослужбовців та цивільних спеціалістів у заходах практичного співробітництва з НАТО, а також у Програмі НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

Середньострокові цілі:

продовження виконання Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

досягнення належного рівня забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування фахівцями, які володіють знаннями та навиками, необхідними для виконання завдань з реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції та співробітництва України з НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити ефективне функціонування внутрішньодержавних механізмів координації співробітництва України з НАТО;

забезпечити підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців у рамках Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

покращити міжвідомчу координацію виконання Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України. Забезпечити передачу повноважень щодо організації виконання Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України від групи підтримки Програми з боку НАТО до визначеного державного органу України.

Основні заходи:

забезпечити виконання Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

провести навчальні курси з підготовки фахівців з питань співробітництва з НАТО за участю представників держав - учасниць Скандинавсько-Балтійської програми допомоги;

забезпечити впровадження Курсу з питань оборони і безпеки для керівного складу органів державної влади України в рамках Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

забезпечити обмін досвідом з Грузією у рамках виконання Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

1.8. Забезпечення національного представництва в органах НАТО

Місія України при НАТО на постійній основі забезпечує взаємозв'язок України з Організацією Північноатлантичного договору. Збройні Сили України забезпечують проходження служби офіцерами на посадах штабних елементів партнерства військової командної структури НАТО.

Середньострокові цілі:

забезпечення підготовки фахівців для заміщення посад у складі Місії України при НАТО та штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу;

продовження практики стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах НАТО.

Основні заходи:

забезпечити підвищення рівня професійної підготовки фахівців, зокрема вивчення іноземних мов, для заміщення посад у військовому представництві Місії України при НАТО;

провести планові ротації військовослужбовців на посадах штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу за результатами проведення прозорого та альтернативного добору кандидатів.

Розділ II. ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ

2.1. Політика національної безпеки

Політика у сфері національної безпеки в умовах необхідності подолання терористичної загрози, врегулювання ситуації у східних регіонах та відновлення територіальної цілісності України на тлі агресії Російської Федерації проти України підпорядкована пріоритетним завданням відновлення обороноздатності держави, забезпечення законності, правопорядку і безпеки на території України, а також захисту державних кордонів.

2.1.1. Стратегія національної безпеки України

В умовах агресії Російської Федерації проти України, прямої загрози суверенітету та територіальній цілісності держави постає завдання щодо кардинального перегляду концептуальних документів стратегічного та оборонного планування України. Зазначене завдання передбачається здійснити у рамках виконання плану заходів з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України.

Указом Президента України від 24 вересня 2014 року N 744 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності" визначено невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності у зв'язку з дальшим ускладненням ситуації у сфері національної безпеки внаслідок тривалого втручання Російської Федерації у внутрішні справи України.

Забезпечення готовності сектору безпеки і оборони, економіки та суспільства до відбиття збройної агресії проти України є основним стратегічним напрямом реалізації органами виконавчої влади державної політики у сфері національної безпеки і оборони.

Основні заходи:

завершити розроблення з використанням експертної допомоги НАТО проектів концептуальних документів стратегічного та оборонного планування;

забезпечити участь української сторони у засіданні Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони, в ході якого обговорити питання підвищення обороноздатності України та розвитку спроможності Збройних Сил України у контексті рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації

Україна заінтересована у створенні ефективного механізму реагування на кризові ситуації, а також в отриманні консультативно-дорадчої, матеріально-технічної та гуманітарної допомоги від НАТО та держав - членів Альянсу для реалізації такого механізму.

Середньострокові цілі:

удосконалення механізму міжвідомчої координації у сфері кризового менеджменту та стратегічного планування шляхом поєднання зусиль державних органів, діяльність яких спрямована на реагування на сучасні виклики і загрози національній безпеці України;

аналіз досвіду держав - членів НАТО з питань управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень з метою впровадження такого досвіду в рамках виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

налагодити ефективну взаємодію суб'єктів забезпечення національної безпеки з громадськими об'єднаннями;

забезпечити участь України у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій;

забезпечити належну міжвідомчу координацію з питань визначення пріоритетних потреб Збройних Сил України, інших військових формувань у матеріально-технічній допомозі від НАТО та держав - членів Альянсу, а також щодо її оперативного отримання та обліку.

Основні заходи:

провести комплекс заходів з удосконалення охорони українсько-російського державного кордону, посилення оборонної спроможності Державної прикордонної служби України;

провести консультації з НАТО та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій та розбудови ефективної системи реагування на кризові ситуації.

2.1.3. Реформування сектору безпеки і оборони

Демократичні перетворення у сфері національної безпеки і оборони України, що здійснюються в контексті європейської інтеграції України та співробітництва з НАТО, обумовлюють необхідність грунтовного перегляду та уточнення завдань, структури і повноважень сил безпеки і оборони України з урахуванням досвіду держав - членів НАТО та ЄС і економічних можливостей держави.

З огляду на нагальну необхідність виконання комплексу завдань щодо нейтралізації загроз національній безпеці, які виникли у 2014 році, в Україні розпочато виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони з використанням можливостей Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня. Результати огляду стануть основою для розроблення та оновлення стратегічних документів у сфері національної безпеки і оборони.

Для більш ефективної нейтралізації наявних та потенційних загроз національній безпеці Україною здійснюються заходи щодо реорганізації Воєнної організації держави в сектор безпеки і оборони та розвитку його як цілісної системи.

Ключовим механізмом дальшого співробітництва з Альянсом у сфері реформування сектору безпеки і оборони є Спільна робоча група Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.

Середньострокові цілі:

забезпечення здійснення заходів плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України та початок імплементації його результатів з використанням можливостей Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня, а також із залученням незалежних експертів, громадськості тощо;

забезпечення імплементації Стратегічного оборонного бюлетеня України;

проведення соціологічних досліджень для визначення проблемних питань щодо реформування складових сектору безпеки і оборони України та можливих шляхів їх вирішення.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони з використанням можливостей Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня за підтримки експертів НАТО;

забезпечити перегляд положень концептуальних документів щодо національної безпеки України;

удосконалити діяльність суб'єктів, що є складовими сектору безпеки і оборони України, відповідно до положень документів оборонного планування;

забезпечити публічне обговорення державної політики у сфері національної безпеки і оборони, а також вироблення конструктивних підходів до її реалізації;

забезпечити ефективне використання консультативно-дорадчої допомоги, що надається іноземними радниками держав - членів НАТО, прикомандированими до Офісу зв'язку НАТО в Україні;

забезпечити проведення незалежного експертного аналізу планів заходів щодо реформування складових сектору безпеки і оборони України.

Основні заходи:

здійснити із залученням експертів НАТО виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня з метою обговорення питань виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України та імплементації його результатів;

продовжити із залученням експертів НАТО реформування і розвиток складових сектору безпеки і оборони України;

проводити на постійній основі за участю радників НАТО при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України засідання Спільного координаційного комітету з питань співробітництва України та НАТО.

2.1.4. Демократичний цивільний контроль над сектором безпеки і оборони України

Удосконалення правового регулювання здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами є важливим елементом реформування сектору безпеки та оборони України.

Середньострокові цілі:

забезпечення ефективного демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами;

забезпечення ефективного функціонування громадських рад при державних органах, які відповідно до законодавства здійснюють керівництво військовими формуваннями, з метою вдосконалення механізму демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести експертні консультації та семінари з питань посилення демократичного цивільного контролю;

забезпечити щорічне видання "Білих книг" суб'єктами, що є складовими сектору безпеки і оборони України;

удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сфері національної безпеки і оборони України;

забезпечити на постійній основі інформування громадськості про результати діяльності складових сектору безпеки і оборони України.

Основні заходи:

забезпечити постійне оновлення на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України інформації про формування і реалізацію державної політики з питань національної безпеки і оборони;

провести під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня щорічну міжнародну конференцію "Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спеціальних служб";

здійснити публікацію та презентацію щорічного видання Білих книг про діяльність складових сектору безпеки і оборони України, а також Зеленої книги з питань захисту критичної інфраструктури України;

забезпечити участь у щорічному обміні між державами - учасницями ОБСЄ інформацією у формі документа "Запитальник до Кодексу поведінки з військово-політичних аспектів безпеки";

2.1.5. Реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки і оборони України

В Україні триває процес реформування військових формувань та сил безпеки з метою приведення їх у відповідність із стандартами держав - членів НАТО та ЄС.

2.1.5.1. Реформування Служби безпеки України

Основною метою реформування Служби безпеки України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні спеціальної служби, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами; приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Середньострокові цілі:

забезпечення вдосконалення законодавства з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;

продовження розбудови інфраструктури Міжнародного центру спеціальної підготовки Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України з метою використання його можливостей для проведення навчальних заходів антитерористичних підрозділів іноземних держав та організацій;

вивчення організації інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності спеціальних служб держав - членів НАТО з метою запровадження сучасних методик у роботі Служби безпеки України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

поновити співробітництво Служби безпеки України з Комітетом НАТО з питань цивільної розвідки;

продовжити вивчення стандартів держав - членів НАТО і ЄС щодо основних параметрів бюджетної та ресурсної політики у сфері забезпечення державної безпеки, досвіду з питань гарантування соціально-правового захисту працівників спеціальних служб;

продовжити імплементацію визначених Службою безпеки України Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;

забезпечити підвищення рівня боєздатності підрозділів Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України та досягнення ними взаємосумісності з відповідними підрозділами держав - членів НАТО;

вивчити досвід спеціальних служб держав - членів НАТО щодо використання інформаційних ресурсів державних органів у забезпеченні службової діяльності з метою його впровадження в роботі Служби безпеки України.

Основні заходи:

поновити діалог Служби безпеки України з Комітетом НАТО з питань цивільної розвідки з актуальних питань двостороннього співробітництва, зокрема у сфері реформування національного сектору безпеки;

застосувати досвід держав - членів НАТО з проблем люстрації кадрів спеціальних служб та оцінки корупційних ризиків під час відбору, просування та призначення на посади військового і цивільного персоналу;

продовжити планову імплементацію Цілей партнерства, що визначені Службою безпеки України на поточний етап Процесу планування та оцінки сил;

продовжити розбудову Міжнародного центру спеціальної підготовки Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України з урахуванням рекомендацій експертів НАТО;

забезпечити взаємодію з радниками держав - членів НАТО з метою напрацювання пропозицій щодо налагодження співробітництва з протидії новітнім викликам та загрозам безпеці, а також визначення оптимальних шляхів та напрямів реформування національного сектору безпеки.

2.1.5.2. Розвиток Державної прикордонної служби України та реконструкція державного кордону

Україна має намір здійснювати дальшу розбудову державного кордону та його інфраструктури згідно з європейськими критеріями та Стратегією національної безпеки України.

Середньострокові цілі:

завершення здійснення заходів третього етапу Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, схваленої Указом Президента України від 19 червня 2006 року N 546;

забезпечення виконання Державної цільової правоохоронної програми "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року N 831;

забезпечення реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року N 2031;

забезпечення використання можливостей українсько-американського Об'єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування для ефективного контролю державного кордону України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити співробітництво з Європейською агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав - членів Європейського Союзу (FRONTEX) відповідно до Плану співробітництва на 2013 - 2015 роки шляхом участі у спільних операціях, спільному аналізі ризиків, обміні інформацією, проектах підготовки персоналу;

здійснити заходи щодо вдосконалення підготовки персоналу мобільних підрозділів та підрозділів аналізу ризиків, зокрема на базі навчальних закладів держав - членів НАТО;

забезпечити обмін інформацією, проведення спільних заходів з прикордонними (правоохоронними) органами суміжних з Україною держав - членів ЄС та НАТО для боротьби з нелегальною міграцією, незаконним переправленням мігрантів через державний кордон, торгівлею людьми, контрабандою товарів, зброї, боєприпасів та вибухових речовин.

Основні заходи:

завершити підготовку до підписання угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про спільне патрулювання українсько-румунського державного кордону;

здійснити заходи з підписання протоколу між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Міністерством внутрішніх справ Румунії щодо виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про спільне патрулювання українсько-румунського державного кордону;

забезпечити участь представників Державної прикордонної служби України у семінарах і конференціях з питань обміну досвідом щодо організації охорони державного кордону в державах з нестабільною соціально-політичною обстановкою та загрозами терористичної діяльності;

забезпечити укладення протоколу між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Головним інспекторатом Прикордонної поліції Румунії про порядок обміну інформацією щодо обстановки на державному кордоні України та Румунії;

провести у взаємодії з прикордонними органами Республіки Польща, Румунії, Угорщини та Словацької Республіки аналіз ризиків та загроз на державному кордоні;

взяти участь у засіданнях українсько-американського Об'єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування.

2.1.5.3. Єдина система цивільного захисту

Стратегічний курс України на інтеграцію до Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію та поглиблення особливого партнерства з НАТО з урахуванням нових викликів та загроз, що постають перед Україною, зумовлюють необхідність вдосконалення і розвитку національної системи реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.

У цьому контексті Державною службою України з надзвичайних ситуацій проводиться робота з реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення керівництва діяльністю єдиної системи цивільного захисту населення і територій, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки, посилення національної безпеки у сфері оцінки ризиків надзвичайних ситуацій, поглиблення міжнародного співробітництва щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.

З метою виконання зазначених завдань планується здійснення заходів за такими напрямами:

дальший розвиток єдиної державної системи цивільного захисту та підвищення ефективності реагування на можливі надзвичайні ситуації;

зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

удосконалення системи управління процесами цивільного захисту, включаючи розвиток ефективних та уніфікованих сил цивільного захисту.

2.1.5.3.1. Міжнародне співробітництво України у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків

Міжнародне співробітництво України у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків здійснюється за такими пріоритетними напрямами, як європейська інтеграція, співробітництво з міжнародними організаціями, прикордонне співробітництво.

Середньострокові цілі:

забезпечення виконання міжнародних договорів України у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків, планів спільних дій, розроблених відповідно до цих міжнародних договорів;

участь у міжнародних заходах у сфері цивільного захисту, що проводяться ЄС, НАТО та іншими міжнародними організаціями;

надання в установленому порядку допомоги іноземним державам у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

удосконалення системи моніторингу небезпечних техногенних та природних процесів, прогнозування ймовірного виникнення надзвичайних ситуацій та оцінки їх наслідків, зокрема у прикордонних регіонах України;

удосконалення співробітництва із суміжними державами щодо обміну інформацією про виникнення надзвичайних ситуацій та взаємодії щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Пріоритетні завдання:

забезпечити участь представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій у міжнародних навчаннях, семінарах, тренінгах та інших навчально-практичних заходах у рамках співробітництва з НАТО, ЄС та іншими міжнародними організаціями;

провести засідання спільних комісій, утворених відповідно до двосторонніх міжнародних договорів України у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.

Основні заходи:

забезпечити проведення в Україні у 2015 році за участю представників держав - членів та держав - партнерів НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру" міжнародного навчання з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

забезпечити участь сил та засобів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у міжнародних польових навчаннях з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що проводяться НАТО та ЄС, а також у навчаннях інших міжнародних організацій;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО у сфері планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру та готовності до катастроф;

участь у міжнародних заходах у рамках реалізації другої фази Програми Європейського Союзу із запобігання, готовності та реагування на катастрофи природного та техногенного характеру для держав Східного партнерства;

участь у міжнародних заходах у рамках Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО на 2015 рік;

участь у міжнародних заходах систем ООН "ІНСАРАГ" та "ЮНДАК", а також у міжнародних пошуково-рятувальних місіях, які проводяться під егідою ООН та інших міжнародних організацій;

ужити заходів щодо підписання плану спільних заходів Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Генерального Директорату Європейської Комісії з гуманітарної допомоги та управління кризовими ситуаціями щодо співробітництва у сфері цивільного захисту на 2015 - 2016 роки.

2.1.5.3.2. Вивчення іноземних мов у Державній службі України з надзвичайних ситуацій

З метою підвищення рівня взаємосумісності, готовності та спроможності підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій до дій, пов'язаних з участю у міжнародних пошуково-рятувальних та гуманітарних операціях разом з підрозділами держав - членів НАТО та держав - партнерів Альянсу і Європейського Союзу, набуття практичного досвіду та підвищення загального рівня фахової підготовки продовжується робота з удосконалення рівня володіння іноземними мовами працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Середньострокова ціль - підвищення рівня володіння іноземними мовами працівників, які беруть участь у здійсненні заходів щодо міжнародного співробітництва відповідно до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити вивчення англійської мови працівниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Основні заходи:

забезпечити навчання на курсах англійської мови на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського за Програмою НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

забезпечити вивчення англійської мови (за Програмою NATO American Language Course "STANAG-6001") на базі мовної лабораторії Інституту державного управління у сфері цивільного захисту для працівників, які беруть участь у здійсненні заходів щодо міжнародного співробітництва.

2.1.5.3.3. Оцінка ризиків надзвичайних ситуацій

Ефективний моніторинг та оцінка ризиків надзвичайних ситуацій є пріоритетом функціонування єдиної системи цивільного захисту України.

Середньострокова ціль - розвиток системи моніторингу стану техногенної та природної безпеки України як складової частини національної безпеки.

Пріоритетне завдання на поточний рік - удосконалити механізм моніторингу ситуації у сфері техногенної та природної безпеки України.

Основні заходи:

виконати роботи із знешкодження та знищення виявлених вибухонебезпечних предметів на території України, що залишилися внаслідок бойових дій та військової діяльності;

провести аналіз стану техногенної та природної безпеки України.

2.1.5.4. Створення, становлення та розвиток Національної гвардії України

Становлення та розвиток Національної гвардії України як військового формування з правоохоронними функціями здійснюватиметься з урахуванням професійних можливостей, рівня боєздатності, підготовки особового складу і підрозділів для забезпечення національної безпеки України та взаємосумісності з аналогічними формуваннями держав - членів НАТО і ЄС.

Середньострокові цілі:

удосконалення нормативно-правової бази з питань діяльності Національної гвардії України відповідно до євроатлантичних стандартів;

підвищення оперативних і професійних (бойових) можливостей Національної гвардії України шляхом оснащення її новітніми та модернізованими зразками техніки та озброєння, сучасною авіаційною та спеціальною технікою, сумісними з аналогічними системами провідних держав світу, засобами протиповітряної оборони, боєприпасами, підтримання на належному рівні боєздатності, мобілізаційної та бойової готовності;

удосконалення форм і методів роботи органів військового управління з керівництва підпорядкованими підрозділами, їх оснащення сучасними автоматизованими системами управління і цифрового зв'язку;

створення та вдосконалення системи індивідуальної підготовки особового складу та підрозділів для забезпечення їх здатності виконувати завдання, покладені на Національну гвардію України;

удосконалення системи здійснення відбору кадрів і комплектування Національної гвардії України особовим складом;

всебічне ресурсне та логістичне забезпечення функціонування Національної гвардії України і вдосконалення її мобілізаційної підготовки;

проведення підготовки військовослужбовців та підрозділів Національної гвардії України з метою участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національного персоналу або національного контингенту.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести підготовку щодо реалізації нового проекту в рамках програми Twinning "Сприяння вдосконаленню діяльності підрозділів спеціального призначення та спеціалізованих підрозділів Національної гвардії України у сфері забезпечення громадської безпеки та боротьби зі злочинністю";

проводити навчання та підготовку військовослужбовців Національної гвардії України і представників Міністерства внутрішніх справ України для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

підвищити рівень володіння іноземними мовами особового складу Національної гвардії України;

забезпечити участь представників Національної гвардії України у міжнародних курсах (стажуваннях, семінарах тощо) з метою вивчення міжнародного досвіду та підвищення професійного рівня;

інформувати на постійній основі громадськість про діяльність та реформування Національної гвардії України з метою зміцнення довіри з боку суспільства.

Основні заходи:

забезпечити у взаємодії з жандармерією Румунії реалізацію європейського проекту за напрямом "Вдосконалення інституційних можливостей Національної гвардії України";

забезпечити участь у роботі українсько-американського Об'єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування;

забезпечити участь військовослужбовців Національної гвардії України в міжнародних військових навчаннях "Сейбер Гардіан/Репід Трайдент - 2015" з метою підвищення рівня взаємосумісності між підрозділами Збройних Сил України та держав - членів НАТО;

забезпечити участь державних службовців Національної гвардії України в заходах Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

забезпечити навчання військовослужбовців Національної гвардії України і представників Міністерства внутрішніх справ України в Центрі вдосконалення кваліфікації поліцейських підрозділів з підтримання стабільності (м. Віченца, Італійська Республіка);

забезпечити участь військовослужбовців Національної гвардії України в заходах Програми поглибленого вивчення питань міжнародної безпеки в Європейському центрі досліджень проблем безпеки імені Джорджа Маршалла (м. Гарміш-Партенкірхен, Федеративна Республіка Німеччина);

забезпечити навчання військовослужбовців Національної гвардії України і представників Міністерства внутрішніх справ України на курсах з англійської мови при Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського;

забезпечити навчання представників Національної академії Національної гвардії України на курсах для викладачів англійської мови (ICELT) у рамках Програмі НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

провести тестування військовослужбовців та державних службовців Національної гвардії України у мовному центрі при Національній академії Національної гвардії України за рівнями, визначеними стандартом НАТО STANAG 6001;

забезпечити навчання представників Національної гвардії України на спеціалізованих курсах, їх участь у семінарах, що проводяться навчальними закладами, та стажування у підрозділах Національної гвардії Каліфорнії, Національної жандармерії Французької Республіки, жандармерії Турецької Республіки, жандармерії Румунії, Військ карабінерів Італійської Республіки, а також Національної визвольної армії та Національної озброєної міліції Китайської Народної Республіки.

2.2. Реформування сил оборони

Основною метою реформування та розвитку сил оборони є забезпечення їх адаптації до нових умов середовища безпеки, зокрема збільшення частки використання невійськових засобів для гарантування безпеки держави, обмеження використання воєнної сили та збереження здатності сил оборони виконувати завдання щодо оборони України, а також захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

2.2.1. Національна система оборонного планування

Оборонне планування здійснюється за програмно-цільовим методом і поділяється на довгострокове, середньострокове і короткострокове.

У рамках оборонного планування визначаються засади оборонної політики, довгострокові стратегічні цілі та стратегії (концепції) їх досягнення, потреби в ресурсах, опрацьовуються середньострокові концептуальні та програмні документи стосовно спроможності сил безпеки і оборони з урахуванням визначених Кабінетом Міністрів України прогнозних показників видатків державного бюджету на потреби оборони. Під час короткострокового та бюджетного планування визначаються конкретні заходи щодо виконання середньострокових програм, обсяги і строки забезпечення ресурсами, очікувані результати та здійснюється збалансування планових завдань з можливостями ресурсного забезпечення.

Служба внутрішнього аудиту Збройних Сил України проводить незалежну й об'єктивну оцінку та надає рекомендації щодо удосконалення системи внутрішнього контролю. Одним з основних завдань Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України є запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання державних коштів і майна, виникненню помилок та інших недоліків у діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, що потребує дальшого розвитку внутрішнього аудиту у сфері оборони.

Середньострокові цілі:

запровадження сучасної системи ефективного і комплексного оборонного менеджменту та програмного управління ресурсами;

запровадження механізму оборонного планування з урахуванням можливостей держави;

забезпечення розвитку внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України;

гармонізація оборонного планування із бюджетним плануванням у державі.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити роботу з удосконалення системи оборонного планування, її інтеграції до державної системи стратегічного прогнозування та планування, а також посилення ролі внутрішнього аудиту в запобіганні фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів та майна.

Основні заходи:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про організацію оборонного планування" (нова редакція) (реєстр. N 1547);

продовжити процедуру інтеграції Процесу планування та оцінки сил в рамках Програми "Партнерство заради миру" до національної системи оборонного планування;

провести навчання фахівців Міністерства оборони України та Збройних Сил України з питань управління оборонними ресурсами та оборонного планування;

опрацювати питання щодо стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України у Департаменті оборонної політики та планування Міжнародного секретаріату НАТО;

провести навчання 20-ти фахівців Міністерства оборони України та Збройних Сил України з питань проведення внутрішнього аудиту за міжнародними та національними стандартами;

провести в Україні міжнародні семінари з питань внутрішнього аудиту у сфері оборони;

провести за участю фахівців та із залученням фінансової допомоги держав - членів НАТО ознайомчі курси для керівництва Збройних Сил України та керівників органів військового управління з питань організації та проведення внутрішнього аудиту, розробити програму проведення відповідного ознайомчого курсу для командирів (начальників) у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.

2.2.2. Зв'язки з Урядом, парламентом, засобами масової інформації та громадськістю

Активізація процесу реформування Збройних Сил України потребує від інформаційних підрозділів Міністерства оборони України та Збройних Сил України посилення роботи з інформування Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та суспільства про воєнну політику та діяльність Збройних Сил України. З метою дотримання транспарентності в роботі Міністерства оборони України оновлено його офіційний веб-сайт, на постійній основі діє Громадська рада при Міністерстві оборони України, регулярно проводяться її засідання, а також брифінги та прес-конференції керівного складу Міністерства оборони України з актуальних питань життєдіяльності Збройних Сил України.

Середньострокова ціль - завершення роботи зі створення системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань інформування громадськості та зв'язків із засобами масової інформації на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити оптимізацію системи структурних підрозділів, які забезпечують зв'язки із засобами масової інформації у Міністерстві оборони України і Збройних Силах України, з метою забезпечення ефективного виконання покладених на них функцій.

Основні заходи:

оптимізувати систему структурних підрозділів Міністерства оборони України і Збройних Сил України, які забезпечують зв'язки із засобами масової інформації;

проводити регулярні брифінги і прес-конференції за участю керівного складу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України;

здійснювати на постійній основі висвітлення питань щодо стратегічного партнерства з НАТО на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, у соціальних мережах та друкованих виданнях Міністерства оборони України.

2.2.3. Плани реформування і розвитку Збройних Сил України

За результатами проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України та перегляду положень основних документів оборонного планування з урахуванням змін воєнно-політичної обстановки, зокрема агресії Російської Федерації проти України, розробляється нова редакція Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сформувати перспективний склад Збройних Сил України, удосконалити структуру та оптимізувати їх чисельність;

здійснити основні організаційні заходи щодо формування органів військового управління стратегічної та оперативної ланок відповідно до перспективної структури Збройних Сил України;

відновити спроможність Військово-Морських Сил України як виду Збройних Сил України, насамперед морського компонента;

забезпечити поступове збільшення кількості модернізованих і нових зразків озброєння та військової техніки з урахуванням ресурсних можливостей держави;

удосконалити систему управління та всебічного забезпечення Збройних Сил України, підвищення ефективності і зменшення витрат на їх утримання шляхом оптимізації військового управління на стратегічному та оперативному рівні, кількості та чисельності військових частин забезпечення, автоматизації управлінських процесів та процесів обліку і руху матеріальних засобів;

зберегти та посилити кадровий потенціал, підвищити рівень державних соціальних гарантій військовослужбовців, впровадити дієвий механізм забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України;

удосконалити засади мобілізаційної підготовки та мобілізації, забезпечити здатність Збройних Сил України до нарощування бойового потенціалу в особливий період у разі загрози агресії проти України;

відновити боєздатність військової техніки і озброєння авіації, протиповітряної оборони, корабельного складу, розвідки, засобів радіоелектронної боротьби, засобів зв'язку та автоматизованих систем управління;

удосконалити систему дислокації та базування військ (сил);

привести бюджетну політику у сфері оборони у відповідність із сучасними потребами оборони та фінансово-економічними можливостями держави, підвищити ефективність використання коштів, які виділяються для фінансування військової реформи.

2.2.4. Плани реформування Збройних Сил України на 2015 рік

У 2015 році планується здійснити основні організаційні заходи щодо реформування Збройних Сил України, продовжити відновлення основних систем озброєння, забезпечити повноцінну бойову підготовку частин і підрозділів Збройних Сил України та соціальний захист осіб, які звільняються з військової служби.

Зусилля будуть спрямовані на розвиток Сил спеціальних операцій як міжвидового роду військ, а також нарощування бойового складу Збройних Сил України шляхом створення додаткових військових частин.

Середньострокові цілі:

здійснення основних заходів з реформування, забезпечення оптимізації складу та чисельності Збройних Сил України, удосконалення системи управління, відновлення повноцінної бойової підготовки військ (сил), звільнення Збройних Сил України від невластивих функцій, вивільнення надлишкового майна та створення умов для дальшого розвитку Збройних Сил України;

підтримання боєздатності чергових сил з протиповітряної оборони;

забезпечення формування боєздатних, якісно укомплектованих, добре оснащених та підготовлених з урахуванням провідних міжнародних стандартів військових частин бойового складу, здатних виконувати завдання за призначенням як на території України, так і за її межами;

здійснення заходів щодо підвищення рівня оперативної взаємосумісності сил та засобів Збройних Сил України, які залучаються до участі у Процесі планування та оцінки сил, а також їх готовності до виконання завдань разом з військовими підрозділами збройних сил держав - членів НАТО;

нарощування спроможності військ (сил) Збройних Сил України щодо готовності до оперативного реагування на застосування воєнної сили проти України, а також запровадження механізму проведення на постійній основі консультацій з експертами НАТО стосовно бойової підготовки Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

забезпечення фахової та мовної підготовки військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України з використанням можливостей програм та механізмів НАТО, двостороннього співробітництва з державами - членами Альянсу;

проведення консультацій (штабних переговорів) з експертами НАТО щодо можливості залучення підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України до Сил реагування НАТО;

нарощування спроможності Командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України шляхом участі у тренувальних та навчальних заходах у рамках програм НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити розроблення та реалізацію положень концептуальних і програмних документів щодо реформування Збройних Сил України на середньострокову та короткострокову перспективу;

забезпечити реалізацію положень концептуальних і програмних документів щодо створення Сил спеціальних операцій Збройних Сил України як окремого роду військ. Провести консультації з експертами НАТО щодо здійснення заходів трансформації та модернізації наявних сил та засобів;

сформувати Сили спеціальних операцій Збройних Сил України. Забезпечити проведення консультацій з експертами НАТО щодо заходів трансформації та модернізації з метою формування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

визначити на законодавчому рівні правовий статус, порядок підготовки та застосування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

здійснити заходи щодо формування та створення органу військового управління - Об'єднаного оперативного командування.

Основні заходи:

розробити та забезпечити впровадження Дорожньої карти поглиблення взаємосумісності між Збройними Силами України та НАТО на 2015 - 2016 роки;

провести консультації з НАТО з питань виконання планів оборонної реформи в рамках Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони, Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня та під час відповідних засідань Військового комітету Україна - НАТО;

забезпечити виконання заходів, передбачених Робочим планом Військового комітету Україна - НАТО на 2015 - 2016 роки;

забезпечити комплектування, оснащення сучасними зразками озброєння та військової техніки, проведення заходів бойової підготовки визначених військових частин бойового складу відповідно до стандартів НАТО;

забезпечити першочергове спрямування міжнародної допомоги у рамках ініціативи НАТО щодо започаткування відповідних трастових фондів НАТО на досягнення готовності визначеного компоненту військ (сил);

забезпечити проведення консультацій з експертами НАТО з метою вивчення досвіду та механізму набуття відповідного рівня бойової готовності Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, всебічного забезпечення новітніми зразками озброєння та військової техніки, матеріальними засобами;

зосередити зусилля на відновленні повноцінної бойової підготовки та всебічного забезпечення Сил спеціальних операцій Збройних Сил України з можливим проведенням консультацій з експертами НАТО, залученням мобільних груп НАТО для отримання допомоги щодо планування, підготовки та застосування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

забезпечити набуття Командуванням Сил спеціальних операцій Збройних Сил України необхідних спроможностей з метою виконання функцій оперативного та адміністративного управління, зокрема за сприянням НАТО та держав - членів Альянсу.

2.2.5. Удосконалення системи військового управління та зв'язку

Підвищення ефективності системи управління Збройних Сил України здійснюється шляхом запровадження кращого досвіду у сфері автоматизації управлінської діяльності, адміністративних процедур та військового керівництва, переоснащення системи зв'язку Збройних Сил України цифровими засобами, а також розвитку спроможностей у сфері кібернетичної безпеки.

Середньострокові цілі:

підвищення обороноздатності та спроможності Збройних Сил України із забезпечення національної безпеки і оборони, а також у контексті участі у спільних навчаннях та операціях НАТО шляхом:

- продовження оптимізації системи управління Збройних Сил України та її поступового наближення до стандартів ЄС/НАТО;

- продовження створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України та впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність органів управління Збройних Сил України;

- забезпечення розвитку інформаційної інфраструктури та технічного оснащення пунктів управління Збройних Сил України;

- запровадження сучасних технологій збору, обробки, відображення та обміну інформацією;

- покращення системи підготовки Збройних Сил України;

продовження переходу до цифрової системи зв'язку, переоснащення стаціонарної та мобільної компоненти системи зв'язку сучасними засобами та комплексами зв'язку;

продовження розгортання системи захисту інформації та кібернетичної безпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах;

започаткування створення системи супутникового зв'язку Збройних Сил України;

завершення переоснащення стаціонарної компоненти системи зв'язку на цифрові засоби.

У рамках співробітництва з Агенцією зі зв'язку та інформації НАТО (NCIA) з питань інфраструктури C4ISR:

удосконалити (модернізувати) систему зв'язку і розвідки повітряного простору з урахуванням вимог національних нормативних документів, а також стандартів НАТО із взаємосумісності;

забезпечити взаємосумісність національних автоматизованих (інформаційних) систем з метою їх інтеграції до інформаційно-телекомунікаційного середовища НАТО;

забезпечити адаптацію національного прикладного та спеціалізованого програмного забезпечення, включаючи інструментарії з його розроблення та інформаційного обміну;

забезпечити удосконалення систем аналізу оборонних потреб та оборонного планування;

забезпечити удосконалення національних спроможностей із геоінформаційного (картографічного) забезпечення органів управління та підрозділів Збройних Сил України для інтеграції автоматизованих (інформаційних) систем на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити проведення дослідження Агенцією зі зв'язку та інформації НАТО щодо модернізації системи зв'язку та інформаційного забезпечення Збройних Сил України (на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях для повітряного, наземного і морських компонентів та Сил спеціальних операцій);

забезпечити реалізацію першочергових проектів практичного співробітництва в рамках Трастового фонду НАТО щодо удосконалення системи командування, управління, зв'язку та обміну інформацією;

здійснити першочергове забезпечення військових частин бойового складу сучасними комплексами стаціонарного та мобільного зв'язку, зокрема захищеного, із залученням потенціалу міжнародної допомоги (ресурсів відповідного трастового фонду);

продовжити роботу зі створення:

- автоматизованої системи управління авіацією та протиповітряною обороною держави;

- автоматизованої системи управління тактичної ланки Сухопутних військ Збройних Сил України;

продовжити створення елементів автоматизованої системи оперативного (бойового) управління військами (силами);

удосконалення форм і методів взаємодії органів військового управління із журналістами, засобами масової інформації відповідно до євроатлантичних стандартів.

Основні заходи:

продовжити побудову цифрових ліній прив'язки стаціонарних вузлів зв'язку пунктів управління та розширення інформаційно-телекомунікаційних вузлів різних ланок управління;

продовжити розгортання системи захисту інформації та кібернетичної безпеки;

продовжити переоснащення польової компоненти системи зв'язку на цифрові засоби;

продовжити переоснащення стаціонарної компоненти системи зв'язку на цифрові засоби;

розпочати створення інтегрованої системи супутникового зв'язку Збройних Сил України як підсистеми Національної системи супутникового зв'язку України;

опрацювати питання щодо проведення дослідження експертами НАТО стану і перспектив модернізації системи зв'язку та інформаційного забезпечення системи управління Збройних Сил України;

забезпечити реалізацію першочергових проектів практичного співробітництва в рамках Трастового фонду НАТО щодо удосконалення системи командування, управління, зв'язку та обміну інформацією;

підтримувати взаємодію з відповідними органами НАТО з питань розвитку системи управління, зв'язку та інформаційних технологій;

забезпечити участь представників Збройних Сил України у семінарах і конференціях з питань розвитку системи управління Збройними Силами України;

забезпечити проведення засідань українсько-американського Об'єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування.

2.2.6. Нарощування боєздатності Збройних Сил України

Першочергова увага приділятиметься підтриманню належного рівня боєздатності перспективної структури Збройних Сил України.

Розвиток органів військового управління, військових частин (підрозділів), визначених для участі у міжнародних програмах, багатонаціональних навчаннях, багатонаціональних військових формуваннях високої готовності та міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, забезпечується з урахуванням принципів та стандартів НАТО.

Середньострокові цілі:

удосконалення підготовки Збройних Сил України, забезпечення їх оснащенням згідно з положеннями відповідних нормативно-правових актів, удосконалення форм і засобів підготовки військ (сил), забезпечення розвитку навчально-матеріальної бази та полігонів, укомплектування їх сучасними тренувально-моделюючими комплексами;

забезпечення участі визначених органів військового управління, військових частин (підрозділів) Збройних Сил України у спільних із збройними силами держав - членів НАТО заходах з підготовки військ (сил);

забезпечення плановості підготовки сил та засобів, визначених для участі в Силах реагування НАТО;

забезпечення участі визначених сил та засобів Збройних Сил України у виконанні Програми перевірки та зворотного зв'язку згідно з Концепцією оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС) з метою досягнення необхідного рівня готовності для залучення до міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки під егідою Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити участь Збройних Сил України в Ініціативі взаємопоєднаних сил та Ініціативі взаємосумісності партнерів, а також всебічно опрацювати питання щодо участі України у Програмі посилених спроможностей;

здійснити заходи щодо прискорення формування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, оснащення їх сучасними засобами озброєння і військовою технікою;

забезпечити формування та декларування оновленого переліку сил та засобів Збройних Сил України для виконання заходів у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку згідно з Концепцією оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС), підвищення рівня індивідуальної підготовки особового складу, підготовки експертів з питань відповідного оцінювання за стандартами НАТО;

забезпечити підготовку особового складу Збройних Сил України на курсах Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України імені Івана Черняховського відповідно до принципів, процедур і стандартів Альянсу;

удосконалити систему організації бойової підготовки Збройних Сил України;

розробити та впровадити в діяльність Збройних Сил України нові настанови з бойової підготовки військ (сил) з урахуванням військових стандартів Альянсу;

Основні заходи:

провести консультації з НАТО та його окремими державами-членами щодо дальшого залучення визначених підрозділів Збройних Сил України до багатонаціональних військових формувань високої готовності у складі Сил реагування НАТО;

забезпечити формування та декларування оновленого переліку сил і засобів Збройних Сил України до виконання заходів у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС);

забезпечити навчання представників Збройних Сил України на курсах з підготовки експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС);

забезпечити участь представників Збройних Сил України у конференціях з генерування сил для Сил реагування НАТО та конференціях із планування заходів у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС);

забезпечити підготовку особового складу Збройних Сил України на курсах Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України імені Івана Черняховського;

провести консультаційні зустрічі з міжнародними експертами з метою визначення шляхів і напрямів трансформації системи підготовки підрозділів Сухопутних військ України;

створити підрозділ, відповідальний за координацію заходів досягнення оперативної сумісності визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС);

створити підрозділ, відповідальний за координацію використання, впровадження та розвитку новітніх засобів імітаційного моделювання бойових дій у Збройних Силах України.

2.2.7. Удосконалення систем матеріально-технічного та медичного забезпечення Збройних Сил України

Реформування систем матеріально-технічного та медичного забезпечення Збройних Сил України здійснюється з метою створення умов для їх ефективного функціонування в умовах ринкової економіки з урахуванням поточної безпекової ситуації, яка вимагає наявності необхідних спроможностей з логістичного забезпечення підрозділів Збройних Сил України як на території України, так і під час можливого їх розгортання та утримання поза її межами в рамках участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Зазначений процес здійснюється, зокрема, із залученням фінансових ресурсів Трастового фонду НАТО з реформування систем логістики і стандартизації Збройних Сил України. Підвищується спроможність Збройних Сил України щодо здійснення аеромедичної евакуації. У сфері партнерства в галузі військової медицини можна визначити такі напрями: медичне забезпечення міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки, спільні навчання та тренування, освіта, розвиток можливостей військової медицини.

Середньострокові цілі:

формування сучасного, боєздатного оперативного угруповання військ з елементом логістичного забезпечення;

удосконалення нормативно-правової бази щодо функціонування систем матеріально-технічного та медичного забезпечення Збройних Сил України, її адаптація до стандартів Альянсу, впровадження стандартів (керівних документів) НАТО щодо оперативного планування логістичного забезпечення та структури звітності;

створення автоматизованої системи управління обліком і рухом матеріально-технічних засобів, сумісної з відповідними системами Альянсу, в рамках Єдиної системи управління адміністративно-господарськими процесами в Збройних Силах України;

удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України шляхом:

- визначення системних невідповідностей у сферах, які є пріоритетними для підтримки військ (сил) та поліпшення систем логістики і стандартизації;

- опрацювання початкового плану щодо врегулювання (усунення) виявлених недоліків;

- удосконалення структури тилового забезпечення Збройних Сил України на всіх рівнях;

- удосконалення системи закупівель та постачання матеріальних ресурсів;

- надання послуг Збройним Силам України з використанням аутсорсингу;

продовження роботи зі створення у складі Української військово-медичної академії (м. Київ) навчально-тренувального центру підготовки медичних фахівців для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

впровадження практики здобуття освіти, підвищення кваліфікації та стажування офіцерів з питань матеріально-технічного забезпечення медичної служби Збройних Сил України у відповідних закладах, органах, установах держав - членів НАТО;

опрацювання питання щодо можливості придбання відповідного програмного та технічного забезпечення, підготовки та набуття військово-медичним персоналом та особовим складом логістики Збройних Сил України відповідних навичок роботи в медичній інформаційній та координаційній системі (MEDICS), медичній інформаційно-адміністративній системі (MIMS), системах НАТО щодо забезпечення розгортання і пересування військ (ADAMS), прийому, підготовки та зосередження матеріальних засобів (CORSOM), контролю за переміщенням військ (EVE), а також у системі звітування з питань медичного забезпечення та логістики (LOGREP), сучасних електронних системах реєстрації пацієнтів та травм;

опрацювання питання оновлення матеріально-технічної бази мобільних шпиталів з метою досягнення взаємосумісності та модульного принципу їх формування.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити виконання заходів у рамках Трастового фонду НАТО з реформування систем логістики та стандартизації Збройних Сил України;

продовжити роботу з автоматизації процесів управління обліком і рухом матеріальних засобів, обліком і контролем технічного обслуговування та ремонту озброєння і військової техніки;

розпочати формування сучасного, боєздатного оперативного угруповання військ (сил) з елементом логістичного забезпечення;

забезпечити участь представників Збройних Сил України у засіданнях робочих груп Альянсу з медичного та логістичного забезпечення;

продовжити підготовку літака аеромедичної евакуації Ан-26 "Віта" до участі в ротаціях Сил реагування НАТО;

продовжити проведення роботи з удосконалення структури навчально-тренувального центру підготовки медичних фахівців для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі Української військово-медичної академії, навчальних програм та розвитку матеріально-технічної бази Центру;

продовжити модернізацію матеріально-технічної бази військово-медичних закладів та медичних підрозділів військових частин (з'єднань).

Основні заходи:

забезпечити співпрацю Збройних Сил України з Багатонаціональним координаційним центром з питань логістики (MLCC);

визначити підрозділ логістичної підтримки у складі Збройних Сил України та забезпечити його підготовку з метою участі у Міжвидовій групі з питань логістичного забезпечення (JLSG) у разі її формування під час міжнародних навчань та операцій;

удосконалити організаційно-штатну структуру навчально-тренувального центру підготовки медичних фахівців для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

продовжити вдосконалення навчальних програм з підготовки медичних фахівців навчально-тренувального центру підготовки медичних фахівців для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

продовжити проведення роботи з оснащення літака аеромедичної евакуації Ан-26 "Віта" медичним обладнанням;

продовжити впровадження сучасної медичної техніки та апаратури в лікувально-діагностичний процес військово-медичних клінічних центрів;

забезпечити приєднання до Міжвидової групи з питань логістичного забезпечення (JLSG);

забезпечити участь представників Тилу та Озброєння Збройних Сил України в засіданнях Комітету НАТО з питань логістики (LC), Виконавчої групи Комітету НАТО з питань логістики (LCEG), Робочої групи з питань транспорту та перевезень (M&TG), Комітету НАТО з питань паливно-мастильних матеріалів (PC), Постійної групи експертів з логістики держав - партнерів та держав - членів НАТО (SGPLE);

забезпечити належне керівництво заходами у рамках Трастового фонду НАТО з реформування систем логістики та стандартизації Збройних Сил України, зокрема щодо удосконалення структур тилового забезпечення Збройних Сил України на всіх рівнях, систем закупівель та постачання матеріальних ресурсів, надання послуг з використанням аутсорсингу;

забезпечити представництво фахівців з логістики Збройних Сил України під час отримання консультативно-дорадчої допомоги з питань реформування системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України: структури тилового забезпечення Збройних Сил України на всіх рівнях; удосконалення системи закупівель та постачання матеріальних ресурсів; надання послуг з використанням аутсорсингу;

забезпечити навчання представників логістики Збройних Сил України на курсах спеціальної підготовки фахівців з логістики в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки за принципами, процедурами та стандартами ООН і НАТО в Навчально-науковому центрі міжнародної миротворчої діяльності та Центрі імітаційного моделювання Національного університету оборони України імені Івана Черняховського;

забезпечити участь представників Тилу Збройних Сил України у міжнародних заходах в рамках Індивідуальної програми партнерства Україна - НАТО, а також у міжнародних навчальних курсах з питань логістики та стажуванні в логістичних підрозділах збройних сил провідних держав світу (відповідно до планів міжнародного співробітництва Збройних Сил України, програми ІМЕТ тощо);

опрацювати питання щодо можливості забезпечення участі представників Тилу Збройних Сил України в багатонаціональних навчаннях, семінарах, тренінгах та інших навчально-практичних заходах у рамках співробітництва з ЄС та НАТО, іншими міжнародними організаціями;

забезпечити участь представників медичної служби Збройних Сил України у засіданнях Комітету керівників військово-медичних служб держав - членів НАТО (COMEDS), зокрема у засіданнях робочих груп НАТО з питань медичного забезпечення.

2.2.8. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і оновлення озброєння та військової техніки

Основні зусилля зосереджуються на відновленні боєздатності, розробленні та закупівлі нових і модернізації застарілих зразків озброєння і військової техніки, що обумовлюють бойовий потенціал Збройних Сил України, а також на реалізації пріоритетних проектів щодо модернізації вертольотів та бойових літаків.

Оборонно-технічне співробітництво з НАТО буде зосереджено на:

використанні кращих сучасних світових технологій, технічних стандартів з метою розвитку озброєння та військової техніки у контексті забезпечення готовності Збройних Сил України та інших військових формувань до відсічі збройної агресії проти України;

приєднанні України до проектів концепції "розумної оборони", інших багатонаціональних проектів щодо озброєнь, які становлять інтерес, з метою оптимізації витрат на розроблення, виробництво, закупівлю, модернізацію і ремонт озброєння і військової техніки Збройних Сил України, інших військових формувань;

використанні можливостей співробітництва з НАТО у галузі озброєнь та технічних стандартів в інтересах розвитку оборонно-промислового комплексу України.

Середньострокові цілі:

удосконалення системи планування, координації та практичного виконання заходів у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з оборонно-технічного співробітництва з урахуванням реальних потреб оборони держави;

забезпечення розвитку оборонно-промислового комплексу України з урахуванням досвіду та кращих технічних стандартів Альянсу;

забезпечення створення системи технічної стандартизації та розвитку системи кодифікації предметів постачання у Збройних Силах України з використанням можливостей Трастового фонду НАТО з реформування систем логістики та стандартизації Збройних Сил України;

продовження системного залучення експертів України до діяльності робочих груп Конференції національних директорів з озброєння (CNAD), що становлять інтерес;

синхронізація роботи в рамках двосторонніх комісій з питань військово-технічного співробітництва з державами - членами та державами - партнерами Альянсу із діяльністю Спільної робочої групи Україна - НАТО з оборонно-технічного співробітництва;

забезпечення урахування досвіду, отриманого у рамках заходів оборонно-технічного співробітництва з НАТО, під час виконання відповідних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити план та організувати здійснення заходів щодо удосконалення оборонно-технічного співробітництва з НАТО в рамках завдань на коротко- та середньострокову перспективу;

розробити план та забезпечити здійснення заходів у рамках Трастового фонду НАТО з реформування систем логістики і стандартизації;

вжити заходів щодо переходу України на другий рівень участі у системі кодифікації НАТО.

Основні заходи:

визначити пріоритети оборонно-технічного співробітництва з Альянсом у контексті коротко-, середньо- та довгострокових програм розвитку озброєння і військової техніки з урахуванням висновків комплексного огляду сектору безпеки і оборони, в тому числі огляду оборонної промисловості України та вимог оновлених основних документів оборонного планування;

опрацювати спільно з НАТО проект дорожньої карти оборонно-технічного співробітництва з Альянсом у контексті завдань коротко-, середньо- та довгострокового планування;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з оборонно-технічного співробітництва;

забезпечити участь експертів України у діяльності робочих груп Конференції національних директорів з озброєння (CNAD), що становлять інтерес. За результатами вжити заходів щодо врахування кращих технічних стандартів Альянсу під час розроблення технічних регламентів та процедур оцінки відповідності;

вибрати серед багатонаціональних проектів Концепції НАТО "Розумна оборона", Партнерських груп Агенції НАТО із забезпечення (NSPA), інших проектів/ініціатив такі, що становлять інтерес, та опрацювати можливість приєднання до них України;

за фінансового сприяння Трастового фонду НАТО з реформування систем логістики і стандартизації закупити та встановити взаємосумісну з НАТО автоматизовану інформаційну систему кодифікації предметів постачання у Збройних Силах України;

продовжити роботу щодо застосування у Збройних Силах України документів НАТО з кодифікації та інтеграції автоматизованої системи кодифікації предметів постачання у Збройних Силах України в Єдину автоматизовану систему управління адміністративно-господарськими процесами;

забезпечити підготовку представників Збройних Сил України на курсах з питань стандартизації та кодифікації за підтримки НАТО та держав - членів Альянсу;

забезпечити участь експертів України у заходах Організації НАТО з питань науки та технологій (STO), Офісу стандартизації НАТО (NSO).

провести двосторонні консультації з державами - членами НАТО стосовно досвіду таких держав у сфері укладення та виконання компенсаційних (офсетних) договорів під час закупівлі озброєння та військової техніки.

2.2.9. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту. Продовження процесу професіоналізації Збройних Сил України

Удосконалення системи кадрового менеджменту у Збройних Силах України здійснюється в рамках реалізації Концепції кадрової політики у Збройних Силах України на період до 2017 року з урахуванням умов їх функціонування на нинішньому етапі та за підтримки іноземних радників і експертів.

Основними напрямами розвитку кадрової політики в Збройних Силах України у 2015 році будуть створення системи кадрового забезпечення військ (сил) для досягнення її якісно нового рівня, приведення загальної чисельності особового складу Збройних Сил України до показників оборонної достатності в умовах внутрішніх і зовнішніх загроз.

Основними шляхами покращення кадрового забезпечення Збройних Сил України рядовим, сержантським і старшинським складом є:

консультативно-дорадча допомога з питань удосконалення системи індивідуальної підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу (проведення конференцій, семінарів та зустрічей);

підготовка сержантського і старшинського складу Збройних Сил України у навчальних закладах (центрах) іноземних держав;

обмін досвідом (візити) з питань удосконалення системи комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями за контрактом, підготовки (стажування) сержантського і старшинського складу у кадрових органах та навчальних закладах (центрах) держав - членів НАТО;

проходження служби у складі національних контингентів.

Середньострокові цілі:

укомплектування Збройних Сил України за змішаним принципом (військовослужбовцями строкової військової служби і військової служби за контрактом), поступове нарощення показників укомплектованості посад рядового, сержантського і старшинського складу військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом;

упровадження сучасних принципів та підходів у військовій кадровій політиці, забезпечення ефективного управління кар'єрою військовослужбовців;

створення умов для заохочення військовослужбовців до підвищення рівня індивідуальної підготовки та досягнення високих показників навченості підпорядкованих підрозділів;

перерозподіл функцій між офіцерами і сержантами, які проходять військову службу за контрактом, щодо роботи з особовим складом, удосконалення системи оцінювання військовослужбовців та запровадження ефективного кадрового менеджменту;

забезпечення розвитку нової системи військового резерву.

Основні заходи:

підвищити рівень підготовки особового складу кадрових підрозділів;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на реалізацію Концепції створення та розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил України;

забезпечити залучення радників та експертів НАТО до підготовки і підвищення кваліфікації фахівців кадрових підрозділів Збройних Сил України.

2.2.10. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів

Підготовка військовослужбовців здійснюється в рамках національної системи військової освіти, яка має розгалужену та різнорівневу структуру (від військових ліцеїв до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського) та інтегрована з державною системою освіти.

Починаючи з 2013 року Україна здійснює виконання Програми НАТО "Удосконалення військової освіти" (DEEP), яка спрямована на підтримку керівного та професорсько-викладацького складу військових навчальних закладів держав - партнерів НАТО у розвитку та реформуванні системи військової освіти. Основна увага приділяється опрацюванню програм певних навчальних дисциплін та методиці їх викладання у визначених військових навчальних закладах.

Для підготовки цивільного персоналу, який працює у сфері національної безпеки і оборони України, під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня успішно виконується Програма НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

Підготовка військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу здійснюється в існуючій мережі військових коледжів сержантського складу та навчальних центрів.

Продовжується виконання міжнародних програм підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Середньострокові цілі:

забезпечення вивчення та впровадження відповідних стандартів НАТО з питань індивідуальної підготовки та професіоналізації особового складу;

посилення координації органів військового управління щодо опрацювання освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм для підготовки військових фахівців за всіма рівнями та ступенями вищої освіти відповідно до стандартів НАТО та з урахуванням потреб Збройних Сил України;

зосередження структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України відповідно до покладених завдань, функцій і відповідальності на питаннях підготовки військових фахівців з метою реалізації Концепції перспективної моделі Збройних Сил України та виконання Програми реформування військової освіти на період до 2017 року;

продовження вдосконалення системи підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та осіб офіцерського складу Збройних Сил України;

забезпечення реалізації другого етапу (2014 - 2015 роки) виконання Програми НАТО "Удосконалення військової освіти" (DEEP);

забезпечення належної фахової та мовної підготовки цивільного персоналу Міністерства оборони України;

продовження підготовки військових фахівців тактичного рівня у військово-морських навчальних закладах держав - членів НАТО;

продовження підготовки сержантів-інструкторів з предметів навчання та бойової системи виживання воїна.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

у повному обсязі відновити підготовку військових фахівців для Військово-Морських Сил Збройних Сил України на базі вищих навчальних закладів м. Одеси;

продовжити оптимізацію організаційно-штатних структур військових коледжів сержантського складу та навчальних центрів;

забезпечити функціонування Центру підготовки сержантського складу з підготовки сержантів-інструкторів.

Основні заходи:

забезпечити дальше отримання допомоги від НАТО щодо підготовки навчальних програм та підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу військових навчальних закладів Збройних Сил України у процесі реалізації другого етапу (2014 - 2015 роки) виконання Програми НАТО "Удосконалення військової освіти" (DEEP);

забезпечити підготовку особового складу Збройних Сил України на курсах Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України імені Івана Черняховського відповідно до принципів, процедур і стандартів НАТО;

поширити практику підготовки офіцерських кадрів тактичного, оперативно-тактичного, оперативно-стратегічного рівнів у військових навчальних закладах іноземних держав;

удосконалювати систему багаторівневої підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та офіцерських кадрів Збройних Сил України, спрямувавши її на оволодіння практичними навичками управління підрозділами, зокрема багатонаціональними. Забезпечити своєчасне внесення змін до навчальних програм військових навчальних закладів з урахуванням практичного досвіду проведення антитерористичної операції, а також сучасних вимог до персоналу та відповідних стандартів, запроваджених у збройних силах держав - членів НАТО;

забезпечити функціонування курсів підвищення кваліфікації, зокрема Вищих академічних курсів на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, для осіб офіцерського складу Збройних Сил України перед призначенням на посаду та державних службовців Міністерства оборони України;

забезпечити участь фахівців Збройних Сил України у наукових та науково-практичних заходах (конференціях, семінарах, тренінгах, стажуваннях) під егідою НАТО, спрямованих на забезпечення розвитку і удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів;

здійснити організаційні заходи щодо запровадження дистанційного навчання у Збройних Силах України;

забезпечити реалізацію положень Концепції мовної підготовки особового складу Збройних Сил України шляхом здійснення заходів щодо удосконалення системи управління мовною підготовкою та підвищення ефективності її програмного забезпечення на базі модернізованих мовних лабораторій;

продовжити здійснення заходів з удосконалення системи мовного тестування особового складу шляхом упровадження процедур мовної сертифікації та відповідних стандартів НАТО;

забезпечити навчання особового складу Збройних Сил України на курсах інтенсивного вивчення іноземних мов, зокрема у навчальних закладах за кордоном;

продовжити практику вивчення іноземних мов керівним складом Міністерства оборони України та офіцерами Генерального штабу Збройних Сил України, у тому числі у вищих навчальних закладах іноземних держав;

продовжити підготовку офіцерських кадрів оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів у військових навчальних закладах іноземних держав;

продовжити практику підготовки військових фахівців із числа осіб рядового та сержантського (старшинського) складу у навчальних закладах (навчально-тренувальних центрах) збройних сил держав - членів НАТО;

забезпечити надання допомоги з боку держав - членів НАТО з метою удосконалення навчально-виховного процесу підготовки офіцерських кадрів та досягнення у дальшому сумісності частин (підрозділів) під час спільних дій;

продовжити підготовку військових фахівців тактичного рівня для Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військово-морських навчальних закладах держав - членів НАТО.

2.2.11. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності

Досягнення необхідного рівня оперативної сумісності із силами і засобами держав - членів НАТО залишається пріоритетним завданням підготовки підрозділів Збройних Сил України, визначених для участі у Процесі планування та оцінки сил (ППОС/PARP). З цією метою проводитиметься активна підготовка і сертифікація підрозділів Збройних Сил України, заявлених (або тих, що будуть заявлені) для включення до Спільного фонду оперативних сил та можливостей у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку (ОСС) Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС).

У рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку (ASDE) забезпечується автоматизований обмін інформацією про польоти повітряних суден над територією двох визначених позиційних районів.

Середньострокові цілі:

забезпечення всебічного використання потенціалу Альянсу у рамках Ініціативи взаємопоєднаних сил, Ініціативи взаємосумісності партнерів, а також Програми посилених можливостей для здійснення інтенсивної підготовки і досягнення взаємосумісності з підрозділами НАТО оперативного угруповання військ та набуття ним повної готовності до виконання завдань за призначенням до кінця 2016 року;

продовження створення професійного корпусу інструкторів (спостерігачів/контролерів) тактичної підготовки;

продовження оснащення Сухопутних військ Збройних Сил України системами імітації тактичних дій MILES 2000 та MILES IWS, забезпечення проведення бойової підготовки військ із використанням зазначених систем;

продовження нарощування спроможностей мобільних підрозділів імітаційного моделювання бойових дій щодо його застосування під час підготовки органів управління батальйонного та бригадного рівня;

підвищення рівня оперативних спроможностей мобільних підрозділів імітаційного моделювання бойових дій шляхом їх залучення до курсів професійної фахової підготовки в системах військової освіти України та провідних держав світу, багатонаціональних навчаннях;

продовження роботи з пошуку альтернативних джерел отримання інформації про повітряну обстановку від держав - членів НАТО та їх партнерів, зокрема розгляд питання щодо можливості приєднання до Регіональної програми з безпеки повітряного простору;

підвищення рівня взаємосумісності військових частин і підрозділів Збройних Сил України шляхом їх участі у багатонаціональних навчаннях НАТО та навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру", зокрема тих, що проводитимуться на території України, включаючи навчання Сил реагування НАТО;

забезпечення розвитку спроможностей національних навчально-тренувальних центрів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

вжити заходів для досягнення оперативної сумісності визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку (ОСС) Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС); продовжити нарощування оперативних можливостей сил і засобів, що залучаються до чергових ротацій у складі Сил реагування НАТО;

опрацювати оновлений пакет Цілей партнерства для Збройних Сил України у рамках участі у Процесі планування та оцінки сил;

забезпечити участь у багатонаціональних військових навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру", військових навчаннях Альянсу та держав - членів НАТО, відкритих для держав-партнерів;

основну увагу зосередити на належній підготовці оперативного угруповання військ. З цією метою забезпечити планування та проведення заходів індивідуальної підготовки, злагодження відділень, взводів та рот, а також підготовку штабу угруповання з його залученням до командно-штабних навчань НАТО, відкритих для держав-партнерів;

продовжити роботу з розвитку та удосконалення інфраструктури Міжнародного центру миротворчості та безпеки (м. Яворів);

продовжити роботу міжнародних курсів підготовки спеціалістів із протидії саморобним вибуховим пристроям на базі 143 центру розмінування (м. Кам'янець-Подільський);

продовжити роботу із складення топографічних карт України у масштабі 1:250000 відповідно до стандартів НАТО;

вивчити можливості приєднання України до Регіональної програми з безпеки повітряного простору, яку планується започаткувати на заміну Спільної аеропросторової ініціативи;

забезпечувати обмін інформацією з НАТО про повітряну обстановку в рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку.

Основні заходи:

забезпечити проведення оцінок НАТО визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку (ОСС) Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС);

забезпечити реалізацію завдань щодо досягнення Цілей партнерства визначеними силами та засобами Збройних Сил України у рамках участі у Процесі планування та оцінки сил (ППОС/PARP);

забезпечити опрацювання з експертами НАТО оновленого пакета Цілей партнерства Збройних Сил України у рамках участі у наступному циклі Процесу планування та оцінки сил;

забезпечити участь визначених сил і засобів Збройних Сил України у багатонаціональних військових навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру", військових навчаннях Альянсу та держав - членів НАТО, відкритих для партнерів;

забезпечити обмін даними про повітряну обстановку у визначених операційних районах у рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку;

забезпечити проведення консультацій (семінарів) з експертами НАТО з питань можливого приєднання до Регіональної програми з безпеки повітряного простору;

залучити іноземних радників та експертів до підготовки і підвищення кваліфікації фахівців мобільних підрозділів імітаційного моделювання бойових дій;

опрацювати з американською стороною питання щодо можливості підготовки фахівців імітаційного моделювання бойових дій на відповідних короткострокових та дистанційних курсах у системі військової освіти США в рамках отримання грантів програм матеріально-технічної допомоги (ІМЕТ);

опрацювати з американською стороною питання щодо можливості оснащення Сухопутних військ Збройних Сил України додатковими компонентами системи MILES 2000 (для імітації вогню із закритих вогневих позицій (Indirect Fire, AWES) і з протитанкового та авіаційного озброєння, імітації відчуття болю (Stress Vest Pain Simulator), розпізнавання результатів застосування різних видів озброєння та боєприпасів (shot-through-walls detection systems) та забезпечення базовими комплектами тренувального обладнання (I-HITS) для підготовки підрозділів у пунктах постійної дислокації;

опрацювати з американською стороною питання щодо можливості створення нових та оновлення існуючих підрозділів імітаційного моделювання в рамках отримання грантів програм матеріально-технічної допомоги (FMF);

налагодити співробітництво та забезпечити участь представників України у засіданнях робочих груп імітаційного моделювання НАТО з питань науки та технологій (NMSG STO) та групи підготовки Сухопутних військ за допомогою засобів імітаційного моделювання бойових дій (NTG ASG TSWG);

підготувати до видання вісім номенклатурних аркушів карт спільних дій у масштабі 1:250000 серії 1501 JOG (Air) на території України;

провести консультації з НАТО щодо участі України в Процесі планування та оцінки сил у 2015 році (ППОС/PARP).

2.2.12. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей

В умовах агресії Російської Федерації проти України та проведення антитерористичної операції на Сході України питання соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей набуває особливого значення.

Одним із важливих аспектів соціального захисту військовослужбовців, учасників бойових дій залишаються питання психологічної реабілітації та соціальної і професійної адаптації до умов цивільного життя військовослужбовців, які звільнені та звільнятимуться з військової служби, фізичної реабілітації та протезування військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції.

Психологічна реабілітація та соціальна і професійна адаптація учасників бойових дій, військовослужбовців, які звільнені та звільнятимуться з військової служби, та членів їх сімей, фізична реабілітація (протезування) військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних міжнародних програм.

Середньострокові цілі:

співробітництво в рамках міжнародних програм з питань психологічної реабілітації та соціальної і професійної адаптації учасників бойових дій, військовослужбовців, які звільнені та звільнятимуться з військової служби, фізичної реабілітації та протезування військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції;

координація виконання вітчизняних та міжнародних програм, спрямованих на психологічну реабілітацію та соціальну і професійну адаптацію учасників бойових дій, військовослужбовців, звільнених з військової служби, та тих, що підлягають звільненню, фізичну реабілітацію та протезування військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції;

співробітництво в рамках Проекту НАТО з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців, які звільнені та звільнятимуться з військової служби, та Програми НАТО з допомоги Україні у фізичній реабілітації та протезуванні військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції, інформування громадськості про такі програми.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

організувати психологічну реабілітацію та соціальну і професійну адаптацію учасників бойових дій, військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, фізичну реабілітацію та протезування військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції, за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних міжнародних програм;

координувати та організувати виконання програм, спрямованих на психологічну реабілітацію та соціальну і професійну адаптацію учасників бойових дій, військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, фізичну реабілітацію та протезування військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції.

Основні заходи:

забезпечити психологічну реабілітацію учасників антитерористичної операції та їх соціальну і професійну адаптацію, зокрема перепідготовку військовослужбовців, за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних міжнародних програм;

забезпечити фізичну реабілітацію та протезування військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції, за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних міжнародних програм;

провести робочі зустрічі, консультації та обмін досвідом між експертами НАТО та представниками відповідних державних органів України з питань соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, соціальної і професійної адаптації військовослужбовців до умов цивільного життя;

забезпечити висвітлення інформації про реалізацію проектів з адаптації військовослужбовців у засобах масової інформації;

провести консультації з представниками міжнародних організацій з метою обміну досвідом з питань адаптації військовослужбовців.

2.2.13. Захист навколишнього природного середовища у військовій сфері

Стратегічний курс України на вступ до європейських інституцій потребує якісно нового підходу до дальшого посилення захисту від надзвичайних ситуацій техногенного характеру та ліквідації наслідків військової діяльності відповідно до європейських стандартів.

Середньострокова ціль - забезпечення організації заходів з охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки під час ліквідації наслідків військової діяльності.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу із започаткування та дальшої реалізації спільних з НАТО практичних проектів з приведення військових об'єктів у екологічно безпечний стан;

продовжити підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з екологічної безпеки Збройних Сил України у Центрі бойової підготовки Міністерства охорони краю Литовської Республіки імені генерала Адольфаса Раманаускаса за підтримки НАТО.

Основні заходи:

розпочати практичну реалізацію проекту "Проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення на території резервуарного парку військової частини А2788, м. Київ";

ужити заходів із забезпечення участі фахівців з питань екологічної безпеки Збройних Сил України у навчальному курсі, що проводиться Центром бойової підготовки Міністерства охорони краю Литовської Республіки імені генерала Адольфаса Раманаускаса.

2.2.14. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї

З огляду на необхідність гарантування безпеки населення України утилізація застарілих/непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї за міжнародної фінансової підтримки залишається важливим напрямом діяльності.

Середньострокова ціль - продовження реалізації у рамках Програми "Партнерство заради миру" другого етапу проекту Трастового фонду НАТО з утилізації легких озброєнь та стрілецької зброї, звичайних боєприпасів і протипіхотних мін типу ПФМ-1 в Україні відповідно до Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування (ОМТЗО) про утилізацію стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1, ратифікованої Законом України від 13 січня 2012 року N 4338-VI.

Пріоритетне завдання на поточний рік - уточнити перелік та номенклатуру боєприпасів, стрілецької зброї та легких озброєнь з урахуванням потреб Збройних Сил України, інших військових формувань у контексті підтримання їх готовності до відсічі збройної агресії проти України. Організувати виконання відповідних робіт з утилізації.

Основний захід - забезпечити утилізацію стрілецької зброї та легких озброєнь, звичайних боєприпасів і протипіхотних мін типу ПФМ-1 відповідно до уточнених переліків та фінансових внесків держав-членів та держав - партнерів НАТО.

Розділ III. РЕСУРСНІ ПИТАННЯ

3.1. Бюджетна політика. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони

Основними завданнями бюджетної політики на 2015 рік є забезпечення економічного відновлення, закладення основ кардинальної реструктуризації економіки шляхом створення привабливого інвестиційного клімату в Україні, належних умов для розвитку малого і середнього підприємництва, стимулювання національного бізнесу до створення конкурентних товарів і послуг та їх виведення на міжнародні ринки, реалізації послідовної державної гуманітарної політики.

Видатки Державного бюджету України у 2015 році на забезпечення безпеки і оборони України будуть здійснюватися відповідно до визначених законодавством пріоритетів розвитку та реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з урахуванням зміни воєнно-політичної обстановки та фінансових можливостей держави. Передбачається поступове збільшення фінансування Збройних Сил України.

Середньострокові цілі:

підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів, пов'язаних із захистом держави, за рахунок коштів Державного бюджету України та залучення міжнародної технічної допомоги;

забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на придбання для Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів сучасних видів озброєння та військової техніки.

Пріоритетне завдання на поточний рік - визначити пріоритетним спрямування бюджетних коштів на забезпечення безпеки і оборони держави, насамперед на матеріально-технічне забезпечення військ, розвиток озброєння та військової техніки.

Основний захід - забезпечити пріоритетне спрямування видатків Державного бюджету України, що передбачені для потреб оборони і безпеки держави, на матеріально-технічне оснащення військ, розвиток озброєння і військової техніки.

Розділ IV. ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ

4.1. Законодавство

Питання забезпечення безпеки інформації, обмін якою здійснюється в рамках співробітництва України з НАТО, регулюються Угодою про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору, ратифікованою Законом України від 12 вересня 2002 року N 160-IV.

З метою визначення правових засад обміну інформацією з обмеженим доступом розробляються проекти та готуються до підписання двосторонні міжнародні договори України щодо взаємного захисту інформації з обмеженим доступом з окремими державами - членами НАТО.

Середньострокові цілі:

продовження здійснення заходів з адаптації законодавства України з питань захисту та охорони інформації з обмеженим доступом;

продовження укладення угод про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом з державами - членами НАТО.

Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснити заходи щодо укладення міжнародних договорів України про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом з державами - членами НАТО, зокрема з Королівством Бельгія, Португальською Республікою, Королівством Іспанія, Республікою Польща.

Основний захід - укласти міжнародні договори України про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом з державами - членами НАТО, зокрема з Королівством Бельгія, Португальською Республікою, Королівством Іспанія, Республікою Польща.

4.2. Спеціально уповноважений державний орган у сфері забезпечення охорони державної таємниці

В Україні питання, пов'язані з охороною державної таємниці, регулюються Законом України "Про державну таємницю". Відповідно до зазначеного Закону спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України, яка здійснює також заходи щодо охорони в Україні інформації НАТО з обмеженим доступом.

Служба безпеки України забезпечує постійний контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що користуються такою інформацією, здійснює оформлення сертифікатів особового допуску до роботи з інформацією НАТО.

Середньострокова ціль - приведення системи контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях у відповідність із стандартами держав - членів Альянсу з урахуванням рекомендацій інспекторських перевірок системи охорони секретної інформації НАТО в Україні, проведених Офісом безпеки НАТО.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом, здійснювати додаткові заходи із забезпечення охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях України.

Основний захід - здійснити планові заходи щодо контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях України, де зосереджена така інформація.

4.3. Інформаційна безпека

В Україні забезпечення контролю за здійсненням заходів щодо захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах і на об'єктах інформаційної діяльності відповідно до Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" покладено на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України у межах своїх повноважень забезпечує контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації, зокрема інформації НАТО з обмеженим доступом.

З метою забезпечення обміну інформацією з обмеженим доступом між НАТО та державними органами, підприємствами, установами і організаціями у Міністерстві закордонних справ України функціонує Головний центр реєстрації документів НАТО.

У державних органах та установах України, які беруть участь у виконанні програм співробітництва з Альянсом, функціонують центри реєстрації документів НАТО, на які покладено розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в роботі з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Середньострокові цілі:

забезпечення дієвого контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;

забезпечення належної роботи системи поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом із дотриманням вимог законодавства України та положень Угоди про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести планові заходи контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;

провести оцінку фактичного стану охорони інформації НАТО з обмеженим доступом з метою здійснення заходів, спрямованих на виявлення, запобігання та усунення виявлених недоліків.

Основний захід - проводити планові перевірки додержання вимог законодавства України під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

4.3.1. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та технічного захисту інформації

Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері захисту державних інформаційних ресурсів та інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах і на об'єктах інформаційної діяльності, а також у межах своїх повноважень здійснює державний контроль за станом криптографічного та технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, зокрема інформації НАТО з обмеженим доступом.

Середньострокова ціль - забезпечення дієвого контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України.

Пріоритетне завдання на поточний рік - провести планові заходи контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України.

Основний захід - проводити планові заходи контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України.

4.3.2. Діловодство (організація роботи з документами)

Єдині вимоги щодо виготовлення, обліку, користування, зберігання, передачі та транспортування матеріальних носіїв інформації з обмеженим доступом в Україні визначаються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Контроль за забезпеченням охорони інформації з обмеженим доступом в Україні здійснюється керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Середньострокова ціль - забезпечення дотримання в державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити контроль за дотриманням в державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Основний захід - провести планові перевірки дотримання в державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека персоналу)

Відповідно до вимог НАТО в Україні функціонує система надання допуску та доступу посадових осіб до інформації НАТО з обмеженим доступом. Сертифікати особового допуску до роботи з інформацією НАТО оформлюються громадянам України лише за наявності у них допуску до державної таємниці.

Середньострокова ціль - забезпечення належного рівня кваліфікації працівників державних органів, підприємств, установ і організацій, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити оформлення сертифікатів особового допуску до роботи з інформацією НАТО;

підвищувати кваліфікацію працівників державних органів, підприємств, установ, організацій України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Основні заходи:

здійснювати на запити державних органів, установ України оформлення їх працівникам сертифікатів особового допуску до роботи з інформацією НАТО;

провести на базі Національної академії Служби безпеки України семінар з підвищення кваліфікації працівників державних органів, підприємств, установ і організацій України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)

За результатами перевірок стану поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом установлено, що в державних органах України створені необхідні умови для роботи із зазначеною інформацією.

Середньострокова ціль - забезпечення належної роботи системи контролю за функціонуванням центрів реєстрації документів НАТО в державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях України відповідно до стандартів Альянсу.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити здійснення контролю за станом поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях України.

Основний захід - здійснити планові заходи з контролю за станом поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях України.

4.6. Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності (індустріальна безпека)

Відповідно до Закону України "Про державну таємницю" підприємства, установи та організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.

Дозвіл надається за результатами спеціальної перевірки державним органам, підприємствам, установам та організаціям, які відповідно до компетенції беруть участь у виконанні державних завдань, програм, замовлень, що пов'язані з державною таємницею, за наявності у них режимно-секретного підрозділу (якщо інше не встановлено Законом), обладнаних належним чином приміщень та в разі дотримання вимог режиму секретності.

Середньострокова ціль - забезпечення належного функціонування дозвільної системи провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити контроль за здійсненням заходів щодо охорони інформації НАТО з обмеженим доступом суб'єктами господарської діяльності, які залучаються до співробітництва з органами НАТО.

Основний захід - здійснювати заходи контролю щодо охорони інформації НАТО з обмеженим доступом суб'єктами господарської діяльності, які залучаються до співробітництва з органами НАТО.

4.7. Кібербезпека

Відповідно до національного законодавства питання протидії зовнішнім та внутрішнім кіберзагрозам в Україні належать до компетенції Служби безпеки України, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Міністерства внутрішніх справ України. До зазначеної діяльності також залучаються Міністерство оборони України та інші центральні органи виконавчої влади.

У Міністерстві внутрішніх справ України функціонує Національний контактний пункт формату 24/7 щодо реагування та обміну терміновою інформацією про вчинені комп'ютерні злочини. У складі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України утворено оперативну групу (координаційний Центр) реагування на комп'ютерні інциденти, яка пройшла акредитацію у міжнародних інституціях.

У рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня діє робоча підгрупа з питань кіберзахисту.

Середньострокова ціль - створення за консультативної та дорадчої допомоги НАТО національної системи кібербезпеки як складової системи забезпечення інформаційної безпеки, її правових концептуальних засад, а також налагодження взаємодії з відповідними органами іноземних держав та міжнародних організацій у режимі реального часу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

удосконалити нормативно-правову базу національної системи кібербезпеки в рамках реалізації Стратегії національної безпеки України щодо створення системи кібербезпеки;

продовжити взаємодію з питань кібербезпеки органів державної влади України і відповідних органів НАТО шляхом співпраці на двосторонній основі з державами - членами НАТО, а також міжнародними організаціями;

опрацювати із стороною НАТО питання щодо реалізації наукових проектів у рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки", зокрема щодо розбудови національної системи кібербезпеки;

завершити розроблення проекту Національної системи кібербезпеки в Україні, зокрема за сприяння Наукового комітету НАТО.

Основні заходи:

провести консультації експертів Україна - НАТО в рамках робочої підгрупи з питань кіберзахисту під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;

започаткувати у взаємодії з НАТО роботу Трастового фонду НАТО для посилення спроможностей України у сфері кібербезпеки;

узгодити з Науковим комітетом НАТО ініціативи щодо започаткування спільних з державами - членами НАТО науково-технічних проектів (досліджень), у тому числі з розбудови системи кібернетичного захисту в Україні;

поновити проведення переговорів з НАТО у форматі експертних консультацій Україна - НАТО з питань кібербезпеки.

Розділ V. ПРАВОВІ ПИТАННЯ

5.1. Співробітництво між Україною та НАТО з правових питань. Імплементація укладених та підготовка нових міжнародних договорів між Україною та НАТО у сферах, що становлять взаємний інтерес

Україна забезпечує виконання укладених з НАТО міжнародних договорів і продовжує роботу з удосконалення правового механізму розвитку стратегічного партнерства з НАТО.

Створення відповідної правової бази дає можливість удосконалити процес співробітництва з Альянсом з метою одержання практичних взаємовигідних результатів. Формування необхідного правового механізму співробітництва України з Альянсом здійснюється з урахуванням досвіду укладення та імплементації міжнародних договорів України з питань, які становлять взаємний інтерес.

Середньострокові цілі:

продовження імплементації міжнародних договорів України, укладених з НАТО;

вжиття заходів щодо укладення нових міжнародних договорів між Україною та НАТО, необхідних для поглиблення співробітництва з НАТО в рамках стратегічного партнерства з питань, що становлять взаємний інтерес;

продовження діалогу з НАТО з правових питань.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити заходи щодо укладення оновленої угоди між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про транзитне переміщення сил та персоналу НАТО територією України;

забезпечити проведення спільних заходів (семінарів, навчальних візитів тощо), пов'язаних із правовими аспектами співробітництва України з НАТО.

Основні заходи:

провести консультації з правових питань між Україною та НАТО;

опрацювати з НАТО питання щодо можливості укладення оновленої угоди між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про транзитне переміщення сил та персоналу НАТО територією України;

ужити заходів щодо укладення угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки (ОНП) щодо співробітництва в рамках трастових фондів НАТО, рішення про утворення яких було прийнято за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії) та реалізації інших проектів, що становлять взаємний інтерес;

взяти участь у спільних з НАТО заходах (семінари, навчальні візити тощо), пов'язаних із правовими аспектами співробітництва України з НАТО.

 

Глава Адміністрації
Президента України

Б. ЛОЖКІН

Опрос