ЗАКОН УКРАЇНИ
Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 21 грудня 2000 року N 2180-III,
від 22 лютого 2001 року N 2272-III
(зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 4 пункту 3 статті 7
Закону України від 22 лютого 2001 року N 2272-III, визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 8 жовтня 2008 року N 20-рп/2008),
від 10 січня 2002 року N 2921-III,
від 17 січня 2002 року N 2980-III,
від 3 квітня 2003 року N 660-IV,
від 25 березня 2005 року N 2505-IV,
від 16 червня 2005 року N 2664-IV,
від 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
від 9 лютого 2006 року N 3421-IV,
від 22 лютого 2006 року N 3456-IV,
від 1 грудня 2006 року N 424-V,
від 12 грудня 2006 року N 435-V,
від 19 грудня 2006 року N 489-V,
від 23 лютого 2007 року N 717-V
(зміни, внесені пунктом 1, абзацом третім пункту 5, пунктом 9,
абзацом другим, третім пункту 10, пунктом 11 розділу I
Закону України від 23 лютого 2007 року N 717-V, визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 8 жовтня 2008 року N 20-рп/2008),
від 27 квітня 2007 року N 996-V,
від 3 травня 2007 року N 1000-V,
від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
діють по 31 грудня 2008 року,
зміни, внесені пунктом 44 розділу II Закону України
від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
від 3 червня 2008 року N 309-VI,
від 15 грудня 2009 року N 1760-VI,
від 11 лютого 2010 року N 1877-VI,
від 1 червня 2010 року N 2289-VI
(зміни, внесені Законом України від 1 червня 2010 року N 2289-VI,
вводяться в дію з 31 липня 2010 року),
від 1 липня 2010 року N 2388-VI,
від 8 липня 2010 року N 2464-VI,
від 17 травня 2012 року N 4719-VI,
від 2 жовтня 2012 року N 5316-VI,
від 16 жовтня 2012 року N 5458-VI,
від 16 жовтня 2012 року N 5462-VI,
від 18 червня 2013 року N 332-VII,
від 11 березня 2014 року N 870-VII,
від 27 березня 2014 року N 1166-VII,
від 31 липня 2014 року N 1621-VII,
від 28 грудня 2014 року N 77-VIII
(Законом України від 28 грудня 2014 року N 77-VIII
цей Закон викладено у новій редакції),
від 3 листопада 2015 року N 736-VIII,
від 26 листопада 2015 року N 835-VIII,
від 24 грудня 2015 року N 909-VIII,
від 25 грудня 2015 року N 922-VIII,
від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII,
від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII
(зміни, внесені підпунктом 13 пункту 26 Закону України
від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII, набирають чинності з 1 січня 2021 року),
від 19 грудня 2017 року N 2249-VIII,
від 22 травня 2018 року N 2443-VIII,
від 18 вересня 2018 року N 2542-VIII,
від 5 грудня 2019 року N 341-IX,
від 14 січня 2020 року N 440-IX,
від 17 березня 2020 року N 533-IX,
від 7 травня 2020 року N 587-IX
(який діє протягом терміну дії карантину та обмежувальних
заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України в порядку,
встановленому законом, та протягом двох місяців з моменту їх відміни),
від 17 червня 2020 року N 720-IX,
від 30 вересня 2020 року N 931-IX
(який вводиться в дію з 25 січня 2021 року)
Цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) види соціального страхування:
у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;
9) страховик - Фонд соціального страхування України (далі - Фонд);
11) страхові внески - кошти відрахувань на окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2. Терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Стаття 2. Законодавство України про соціальне страхування
1. Законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.
Стаття 3. Принципи соціального страхування
1. Соціальне страхування здійснюється за принципами:
1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування;
3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;
6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу;
8) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;
9) цільового використання коштів соціального страхування;
Розділ II
ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
Стаття 4. Фонд соціального страхування України
5. Бюджет Фонду затверджує Кабінет Міністрів України.
Фонд набуває прав юридичної особи з дня державної реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Стаття 5. Управління Фондом соціального страхування України
2. Безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Стаття 6. Правління Фонду соціального страхування України
3. Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на два роки почергово від представників кожної сторони. Обраним головою вважається член правління, за якого проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління. Голова правління має двох заступників, які разом з головою представляють три сторони.
У разі повторної неявки більшості складу від однієї із представницьких сторін правління правомочне приймати рішення, за умови присутності на засіданні більшості складу правління. Рішення приймаються в установленому порядку і набирають чинності після погодження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.
(частина п'ята статті 6 у редакції
Закону України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII)
7. Рішення правління Фонду, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Стаття 7. Повноваження правління Фонду соціального страхування України
4) подає на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, для внесення на затвердження Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення розміру внесків за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
(пункт 5 частини першої статті 7 у редакції
Закону України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII)
6) призначає та звільняє директора виконавчої дирекції Фонду в порядку, визначеному цим Законом;
7) за поданням директора виконавчої дирекції Фонду призначає та звільняє його заступників;
регламент роботи правління Фонду;
регламент роботи постійних та тимчасових комісій Фонду;
Положення про виконавчу дирекцію Фонду;
структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сфері соціального захисту населення);
річні програми робіт та звіти про їх виконання;
Положення про навчально-інформаційні центри;
Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат;
Порядок розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитних рахунках банківських установ (за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сфері соціального захисту населення);
9) встановлює розмір допомоги на поховання;
10) схвалює проект річного бюджету Фонду (постатейно за доходами і видатками, визначеними законом) та подає його в установленому порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, для внесення на затвердження Кабінету Міністрів України;
11) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду;
13) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду;
(пункт 17 частини першої статті 7 у редакції
Закону України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII)
18) здійснює інші функції, передбачені статутом Фонду та цим Законом.
Стаття 8. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України
1. Виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.
2. Виконавчу дирекцію очолює директор, який призначається та звільняється правлінням Фонду, а в разі неприйняття правлінням Фонду рішення про призначення директора виконавчої дирекції протягом двох місяців таку кандидатуру для затвердження Кабінетом Міністрів України вносить керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого відносяться питання загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Директор виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.
(частина третя статті 8 у редакції
Закону України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII)
(частина четверта статті 8 у редакції
Закону України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII)
5. Виконавча дирекція Фонду здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи правління Фонду.
Стаття 9. Основні завдання і функції Фонду соціального страхування України та його робочих органів
1. Основними завданнями Фонду та його робочих органів є:
3) профілактика нещасних випадків;
4) пункт 4 частини першої статті 9 виключено
(згідно із Законом України
від 24.12.2015 р. N 909-VIII)
5) пункт 5 частини першої статті 9 виключено
(згідно із Законом України
від 24.12.2015 р. N 909-VIII)
7) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду;
8) аналіз та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного внеску.
2. Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань:
3) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків;
4) забезпечують функціонування інформаційно-аналітичних систем;
5) здійснюють обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері соціального захисту населення, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом України для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України;
9) здійснюють інші функції, передбачені статутом Фонду.
Стаття 10. Права, обов'язки та відповідальність Фонду соціального страхування України
2) одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від податкових органів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів;
8) утворювати підприємства, установи, організації для виконання своїх статутних завдань.
2) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів;
5) стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку;
6) вести облік і звітність щодо страхових коштів;
8) вести облік показників для визначення класу професійного ризику виробництва;
Стаття 11. Формування та використання коштів Фонду соціального страхування України
1. Джерелами формування коштів Фонду є:
1) страхові внески страхувальників та застрахованих осіб;
3) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням;
4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду;
6) доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду;
7) добровільні внески та інші надходження відповідно до закону.
2. Кошти Фонду використовуються на:
3) формування резерву коштів Фонду.
3. З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів.
Порядок формування та використання резерву коштів Фонду затверджується правлінням Фонду.
4. Частину четверту статті 11 виключено
(згідно із Законом України
від 25.12.2015 р. N 922-VIII)
Стаття 12. Страхові внески
4) фінансування заходів з профілактики страхових випадків.
2. На відносини у сфері здійснення контролю за своєчасністю подання та достовірністю поданих роботодавцем відомостей щодо отримання коштів Фонду та дотримання порядку їх використання не поширюється дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Стаття 13. Майно та матеріально-технічне забезпечення Фонду соціального страхування України
Стаття 14. Відносини з органами виконавчої влади
Розділ III
ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦЯ ЯК СТРАХУВАЛЬНИКА І ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ
Стаття 15. Права, обов'язки та відповідальність роботодавця як страхувальника
1. Роботодавець як страхувальник має право на:
1) безоплатне отримання в органах Фонду інформації про порядок використання коштів Фонду;
2) отримання інформації про результати проведення перевірки використання коштів Фонду;
4) подавати в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про:
розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників;
5) інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;
(пункт 5 частини другої статті 15 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)
6) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду;
8) подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду;
5. Роботодавець несе відповідальність за:
1) порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення;
2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом;
3) подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду;
Стаття 16. Права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб
1. Застраховані особи мають право на:
4) послуги медичної реабілітації;
2. Застраховані особи зобов'язані:
4) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання:
дотримуватися правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують;
5) дотримуватися режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності;
6) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Стаття 17. Вирішення спорів
1. Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
3. Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії Фонду. До складу цієї комісії на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників.
Положення про діяльність цих комісій затверджується правлінням Фонду.
Розділ IV
ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Стаття 18. Особи, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
1. Страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Стаття 19. Право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
1. Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
(частина третя статті 19 у редакції
Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
(пункт 1 частини четвертої статті 19 у редакції
Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
(пункт 2 частини четвертої статті 19 у редакції
Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
Стаття 20. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
2) допомога по вагітності та пологах;
Стаття 21. Обчислення страхового стажу
3. Страховий стаж обчислюється в місяцях.
де ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;
В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
4. До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Стаття 22. Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
(частину першу статті 22 доповнено пунктом 51
згідно із Законом України від 17.03.2020 р. N 533-IX)
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
(абзац перший частини другої статті 22 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII,
у редакції Закону України від 17.03.2020 р. N 533-IX)
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим особам з інвалідністю, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, у разі здійснення догляду за хворою дитиною віком до 14 років допомога по тимчасовій непрацездатності призначається і виплачується в порядку та розмірах, передбачених абзацом четвертим частини другої цієї статті та статтею 24 цього Закону.
5. Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених цим Законом.
6. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці.
Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини з інвалідністю (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за нею.
Стаття 23. Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності
1. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
Стаття 24. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності
5) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1 - 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
(пункт 5 частини першої статті 24 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII,
від 22.05.2018 р. N 2443-VIII,
від 18.09.2018 р. N 2542-VIII,
від 30.09.2020 р. N 931-IX,
який вводиться в дію з 25.01.2021 р.)
(статтю 24 доповнено новою частиною другою
згідно із Законом України від 17.03.2020 р. N 533-IX,
у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою,
частина друга статті 24 у редакції
Закону України від 07.05.2020 р. N 587-IX,
який діє протягом терміну дії карантину та обмежувальних
заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України в порядку,
встановленому законом, та протягом двох місяців з моменту їх відміни)
3. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду.
Стаття 25. Умови надання і тривалість виплати допомоги по вагітності та пологах
Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
2. Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1 - 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Стаття 26. Розмір допомоги по вагітності та пологах
(частина друга статті 26 у редакції
Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
Стаття 27. Право на допомогу на поховання
2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до 18 років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання - до 23 років;
4) діда та баби за прямою лінією спорідненості.
Стаття 28. Розмір допомоги на поховання
Стаття 29. Лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів
Стаття 30. Призначення та виплата матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
3. Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.
Стаття 31. Документи, необхідні для призначення матеріального забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
(частина перша статті 31 у редакції
Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
2. Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в абзаці шостому частини першої статті 24 цього Закону, додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу.
Стаття 32. Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
2. Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:
1) застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
2) добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність - протягом десяти днів після призначення допомоги.
4. Не одержане у зв'язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачується членам сім'ї, які проживали разом з нею, або спадкоємцям.
Не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачується за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.
Стаття 33. Порядок розрахунку середньої заробітної плати (доходу) для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах
Стаття 34. Порядок фінансування Фондом соціального страхування України страхувальників
1. Фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви.
2. Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.
Страхувальник, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Розділ V
ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ ВТРАТУ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Стаття 35. Особи, які підлягають страхуванню від нещасного випадку
1. Страхуванню від нещасного випадку підлягають:
(пункт 1 частини першої статті 35 у редакції
Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
2. Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв'язку з чим дитина народилася з інвалідністю, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою і до 18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення нею 23 років, їй надається допомога Фонду.
(частина третя статті 35 у редакції
Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
Стаття 36. Страхові виплати
2. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
5. В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд може:
1) визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених відповідним переліком;
7. Страхові виплати складаються із:
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
8. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.
Стаття 37. Перерахування розміру страхових виплат
1) зміни ступеня втрати професійної працездатності;
2) зміни складу сім'ї померлого.
Коефіцієнт перерахунку відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
(частина друга статті 37 у редакції
Законів України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII,
від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
Стаття 38. Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим
2. Огляд потерпілого, складання та корегування індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду, суду чи прокуратури.
Стаття 39. Тимчасове переведення потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу
Стаття 40. Страхові виплати потерпілому під час його професійної реабілітації
Стаття 41. Право на страхові виплати в разі смерті потерпілого
2. Такими непрацездатними особами є:
2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють;
3) особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Стаття 42. Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди
(абзац другий частини першої статті 42 у
редакції Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
(абзац третій частини першої статті 42 у
редакції Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
3. Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого.
Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом незалежно від того, ким вони здійснюються.
4. Потерпілому, який став особою з інвалідністю, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а особам з інвалідністю І групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду.
Потерпілому, який став особою з інвалідністю, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує потерпілого до місця лікування і назад (крім санаторно-курортного лікування), Фонд компенсує за наявності підтверджуючих документів (оригіналів) витрати на проїзд і житло за розмірами згідно із законодавством про службові відрядження. Особу, яка супроводжує на санаторно-курортне лікування особи з інвалідністю, якій за висновком МСЕК або індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю визначено потребу в супроводі, Фонд забезпечує путівкою без лікування (лише проживання та харчування) або компенсує такі витрати у разі самостійного придбання путівки.
Потерпілому, який став особою з інвалідністю та використав щорічну відпустку до одержання путівки у санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) із збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого).
Щомісячні страхові виплати потерпілому протягом цього часу провадяться на загальних підставах.
Згідно з висновком МСЕК Фонд може відшкодовувати також інші витрати.
(абзац дев'ятий частини восьмої статті 42
у редакції Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
14. Неповнолітній особі, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання матері під час її вагітності, або особам, які стали особами з інвалідністю під час зазначених у пункті 2 частини першої статті 36 цього Закону відповідних занять або робіт, Фонд провадить щомісячні страхові виплати як особам з інвалідністю з дитинства, а після досягнення ними 18 років - у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території області (міста) проживання цих осіб, але не менше середньомісячного заробітку в країні на день виплати.
(частина п'ятнадцята статті 42 у редакції
Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
Стаття 43. Документи для розгляду справ про страхові виплати
1. Для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються:
2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
1) копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;
Стаття 44. Розгляд справ про страхові виплати
Стаття 45. Відмова у страхових виплатах і наданні соціальних послуг
1. Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце:
3) вчинення застрахованим умисного кримінального правопорушення, що призвів до настання страхового випадку.
Стаття 46. Припинення страхових виплат і надання соціальних послуг
1. Страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Стаття 47. Строки проведення страхових виплат
7. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.
Стаття 48. Страхові виплати у разі перебування особи, яка їх одержує, в особливих умовах
1. Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою страхової виплати та вартістю утримання в них, але не менш як 25 відсотків призначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку).
2. Якщо на утриманні потерпілого, який проживає у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, пансіонаті для ветеранів війни та праці, є непрацездатні члени сім'ї, сума страхової виплати сплачується в такому порядку: на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманні, - чверть, на двох - третина, на трьох і більше - половина суми страхової виплати. Частина суми страхової виплати, що залишається після відрахування вартості утримання в цих установах, але не менш як 25 відсотків, виплачується потерпілому.
Стаття 49. Зберігання справ про страхові виплати
Стаття 50. Профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;
у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;
5) бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
6) вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та нешкідливих умов виробництва;
7) виконує інші профілактичні роботи.
Стаття 51. Страхові експерти з охорони праці
3. Страхові експерти з охорони праці мають право:
6) складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
4. Страхові експерти з охорони праці провадять свою діяльність відповідно до Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Стаття 52. Виключена
(згідно із Законом України
від 24.12.2015 р. N 909-VIII)
Розділ VI
КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Стаття 53. Контроль за діяльністю Фонду соціального страхування України
2. Контроль за діяльністю Фонду здійснює Громадська рада Фонду, що утворюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 54. Державний нагляд у сфері соціального страхування
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення:
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з охорони праці:
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
Припинити виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом приєднання до Фонду соціального страхування України. Рішення щодо припинення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності привести у відповідність із цим Законом протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII.
Протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII створити робочі органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та їх відділення згідно із структурою, затвердженою правлінням цього Фонду, і здійснити заходи з їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
Припинити всі відокремлені підрозділи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та/або їх робочих органів та відділень протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII, забезпечивши повне правонаступництво таких відокремлених підрозділів юридичними особами, які їх створили, а за їх відсутності - Фондом соціального страхування України, у тому числі щодо всіх прав, обов'язків та майна.
(пункт 4 розділу VII у редакції Закону
України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII)
(пункт 5 розділу VII у редакції
Закону України від 03.11.2015 р. N 736-VIII)
до складу комісій з реорганізації Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України залучаються представники центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, а також представники репрезентативних на національному рівні всеукраїнських об'єднань профспілок та репрезентативних на національному рівні всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців;
(пункт 6 розділу VII у редакції
Закону України від 03.11.2015 р. N 736-VIII)
(розділ VII доповнено пунктом 61 згідно із
Законом України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII)
7. Фонду соціального страхування України після завершення в установленому законом порядку реєстрації та відкриття рахунку в органах казначейства забезпечити:
1) фінансування видатків на утримання та забезпечення діяльності виконавчих дирекцій та робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (до завершення заходів з їх реорганізації);
Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
(пункт 10 розділу VII у редакції
Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
11. Пункт 11 розділу VII виключено
(згідно із Законом України
від 06.12.2016 р. N 1774-VIII)
12. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
3) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
4) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
6) вжити заходів щодо запровадження електронного реєстру листків непрацездатності;
Президент України | Л. КУЧМА |
м. Київ |
|