ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Національний банк України
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 17 лютого 2000 року N 1458-III,
від 20 квітня 2000 року N 1658-III,
від 13 липня 2000 року N 1919-III,
від 7 грудня 2000 року N 2121-III,
від 20 вересня 2001 року N 2740-III,
від 10 січня 2002 року N 2922-III,
від 3 лютого 2004 року N 1416-IV,
від 1 грудня 2005 року N 3163-IV,
від 31 жовтня 2008 року N 639-VI
(зміни, внесені Законом України від 31 жовтня 2008 року N 639-VI,
діяли до 1 січня 2011 року),
від 25 грудня 2008 року N 800-VI,
від 26 грудня 2008 року N 835-VI,
від 17 березня 2009 року N 1131-VI,
від 23 червня 2009 року N 1533-VI,
від 21 серпня 2009 року N 1608-VI,
від 1 липня 2010 року N 2388-VI,
від 8 липня 2010 року N 2457-VI,
від 9 липня 2010 року N 2478-VI,
від 23 грудня 2010 року N 2856-VI
(зміни, внесені підпунктом 2 пункту 21 розділу I Закону України
від 23 грудня 2010 року N 2856-VI, діють до 1 січня 2012 року),
від 15 лютого 2011 року N 3024-VI,
від 19 травня 2011 року N 3394-VI,
від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI,
від 9 лютого 2012 року N 4395-VI,
від 23 лютого 2012 року N 4452-VI,
від 4 липня 2012 року N 5042-VI,
від 5 липня 2012 року N 5103-VI,
від 6 липня 2012 року N 5178-VI,
(зміни, внесені абзацами п'ятим, шостим підпункту 10 пункту 4 розділу VI
Закону України від 6 липня 2012 року N 5178-VI,
набирають чинності з 1 січня 2013 року, враховуючи зміни,
внесені Законом України від 6 грудня 2012 року N 5518-VI;
зміни, внесені абзацами першим - четвертим, сьомим - сімнадцятим
підпункту 10 пункту 4 розділу VІ Закону України від 6 липня 2012 року N 5178-VI, набирають чинності з 12 жовтня 2013 року),
від 18 вересня 2012 року N 5284-VI,
від 18 вересня 2012 року N 5285-VI,
від 2 жовтня 2012 року N 5411-VI,
від 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
від 6 листопада 2012 року N 5480-VI,
від 6 грудня 2012 року N 5518-VI,
від 4 липня 2013 року N 399-VII,
від 4 липня 2014 року N 1586-VII,
від 14 жовтня 2014 року N 1702-VII,
від 28 грудня 2014 року N 78-VIII,
від 28 грудня 2014 року N 80-VIII
(враховуючи зміни, внесені Законом України
від 2 березня 2015 року N 217-VIII),
від 2 березня 2015 року N 213-VIII,
від 18 червня 2015 року N 541-VIII
(зміни, внесені підпунктом 5 пункту 4 розділу І Закону України
від 18 червня 2015 року N 541-VIII, набирають чинності з 1 січня 2016 року),
від 16 липня 2015 року N 629-VIII,
від 10 грудня 2015 року N 889-VIII,
від 24 грудня 2015 року N 911-VIII,
від 6 жовтня 2016 року N 1670-VIII,
від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII,
від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII
(зміни, внесені пунктом 9 Закону України
від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII, застосовуються з 1 жовтня 2017 року),
від 5 жовтня 2017 року N 2155-VIII,
від 5 жовтня 2017 року N 2163-VIII,
від 16 листопада 2017 року N 2210-VIII,
від 21 грудня 2017 року N 2258-VIII
(зміни, внесені Законом України від 21 грудня 2017 року N 2258-VIII,
вводяться в дію з 1 жовтня 2018 року),
від 6 лютого 2018 року N 2277-VIII
(зміни, внесені пунктом 1 розділу І Закону України
від 6 лютого 2018 року N 2277-VIII, вводяться в дію з 4 травня 2018 року),
від 21 червня 2018 року N 2473-VIII
(який вводиться в дію з 7 лютого 2019 року),
від 5 липня 2018 року N 2491-VIII,
від 6 грудня 2018 року N 2646-VIII,
від 12 вересня 2019 року N 79-IX
(який вводиться в дію з 1 липня 2020 року,
враховуючи зміни, внесені Законом
України від 6 грудня 2019 року N 361-IX),
від 19 вересня 2019 року N 114-IX
(який вводиться в дію з 19 квітня 2020 року),
від 20 вересня 2019 року N 122-IX
(зміни, внесені підпунктами 1, 2, 4 та 5 пункту 3 розділу I Закону України
від 20 вересня 2019 року N 122-IX, вводяться в дію з 19 жовтня 2019 року;
зміни, внесені підпунктом 3 пункту 3 розділу I Закону України
від 20 вересня 2019 року N 122-IX, вводяться в дію з 19 січня 2020 року),
від 20 вересня 2019 року N 124-IX,
від 6 грудня 2019 року N 361-IX,
від 4 березня 2020 року N 524-IX,
від 17 березня 2020 року N 533-IX,
від 13 травня 2020 року N 590-IX,
від 3 грудня 2020 року N 1052-IX
Положення частини п'ятої статті 5 цього Закону визнано таким,
що відповідає Конституції України (є конституційним)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 11 травня 2010 року N 13-рп/2010)
Додатково див.
конституційне подання Президента України
від 19 жовтня 2009 року
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Терміни та поняття
У цьому Законі терміни та поняття вживаються у такому значенні:
абзац другий статті 1 виключено
(згідно із Законом України
від 10.01.2002 р. N 2922-III)
(абзац третій статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 124-IX)
банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства;
банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку;
(абзац п'ятий статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 10.01.2002 р. N 2922-III)
абзац шостий статті 1 виключено
(згідно із Законом України
від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
відкритий ринок - ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і коли кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента. Використовується центральними банками для купівлі-продажу, як правило, короткострокових державних цінних паперів з метою регулювання грошової маси. Внаслідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку, внаслідок продажу - зменшується;
(абзац восьмий статті 1 у редакції
Закону України від 23.06.2009 р. N 1533-VI)
(абзац статті 1 у редакції
Закону України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
грошовий сурогат - будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей;
девізна валютна політика - політика регулювання валютного курсу шляхом купівлі і продажу іноземної валюти;
дисконтна валютна політика - зниження або підвищення Національним банком України процентних ставок за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал;
золотовалютний резерв - резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків;
абзац чотирнадцятий статті 1 виключено
(згідно із Законом України
від 10.01.2002 р. N 2922-III)
(абзац статті 1 у редакції Закону
України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
казначейські зобов'язання - боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску;
металеві рахунки - рахунки, які відкриваються уповноваженими банками України для обліку операцій, що здійснюються з банківськими металами;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(згідно із Законом України
від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(абзац статті 1 у редакції Закону
України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 06.12.2012 р. N 5518-VI)
(абзац статті 1 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 05.07.2012 р. N 5103-VI)
платіжний баланс - співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду. До платіжного балансу входять розрахунки за зовнішньою торгівлею, послугами, неторговими операціями, доходи від капіталовкладень за кордоном, торгівлі ліцензіями, від фрахтування та обслуговування кораблів, туризму, утримання дипломатичних і торгових представництв за кордоном, грошові перекази окремих осіб, виплати іншим країнам за позики тощо. Платіжний баланс включає рух капіталів: інвестиції та кредити;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
резервна позиція в Міжнародному валютному фонді (далі - МВФ) - вимоги держави-члена до МВФ, що визначаються як різниця між квотою та авуарами МВФ в її (держави-члена) валюті за мінусом грошових авуарів МВФ, отриманих державою-членом у вигляді кредитів МВФ та залишків на рахунку МВФ N 2, що не перевищує однієї десятої процента від квоти держави-члена;
(абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
спеціальні права запозичення (СПЗ) - міжнародний резервний актив, створений МВФ з метою доповнення існуючих міжнародних резервних активів, який являє собою "кошик" із п'яти валют, склад яких переглядається кожні п'ять років. Вартість спеціальних прав запозичення визначається щоденно;
абзац двадцять шостий статті 1 виключено
(абзац двадцять шостий в редакції
Закону України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
виключено згідно із Законом України
від 10.01.2002 р. N 2922-III)
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(абзац статті 1 у редакції Закону
України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
абзац двадцять восьмий статті 1 виключено
(згідно із Законом України
від 10.01.2002 р. N 2922-III)
Терміни "асоційована особа", "ділова репутація", "істотна участь, Кредитний реєстр Національного банку України" розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про банки і банківську діяльність".
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
абзац статті 1 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
із змінами, внесеними згідно із Законом
України від 06.02.2018 р. N 2277-VIII,
зміни, внесені пунктом 1 розділу І Закону України
від 06.02.2018 р. N 2277-VIII, вводяться в дію з 04.05.2018 р.)
Термін "валютні цінності" розуміється у значенні, визначеному Законом України "Про валюту і валютні операції".
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
Стаття 2. Правова основа діяльності Національного банку України
Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Місцезнаходження Ради Національного банку України (далі - Рада Національного банку), Правління Національного банку України (далі - Правління Національного банку) та центрального апарату Національного банку - місто Київ.
(частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Стаття 3. Статутний капітал
Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю.
Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку.
Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є частина його прибутку до розподілу, а при необхідності - Державний бюджет України.
Стаття 4. Економічна самостійність
Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України.
Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і закріплено за ним на праві господарського відання.
Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.
Національний банк не відповідає за зобов'язаннями фінансових установ, а фінансові установи не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.
(частина четверта статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами.
Національний банк, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Стаття 5. Кошторис адміністративних витрат
(назва статті 5 у редакції Закону України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Національний банк щорічно складає кошторис адміністративних витрат, який повинен забезпечувати виконання Національним банком його функцій, установлених Конституцією України та цим Законом.
(частина друга статті 5 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(частина четверта статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
від 20.09.2019 р. N 122-IX,
зміни, внесені підпунктом 1 пункту 3 розділу І Закону України
від 20.09.2019 р. N 122-IX, вводяться в дію з 19.10.2019 р.,
у редакції Закону України
від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
(стаття 5 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 17.02.2000 р. N 1458-III,
від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 31.10.2008 р. N 639-VI,
від 21.08.2009 р. N 1608-VI,
з роз'ясненнями Рішення Конституційного
Суду України від 11.05.2010 р. N 13-рп/2010,
у редакції Закону України
від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Стаття 51. Прибуток до розподілу
Одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку.
(частина п'ята статті 51 у редакції
Закону України від 17.03.2020 р. N 533-IX)
(частину п'яту статті 51 замінено частинами п'ятою та шостою
згідно із Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
у зв'язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою,
частина шоста статті 51 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 122-IX,
зміни, внесені підпунктом 2 пункту 3 розділу І Закону України
від 20.09.2019 р. N 122-IX, вводяться в дію з 19.10.2019 р,
у редакції Закону України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
Після спрямування прибутку до розподілу на цілі, визначені частинами п'ятою та шостою цієї статті, прибуток до розподілу підлягає перерахуванню до Державного бюджету України у повному обсязі.
(Закон доповнено статтею 51 згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(статтю 51 доповнено частиною восьмою згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 6. Основна функція
Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.
Стаття 7. Інші функції
Національний банк виконує такі функції:
1) відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;
2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує готівковий грошовий обіг;
(пункт 2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 18.09.2012 р. N 5285-VI)
3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;
(пункт 4 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
(пункт 6 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
у редакції Закону України
від 06.12.2012 р. N 5518-VI)
(пункт 7 статті 7 у редакції Закону
України від 18.09.2012 р. N 5284-VI)
8) здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі;
(пункт 8 частини першої статті 7 у редакції
Закону України від 19.05.2011 р. N 3394-VI)
81) здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України;
(частину першу статті 7 доповнено пунктом 81
згідно із Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
9) здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків, створює та веде Кредитний реєстр Національного банку України;
(пункт 9 статті 7 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 10.01.2002 р. N 2922-III,
у редакції Закону України
від 15.02.2011 р. N 3024-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 21.12.2017 р. N 2258-VIII,
який вводиться в дію з 01.10.2018 р.,
від 06.02.2018 р. N 2277-VIII,
зміни, внесені пунктом 1 розділу І Закону України
від 06.02.2018 р. N 2277-VIII, вводяться в дію з 04.05.2018 р.)
(частину першу статті 7 доповнено пунктом 91
згідно із Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
(статтю 7 доповнено новим пунктом 10
згідно із Законом України від 10.01.2002 р. N 2922-III)
(статтю 7 доповнено пунктом 101 згідно із
Законом України від 16.07.2015 р. N 629-VIII)
11) пункт 11 статті 7 виключено
(статтю 7 доповнено новим пунктом 11
згідно із Законом України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
у зв'язку з цим пункти 10 - 18
вважати відповідно пунктами 12 - 20,
пункт 11 статті 7 у редакції Закону
України від 15.02.2011 р. N 3024-VI,
виключено згідно із Законом
України від 23.02.2012 р. N 4452-VI)
12) пункт 12 частини першої статті 7 виключено
(згідно із Законом України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв'язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій;
(пункт 14 статті 7 у редакції
Закону України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
15) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;
(пункт 16 частини першої статті 7 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(пункт 17 частини першої статті 7 у редакції
Закону України від 05.07.2018 р. N 2491-VIII)
18) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;
19) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;
(статтю 7 доповнено новим пунктом 21
згідно із Законом України від 01.12.2005 р. N 3163-IV)
(статтю 7 доповнено новим пунктом 22
згідно із Законом України від 01.12.2005 р. N 3163-IV,
у зв'язку з цим пункт 21 вважати пунктом 23)
221) здійснює відповідно до компетенції повноваження у сфері депозитарного обліку;
(статтю 7 доповнено пунктом 221
згідно із Законом України від 06.07.2012 р. N 5178-VI)
222) пункт 222 частини першої статті 7 виключено
(статтю 7 доповнено пунктом 222
згідно із Законом України від 06.07.2012 р. N 5178-VI,
пункт 222 частини першої статті 7 виключено
згідно із Законом України від 05.07.2018 р. N 2491-VIII)
23) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом;
24) пункт 24 статті 7 виключено
(статтю 7 доповнено пунктом 24 згідно із
Законом України від 25.12.2008 р. N 800-VI,
пункт 24 статті 7 виключено згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(статтю 7 доповнено пунктом 25 згідно із
Законом України від 18.09.2012 р. N 5284-VI)
26) створює засвідчувальний центр для забезпечення внесення відомостей про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів, до Довірчого списку згідно з вимогами Закону України "Про електронні довірчі послуги";
(статтю 7 доповнено пунктом 26 згідно із
Законом України від 18.09.2012 р. N 5284-VI,
пункт 26 статті 7 у редакції
Закону України від 05.10.2017 р. N 2155-VIII)
(статтю 7 доповнено пунктом 261 згідно із
Законом України від 05.10.2017 р. N 2155-VIII)
(статтю 7 доповнено пунктом 27 згідно із
Законом України від 18.09.2012 р. N 5284-VI,
пункт 27 частини першої статті 7 у редакції
Закону України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
28) веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;
(статтю 7 доповнено пунктом 28 згідно із
Законом України від 06.07.2012 р. N 5178-VI)
29) здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків;
(статтю 7 доповнено пунктом 29 згідно із
Законом України від 06.07.2012 р. N 5178-VI,
пункт 29 статті 7 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.12.2012 р. N 5518-VI)
(пункти 25, 26 статті 7 (у редакції Закону України від 06.07.2012 р. N 5178-VI) визнано відповідно пунктами 28, 29 згідно із Законом України від 06.12.2012 р. N 5518-VI)
(статтю 7 доповнено пунктом 30 згідно із
Законом України від 14.10.2014 р. N 1702-VII,
пункт 30 частини першої статті 7 у редакції
Закону України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.,
враховуючи зміни, внесені Законом
України від 06.12.2019 р. N 361-IX)
31) здійснює аналіз стану фінансової системи щодо фінансової стабільності;
(частину першу статті 7 доповнено пунктом 31
згідно із Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(статтю 7 доповнено пунктом 32 згідно із
Законом України від 05.10.2017 р. N 2163-VIII)
33) забезпечує формування та ведення переліку об'єктів критичної інфраструктури, а також реєстру об'єктів критичної інформаційної інфраструктури у банківській системі України, визначає критерії та порядок віднесення об'єктів у банківській системі України до об'єктів критичної інфраструктури та об'єктів критичної інформаційної інфраструктури, забезпечує проведення оцінювання стану кіберзахисту та аудиту інформаційної безпеки у банківській системі України;
(статтю 7 доповнено пунктом 33 згідно із
Законом України від 05.10.2017 р. N 2163-VIII)
(частину першу статті 7 доповнено пунктом 34
згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 122-IX,
зміни, внесені підпунктом 3 пункту 3 розділу І Закону України
від 20.09.2019 р. N 122-IX, вводяться в дію з 19.01.2020 р.)
35) організовує роботу та здійснює заходи з підвищення рівня фінансової грамотності населення.
(частину першу статті 7 доповнено пунктом 35
згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 122-IX,
зміни, внесені підпунктом 3 пункту 3 розділу І Закону України
від 20.09.2019 р. N 122-IX, вводяться в дію з 19.01.2020 р.)
Стаття 71. Особливості забезпечення стабільності банківської системи
Наявність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, підтверджується відповідним рішенням Ради з фінансової стабільності, повноваження якої визначаються указом Президента України.
(Закон доповнено статтею 71 згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 78-VIII)
Розділ II. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
(назва розділу II у редакції Закону
України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Стаття 8. Завдання Ради Національного банку
Відповідно до Конституції України основними завданнями Ради Національного банку є розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики.
(стаття 8 в редакції Законів
України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Рада Національного банку здійснює нагляд за системою внутрішнього контролю Національного банку.
(статтю 8 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 9. Повноваження Ради Національного банку
2) здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики;
4) затверджує щорічно до 15 листопада поточного року кошторис адміністративних витрат Національного банку на наступний рік;
5) пункт 5 частини першої статті 9 виключено
(згідно із Законом України
від 06.12.2018 р. N 2646-VIII)
(пункт 6 частини першої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.09.2019 р. N 122-IX,
зміни, внесені підпунктом 4 пункту 3 розділу І Закону України
від 20.09.2019 р. N 122-IX, вводяться в дію з 19.10.2019 р.,
у редакції Закону України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
8) приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку;
10) затверджує до 1 листопада звітного року аудиторську фірму для проведення аудиту річної фінансової звітності Національного банку, визначену за результатами проведення процедури закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі";
(пункт 10 частини першої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 20.09.2019 р. N 122-IX,
зміни, внесені підпунктом 4 пункту 3 розділу І Закону України
від 20.09.2019 р. N 122-IX, вводяться в дію з 19.10.2019 р.,
від 19.09.2019 р. N 114-IX,
який вводиться в дію з 19.04.2020 р.,
у редакції Закону України
від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
11) розглядає аудиторський звіт та затверджує до 30 квітня наступного за звітним року річну фінансову звітність Національного банку, звіт про виконання кошторису адміністративних витрат Національного банку та розподіл прибутку до розподілу за звітний рік, оприлюднює затверджену Радою Національного банку річну фінансову звітність Національного банку на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку;
(пункт 11 частини першої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.12.2017 р. N 2258-VIII,
який вводиться в дію з 01.10.2018 р.)
політики курсоутворення та валютного регулювання;
розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності;
вдосконалення платіжної системи;
інших питань, віднесених законом до компетенції Ради Національного банку;
17) призначає на посаду та звільняє з посади керівника підрозділу внутрішнього аудиту;
19) здійснює нагляд за діяльністю підрозділу внутрішнього аудиту;
20) затверджує за поданням Правління Національного банку методику визначення винагороди членам Ради Національного банку, крім Голови Національного банку. Розмір щорічної винагороди члена Ради Національного банку України не може бути вищим за чотирикратний максимальний розмір заробітної плати члена Правління Національного банку за один місяць;
21) підтверджує наявність або відсутність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, для цілей запровадження та (або) подовження строку дії та (або) дострокового припинення дії заходів захисту відповідно до статті 12 Закону України "Про валюту і валютні операції".
(частину першу статті 9 доповнено пунктом 21
згідно із Законом України від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
(стаття 9 в редакції Закону
України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 08.07.2010 р. N 2457-VI,
від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
від 23.12.2010 р. N 2856-VI,
від 06.10.2011 р. N 3828-VI,
у редакції Закону України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 10. Склад та формування Ради Національного банку
Особа не може бути членом Ради Національного банку, якщо вона має представницький мандат або є членом Кабінету Міністрів України, або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади (заступника керівника) та іншого державного органу (якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або є керівником (заступником керівника) підприємства, установи та організації, або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної партії, є посадовою особою, яка перебуває у трудових відносинах або надає послуги відповідно до цивільно-правового договору юридичній особі, яка надає фінансові послуги і знаходиться під наглядом Національного банку, або є власником істотної участі в такій юридичній особі.
2) визнання його судом недієздатним;
4) відсутності без поважних причин на двох засіданнях Ради Національного банку поспіль;
(стаття 10 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
у редакції Законів України
від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 11. Порядок роботи Ради Національного банку
Засідання Ради Національного банку проводяться не рідше десяти разів на рік.
Позачергові засідання Ради Національного банку скликаються Головою Ради Національного банку за його власною ініціативою або Радою Національного банку за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості її членів, а також за вимогою Голови Національного банку України. Члени Ради Національного банку сповіщаються про засідання не пізніше як за п'ять календарних днів до дня його проведення. Порядок підготовки позачергових засідань Ради Національного банку визначається її Регламентом.
(частина третя статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
Засідання Ради Національного банку є правомочними за наявності не менше шести її членів.
(частина четверта статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Засідання Ради Національного банку веде Голова Ради Національного банку, а у разі відсутності - його заступник, відповідно до Регламенту.
Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Ради Національного банку. Кожний член Ради Національного банку має один голос.
На засідання Ради Національного банку можуть бути запрошені керівники центральних органів влади, представники суб'єктів підприємницької діяльності, науковці та інші фахівці.
(частина восьма статті 11 в редакції
Закону України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
Стаття 12. Голова Ради Національного банку та його заступник
Голова Ради Національного банку обирається Радою Національного банку зі свого складу строком на три роки.
Головою Ради Національного банку не може бути обрано Голову Національного банку.
(статтю 12 доповнено новою частиною другою згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
у зв'язку з цим частини другу - шосту
вважати відповідно частинами третьою - сьомою)
Голова Ради Національного банку:
організовує засідання Ради Національного банку і головує на них;
здійснює інші повноваження і функції відповідно до Регламенту Ради Національного банку України;
Голова Ради Національного банку має заступника, який обирається Радою Національного банку зі свого складу строком на три роки.
(частини першу і другу замінено частинами першою - третьою
згідно із Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
у зв'язку з цим частини третю і четверту
вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою)
Заступник заміщає Голову Ради Національного банку у разі його відсутності або неможливості ним здійснювати свої повноваження та здійснює інші повноваження і функції відповідно до рішень Ради Національного банку.
Звільнення Голови Ради Національного банку або його заступника протягом строку його повноважень здійснюється:
у зв'язку із закінченням строку його повноважень;
за власним бажанням, за умови подання письмової заяви;
у разі систематичного невиконання своїх обов'язків за станом здоров'я протягом чотирьох місяців.
У разі припинення повноважень Голови Ради Національного банку або його заступника вибори на цю посаду здійснюються у порядку, передбаченому цим Законом.
Стаття 13. Рішення Ради Національного банку
(назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Матеріали засідань Ради Національного банку оформлюються у вигляді протоколів та рішень і підписуються головуючим на її засіданні.
(частина друга статті 13 в редакції
Закону України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
у редакції Закону України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Рекомендації Ради Національного банку розглядаються Правлінням Національного банку протягом п'яти робочих днів. За результатами такого розгляду Правління Національного банку зобов'язане надіслати Раді Національного банку вмотивовану відповідь.
Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління Національного банку.
Частину п'яту статті 13 виключено
(частина п'ята статті 13 в редакції
Закону України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
виключено згідно із Законом
України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Рішення Ради Національного банку підлягають оприлюдненню, крім випадків, коли такі рішення становлять державну, банківську або службову таємницю відповідно до закону.
Членам Ради Національного банку забороняється розголошувати державну, банківську або службову таємницю, яка стала їм відома у зв'язку із здійсненням ними їх повноважень відповідно до Регламенту.
Стаття 131. Аудиторський комітет
Кількість членів Аудиторського комітету не може бути більшою ніж п'ять осіб.
Засідання Аудиторського комітету проводяться не рідше десяти разів на рік.
(Закон доповнено статтею 131 згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ТА СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
(Закон доповнено назвою розділу III згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Стаття 14. Функції Правління Національного банку
Правління Національного банку згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 цього Закону та здійснює управління діяльністю Національного банку.
Стаття 15. Повноваження Правління Національного банку
Правління Національного банку:
щодо банківського регулювання та нагляду;
(пункт 1 частини першої статті 15 доповнено новим абзацом
п'ятим згідно із Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.,
у зв'язку з цим абзаци п'ятий - двадцять дев'ятий
вважати відповідно абзацами шостим - тридцятим)
щодо організації системи рефінансування;
щодо функціонування платіжних систем та організації розрахунків;
про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет;
про встановлення та зміну облікової та інших процентних ставок Національного банку;
про диверсифікацію активів Національного банку та їх ліквідності;
щодо лімітів позабалансових зобов'язань Національного банку;
про формування резервів та покриття фінансових ризиків Національного банку;
щодо мінімального розміру золотовалютних резервів Національного банку;
про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює Національний банк;
про умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України;
про встановлення економічних нормативів для банків та інших фінансових установ, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк;
(абзац вісімнадцятий пункту 1 частини першої статті 15 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
про розмір та порядок формування обов'язкових резервів для банків;
про застосування заходів впливу (санкцій) до банків, інших фінансових установ, осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, та інших осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та інших законів України;
(абзац двадцятий пункту 1 статті 15
у редакції Законів України від 14.10.2014 р. N 1702-VII,
від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
про створення та ліквідацію підприємств, установ Національного банку;
про участь у міжнародних фінансових організаціях;
про купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності Національного банку;
щодо встановлення плати за надані відповідно до закону послуги (здійснені операції);
абзац двадцять п'ятий пункту 1 частини першої статті 15 виключено
(пункт 1 частини першої статті 15 доповнено абзацом
згідно із Законом України від 06.10.2011 р. N 3828-VI,
абзац двадцять п'ятий пункту 1 частини першої статті 15
виключено згідно із Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних;
про створення комітетів Правління Національного банку;
(пункт 1 частини першої статті 15 доповнено абзацом двадцять восьмим
згідно із Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(пункт 1 частини першої статті 15 доповнено абзацом двадцять дев'ятим
згідно із Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
абзац двадцять дев'ятий пункту 1 частини першої статті 15
у редакції Закону України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
приймає рішення про запровадження заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";
(пункт 1 частини першої статті 15 доповнено абзацом тридцятим
згідно із Законом України від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
2) подає на затвердження Раді Національного банку річну фінансову звітність Національного банку, проект кошторису адміністративних витрат на наступний рік та інші документи і рішення відповідно до статті 9 цього Закону; надає на вимогу Ради Національного банку для інформування бухгалтерські, статистичні та інші необхідні для виконання її завдань відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України, а також щодо ринків небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк;
(пункт 2 частини першої статті 15 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
3) визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про структурні підрозділи (крім положення про підрозділ внутрішнього аудиту) та установи Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів (крім керівника підрозділу внутрішнього аудиту), підприємств та установ, визначає перелік функцій щодо управління діяльністю власного корпоративного недержавного пенсійного фонду, а також порядок здійснення таких функцій;
(пункт 3 статті 15 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 06.07.2012 р. N 5178-VI,
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
32) визначає перелік структурних підрозділів, що забезпечують виконання функцій Національного банку;
4) затверджує штатний розпис Національного банку та форми оплати праці;
(пункт 6 статті 15 у редакції Закону
України від 15.02.2011 р. N 3024-VI)
7) видає нормативно-правові акти Національного банку;
8) затверджує Регламент Правління Національного банку України;
(стаття 15 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 10.01.2002 р. N 2922-III,
у редакції Закону України
від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(статтю 15 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 16. Склад та порядок формування Правління Національного банку
Правління Національного банку очолює Голова Національного банку.
(стаття 16 у редакції Законів
України від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 17. Порядок роботи Правління Національного банку та його комітетів
Правління Національного банку має право утворити Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем та делегувати йому повноваження щодо здійснення банківського регулювання та нагляду, в тому числі застосування до банків та інших осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, заходів впливу (санкцій), передбачених законами України, крім заходів, передбачених пунктами 111 - 13 частини першої статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
(стаття 17 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
у редакції Закону України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(статтю 17 доповнено частиною шостою
згідно із Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
(статтю 17 доповнено частиною сьомою
згідно із Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
Стаття 18. Призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку
Одна й та сама особа не може бути Головою Національного банку більше ніж два строки поспіль.
У разі незатвердження Верховною Радою України кандидатури, запропонованої Президентом України, порядок внесення нової кандидатури регулюється Законом України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України".
Одна кандидатура може вноситись не більше двох разів.
1) закінчення строку повноважень;
2) у зв'язку із заявою про відставку із зазначенням аргументів такого рішення, поданою у письмовому вигляді та прийнятою Президентом України;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
4) на підставі рішення суду про визнання особи недієздатною;
5) припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;
6) втрати бездоганної ділової репутації;
8) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою;
9) невиконання посадових обов'язків, у тому числі за станом здоров'я, протягом більш як чотири місяці поспіль;
У разі звільнення Голови Національного банку з посади у випадках, передбачених пунктами 2 - 10 частини восьмої цієї статті, тимчасове виконання обов'язків Голови Національного банку здійснюється відповідно до Закону України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України".
(стаття 18 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
у редакції Закону України
від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Стаття 19. Обов'язки та повноваження Голови Національного банку
Голова Національного банку:
1) керує діяльністю Національного банку у межах компетенції, визначеної цим Законом;
(пункт 1 статті 19 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
2) діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями;
3) головує на засіданнях Правління Національного банку;
4) підписує протоколи, постанови прийняті Правлінням Національного банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються Національним банком;
(пункт 4 статті 19 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(пункт 5 статті 19 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
6) видає акти організаційно-розпорядчого характеру, обов'язкові до виконання усіма службовцями Національного банку, його підприємствами, установами;
(пункт 6 статті 19 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(пункт 7 статті 19 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
8) пункт 8 статті 19 виключено
(згідно із Законом України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 20. Заступники Голови Національного банку
(частину першу статті 20 замінено двома частинами
згідно із Законом України від 18.09.2012 р. N 5285-VI,
у зв'язку з цим частини другу - шосту
вважати відповідно частинами третьою - сьомою,
замінено частинами першою - третьою згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
у зв'язку з цим частини третю - сьому вважати
відповідно частинами четвертою - восьмою)
Заступником Голови Національного банку може бути громадянин України, який відповідає вимогам, установленим частиною третьою статті 10 цього Закону.
Особа не може бути заступником Голови Національного банку, якщо вона має представницький мандат або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади та іншого державного органу (якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної партії, або є керівником чи входить до складу керівного органу юридичної особи (за винятком Національного банку, а також інших юридичних осіб, у керівних органах яких законом передбачено участь представників Національного банку або в яких є акції (частки, паї), що належать державі), або є прямим чи опосередкованим власником будь-якої кількості акцій банку. На час перебування на посаді заступник Голови Національного банку зупиняє членство в політичній партії.
(частина п'ята статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 09.02.2012 р. N 4395-VI)
Для призначення заступником Голови Національного банку кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, установленим частинами четвертою та п'ятою цієї статті.
Рада Національного банку призначає особу на посаду заступника Голови Національного банку у разі її відповідності вимогам, передбаченим частинами четвертою та п'ятою цієї статті.
Заступник Голови Національного банку звільняється з посади у таких випадках:
1) закінчення строку повноважень;
2) подання заяви про звільнення за власним бажанням із зазначенням аргументів такого рішення;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
4) на підставі рішення суду про визнання особи недієздатною;
5) втрати бездоганної ділової репутації;
(стаття 20 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III
у редакції Закону України
від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Стаття 21. Виключено
(стаття 21 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
виключено згідно із Законом України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(згідно із Законом України
від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Стаття 22. Структура Національного банку
Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.
(частина друга статті 22 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Частину третю статті 22 виключено
(згідно із Законом України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Для перевезення цінностей, охорони цінностей та належних йому об'єктів Національний банк має право створювати підрозділи, озброєні бойовою вогнепальною зброєю. Такі підрозділи в межах повноважень, наданих цим Законом, мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби оборони і бойову вогнепальну зброю в порядку, передбаченому частинами першою - третьою, пунктами 1, 2 і 4 частини четвертої, частинами п'ятою - сьомою статті 42, статтями 43 і 44, частиною першою, підпунктом "а" пункту 2, підпунктом "а" пункту 3, підпунктами "а", "б" пункту 6 частини третьої, пунктами 1 і 2 частини четвертої, частинами шостою і сьомою статті 45, частинами першою і другою, пунктами 1, 2, 4, 6 і 7 частини четвертої, частиною п'ятою, пунктами 1, 2, 4 і 5 частини шостої, частинами сьомою - тринадцятою статті 46 Закону України "Про Національну поліцію".
(частина четверта статті 22 у редакції
Закону України від 05.07.2012 р. N 5103-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
у редакції Закону України
від 16.11.2017 р. N 2210-VIII)
Стаття 23. Виключено
(згідно із Законом України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Розділ IV. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА
Стаття 24. Основні засади грошово-кредитної політики
При розробленні Основних засад грошово-кредитної політики використовуються макроекономічні показники, розраховані Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, а також інша необхідна інформація.
Національний банк інформує Верховну Раду України про Основні засади грошово-кредитної політики та стан грошово-кредитного ринку в державі в порядку, передбаченому цим Законом.
(стаття 24 у редакції Закону
України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Частину п'яту статті 24 виключено
(згідно із Законом України
від 06.10.2011 р. N 3828-VI)
(статтю 24 доповнено частиною згідно із
Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)
Стаття 25. Засоби та методи грошово-кредитної політики
Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:
1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для банків;
(пункт 1 статті 25 із змінами, внесеними згідно
із Законами України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
2) процентну політику;
4) управління золотовалютними резервами;
(пункт 5 статті 25 в редакції Закону
України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
6) регулювання імпорту та експорту капіталу;
8) зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
9) емісія власних боргових зобов'язань та операції з ними.
(статтю 25 доповнено пунктом 9 згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
(статтю 25 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Стаття 26. Нормативи обов'язкового резервування
(назва статті 26 у редакції Закону
України від 10.01.2002 р. N 2922-III)
Національний банк встановлює банкам норматив обов'язкового резервування коштів. При цьому:
1) норматив обов'язкового резервування встановлюється єдиним для банків в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів в національній та іноземній валюті;
(пункт 1 статті 26 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 10.01.2002 р. N 2922-III)
2) для різних видів зобов'язань можуть встановлюватися різні нормативи обов'язкового резервування;
(пункт 2 статті 26 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.01.2002 р. N 2922-III)
3) рішення про підвищення нормативу обов'язкового резервування набирає чинності не раніше ніж через 10 днів після його опублікування.
(пункт 3 статті 26 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.01.2002 р. N 2922-III)
Стаття 27. Процентні ставки
Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.
Стаття 28. Управління золотовалютними резервами
Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні.
Стаття 29. Операції відкритого ринку
Операціями відкритого ринку Національного банку, в тому числі з премією або з дисконтом, є купівля-продаж казначейських зобов'язань, а також інших цінних паперів (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права) та боргових зобов'язань, визначених Правлінням Національного банку.
(стаття 29 в редакції Закону
України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Стаття 30. Регулювання імпорту та експорту капіталу
Національний банк відповідно до валютного законодавства регулює імпорт та експорт капіталу.
(стаття 30 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
Стаття 31. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів
Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані зберігати бюджетні кошти у Національному банку на рахунку, відкритому центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено Бюджетним кодексом України.
Умови та порядок обслуговування бюджетних коштів визначаються договором між Національним банком та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, при цьому послуги для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, надаються Національним банком безоплатно.
(стаття 31 у редакції Закону
України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)
Розділ V. УПРАВЛІННЯ ГОТІВКОВИМ ГРОШОВИМ ОБІГОМ
Стаття 32. Грошова одиниця
Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.
Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.
Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.
Стаття 33. Повноваження Національного банку щодо організації
готівкового грошового обігу
Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:
1) виготовлення банкнот і монет;
(пункт 1 статті 33 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.07.2018 р. N 2491-VIII)
(статтю 33 доповнено пунктом 11 згідно із
Законом України від 05.07.2018 р. N 2491-VIII)
(статтю 33 доповнено пунктом 12 згідно із
Законом України від 05.07.2018 р. N 2491-VIII)
2) створення резервних фондів банкнот і монет;
(пункт 3 статті 33 у редакції Закону
України від 18.09.2012 р. N 5285-VI)
4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;
(пункт 5 статті 33 у редакції Закону
України від 18.09.2012 р. N 5285-VI)
6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій;
(пункт 6 статті 33 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.01.2002 р. N 2922-III)
7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банків, їх відокремлених підрозділів, а також небанківських фінансових установ та операторів поштового зв'язку, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій та/або ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків.
(пункт 7 статті 33 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.07.2018 р. N 2491-VIII)
(статтю 33 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 05.07.2018 р. N 2491-VIII)
Стаття 34. Емісія
Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку.
Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків - банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку як його пасив.
Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями Національного банку і забезпечуються всіма його активами.
Стаття 35. Обіг банкнот і монет
Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
Стаття 36. Курс гривні
Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.
Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.
(дію частини другої статті 36 зупинено в частині встановлення і зміни ставки рефінансування та визначення порядку надання кредитів комерційним банкам для підтримки ліквідності (рефінансування комерційних банків) Національним банком України одноосібно згідно із Законом України від 26.12.2008 р. N 835-VI,
статтю 86 Закону України від 26.12.2008 р. N 835-VI, якою передбачено часткове зупинення дії частини другої статті 36, виключено згідно із Законом України від 17.03.2009 р. N 1131-VI)
Стаття 37. Конвертованість гривні
Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлюються Національним банком відповідно до законодавства України про валютне регулювання.
Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.
Стаття 38. Порядок заміни зношених і пошкоджених банкнот і монет
Особливості і порядок визначення платіжності грошових знаків, а також порядок обміну зношених і пошкоджених грошових знаків встановлюються Національним банком.
Стаття 39. Вилучення з обігу банкнот і монет
Порядок вилучення таких грошових знаків встановлюється Національним банком і регулюється відповідними нормативними актами.
Національний банк офіційно повідомляє через засоби масової інформації про вилучення з обігу грошових знаків України (банкнот, монет).
Виготовлення з метою введення в обіг або введення в обіг підроблених грошових знаків тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства України.
Розділ VI. ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Стаття 40. Регулювання розрахунків
(статтю 40 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 06.07.2012 р. N 5178-VI)
Стаття 41. Регулювання бухгалтерського обліку
(стаття 41 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
у редакції Закону України
від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Розділ VII. ОПЕРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
Стаття 42. Види операцій Національного банку
Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:
1) надає кредити банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;
(пункт 1 статті 42 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
(дію пункту 1 частини першої статті 42 зупинено в частині встановлення і зміни ставки рефінансування та визначення порядку надання кредитів комерційним банкам для підтримки ліквідності (рефінансування комерційних банків) Національним банком України одноосібно згідно із Законом України від 26.12.2008 р. N 835-VI,
статтю 86 Закону України від 26.12.2008 р. N 835-VI, якою передбачено часткове зупинення дії пункту 1 частини першої статті 42, виключено згідно із Законом України від 17.03.2009 р. N 1131-VI)
(частину першу статті 42 доповнено новим пунктом 2
згідно із Законом України від 20.09.2001 р. N 2740-III,
у зв'язку з цим пункти 2 - 14 вважати відповідно пунктами 3 - 15,
пункт 2 частини першої статті 42 у редакції
Закону України від 31.10.2008 р. N 639-VI,
дію попередньої редакції пункту 2 частини п'ятої статті 42
відновлено з 1 січня 2011 року у зв'язку із закінченням
строку дії Закону України від 31.10.2008 р. N 639-VI,
у редакції Законів України
від 02.10.2012 р. N 5411-VI,
від 04.07.2014 р. N 1586-VII)
3) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком;
(пункт 4 частини першої статті 42 у редакції
Закону України від 04.07.2012 р. N 5042-VI)
5) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;
6) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;
7) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали та камені та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;
(пункт 7 статті 42 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
8) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;
81) пункт 81 частини першої статті 42 виключено
(частину першу статті 42 доповнено пунктом 81
згідно із Законом України від 09.02.2012 р. N 4395-VI,
пункт 81 частини першої статті 42 виключено
згідно із Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
9) пункт 9 частини першої статті 42 виключено
(згідно із Законом України
від 06.07.2012 р. N 5178-VI)
10) видає гарантії і поруки відповідно до положення, затвердженого Радою Національного банку;
11) веде рахунок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, без оплати і нарахування відсотків;
12) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними;
13) веде особові рахунки працівників Національного банку;
(пункт 13 статті 42 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
14) веде рахунки міжнародних організацій;
15) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, в тому числі за рішенням суду;
(пункт 15 статті 42 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
16) веде рахунки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
(частину першу статті 42 доповнено пунктом 16
згідно із Законом України від 23.02.2012 р. N 4452-VI)
(частину першу статті 42 доповнено пунктом 17
згідно із Законом України від 06.07.2012 р. N 5178-VI)
(частину першу статті 42 доповнено пунктом 18
згідно із Законом України від 06.07.2012 р. N 5178-VI)
(частину першу статті 42 доповнено пунктом 19
згідно із Законом України від 06.07.2012 р. N 5178-VI)
20) веде інформаційну базу стосовно договорів, що укладаються на фінансовому ринку, у порядку, визначеному Національним банком України;
(частину першу статті 42 доповнено пунктом 20
згідно із Законом України від 06.07.2012 р. N 5178-VI)
Національний банк має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.
(статтю 42 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 10.01.2002 р. N 2922-III)
Стаття 43. Участь в міжнародних організаціях
Національний банк має право брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів, учасниками яких є Україна, а також відповідно до угод між ним та іноземними центральними банками.
Розділ VIII. ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ ЩОДО ОПЕРАЦІЙ З ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ
Стаття 44. Повноваження в сфері валютного регулювання та нагляду
(назва статті 44 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства.
(частина перша статті 44 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать:
(абзац перший частини другої статті 44 із змінами,
внесеними згідно із Законами України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;
2) видача, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій, здійснення валютного нагляду відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";
(пункт 2 частини другої статті 44 у редакції
Законів України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;
4) запровадження заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";
(пункти 4 - 6 частини другої статті 44 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
від 06.11.2012 р. N 5480-VI,
замінено двома пунктами згідно із
Законом України від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
Стаття 45. Організація валютного ринку
Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до валютного законодавства.
(стаття 45 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
Стаття 46. Дисконтна та девізна валютна політика
Національний банк проводить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження.
Національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.
Національний банк здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках.
Стаття 47. Структура золотовалютного резерву
Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв, що складається з таких активів:
спеціальні права запозичення;
резервна позиція в МВФ;
іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном;
цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті;
будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності.
Стаття 48. Поповнення та використання золотовалютного резерву
Поповнення золотовалютних резервів проводиться Національним банком шляхом:
1) купівлі монетарного золота та іноземної валюти;
(пункт 1 статті 48 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
2) отримання доходів від операцій з іноземною валютою, банківськими металами та іншими міжнародно визнаними резервними активами;
3) залучення Національним банком валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів.
Використання золотовалютного резерву здійснюється Національним банком на такі цілі:
1) продаж валюти на фінансових ринках для проведення грошово-кредитної політики, включаючи політику обмінного курсу;
2) витрати по операціях з іноземною валютою, монетарними металами, а також іншими міжнародно визнаними резервними активами та операціях із забезпечення діяльності Національного банку в межах сум, передбачених кошторисом адміністративних витрат Національного банку;
(пункт 2 частини другої статті 48 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 09.02.2012 р. N 4395-VI,
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(частину другу статті 48 доповнено пунктом 3 згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(частину другу статті 48 доповнено пунктом 4 згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Не допускається використання золотовалютного резерву для надання кредитів і гарантій та інших зобов'язань резидентам і нерезидентам України.
Стаття 49. Зберігання золотого запасу
(стаття 49 у редакції Закону
України від 03.02.2004 р. N 1416-IV)
Стаття 50. Виключена
(згідно із Законом України
від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Стаття 50. Позареалізаційні валютні доходи та збитки
(Закон доповнено статтею 50 згідно із
Законом України від 23.12.2010 р. N 2856-VI,
зміни, передбачені підпунктом 2 пункту 21 розділу I Закону
України від 23.12.2010 р. N 2856-VI діють до 1 січня 2012 року)
Розділ IX. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ТА КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Стаття 51. Підзвітність
Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.
Підзвітність означає:
1) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента України;
2) призначення та звільнення Президентом України половини складу Ради Національного банку;
3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку;
4) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку, яка подається до Верховної Ради України щороку не пізніше 1 травня;
5) надання Президенту України та Верховній Раді України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.
проведення операцій з рефінансування банків;
проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;
проведення операцій на фондовому ринку.
(статтю 51 доповнено частиною четвертою
згідно із Законом України від 01.12.2005 р. N 3163-IV)
(абзац другий частини п'ятої статті 51 у редакції
Закону України від 06.12.2018 р. N 2646-VIII)
(абзац третій частини п'ятої статті 51 у редакції
Закону України від 06.12.2018 р. N 2646-VIII)
(абзац четвертий частини п'ятої статті 51 у
редакції Закону України від 06.12.2018 р. N 2646-VIII)
(статтю 51 доповнено частиною п'ятою
згідно із Законом України від 06.10.2011 р. N 3828-VI)
Стаття 52. Взаємовідносини з Кабінетом Міністрів України
(частина перша статті 52 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
у редакції Закону України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(частина третя статті 52 у редакції
Закону України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Національний банк підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України.
(частина п'ята статті 52 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(частина шоста статті 52 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(статтю 52 доповнено частиною сьомою
згідно із Законом України від 01.12.2005 р. N 3163-IV)
Стаття 53. Гарантії невтручання
Не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців Національного банку інакше, як в межах, визначених Конституцією України та цим Законом.
Національний банк подає звітність та надає інформацію органам державної влади та іншим державним органам у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом.
(частина третя статті 53 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(стаття 53 у редакції Закону
України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Стаття 54. Заборона надання кредитів державі
(стаття 54 у редакції Закону
України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Розділ X. БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ І БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
(назва розділу X із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
Стаття 55. Мета та сфера банківського нагляду
Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
(частина друга статті 55 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
у редакції Закону України
від 19.05.2011 р. N 3394-VI)
Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті, крім випадку, передбаченого статтею 33 цього Закону.
(частина третя статті 55 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
у редакції Закону України
від 10.01.2002 р. N 2922-III,
із змінами, внесеними згідно із Законами
України від 19.05.2011 р. N 3394-VI,
від 05.07.2018 р. N 2491-VIII)
Стаття 551. Мета державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг
Національний банк здійснює функції державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім діяльності на ринках цінних паперів та похідних (деривативів), професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення) на індивідуальній та консолідованій основі у межах та порядку, встановлених цим Законом, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами з питань регулювання ринків фінансових послуг.
(Закон доповнено статтею 551 згідно із
Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
Стаття 56. Акти Національного банку
Національний банк видає нормативно-правові акти та розпорядчі акти.
Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.
(частина друга статті 56 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
Нормативно-правові акти Національного банку (крім нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом), які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються та приймаються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
(частина п'ята статті 56 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
Акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.
(стаття 56 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 01.07.2010 р. N 2388-VI,
від 04.07.2014 р. N 1586-VII,
у редакції Закону України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 57. Доступ до інформації
Для здійснення своїх функцій Національний банк має право безоплатно одержувати від фінансових установ, учасників фінансових груп та юридичних осіб, які отримали ліцензію Національного банку, а також від осіб, стосовно яких Національний банк здійснює державне регулювання та нагляд відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та інших законів України, інформацію про їх діяльність та пояснення стосовно отриманої інформації і проведених операцій.
(частина перша статті 57 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 10.01.2002 р. N 2922-III,
від 15.02.2011 р. N 3024-VI,
від 19.05.2011 р. N 3394-VI,
у редакції Закону України
від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
(частина друга статті 57 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
у редакції Закону України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Отримана інформація не підлягає розголошенню, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Стаття 58. Економічні нормативи
З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків, інших фінансових установ Національний банк у межах своїх повноважень відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком.
(частина перша статті 58 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 10.01.2002 р. N 2922-III,
від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
Про подальші зміни нормативів та методики їх розрахунку Національний банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.
Стаття 59. Резерви забезпечення ризиків
(частина перша статті 59 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
у редакції Закону України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок доходу до оподаткування відповідно до законодавства України.
Стаття 60. Виключена
(стаття 60 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
виключена згідно із Законом України
від 10.01.2002 р. N 2922-III)
Стаття 61. Повноваження щодо здійснення регулятивних функцій
Національний банк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність", як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду.
(стаття 61 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
у редакції Закону України
від 10.01.2002 р. N 2922-III)
(стаття 62 в редакції Закону
України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
втратила чинність згідно із Законом
України від 07.12.2000 р. N 2121-III)
Стаття 63. Обмеження вимог Національного банку
(стаття 63 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
Розділ XI. СЛУЖБОВЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
Стаття 64. Статус працівників Національного банку
Умови найму, звільнення, надання відпусток, службові обов'язки та права, система дисциплінарних стягнень, питання соціального захисту службовців Національного банку визначаються Правлінням Національного банку з урахуванням законодавства про працю. Тимчасово, по 30 вересня 2017 року, службовцям Національного банку (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи у Національному банку, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
(частина перша статті 64 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 02.03.2015 р. N 213-VIII,
від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
від 10.12.2015 р. N 889-VIII,
від 24.12.2015 р. N 911-VIII,
від 06.12.2016 р. N 1774-VIII,
від 03.10.2017 р. N 2148-VIII,
зміни, внесені пунктом 9 Закону України
від 03.10.2017 р. N 2148-VIII, застосовуються з 01.10.2017 р.)
Працівниками Національного банку є службовці та обслуговуючий персонал Національного банку. Службовцями вважаються особи, які безпосередньо беруть участь у виконанні функцій Національного банку та займають посади, передбачені штатним розписом.
(статтю 64 доповнено частиною третьою згідно
із Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
у зв'язку з цим частини третю - восьму вважати
відповідно частинами четвертою - дев'ятою)
Частину четверту статті 64 виключено
(згідно із Законом України
від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
Частину п'яту статті 64 виключено
(згідно із Законом України
від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
Частину шосту статті 64 виключено
(згідно із Законом України
від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
До складу обслуговуючого персоналу Національного банку входять працівники, обов'язки яких безпосередньо не пов'язані із виконанням функцій Національного банку.
(частина восьма статті 64 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Розмір оплати праці обслуговуючого персоналу Національного банку встановлюється Правлінням Національного банку відповідно до норм законодавства про оплату праці.
Стаття 641. Правовий захист
Члени Правління Національного банку та інші службовці Національного банку, члени Ради Національного банку, залучені експерти не несуть відповідальності за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позови, подані проти таких осіб, вважаються позовами, поданими проти Національного банку. Національний банк забезпечує правовий захист членів Правління Національного банку, інших службовців, членів Ради Національного банку, залучених експертів, у тому числі шляхом забезпечення надання правової допомоги адвокатами та іншими фахівцями у галузі права, у разі подання проти них позовів або їх участі в адміністративному чи кримінальному провадженні, що пов'язані із виконанням ними своїх повноважень.
(Закон доповнено статтею 641 згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 65. Заборонена діяльність
На членів Правління Національного банку, інших службовців Національного банку та членів Ради Національного банку України поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції". Члени Правління Національного банку та інші службовці Національного банку, члени Ради Національного банку зобов'язані вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції".
(частина перша статті 65 у редакції
Закону України від 04.03.2020 р. N 524-IX)
(частина друга статті 65 у редакції
Закону України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
(стаття 65 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 10.01.2002 р. N 2922-III,
у редакції Закону України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 66. Збереження таємниці
Службовцям Національного банку забороняється розголошувати інформацію, що становить державну таємницю, банківську таємницю або іншу конфіденційну інформацію, яка стала відома їм у зв'язку з виконанням службових обов'язків, і в разі припинення роботи в Національному банку, крім випадків, передбачених законодавством України.
(стаття 66 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.01.2002 р. N 2922-III)
Розділ XII
ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ТА ФІНАНСОВОЇ СТАТИСТИКИ, СТАТИСТИКИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ, МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ, ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ, БАНКІВСЬКОЇ СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
(назва розділу XII у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 67. Визначення звітності
Національний банк з метою виконання регулятивних та наглядових функцій визначає форми звітності (у тому числі консолідованої), порядок її складання та подання до Національного банку, які є обов'язковими до виконання усіма суб'єктами господарювання, в тому числі:
(пункт 1 частини першої статті 67 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.07.2000 р. N 1919-III,
від 10.01.2002 р. N 2922-III,
від 19.05.2011 р. N 3394-VI,
у редакції Закону України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
2) усіх суб'єктів господарської діяльності (резидентів і нерезидентів) - для складання статистики платіжного балансу міжнародної інвестиційної позиції, зовнішнього боргу та здійснення валютного нагляду;
(пункт 2 частини першої статті 67 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
від 21.06.2018 р. N 2473-VIII,
який вводиться в дію з 07.02.2019 р.)
(частину першу статті 67 доповнено пунктом 3
згідно із Законом України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
Надана банками, небанківськими фінансовими установами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності інформація розголошенню не підлягає, крім випадків, передбачених законодавством України.
Вимоги цієї статті не стосуються зведеної статистичної інформації, яка підлягає відкритому опублікуванню Національним банком.
Стаття 68. Публікації
З метою забезпечення гласності з питань банківської діяльності та статистики платіжного балансу Національний банк:
(пункт 1 частини першої статті 68 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
2) видає щомісячний статистичний бюлетень та інші видання в електронному або друкованому форматах;
3) публікує в офіційних виданнях поточну банківську інформацію, інформацію з питань грошово-кредитної та банківської статистики, яка не належить до державної та банківської таємниці;
4) надає для опублікування інформацію з питань грошово-кредитної і банківської статистики та статистики платіжного балансу відповідно до міжнародних договорів;
надані банкам кредити (на строк більше 30 календарних днів) з обов'язковим зазначенням найменування банку, суми та виду кредиту, типу наданого забезпечення та дати відповідного рішення Національного банку;
(частину першу статті 68 доповнено пунктом 5 згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(статтю 68 доповнено новою частиною другою згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
у зв'язку з цим частини другу та третю вважати
відповідно частинами третьою та четвертою,
частина друга статті 68 у редакції
Законів України від 09.02.2012 р. N 4395-VI,
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Склад відомостей для опублікування в засобах масової інформації визначається Державним комітетом статистики України відповідно до законодавства України.
Власником зведеної інформації з питань грошово-кредитної та банківської діяльності є Національний банк, який встановлює режим доступу до неї відповідно до законодавства України. Використання офіційної банківської інформації іншими органами для широкого публікування можливе лише з дозволу Національного банку або з посиланням на джерело її офіційного опублікування.
1) структури власності банків та складу банківських груп;
(статтю 68 доповнено частиною п'ятою
згідно із Законом України від 15.02.2011 р. N 3024-VI,
частина п'ята статті 68 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
від 16.07.2015 р. N 629-VIII,
у редакції Закону України
від 16.11.2017 р. N 2210-VIII)
(статтю 68 доповнено частиною шостою
згідно із Законом України від 06.12.2019 р. N 361-IX)
Не підлягає оприлюдненню відповідно до частини шостої цієї статті інформація про:
(статтю 68 доповнено частиною сьомою
згідно із Законом України від 06.12.2019 р. N 361-IX)
(статтю 68 доповнено частиною восьмою
згідно із Законом України від 06.12.2019 р. N 361-IX)
Розділ XIII. АУДИТ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
Стаття 69. Внутрішній аудит
(стаття 69 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI,
у редакції Закону України
від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Стаття 70. Зовнішній аудит
(частина перша статті 70 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
Рада Національного банку затверджує аудиторську фірму для перевірки річної фінансової звітності Національного банку за результатами проведення процедури закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі".
(частина друга статті 70 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
від 19.09.2019 р. N 114-IX,
який вводиться в дію з 19.04.2020 р.,
від 20.09.2019 р. N 122-IX,
зміни, внесені підпунктом 5 пункту 3 розділу І Закону України
від 20.09.2019 р. N 122-IX, вводяться в дію з 19.10.2019 р.,
у редакції Закону України
від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.)
Одна й та сама аудиторська фірма не має права проводити аудит річної фінансової звітності Національного банку більше ніж п'ять років поспіль.
Рахункова палата в порядку здійснення контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України та використанням коштів Державного бюджету України здійснює перевірку виконання кошторису адміністративних витрат Національного банку.
(стаття 70 у редакції Закону
України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Розділ XIV. ОСОБЛИВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 71. Обмеження діяльності
Національному банку забороняється:
1) бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ, крім передбачених законом випадків;
2) здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов'язані із забезпеченням діяльності Національного банку та його установ;
3) здійснювати торговельну, виробничу, страхову та іншу діяльність, яка не відповідає функціям Національного банку;
4) надавати кредити, позики юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених цим Законом.
(частину першу статті 71 доповнено пунктом 4 згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
Обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, не стосуються:
1) набуття з метою покриття заборгованості Національного банку будь-яких прав та активів за умови їх відчуження в найкоротший строк;
2) випадків, передбачених статтею 42 цього Закону;
3) участі у капіталах інших підприємств, установ, що забезпечують діяльність Національного банку;
4) виробничої діяльності Банкнотно-монетного двору, фабрики банкнотного паперу та Державної скарбниці України, яка здійснюється відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку.
(частину другу статті 71 доповнено пунктом 4
згідно із Законом України від 09.02.2012 р. N 4395-VI)
5) пункт 5 частини другої статті 71 виключено
(частину другу статті 71 доповнено пунктом 5
згідно із Законом України від 04.07.2013 р. N 399-VII,
пункт 5 частини другої статті 71 виключено
згідно із Законом України від 06.10.2016 р. N 1670-VIII)
Стаття 72. Податковий режим
Національний банк сплачує податки відповідно до законів України з питань оподаткування.
Стаття 73. Переважне і безумовне право
(частина друга статті 73 у редакції
Закону України від 18.06.2015 р. N 541-VIII)
(Закон доповнено статтею 73 згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. N 1919-III)
Національний банк України також застосовує право безспірного списання коштів з кореспондентського рахунку банку на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі звернення Фонду в порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
(статтю 73 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 23.02.2012 р. N 4452-VI)
Частини перша і друга цієї статті не поширюються на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних, які виводяться Фондом з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
(статтю 73 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом України від 04.07.2014 р. N 1586-VII)
Стаття 74. Оскарження рішень, дій або бездіяльності Національного банку чи його посадових та службових осіб
(Закон доповнено статтею 74 згідно із
Законом України від 18.06.2015 р. N 541-VIII,
стаття 74 у редакції Закону
України від 13.05.2020 р. N 590-IX)
Розділ XV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, за винятком частин дев'ятої та десятої статті 10 цього Закону, які набирають чинності з дня формування Ради Національного банку України у повному складі Президентом України та Верховною Радою України.
(пункт 1 розділу XV із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 20.04.2000 р. N 1658-III)
2. Рада Національного банку має бути сформована протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом. На період формування Ради Національного банку її функції щодо грошово-кредитної політики виконує Правління Національного банку.
3. Вважати такими, що втратили чинність:
розділи II та V Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 25, ст. 281);
4. Кваліфікаційні вимоги до членів Ради Національного банку та Голови Національного банку, визначені цим Законом, поширюються на осіб, які призначаються на посади члена Ради Національного банку та Голови Національного банку після набрання чинності Законом України від 9 липня 2010 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України".
Члени Ради Національного банку, призначені на посади до дня набрання чинності Законом України від 9 липня 2010 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України", продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який вони були призначені.
(розділ XV доповнено пунктом 4 згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
5. Національному банку у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом України від 9 липня 2010 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України" сформувати склад Правління Національного банку відповідно до запроваджених ним вимог та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
(розділ XV доповнено пунктом 5 згідно із
Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI)
(розділ XV доповнено пунктом 6 згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII,
враховуючи зміни, внесені
Законом України від 02.03.2015 р. N 217-VIII)
Президент України | Л. КУЧМА |
м. Київ |
|