Закон №464-XIV от 03.03.1999, Про державне оборонне замовлення

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державне оборонне замовлення

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 3 квітня 2003 року N 670-IV ,
від 15 травня 2003 року N 762-IV ,
від 16 грудня 2004 року N 2248-IV ,
від 13 січня 2005 року N 2340-IV ,
від 1 грудня 2006 року N 424-V ,
від 1 червня 2010 року N 2289-VI
(зміни, внесені Законом України від 1 червня 2010 року N 2289-VI,
вводяться в дію з 31 липня 2010 року ),
від 23 вересня 2010 року N 2560-VI
(Законом України від 23 вересня 2010 року N 2560-VI
цей Закон викладено у новій редакції),
від 12 травня 2016 року N 1356-VIII ,
від 14 червня 2016 року N 1416-VIII ,
від 17 січня 2019 року N 2672-VIII ,
від 17 вересня 2020 року N 912-IX

Закон втратив чинність з 1 січня 2021 року,
крім положень щодо виконання державного
оборонного замовлення на 2020 - 2021 роки
(згідно із Законом України
від 17 липня 2020 року N 808-IX)

Цей Закон визначає загальні правові засади планування і формування державного оборонного замовлення та регулює особливості відносин, пов'язаних з визначенням та здійсненням процедур закупівлі продукції, виконанням робіт та наданням послуг оборонного призначення (продукція, роботи і послуги).

Стаття 8. Особливості здійснення закупівель продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом

1. Закупівля продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом здійснюється відповідно до статті 7 цього Закону та законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність" і "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".

2. Закупівля продукції, робіт, послуг оборонного призначення за імпортом для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань може здійснюватися в іноземних юридичних осіб шляхом:

укладення державним замовником (або уповноваженим ним суб'єктом господарювання, що належить до сфери управління державного замовника) державного контракту з іноземною юридичною особою - виробником або постачальником продукції, робіт і послуг оборонного призначення, за умови надання в установленому законодавством порядку такому державному замовнику повноважень на право здійснення імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю;

укладення державним замовником державного контракту з вітчизняним суб'єктом господарювання, якому в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

3. У разі здійснення закупівлі продукції оборонного призначення в іноземної юридичної особи - виробника або постачальника такої продукції, робіт і послуг на суму, що перевищує п'ять мільйонів євро, обов'язковою умовою такої закупівлі є одержання Україною в особі офсетного бенефіціара відповідних компенсацій.

Одержання Україною компенсацій здійснюється шляхом укладення та виконання компенсаційного (офсетного) договору, який є зовнішньоекономічним договором (контрактом), що укладається в письмовій формі між офсетним бенефіціаром та іноземною юридичною особою.

Офсетним бенефіціаром, що отримує компенсації, може бути державний замовник або інший суб'єкт відносин державної форми власності, відбір якого здійснюється офсетною комісією за поданням державного замовника.

Порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів та види компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Для вирішення питань з організації та координації діяльності щодо проведення переговорів з іноземною юридичною особою про одержання Україною компенсацій, укладення та виконання компенсаційних (офсетних) договорів Кабінет Міністрів України утворює постійно діючу офсетну комісію у складі представників державних замовників, інших державних органів, підприємств, установ, організацій.

Положення про офсетну комісію затверджується Кабінетом Міністрів України.

Інформаційне, організаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності офсетної комісії здійснює центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

4. В умовах особливого періоду, введення надзвичайного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях компенсаційні (офсетні) договори можуть не укладатися. Рішення про неукладення компенсаційного (офсетного) договору приймається Кабінетом Міністрів України за поданням державного замовника.

(стаття 8 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 14.06.2016 р. N 1416-VIII ,
у редакції Закону України
від 17.01.2019 р. N 2672-VIII)

Стаття 9. Виконання оборонного замовлення

1. Виконання оборонного замовлення здійснюється відповідно до державного контракту.

2. Власником виробничих потужностей, створених за державні кошти в результаті виконання оборонного замовлення, є держава в особі державних замовників. Володіння, розпорядження та використання, у тому числі на умовах оренди, об'єктів, продукції та потужностей, створених в результаті виконання оборонного замовлення, здійснюється в порядку, визначеному законодавством України, з додержанням зобов'язань щодо охорони прав на створені об'єкти права інтелектуальної власності.

3. Державні замовники мають право розміщувати на підприємствах, в установах та організаціях, визначених виконавцями, свої представництва або залучати до такої роботи на договірній основі інших державних замовників. Діяльність зазначених представництв провадиться відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

4. Порядок розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 10. Додержання законодавства про державну таємницю

1. Заходи щодо планування, формування, розміщення та виконання оборонного замовлення, що становлять державну таємницю, здійснюються з додержанням законодавства про державну таємницю.

Стаття 11. Контроль за виконанням оборонного замовлення

1. Контроль за якістю продукції, робіт і послуг на всіх етапах розроблення, виробництва, модернізації, утилізації та ремонту, за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються державними замовниками.

Стаття 12. Відповідальність за порушення законодавства про оборонне замовлення

1. У разі нецільового використання бюджетних коштів відповідальність несуть державні замовники згідно із законом.

2. У разі невиконання або неналежного виконання оборонного замовлення винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані нею збитки в порядку, передбаченому законом.

3. У разі ухилення виконавця, визначеного в порядку, передбаченому частиною другою статті 7 цього Закону, від укладення державного контракту такий виконавець несе відповідальність згідно із законом.

4. Спори, що виникають між державними замовниками і виконавцями щодо здійснення процедури закупівлі, під час укладення, виконання, внесення змін чи розірвання державних контрактів, а також спори, пов'язані з відшкодуванням завданих збитків, розв'язуються у судовому порядку.

Стаття 13. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Президент України	Л. КУЧМА
м. Київ 3 березня 1999 року N 464-XIV

О государственном оборонном заказе