Идет загрузка документа (43 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Положения об адвокатуре Украинской ССР

ВС УССР
Положение, Закон УССР от 31.10.1980 № 1050-X
Утратил силу

ЗАКОН
УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Про затвердження Положення про адвокатуру Української РСР

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Декретом Кабінету Міністрів України
 від 26 грудня 1992 року N 12-92

Закон втратив чинність з 1 лютого 1993 року
 (згідно з Постановою Верховної Ради України
 від 19 грудня 1992 року N 2888-XII)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

Стаття 1. Затвердити Положення про адвокатуру Української РСР.

Стаття 2. Президії Верховної Ради Української РСР привести законодавство Української РСР у відповідність з Положенням про адвокатуру Української РСР.

 

Голова Президії Верховної Ради
Української РСР

О. ВАТЧЕНКО

Секретар Президії Верховної Ради
Української РСР

Я. КОЛОТУХА

м. Київ
31 жовтня 1980 року
N 1050-X

 

 

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО АДВОКАТУРУ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання адвокатури

Відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР основним завданням радянської адвокатури є подання юридичної допомоги громадянам і організаціям.

Адвокатура Української РСР сприяє охороні прав і законних інтересів громадян і організацій, здійсненню правосуддя, додержанню і зміцненню соціалістичної законності, вихованню громадян у дусі точного і неухильного виконання радянських законів, бережного ставлення до народного добра, додержання дисципліни праці, поваги до прав, честі й гідності інших осіб, до правил соціалістичного співжиття.

Стаття 2. Законодавство Союзу РСР і Української РСР про адвокатуру

Законодавство Союзу РСР і Української РСР про адвокатуру складається з Закону Союзу РСР "Про адвокатуру в СРСР" і видаваних відповідно до нього інших актів законодавства Союзу РСР, цього Положення й інших актів законодавства Української РСР.

Права і обов'язки адвокатів при виконанні доручень у цивільних, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення регламентуються відповідним законодавством Союзу РСР, Української РСР та інших союзних республік.

Глава 2
КОЛЕГИ АДВОКАТІВ ТА ЇХ ОРГАНИ

Стаття 3. Колегії адвокатів

Колегії адвокатів є добровільними об'єднаннями осіб, які займаються адвокатською діяльністю.

Колегія адвокатів утворюється за заявою групи засновників, що складається з осіб, які мають вищу юридичну освіту, або з ініціативи виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів. Пропозиція про утворення колегії адвокатів надсилається до Міністерства юстиції Української РСР, яке в разі згоди з нею подає її у виконавчий комітет обласної, Київської міської Ради народних депутатів для затвердження і реєстрації.

В Українській РСР утворюються обласні колегії адвокатів і Київська міська колегія адвокатів.

Відповідно до Закону Союзу РСР "Про адвокатуру в СРСР" за згодою Міністерства юстиції СРСР, коли це необхідно для подання юридичної допомоги громадянам і організаціям, можуть утворюватися міжтериторіальні та інші колегії адвокатів.

Колегії адвокатів є юридичними особами.

Колегія адвокатів має круглу печатку і штамп з своїм найменуванням.

Стаття 4. Органи колегії адвокатів

Найвищим органом колегії адвокатів є загальні збори членів колегії, її виконавчим органом - президія, контрольно-ревізійним органом - ревізійна комісія.

Стаття 5. Загальні збори членів колегії адвокатів

Загальні збори членів колегії адвокатів скликаються не менш як один раз на рік.

Загальні збори є правомочними, якщо на них є не менш як дві третини від загальної кількості членів колегії адвокатів.

Усі питання на загальних зборах вирішуються більшістю голосів адвокатів, які беруть участь у голосуванні.

Загальні збори членів колегії адвокатів скликаються з ініціативи президії колегії адвокатів, за пропозицією Міністерства юстиції Української РСР, відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів, а також за вимогою не менш як однієї третини від загальної кількості членів колегії адвокатів.

Стаття 6. Повноваження загальних зборів членів колегії адвокатів

Загальні збори членів колегії адвокатів:

1) обирають президію і ревізійну комісію колегії адвокатів;

2) встановлюють кількісний склад, штати і кошторис доходів і видатків колегії з наступним затвердженням їх виконавчим комітетом обласної, Київської міської Ради народних депутатів;

3) щорічно заслуховують і затверджують звіти про діяльність президії і ревізійної комісії колегії;

4) затверджують за погодженням з профспілковим органом правила внутрішнього трудового розпорядку колегії;

5) визначають порядок оплати праці адвокатів відповідно до правил, що встановлюються Міністерством юстиції СРСР;

6) розглядають скарги адвокатів на постанови президії колегії;

7) розглядають інші питання, зв'язані з діяльністю колегії адвокатів та її органів.

Загальним зборам членів колегії адвокатів належить право дострокового відкликання членів президії і ревізійної комісії колегії, які не виправдали виявленого їм довір'я.

Стаття 7. Перегляд рішення загальних зборів членів колегії адвокатів

Рішення загальних зборів членів колегії адвокатів може бути переглянуто загальними зборами членів колегії адвокатів.

Стаття 8. Президія колегії адвокатів

Президія колегії адвокатів обирається загальними зборами членів колегії таємним голосуванням строком на три роки.

Кількісний склад президії визначається загальними зборами членів колегії адвокатів.

Обраними до складу президії вважаються кандидати, які одержали більшість голосів адвокатів, що брали участь у голосуванні.

Президія відкритим голосуванням обирає з свого складу голову і заступника (заступників) голови президії.

Обрання членів президії замість вибулих провадиться на чергових загальних зборах членів колегії адвокатів.

Стаття 9. Повноваження президії колегії адвокатів

Президія колегії адвокатів:

1) затверджує плани роботи президії;

2) скликає загальні збори членів колегії адвокатів і вносить питання на їх розгляд;

3) створює у встановленому порядку юридичні консультації і керує їх діяльністю;

4) призначає і звільняє з посади завідуючих юридичними консультаціями за погодженням а відділом юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів і виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів;

5) затверджує штати і кошториси юридичних консультацій;

6) провадить прийом у члени колегії адвокатів і до складу стажистів;

7) організує проходження стажування, розподіляє адвокатів по юридичних консультаціях і вирішує питання їх переведення з однієї консультації в іншу;

8) відчисляє і виключає з членів колегії і з складу стажистів;

9) проводить заходи по підвищенню ідейно-політичного і професійного рівня адвокатів;

10) проводить перевірки роботи юридичних консультацій і окремих адвокатів, здійснює контроль за якістю роботи адвокатів, узагальнює і поширює позитивний досвід роботи юридичних консультацій та адвокатів, розробляє і видає методичні посібники з питань адвокатської діяльності;

11) організує вивчання і узагальнення по матеріалах, які є в колегії, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень, і вносить пропозиції щодо їх усунення у відповідні державні і громадські організації;

12) організує участь адвокатів у пропаганді радянського законодавства;

13) здійснює контроль за додержанням адвокатами правил внутрішнього трудового розпорядку колегії;

14) застосовує заходи заохочення до адвокатів;

15) розглядає справи про дисциплінарні проступки адвокатів і накладає на винних дисциплінарні стягнення;

16) розглядає скарги на дії адвокатів, здійснює контроль за додержанням встановленого порядку розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян в юридичних консультаціях;

17) здійснює контроль за додержанням порядку оплати юридичної допомоги, що подається адвокатами, і порядку оплати праці адвокатів; приймає рішення про подання юридичної допомоги безплатно;

18) організує в колегії ведення обліку законодавчих та інших нормативних актів і матеріалів судової та арбітражної практики;

19) розпоряджається коштами колегії відповідно до кошторису;

20) здійснює заходи по поліпшенню умов роботи і побуту адвокатів та інших працівників колегії;

21) представляє колегію адвокатів у державних і громадських організаціях;

22) веде статистичну і фінансову звітність за встановленими формами та інформує Міністерство юстиції Української РСР про діяльність колегії.

Стаття 10. Організація діяльності президії колегії адвокатів

Діяльність президії колегії адвокатів будується на основі колективності керівництва, гласності, регулярної звітності перед членами колегії, широкого залучення адвокатів до роботи президії. При президії можуть утворюватись органи для подання на громадських засадах допомоги президії у виконанні покладених на неї завдань.

Засідання президії колегії адвокатів скликаються в міру потреби, але не менш як один раз на місяць, і є правомочними, якщо на них є не менш як половина складу президії. Питання прийому до колегії, відчислення і виключення з неї президія вправі вирішувати, якщо на її засіданні є не менш як дві третини складу президії.

Рішення президії колегії адвокатів приймаються простою більшістю голосів членів президії. При рівності голосів розгляд питання, що обговорюється, переноситься на чергове засідання президії з викликом членів президії, які були відсутні.

Стаття 11. Перегляд постанови президії колегії адвокатів

Постанова президії колегії адвокатів може бути переглянута самою президією або загальними зборами членів колегії адвокатів.

Стаття 12. Права і обов'язки голови президії колегії адвокатів

Голова президії колегії адвокатів:

1) організує роботу президії;

2) вносить питання на розгляд президії і головує на її засіданнях;

3) є розпорядником кредитів у межах затвердженого кошторису;

4) веде листування від імені президії з підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами;

5) керує роботою апарату президії;

6) провадить прийом і звільнення працівників апарату президії та юридичних консультацій;

7) організує перевірку скарг та інших матеріалів про дії адвокатів і завідуючих юридичними консультаціями і вносить відповідні пропозиції на розгляд президії або передає матеріали перевірки на вирішення зборів адвокатів юридичної консультації для застосування заходів громадського впливу;

8) здійснює інші повноваження, надані йому цим Положенням.

Стаття 13. Ревізійна комісія колегії адвокатів

Ревізійна комісія колегії адвокатів обирається загальними зборами членів колегії адвокатів таємним голосуванням строком на три роки.

Кількісний склад ревізійної комісії визначається загальними зборами членів колегії адвокатів.

Обраними до складу ревізійної комісії вважаються кандидати, які одержали більшість голосів адвокатів, що брали участь у голосуванні.

Ревізійна комісія відкритим голосуванням обирає з свого складу голову і заступника голови комісії.

Обрання членів ревізійної комісії замість вибулих провадиться на чергових загальних зборах членів колегії адвокатів.

Ревізійна комісія проводить ревізії фінансово-господарської діяльності президії колегії адвокатів і юридичних консультацій, а також здійснює контроль за порядком і строками вирішення пропозицій, заяв і скарг.

Стаття 14. Дострокове відкликання членів президії і ревізійної комісії колегії адвокатів

Член президії, член ревізійної комісії колегії адвокатів, який не виправдав виявленого йому довір'я, може бути достроково відкликаний. Питання про дострокове відкликання зазначених осіб може бути поставлене на загальних зборах членів колегії адвокатів або внесене на їх розгляд президією колегії.

Рішення в питанні про відкликання члена президії, члена ревізійної комісії колегії адвокатів приймається загальними зборами членів колегії адвокатів відкритим голосуванням.

Член президії, член ревізійної комісії вважається відкликаним, якщо за відкликання голосувала більшість членів колегії адвокатів.

Глава 3
СКЛАД КОЛЕГІЇ АДВОКАТІВ

Стаття 15. Членство в колегії адвокатів

У члени колегії адвокатів приймаються громадяни СРСР, які мають вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю юриста не менш як два роки. Прийом у члени колегії зазначених осіб може бути обумовлений проходженням іспитового строку тривалістю до трьох місяців.

Осіб, які закінчили вищі юридичні навчальні заклади, не мають стажу роботи за спеціальністю юриста або мають такий стаж менш як два роки, може бути прийнято до колегії адвокатів після проходження стажування в колегії строком від шести місяців до одного року.

Порядок організації і проходження стажування в колегіях адвокатів встановлюється Міністерством юстиції Української РСР.

Порядок прийому до колегії адвокатів визначається цим Положенням та іншими актами законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Члени колегії адвокатів і стажисти не можуть бути на службі у державних і громадських організаціях. Виняток може бути допущено президією колегії адвокатів для осіб, які займаються науковою або педагогічною діяльністю. В районах, де обсяг роботи по поданню юридичної допомоги є недостатнім, адвокату може бути дозволена робота як юрисконсульту.

Стаття 16. Порядок прийому у члени колегії адвокатів

Заяви про прийом у члени колегії адвокатів розглядаються президією колегії не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження, як правило, в присутності особи, що подала заяву.

Адвокати, які вибули з колегії на виборні посади або призвані на дійсну строкову військову службу, після закінчення роботи на виборних посадах або звільнення з дійсної строкової військової служби приймаються за їх просьбою до тієї ж колегії адвокатів.

Глава 4
ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ЧЛЕНІВ КОЛЕГІЇ АДВОКАТІВ

Стаття 17. Здійснення адвокатської діяльності на підставі діючого законодавства

Члени колегії адвокатів у своїй діяльності керуються законами СРСР і Української РСР, указами Президії Верховної Ради СРСР і Президії Верховної Ради Української РСР, постановами і розпорядженнями Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів Української РСР, а також інструкціями і методичними рекомендаціями Міністерства юстиції СРСР, Міністерства юстиції Української РСР та актами інших органів державної влади і управління, що видаються в межах їх компетенції.

Члени колегії адвокатів керуються у встановлених випадках і законодавством інших союзних республік.

Стаття 18. Права членів колегії адвокатів

Член колегії адвокатів має право:

1) обирати і бути обраним до органів колегії адвокатів;

2) ставити перед органами колегії адвокатів питання, які стосуються діяльності колегії, вносити пропозиції щодо поліпшення її роботи і брати участь в їх обговоренні;

3) брати особисту участь в усіх випадках обговорення органами колегії його діяльності або поведінки;

4) вийти зі складу колегії адвокатів.

Адвокат, виступаючи як представник або захисник, є правомочним:

1) представляти права й законні інтереси осіб, що звернулися за юридичною допомогою, в усіх державних і громадських організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

2) запитувати через юридичну консультацію довідки, характеристики та інші документи, необхідні у зв'язку з поданням юридичної допомоги, з державних і громадських організацій, які зобов'язані у встановленому порядку видавати ці документи або їх копії.

Адвокат не може бути допитаний як свідок про обставини, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням ним обов'язків захисника або представника.

Стаття 19. Обов'язки членів колегії адвокатів

Адвокат зобов'язаний у своїй діяльності точно й неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби й способи захисту прав і законних інтересів громадян і організацій, які звернулися до нього за юридичною допомогою.

Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як суддя, прокурор, слідчий, особа, що провадила дізнання, експерт, спеціаліст, перекладач, свідок або понятий, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь службова особа, з якою адвокат перебуває у родинних стосунках.

Адвокат не має права розголошувати відомості, передані йому довірителем у зв'язку з поданням юридичної допомоги.

Адвокат повинен бути прикладом моральної чистоти і бездоганної поведінки, зобов'язаний постійно вдосконалювати свої знання, підвищувати свій ідейно-політичний і професійний рівень, брати активну участь у пропаганді радянського права.

Глава 5
ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Стаття 20. Юридичні консультації

Для організації роботи адвокатів по поданню юридичної допомоги президії колегій адвокатів у містах та інших населених пунктах створюють юридичні консультації.

Місцезнаходження юридичної консультації та кількість працюючих у ній адвокатів визначаються президією колегії адвокатів за погодженням з відділом юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів і виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Юридична консультація має поточний рахунок в установі Держбанку СРСР або в державній трудовій ощадній касі, а також круглу печатку і штамп з позначенням найменувань консультації і відповідної колегії адвокатів.

Стаття 21. Завідуючий юридичною консультацією

Юридичною консультацією керує завідуючий, який призначається у встановленому цим Положенням порядку президією колегії адвокатів з числа членів колегії.

Завідуючий юридичною консультацією:

1) організує роботу юридичної консультації;

2) укладає угоди з громадянами про подання юридичної допомоги і договори з підприємствами, установами і організаціями на юридичне обслуговування;

3) призначає адвокатів для здійснення захисту за вимогами органів попереднього слідства і суду;

4) розподіляє роботу між адвокатами з урахуванням їх кваліфікації і персональних до них звернень, не допускаючи при цьому перевантаженості в роботі одних і недостатнього навантаження в інших адвокатів;

5) встановлює відповідно до Інструкції розмір оплати юридичної допомоги, що подається адвокатом, а також звільняє від такої оплати. Здійснює контроль за додержанням порядку оплати праці адвокатів;

6) здійснює контроль за якістю роботи адвокатів, проходженням стажування, проводить виробничі наради та інші заходи, спрямовані на поліпшення роботи адвокатів;

7) організує участь адвокатів у пропаганді радянського законодавства;

8) забезпечує додержання адвокатами правил внутрішнього трудового розпорядку;

9) організує ведений обліку законодавчих та інших нормативних актів, матеріалів судової та арбітражної практики;

10) проводить заходи по підвищенню ідейно-політичного і професійного рівня адвокатів і стажистів;

11) порушує перед президією колегії адвокатів клопотання про заохочення адвокатів;

12) розглядає скарги на дії адвокатів, ставить перед президією колегії адвокатів питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, які вчинили проступки, і про відчислення з колегії адвокатів за підставами, передбаченими цим Положенням;

13) розпоряджається коштами юридичної консультації відповідно до кошторису;

14) веде статистичну і фінансову звітність за встановленими формами.

Завідуючий юридичною консультацією діє за довіреністю президії колегії адвокатів.

Глава 6
ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЯКУ ПОДАЮТЬ АДВОКАТИ. ОПЛАТА ПРАЦІ АДВОКАТІВ

Стаття 22. Види юридичної допомоги, яку подають адвокати

Адвокати, подаючи юридичну допомогу:

1) дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні й письмові довідки по законодавству;

2) складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;

3) здійснюють представництво в суді, арбітражі та інших державних органах у цивільних справах і справах про адміністративні правопорушення;

4) беруть участь на попередньому слідстві і в суді у кримінальних справах як захисники, представники потерпілих, цивільних позивачів, цивільних відповідачів.

Адвокати подають громадянам і організаціям також іншу юридичну допомогу.

Стаття 23. Регулювання праці адвокатів

Праця адвокатів організується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку колегії.

Адвокат користується правом на відпустку і на всі види забезпечення по державному соціальному страхуванню.

Оплата відпустки адвокатів провадиться з коштів колегії адвокатів.

Призначення і виплата адвокатам допомоги і пенсій по державному соціальному страхуванню провадяться відповідно до законодавства про соціальне страхування і соціальне забезпечення.

Стаття 24. Оплата праці адвокатів

Праця адвокатів оплачується з коштів, які надійшли до юридичної консультації від громадян і організацій за подану їм юридичну допомогу.

Заробіток членів колегії адвокатів, які займають штатні посади в президії колегії і юридичних консультаціях, складається з посадового окладу і сум, які надійшли за адвокатську діяльність.

Стаття 25. Подання громадянам юридичної допомоги безплатно

Колегії адвокатів подають безплатно юридичну допомогу:

1) позивачам у судах першої інстанції при веденні справ про стягнення аліментів і трудових справ; за позовами колгоспників до колгоспів про оплату праці; про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, зв'язаним з роботою; про відшкодування шкоди, заподіяної смертю годувальника, що сталася у зв'язку з роботою, а також громадянам при складанні заяв про призначення пенсій і допомоги;

2) громадянам за скаргами на неправильності у списках виборців;

3) Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, кавалерам ордена Слави трьох ступенів чи ордена Трудової Слави трьох ступенів, жінкам, нагородженим орденом "Мати-героїня", військовослужбовцям строкової служби, а також інвалідам I і II груп при наданні консультацій, складанні заяв, скарг та інших правових документів, які не потребують ознайомлення з судовою справою;

4) депутатам Рад народних депутатів при наданні консультацій у питаннях законодавства, зв'язаних із здійсненням ними депутатських повноважень;

5) членам товариських судів і добровільних народних дружин по охороні громадського порядку при наданні консультацій по законодавству у зв'язку з їх громадською діяльністю.

Юридична допомога подається безплатно і в інших випадках, передбачених законодавством.

Крім того, завідуючий юридичною консультацією, президія колегії адвокатів, а також орган попереднього слідства, прокурор і суд, у провадженні яких перебуває справа, мають право, виходячи з майнового стану громадянина, звільнити його повністю або частково від оплати юридичної допомоги.

При звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги завідуючим юридичною консультацією або президією колегії оплата праці адвоката провадиться з коштів колегії.

При звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги органом попереднього слідства, прокурором або судом витрати по оплаті праці адвоката відносяться у встановленому порядку на рахунок держави.

Глава 7
ЗАОХОЧЕННЯ І ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЧЛЕНІВ КОЛЕГІЇ АДВОКАТІВ

Стаття 26. Заохочення адвокатів

За зразкове виконання своїх обов'язків, за тривалу і бездоганну роботу, за активну громадську діяльність адвокати заохочуються рішенням президії колегії.

Заходи заохочення і порядок їх застосування визначаються цим Положенням та іншими законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР.

Стаття 27. Заходи заохочення адвокатів

Заходами заохочення адвокатів є:

1) оголошення подяки;

2) видача премії;

3) нагородження цінним подарунком;

4) нагородження Почесною грамотою;

5) занесення до Книги пошани, на Дошку пошани.

Правилами внутрішнього трудового розпорядку колегії адвокатів може бути передбачено й інші заходи заохочення.

До адвокатів можуть застосовуватись й інші заходи заохочення, передбачені законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР.

Стаття 28. Порядок застосування заходів заохочення

Постанова президії колегії про заохочення адвоката оголошується в урочистій обстановці.

Відповідно до чинного законодавства заходи заохочення адвокатів можуть застосовуватись також Міністром юстиції Української РСР, виконавчими комітетами обласних, Київської міської Рад народних депутатів і начальниками відділів юстиції виконавчих комітетів цих Рад.

При застосуванні заходів заохочення забезпечується поєднання морального і матеріального стимулювання праці адвокатів.

Заходи заохочення, передбачені статтею 27 цього Положення, можуть застосовуватись також і щодо стажистів.

Стаття 29. Дисциплінарна відповідальність адвокатів

За порушення вимог Закону Союзу РСР "Про адвокатуру в СРСР", цього Положення та інших актів законодавства Союзу РСР і Української РСР, які регулюють діяльність адвокатури, адвокати можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарні стягнення застосовуються президією колегії адвокатів безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніш як через один місяць з дня його виявлення, не рахуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці. Стягнення не може бути накладено пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку.

Стаття 30. Заходи дисциплінарного одягнення

Заходами дисциплінарного стягнення, що застосовуються президією колегії адвокатів, є:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) виключення адвоката з колегії.

Передбачені цим Положенням заходи дисциплінарного стягнення, порядок накладення, зняття та оскарження стягнення поширюються також і на стажистів.

Стаття 31. Порядок накладення дисциплінарних стягнень

Право порушення справи про дисциплінарну відповідальність адвоката належить загальним зборам, президії і голові президії колегії адвокатів.

Міністр юстиції Української РСР, начальник відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів вправі запропонувати президії колегії адвокатів або її голові порушити справу про дисциплінарну відповідальність адвоката.

До розгляду справи про дисциплінарний проступок голова президії колегії адвокатів повинен зажадати від адвоката письмове пояснення, ретельно перевірити підстави притягнення його до дисциплінарної відповідальності та ознайомити з матеріалами справи.

Справа про дисциплінарний проступок розглядається президією колегії в присутності адвоката, який притягається до відповідальності. Повторна неявка адвоката без поважних причин не перешкоджає розглядові справи за його відсутності.

При наявності даних, що свідчать про вчинення адвокатом проступку, за який він може бути виключений з колегії, президія вправі відсторонити адвоката від роботи до остаточного вирішення про нього питання.

При обранні заходу дисциплінарного стягнення повинні враховуватися тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, попередня робота і поведінка адвоката.

За кожний проступок може бути застосовано лише один захід дисциплінарного стягнення.

Стаття 32. Оскарження постанови про накладення дисциплінарного стягнення

Постанова президії колегії адвокатів про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржена загальним зборам членів колегії в місячний строк з дня вручення адвокату копії постанови, а в разі допущеного порушення чинного законодавства - також і Міністру юстиції Української РСР. При виключенні з членів колегії адвокатів у порядку накладення дисциплінарного стягнення оскарження провадиться відповідно до статті 37 цього Положення.

Стаття 33. Порядок зняття дисциплінарного стягнення

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо адвокат сумлінним ставленням до праці і бездоганною поведінкою довів своє виправлення, президія або загальні збори членів колегії адвокатів за клопотанням голови президії, завідуючого юридичною консультацією або громадських організацій юридичної консультації можуть зняти з нього дисциплінарне стягнення до закінчення одного року.

Стаття 34. Застосування до адвокатів заходів громадського впливу

В разі вчинення адвокатом дисциплінарного проступку президія колегії адвокатів може, з урахуванням характеру вчиненого проступку, не притягаючи адвоката до дисциплінарної відповідальності, надіслати матеріали на обговорення зборів адвокатів юридичної консультації для застосування до винного заходів громадського впливу.

Глава 8
ПРИПИНЕННЯ ЧЛЕНСТВА В КОЛЕГІЇ АДВОКАТІВ

Стаття 35. Відчислення адвоката з колегії

Відчислення адвоката з колегії провадиться президією колегії адвокатів:

1) за заявою адвоката;

2) при незадовільному результаті випробування, обумовленого при прийомі до колегії адвокатів;

3) при виявленій неможливості виконання адвокатом своїх обов'язків внаслідок недостатньої кваліфікації або за станом здоров'я.

Стаття 36. Виключення адвоката з колегії

Виключення адвоката з колегії провадиться президією колегії адвокатів у випадках:

1) систематичного порушення адвокатом внутрішнього трудового розпорядку або несумлінного виконання своїх обов'язків, якщо до адвоката раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського впливу;

2) вчинення інших проступків, несумісних з перебуванням у колегії.

Стаття 37. Оскарження відчислення і виключення з колегії адвокатів

Відчислення і виключення з колегії адвокатів можуть бути оскаржені в судовому порядку в місячний строк з дня вручення копії постанови президії колегії про відчислення або виключення.

Глава 9
КОШТИ КОЛЕГІЙ АДВОКАТІВ ТА ЇХ ВИТРАЧАННЯ

Стаття 38. Кошти колегій адвокатів

Кошти колегій адвокатів утворюються з сум, що відраховуються юридичними консультаціями від оплати за подання юридичної допомоги.

Розмір відрахувань у фонд колегії встановлюється загальними зборами членів колегії адвокатів, але не може перевищувати тридцять процентів сум, що надійшли до юридичної консультації.

Штати, посадові оклади, фонди заробітної плати і кошториси адміністративно-господарських витрат колегії адвокатів не підлягають реєстрації у фінансових органах. Колегії адвокатів не обкладаються державними і місцевими податками та зборами.

Стаття 39. Витрачання коштів колегії адвокатів

Витрачання коштів колегії адвокатів провадиться президією колегії адвокатів відповідно до затвердженого кошторису.

Внески на державне соціальне страхування адвокатів сплачуються колегіями адвокатів відповідно до чинного законодавства.

Глава 10
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ АДВОКАТУРИ З ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ І ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Стаття 40. Загальне керівництво колегіями адвокатів

Відповідно до Закону Союзу РСР "Про адвокатуру в СРСР" загальне керівництво колегіями адвокатів здійснюють Ради народних депутатів та їх виконавчі і розпорядчі органи відповідно до законодавства, яке визначає їх компетенцію, як безпосередньо, так і через Міністерство юстиції СРСР, Міністерство юстиції Української РСР, відділи юстиції виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів.

Стаття 41. Взаємовідносини адвокатури з державними органами і громадськими організаціями

Відповідно до Закону Союзу РСР "Про адвокатуру в СРСР" права і обов'язки Міністерства юстиції СРСР, Міністерства юстиції Української РСР, відділів юстиції виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів щодо колегій адвокатів Української РСР визначаються Законом Союзу РСР "Про адвокатуру в СРСР", цим Положенням та іншим законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Міністерство юстиції Української РСР і відділи юстиції виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів у межах своєї компетенції:

1) контролюють додержання колегіями адвокатів вимог Закону Союзу РСР "Про адвокатуру в СРСР", цього Положення, інших актів законодавства Союзу РСР і Української РСР, що регулюють діяльність адвокатури;

2) встановлюють порядок подання адвокатами юридичної допомоги громадянам і організаціям;

3) сприяють створенню умов для найбільш повного використання адвокатами наданих їм законом прав і виконання покладених на них обов'язків;

4) подають допомогу президіям колегій адвокатів у проведенні заходів по підвищенню професійного рівня адвокатів;

5) узагальнюють практику роботи колегій адвокатів, організують поширення позитивного досвіду роботи президій колегій, юридичних консультацій і окремих адвокатів;

6) здійснюють інші повноваження, зв'язані з загальним керівництвом адвокатурою.

Міністерство юстиції Української РСР видає інструкції, методичні рекомендації з питань діяльності адвокатури.

В разі невідповідності чинному законодавству рішення загальних зборів або постанови президії колегії адвокатів Міністерство юстиції СРСР, Міністерство юстиції Української РСР зупиняє їх дію. У такому разі питання може бути внесено для нового обговорення відповідно на загальні збори або президію колегії адвокатів.

Колегії адвокатів при здійсненні завдань адвокатури підтримують зв'язки з державними органами і громадськими організаціями, подають правову допомогу трудовим колективам, народним депутатам, добровільним народним дружинам, товариським судам та іншим органам громадської самодіяльності, які ведуть боротьбу з правопорушеннями, беруть участь у правовій пропаганді і роз'ясненні законодавства населенню.

Стаття 42. Матеріально-технічне забезпечення колегій адвокатів

Матеріально-технічне забезпечення колегій адвокатів здійснюється виконавчими і розпорядчими органами обласних, Київської міської Рад народних депутатів у встановленому порядку.

 

Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР

Я. КОЛОТУХА

Опрос