Идет загрузка документа (80 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О народном образовании

ВС УССР
Закон УССР от 28.06.1974 № 2778-VIII
Утратил силу

ЗАКОН
УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Про народну освіту

Закон введено в дію з 1 жовтня 1974 року
(згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР
 від 28червня 1974 року N 2779-VIII)

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Указом Президії Верховної Ради Української РСР
 від 15 травня 1980 року N 243-X

Закон втратив чинність
(згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР
 від 4 червня 1991 року N 1144-XII)

Велика Жовтнева соціалістична революція створила політичні, економічні і соціальні умови для розвитку народної освіти, науки і культури в нашій країні.

За короткий історичний період в усіх сферах духовного життя радянського суспільства утвердилася соціалістична ідеологія. Під керівництвом Комуністичної партії Радянського Союзу успішно розв'язується завдання формування нової людини - будівника комунізму.

Вперше в історії людства у нашій країні створено справді демократичну систему народної освіти. В СРСР, до складу якого на основі добровільного об'єднання і рівноправності з іншими союзними республіками входить Українська Радянська Соціалістична Республіка, громадяни мають реальну можливість дістати середню і вищу освіту, а також роботу відповідно до спеціальності і кваліфікації.

Перемога соціалізму в СРСР забезпечила неухильне зростання матеріального добробуту, культурного й освітнього рівня радянського народу, дала змогу створити сприятливі умови для дошкільного виховання дітей, послідовно здійснити обов'язкове восьмирічне навчання і перейти до загальної середньої освіти молоді, широко розвинути професійно-технічну, середню спеціальну і вищу освіту.

Будівництво комунізму в нашій країні, невпинне зростання продуктивних сил і науково-технічний прогрес настійно вимагають всебічного розвитку підростаючого покоління, забезпечення народного господарства висококваліфікованими робітниками і спеціалістами, дальшого підвищення рівня загальної і професійної освіти населення СРСР.

Повсюдне здійснення середньої освіти і вдосконалення загальної, професійно-технічної, середньої спеціальної і вищої освіти сприятимуть дальшому зростанню культури радянського народу, формуванню комуністичного світогляду, досягненню вищої продуктивності праці, стануть важливим фактором поступового подолання істотних відмінностей між розумовою і фізичною працею, між містом і селом.

Метою народної освіти в СРСР є підготовка високоосвічених, всебічно розвинених активних будівників комуністичного суспільства, вихованих на ідеях марксизму-ленінізму, в дусі поваги до радянських законів і соціалістичного правопорядку, комуністичного ставлення до праці, фізично здорових, здатних успішно працювати в різних галузях господарського і соціально-культурного будівництва, брати активну участь у громадській і державній діяльності, готових беззавітно захищати соціалістичну Батьківщину, берегти і примножувати її матеріальні та духовні багатства, зберігати й охороняти природу. Народна освіта в СРСР покликана забезпечувати розвиток і задоволення духовних та інтелектуальних потреб радянської людини.

Освіта в СРСР є справді всенародною справою. Держава, сім'я і громадські організації спільними зусиллями забезпечують виховання й освіту підростаючого покоління. Особлива роль у розвитку народної освіти належить педагогічним працівникам, діяльність яких грунтується на високому усвідомленні професійної і суспільної відповідальності за належну якість навчання і комуністичне виховання молодого покоління.

Радянське законодавство про народну освіту покликане активно служити вдосконаленню справи народної освіти в країні, дальшому зміцненню соціалістичної законності в цій галузі суспільних відносин.

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання законодавства про народну освіту

Законодавство Української РСР про народну освіту регулює суспільні відносини в галузі народної освіти з метою найповнішого задоволення запитів радянських громадян і потреб розвинутого соціалістичного суспільства в освіті і комуністичному вихованні підростаючого покоління, забезпечення народного господарства робітниками і спеціалістами відповідної кваліфікації.

Стаття 2. Законодавство про народну освіту

Законодавство про народну освіту складається з Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту, а також з інших актів законодавства Союзу РСР про народну освіту, цього Закону та інших актів законодавства Української РСР про народну освіту, які видаються у відповідності з ними.

Стаття 3. Право громадян Української РСР на освіту

Відповідно до Конституції Союзу РСР і Конституції Української РСР громадяни Української РСР мають право на освіту.

Це право забезпечується безплатністю всіх видів освіти, здійсненням загальної обов'язкової середньої освіти молоді, широким розвитком професійно-технічної, середньої спеціальної та вищої освіти на основі зв'язку навчання з життям, з виробництвом; розвитком заочної і вечірньої освіти; наданням державних стипендій та пільг учням і студентам; безплатною видачею шкільних підручників; можливістю навчання в школі рідною мовою; створенням умов для самоосвіти; організацією різних форм виробничого навчання і підвищення кваліфікації.

(частина друга статті 3 у редакції Указу Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

З метою створення найсприятливіших умов для навчання і виховання підростаючого покоління законодавством Союзу РСР і Української РСР встановлюються учням і студентам відповідні пільги.

Стаття 4. Основні принципи народної освіти в Українській РСР

Основними принципами народної освіти в Українській РСР є:

1) рівність усіх громадян СРСР у здобутті освіти незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин;

(пункт 1 статті 4 у редакції Указу Президії Верховної
 Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

2) здійснення загальної обов'язкової середньої освіти молоді;

(пункт 2 статті 4 у редакції Указу Президії Верховної
 Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

3) державний і громадський характер усіх навчально-виховних закладів;

4) свобода вибору мови навчання: навчання рідною мовою або мовою іншого народу СРСР;

5) безплатність усіх видів освіти, утримання частини тих, що вчаться, на повному державному забезпеченні, безплатна видача шкільних підручників, стипендіальне забезпечення учнів і студентів, надання їм встановлених пільг і подання іншої матеріальної допомоги;

(пункт 5 статті 4 у редакції Указу Президії Верховної
 Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

6) єдність системи народної освіти і наступність усіх типів навчальних закладів, що забезпечують можливість переходу від нижчих ступенів навчання до вищих;

7) єдність навчання і комуністичного виховання; співробітництво школи, сім'ї і громадськості у вихованні дітей і молоді;

8) зв'язок навчання і виховання підростаючого покоління з життям, з практикою комуністичного будівництва;

9) науковий характер освіти, її постійне вдосконалення на основі новітніх досягнень науки, техніки, культури;

10) гуманістичний і високоморальний характер освіти й виховання;

11) спільне навчання осіб обох статей;

12) світський характер освіти, який виключає вплив релігії.

Стаття 5. Система народної освіти в Українській РСР

В Українській РСР відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР існує і вдосконалюється єдина система народної освіти, яка забезпечує загальноосвітню і професійну підготовку громадян, служить комуністичному вихованню, духовному і фізичному розвиткові молоді, готує її до праці і громадської діяльності.

(статтю 5 доповнено частиною першою згідно з Указом
 Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Система народної освіти в Українській РСР включає:

дошкільне виховання;

загальну середню освіту;

позашкільне виховання;

професійно-технічну освіту;

середню спеціальну освіту;

вищу освіту.

Стаття 6. Компетенція Союзу РСР у галузі народної освіти

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту віданню Союзу РСР в особі його найвищих органів державної влади і органів державного управління у галузі народної освіти підлягають:

1) встановлення загальних принципів керівництва і системи управління народною освітою в СРСР;

2) встановлення загальносоюзних планів розвитку народної освіти і планів підготовки кваліфікованих робітників і спеціалістів для народного господарства країни;

3) керівництво органами народної освіти Союзу РСР; управління навчально-виховними, науково-дослідними закладами і підприємствами системи народної освіти союзного підпорядкування;

4) встановлення типів навчальних закладів та інших закладів народної освіти, затвердження положень (статутів) про них, встановлення віку прийому до навчальних закладів і строків навчання в них;

5) організація, реорганізація і ліквідація вищих навчальних закладів, а також середніх спеціальних, професійно-технічних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл союзного підпорядкування;

6) встановлення порядку визначення штатів, нормування і оплати праці працівників навчальних закладів та інших закладів народної освіти;

7) встановлення загальних принципів навчально-методичного керівництва всіма навчально-виховними закладами, затвердження навчальних планів і визначення порядку затвердження навчальних програм;

8) встановлення загальносоюзних планів розвитку навчально-матеріальної бази навчальних закладів та інших закладів народної освіти;

9) встановлення видів і норм матеріальної допомоги особам, які навчаються і виховуються в навчально-виховних закладах;

10) державний контроль у галузі народної освіти і встановлення порядку його здійснення;

11) встановлення єдиної системи статистичного обліку і звітності в галузі народної освіти;

12) вирішення інших питань народної освіти, віднесених у відповідності з Конституцією СРСР і Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту до відання Союзу РСР.

Стаття 7. Компетенція Української РСР у галузі народної освіти

Віданню Української РСР в особі її найвищих органів державної влади і органів державного управління у галузі народної освіти підлягають:

1) встановлення республіканських планів розвитку народної освіти і планів підготовки кваліфікованих робітників і спеціалістів;

2) керівництво органами народної освіти Української РСР; управління навчально-виховними, науково-дослідними закладами і підприємствами системи народної освіти республіканського підпорядкування;

3) організація, реорганізація і ліквідація загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, а також середніх спеціальних навчальних закладів республіканського підпорядкування в порядку, встановленому законодавством;

4) здійснення у встановленому порядку навчально-методичного керівництва навчально-виховними закладами республіканського і місцевого підпорядкування;

5) затвердження у встановленому порядку підручників, навчальних посібників і навчальних програм з окремих дисциплін;

6) встановлення республіканських планів розвитку науково-дослідної роботи в галузі педагогічних наук;

7) встановлення республіканських планів розвитку навчально-матеріальної бази закладів народної освіти республіканського і місцевого підпорядкування;

8) здійснення державного контролю за діяльністю навчальних закладів та інших закладів народної освіти на території Української РСР;

9) встановлення і присвоєння почесних звань Української РСР працівникам народної освіти;

10) вирішення інших питань народної освіти, віднесених у відповідності з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР, Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту до відання Української РСР.

Стаття 8. Керівництво народною освітою в Українській РСР

Керівництво справою народної освіти у відповідності з Конституцією СРСР та Конституцією Української РСР здійснюють найвищі органи державної влади і органи державного управління Союзу РСР і Української РСР, а також місцеві Ради народних депутатів та їх виконавчі комітети.

(частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно з Указом
 Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Згідно з Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту органи державного управління народною освітою СРСР відповідно до положень про них, затверджуваних Радою Міністрів СРСР, керують загальною середньою, професійно-технічною, середньою спеціальною і вищою освітою в Українській РСР, як правило, через міністерства, державні комітети і відомства Української РСР, що входять до їх систем, і управляють безпосередньо підпорядкованими їм навчально-виховними закладами, а також розробляють загальні положення по навчальній, виховній, методичній і науковій роботі, обов'язкові для навчально-виховних закладів, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, і здійснюють контроль за їх діяльністю.

(частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно з Указом
 Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Органи державного управління народною освітою Української РСР відповідно до положень про них, затверджуваних Радою Міністрів Української РСР, керують загальною середньою, професійно-технічною, середньою спеціальною і вищою освітою. Міністерство освіти Української РСР керує загальною середньою освітою, дошкільним і позашкільним вихованням, як правило, через відділи народної освіти виконкомів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів, управляє безпосередньо підпорядкованими йому навчально-виховними закладами і здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів і відомств республіки з питань навчально-виховної і методичної роботи у підвідомчих їм загальноосвітніх школах, дошкільних та позашкільних закладах. Державний комітет Української РСР по професійно-технічній освіті керує професійно-технічною освітою, як правило, через обласні управління по професійно-технічній освіті, управляє безпосередньо підпорядкованими йому установами і організаціями і забезпечує контроль за якістю підготовки кваліфікованих робітників в усіх професійно-технічних училищах незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР управляє безпосередньо підпорядкованими йому вищими і середніми спеціальними навчальними закладами, установами і організаціями та здійснює навчально-методичне керівництво, незалежно від їх відомчого підпорядкування, іншими вищими і середніми спеціальними навчальними закладами.

(частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 9. Компетенція місцевих Рад народних депутатів в галузі керівництва народною освітою

Компетенція місцевих Рад народних депутатів Української РСР в галузі керівництва народною освітою визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів керують підпорядкованими їм навчально-виховними закладами, вживають заходів до розвитку мережі цих закладів, правильного розміщення їх і зміцнення навчально-матеріальної бази, забезпечують загальну обов'язкову середню освіту молоді, вживають заходів до зміцнення зв'язку школи з виробництвом, поліпшення трудового виховання і професійної орієнтації, здійснюють контроль за забезпеченням учнів загальноосвітніх шкіл безплатними підручниками, керують дошкільним та позашкільним вихованням, подають допомогу в роботі професійно-технічним, середнім спеціальним і вищим навчальним закладам, розташованим на території Рад.

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів здійснюють облік дітей шкільного віку, розподіляють у встановленому порядку фонд всеобучу і здійснюють контроль за його використанням, координують діяльність державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних та інших громадських організацій по поданню допомоги навчально-виховним закладам, а також вирішують інші питання, віднесені до їх компетенції.

(стаття 9 у редакції Указу Президії Верховної
 Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 10. Підвідомчість навчально-виховних закладів

Навчально-виховні заклади перебувають у віданні державних органів. Окремі види навчально-виховних закладів можуть перебувати також у віданні колгоспів, інших кооперативних та інших громадських організацій.

(стаття 10 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 11. Керівництво навчально-виховним закладом

Керівництво навчально-виховним закладом здійснює завідуючий, директор, ректор відповідного навчально-виховного закладу, який спирається в своїй роботі на педагогічний колектив і громадські організації.

Для забезпечення колегіального розгляду основних питань навчальної, виховної, методичної і наукової роботи в навчально-виховному закладі утворюється педагогічна рада (рада вищого навчального закладу) з числа педагогічних працівників і представників громадськості.

Стаття 12. Участь громадських організацій в роботі навчально-виховних закладів

Навчально-виховні заклади системи народної освіти здійснюють свою діяльність при широкій участі громадських організацій.

Громадські організації навчально-виховного закладу беруть участь у розробці і здійсненні заходів, спрямованих на поліпшення навчання, виховання і культурно-побутового обслуговування учнів і студентів.

Стаття 13. Участь підприємств, установ і організацій у розвитку народної освіти

Державні підприємства, установи і організації, колгоспи, інші кооперативні, профспілкові, комсомольські та інші громадські організації беруть активну участь у розвитку народної освіти, виробничому навчанні і підвищенні кваліфікації трудящих, сприяють робітникам, колгоспникам і службовцям у здобутті освіти.

(стаття 13 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 14. Правове виховання учнівської та студентської молоді

З метою підвищення правової свідомості учнівської та студентської молоді Міністерство освіти Української РСР, Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР, Державний комітет Української РСР по професійно-технічній освіті за участю Міністерства юстиції Української РСР здійснюють заходи, спрямовані на вдосконалення форм і методів правового виховання.

(стаття 14 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 15. Самоосвіта громадян

З метою сприяння самоосвіті і підвищенню культурного рівня громадян організуються народні університети, лекторії, курси, школи комуністичної праці та інші громадські форми поширення політичних і наукових знань.

Органи і заклади народної освіти подають допомогу в організації самоосвіти громадян.

РОЗДІЛ II
ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ

Стаття 16. Дитячі дошкільні заклади

З метою створення найсприятливіших умов для виховання дітей дошкільного віку і подання необхідної допомоги сім'ї створюються дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки загального і спеціального призначення та інші дитячі дошкільні заклади.

Влаштування дітей у дитячі дошкільні заклади провадиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.

Стаття 17. Завдання дошкільного виховання

Дитячі дошкільні заклади в тісному співробітництві з сім'єю здійснюють всебічний гармонійний розвиток і виховання дітей, охороняють і зміцнюють їх здоров'я, прищеплюють їм елементарні практичні навички і любов до праці, дбають про їх естетичне виховання, підготовляють дітей до навчання в школі, виховують їх у дусі поваги до старших, любові до соціалістичної Батьківщини і рідного краю.

Стаття 18. Організація дитячих дошкільних закладів

Дитячі дошкільні заклади організуються виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також з їх дозволу державними підприємствами, установами та організаціями, колгоспами, іншими кооперативними та іншими громадськими організаціями.

(частина перша статті 18 із змінами, внесеними згідно з Указом
 Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Для цілеспрямованого виховання і навчання дітей з дефектами фізичного або розумового розвитку організуються дитячі дошкільні заклади спеціального призначення.

Вміщення дітей до дитячих дошкільних закладів спеціального призначення здійснюється за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, за висновком медико-педагогічних комісій, що утворюються при відділах народної освіти виконавчих комітетів міських і районних Рад народних депутатів.

(частина третя статті 18 із змінами, внесеними згідно з Указом
 Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Дитячі дошкільні заклади здійснюють свою діяльність у відповідності з статутом (положенням), що затверджується у встановленому законом порядку.

Стаття 19. Педагогічне керівництво дитячими дошкільними закладами

Педагогічне керівництво і забезпечення педагогічними працівниками дитячих дошкільних закладів, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, здійснюють Міністерство освіти СРСР, Міністерство освіти Української РСР та його місцеві органи.

Стаття 20. Медичне обслуговування дитячих дошкільних закладів

Лікувально-профілактичну роботу з дітьми і забезпечення дитячих дошкільних закладів медичними працівниками здійснюють органи охорони здоров'я.

РОЗДІЛ III
СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Стаття 21. Загальність середньої освіти

З метою дальшого підвищення рівня освіти населення в Українській РСР повсюдно здійснюється загальна обов'язкова середня освіта молоді, яка є однією з найважливіших умов соціально-політичного і економічного розвитку нашого суспільства по шляху до комунізму, зростання соціалістичної свідомості і культури трудящих.

(частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно з Указом
 Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Загальна середня освіта здійснюється в середніх загальноосвітніх школах, у середніх професійно-технічних училищах і середніх спеціальних навчальних закладах.

РОЗДІЛ IV
ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Стаття 22. Середні загальноосвітні школи

Середня загальноосвітня школа (основна форма здобуття загальної середньої освіти) є єдиною трудовою політехнічною школою для навчання і виховання дітей і молоді.

Єдність середньої загальноосвітньої школи забезпечується спільністю принципів організації навчально-виховного процесу, єдиними у своїй основі змістом і рівнем загальної освіти на всій території СРСР при всебічному врахуванні національних особливостей населення Української РСР.

Політехнічне навчання, трудове виховання і професійна орієнтація учнів здійснюються в процесі вивчення основ наук, трудового навчання, організації різноманітної позакласної діяльності, суспільно корисної праці учнів з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей, стану здоров'я і відповідно до вимог науково-технічного прогресу.

З метою розвитку різнобічних інтересів і здібностей учнів та їх професійної орієнтації в середніх загальноосвітніх школах організуються факультативні заняття за вибором учнів. Для цих же цілей можуть бути організовані школи і класи з поглибленим теоретичним і практичним вивченням окремих предметів, різних видів праці, мистецтва і спорту. При наявності умов у середній загальноосвітній школі може проводитись і виробниче навчання. Обов'язковий обсяг загальноосвітніх знань в усіх середніх загальноосвітніх школах повинен бути єдиним.

Навчання і виховання учнів середньої загальноосвітньої школи здійснюються в процесі навчальної роботи, позакласних і позашкільних занять і суспільно корисної праці. Основною формою організації навчально-виховної роботи в школі є урок.

Стаття 23. Статут середньої загальноосвітньої школи

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту середні загальноосвітні школи здійснюють свою діяльність на основі Статуту середньої загальноосвітньої школи, затверджуваного Радою Міністрів СРСР.

Стаття 24. Головні завдання середньої загальноосвітньої школи

Головними завданнями середньої загальноосвітньої школи є:

здійснення загальної середньої освіти дітей і молоді, яка відповідає сучасним вимогам суспільного і науково-технічного прогресу, озброєння учнів глибокими і міцними знаннями основ наук, виховання у них прагнення до невпинного вдосконалення своїх знань і вміння самостійно поповнювати їх і застосовувати на практиці;

формування у молодого покоління марксистсько-ленінського світогляду, виховання соціалістичного інтернаціоналізму, радянського патріотизму і готовності до захисту соціалістичної Батьківщини;

виховання в учнів високих моральних якостей у дусі вимог морального кодексу будівника комунізму;

забезпечення всебічного гармонійного розвитку учнів, їх культури; зміцнення здоров'я, естетичне і фізичне виховання учнів;

підготовка учнів до активної трудової і громадської діяльності, свідомого вибору професії.

Стаття 25. Контроль за додержанням навчально-трудового навантаження учнів

Контроль за додержанням навчально-трудового навантаження учнів, а також контроль за додержанням встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР умов праці учнів при трудовому навчанні, за проведенням оздоровчих заходів у школах здійснюється відповідними органами і установами народної освіти разом з органами і установами охорони здоров'я, профспілковими, комсомольськими та іншими громадськими організаціями.

Стаття 26. Мова навчання в загальноосвітній школі

Учням загальноосвітньої школи надається можливість навчатися рідною мовою або мовою іншого народу СРСР. Батьки або особи, що їх замінюють, мають право вибирати для дітей за бажанням школу з відповідною мовою навчання. Крім мови, якою провадиться викладання, учні за бажанням можуть вивчати мову іншого народу СРСР.

Стаття 27. Забезпечення доступності загальноосвітньої школи для учнів

Територіальна доступність школи для учнів забезпечується оптимальним шкільним районуванням, безплатним проїздом учнів сільської місцевості в школу та з школи, благоустроєними інтернатами при школах.

Залежно від місцевих умов створюються окремо початкові школи в складі I - III класів, восьмирічні школи в складі I - VIII класів і середні школи в складі I - X (XI) класів при збереженні єдності і наступності всіх ступенів загальної середньої освіти.

Стаття 28. Забезпечення підвозу до школи та з школи учнів загальноосвітніх шкіл, які проживають у сільській місцевості

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів за участю відповідних міністерств, державних комітетів і відомств Української РСР забезпечують регулярний безплатний підвіз до школи та з школи учнів загальноосвітніх шкіл, які проживають у сільській місцевості, використовуючи для цього маршрутні автобуси, приміські і місцеві поїзди, річкові судна, а також спеціально обладнані для перевезень дітей транспортні засоби колгоспів, радгоспів, ліспромгоспів та інших підприємств і організацій.

(стаття 28 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 29. Фонд загального обов'язкового навчання

В загальноосвітніх школах утворюються фонди загального обов'язкового навчання (всеобучу) для подання в необхідних випадках матеріальної допомоги учням, їх оздоровлення, проведення культурних заходів та інших передбачених законодавством витрат.

Фонд загального обов'язкового навчання (всеобучу) створюється за рахунок коштів бюджету в розмірі не менше одного процента від витрат на поточне утримання шкіл, а також за рахунок залучення коштів колгоспів, інших кооперативних, профспілкових організацій та з інших джерел.

(статтю 29 доповнено новою частиною другою згідно з Указом
 Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X
,
 у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою
)

Положення про фонд загального обов'язкового навчання (всеобучу) затверджується Радою Міністрів Української РСР.

Стаття 30. Підготовчі класи

З метою підготовки до школи дітей, які навчатимуться нерідною мовою, і дітей, які не виховуються в дитячих дошкільних закладах, у школах в необхідних випадках організуються підготовчі класи.

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту організація підготовчих класів провадиться в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР.

Стаття 31. Загальноосвітні школи з продовженим днем і групи продовженого дня. Школи-інтернати

З метою розширення громадського виховання, створення сприятливіших умов для всебічного розвитку учнів і подання допомоги сім'ї в їх вихованні створюються при наявності навчально-матеріальної бази загальноосвітні школи з продовженим днем або групи продовженого дня.

З цією ж метою для дітей і підлітків, які не мають необхідних умов для виховання в сім'ї, створюються школи-інтернати.

Стаття 32. Батьківський комітет (рада) при загальноосвітній школі

З метою зміцнення зв'язків школи з сім'єю та участі батьків у роботі школи по вихованню і навчанню дітей і підлітків при загальноосвітній школі створюється батьківський комітет (рада). Його діяльність визначається Положенням, затверджуваним Міністерством освіти Української РСР.

Стаття 33. Дитячі будинки

Для дітей і підлітків, які втратили опікування батьків, організуються дитячі будинки, в яких забезпечуються утримання дітей і підлітків, їх навчання і виховання.

Стаття 34. Прийом до шкіл-інтернатів і дитячих будинків

Відповідно до законодавства Союзу РСР прийом дітей і підлітків до шкіл-інтернатів і дитячих будинків провадиться в порядку, що визначається Радою Міністрів СРСР.

Стаття 35. Шефство над загальноосвітньою школою

Підприємства, установи, організації, колгоспи здійснюють шефство над загальноосвітніми школами і дитячими будинками. У встановленому порядку вони подають їм допомогу у зміцненні їхньої матеріальної бази, організації для учнів практикумів з трудового навчання, проведенні різних позакласних і позашкільних заходів, організації шкільних таборів праці і відпочинку, роботі по професійній орієнтації учнів.

(стаття 35 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 36. Спеціальні загальноосвітні школи і школи-інтернати

Для дітей і підлітків, які потребують тривалого лікування, організуються загальноосвітні оздоровчі санаторно-лісові школи, а також проводяться з ними навчальні заняття в лікарнях, санаторіях і вдома.

Для дітей і підлітків, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, що перешкоджають їх навчанню в звичайній загальноосвітній школі, а також для тих, що потребують особливих умов виховання, організуються спеціальні загальноосвітні школи і школи-інтернати, які забезпечують їх навчання, виховання, лікування і підготовку до суспільно корисної праці.

Стаття 37. Середні загальноосвітні школи для працюючої молоді

Для осіб, які працюють у різних галузях народного господарства і не мають середньої освіти, організуються середні загальноосвітні вечірні (змінні) і заочні школи.

Для осіб, які працюють у народному господарстві і мають вади зору, слуху та мови, організуються спеціальні середні загальноосвітні вечірні (змінні) і заочні школи або спеціальні класи у середніх загальноосвітніх школах для працюючої молоді.

Підприємства, установи та організації зобов'язані сприяти залученню працюючої молоді до вечірніх шкіл, створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням і для нормальної діяльності цих шкіл та занять учнів.

Стаття 38. Свідоцтво про восьмирічну освіту

Особам, які закінчили вісім класів, видається свідоцтво про восьмирічну освіту, яке дає право на вступ у дев'ятий клас середньої загальноосвітньої школи, професійно-технічні і середні спеціальні навчальні заклади.

Стаття 39. Атестат про середню освіту

Особам, які закінчили середню загальноосвітню школу, видається атестат про середню освіту.

Особам, які закінчили середню загальноосвітню школу з виробничим навчанням, видається атестат про середню освіту і свідоцтво про здобуту спеціальність із зазначенням присвоєного кваліфікаційною комісією розряду.

Стаття 40. Нагородження золотою медаллю і похвальною грамотою осіб, які закінчили середні загальноосвітні школи

Особи, які закінчили середню загальноосвітню школу і особливо відзначилися, нагороджуються золотою медаллю "За відмінні успіхи в навчанні, праці і за зразкову поведінку", а ті, що досягли особливих успіхів з окремих предметів, нагороджуються похвальною грамотою "За особливі успіхи у вивченні окремих предметів".

РОЗДІЛ V
ПОЗАШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ

Стаття 41. Позашкільні заклади

З метою всебічного розвитку здібностей і нахилів учнів, виховання громадської активності, інтересу до праці, науки, техніки, мистецтва, спорту, військової справи, а також для організації культурного відпочинку і зміцнення їх здоров'я державні підприємства, установи і організації, колгоспи, інші кооперативні, профспілкові, комсомольські та інші громадські організації створюють палаци і будинки піонерів, станції юних техніків, юних натуралістів, юних туристів, дитячі бібліотеки, спортивні, художні, музичні школи, піонерські табори та інші позашкільні заклади.

(частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно з Указом
 Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Для організації позашкільної виховної роботи серед дітей і підлітків за місцем їх проживання створюються піонерські кімнати та дитячі майданчики.

РОЗДІЛ VI
ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА

Стаття 42. Професійно-технічні навчальні заклади

Професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу.

До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.

Прийом до професійно-технічних навчальних закладів провадиться відповідно до правил, затверджуваних Державним комітетом СРСР по професійно-технічній освіті.

(частина третя статті 42 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 43. Положення про професійно-технічні навчальні заклади

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту професійно-технічні навчальні заклади здійснюють свою діяльність на основі Положення, затверджуваного Радою Міністрів СРСР.

(стаття 43 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 44. Головні завдання професійно-технічних навчальних закладів

Головними завданнями професійно-технічних навчальних закладів є:

підготовка для народного господарства всебічно розвинених, технічно освічених і культурних молодих кваліфікованих робітників, які володіють професійною майстерністю, відповідають вимогам сучасного виробництва, науково-технічного прогресу і перспективам їх розвитку;

здійснення в середніх професійно-технічних училищах професійної і загальної середньої освіти молоді;

формування в учнів марксистсько-ленінського світогляду, виховання в них високих моральних якостей, соціалістичного інтернаціоналізму, радянського патріотизму, комуністичного ставлення до праці і суспільної власності, готовності берегти і примножувати революційні і трудові традиції робітничого класу;

естетичне і фізичне виховання учнів, зміцнення їх здоров'я, підготовка до захисту соціалістичної Батьківщини.

Стаття 45. Взаємовідносини професійно-технічних навчальних закладів з базовими підприємствами, установами та організаціями

Професійно-технічні навчальні заклади спеціалізуються на підготовці робітничих кадрів по галузях народного господарства і проводять свою роботу на базі відповідних підприємств, установ та організацій.

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту взаємовідносини професійно-технічних навчальних закладів з базовими підприємствами, установами та організаціями, а також обов'язки міністерств, державних комітетів і відомств, підприємств, установ та організацій по створенню і дальшому зміцненню навчально-матеріальної бази і забезпеченню необхідних умов для успішної роботи цих навчальних закладів визначаються в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР.

(частина друга статті 45 із змінами, внесеними згідно з Указом
 Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 46. Виробнича практика учнів професійно-технічних навчальних закладів

Виробнича практика учнів професійно-технічних навчальних закладів є складовою частиною навчально-виховного процесу, в результаті якої учні набувають навичок роботи і кваліфікації з робітничої професії.

Керівники підприємств, установ і організацій створюють необхідні умови для проходження виробничої практики учнями професійно-технічних навчальних закладів, забезпечують ознайомлення їх з новою технікою і технологією виробництва, передовими методами праці.

Стаття 47. Підготовка і підвищення кваліфікації робітників безпосередньо на виробництві

Для молоді, яка поступає на виробництво після закінчення загальноосвітньої школи, і для осіб, що працюють у народному господарстві і бажають здобути нову професію або підвищити кваліфікацію, організуються вечірні (змінні) професійно-технічні училища, а також курси, навчально-курсові комбінати та інші форми підготовки і підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві.

Підприємства, установи та організації створюють необхідні умови і навчально-виробничу базу для проведення теоретичного і практичного навчання при підготовці і підвищенні кваліфікації робітників безпосередньо на виробництві.

Стаття 48. Присвоєння кваліфікації, видача атестата і диплома

Особам, які закінчили професійно-технічні навчальні заклади, присвоюється відповідна кваліфікація (розряд, клас, категорія) з професії і видається атестат встановленого зразка, а тим, хто добився особливих успіхів у навчанні при зразковій поведінці, - атестат з відзнакою.

Особам, які закінчили середні професійно-технічні училища, видається диплом про присвоєння кваліфікації з професії і здобуття середньої освіти, а тим, хто особливо відзначився, - диплом з відзнакою.

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту виробничі розряди, класи, категорії, присвоєні особам, які закінчили професійно-технічні навчальні заклади, є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій СРСР.

Особам, які пройшли навчання з нової професії або підвищили кваліфікацію безпосередньо на виробництві і успішно склали кваліфікаційний екзамен, видається свідоцтво єдиної форми про здобуту спеціальність і присвоєний розряд, клас, категорію.

РОЗДІЛ VII
СЕРЕДНЯ СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА

Стаття 49. Середні спеціальні навчальні заклади

Середня спеціальна освіта здійснюється в технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.

У середніх спеціальних навчальних закладах може проводитися денне, вечірнє і заочне навчання.

Навчання в середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва є формою здобуття спеціальності і підвищення кваліфікації особами, які працюють у різних галузях народного господарства.

Стаття 50. Положення про середні спеціальні навчальні заклади. Статути середніх спеціальних навчальних закладів

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту середні спеціальні навчальні заклади здійснюють свою діяльність на основі Положення про середні спеціальні навчальні заклади СРСР, затверджуваного Радою Міністрів СРСР, і статутів, що розробляються відповідно до зазначеного Положення кожним середнім спеціальним навчальним закладом і затверджуються міністерством, державним комітетом і відомством, в підпорядкуванні якого перебуває середній спеціальний навчальний заклад.

(стаття 50 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 51. Головні завдання середніх спеціальних навчальних закладів

Головними завданнями середніх спеціальних навчальних закладів є:

підготовка кваліфікованих спеціалістів із середньою спеціальною і загальною середньою освітою, які володіють необхідними теоретичними знаннями і практичними навичками за спеціальністю, виховані на ідеях марксизму-ленінізму, мають навички організації масово-політичної і виховної роботи;

постійне вдосконалення якості підготовки спеціалістів з урахуванням вимог сучасного виробництва, науки, техніки, культури і перспектив їх розвитку;

виховання в учнів високих моральних якостей, комуністичного ставлення до праці і суспільної власності, культури, соціалістичного інтернаціоналізму, радянського патріотизму, готовності до захисту соціалістичної Батьківщини; фізична підготовка учнів.

Стаття 52. Право на вступ у середні спеціальні навчальні заклади

Правом на вступ у середні спеціальні навчальні заклади в Українській РСР користуються громадяни СРСР, які мають восьмирічну або середню освіту. Прийом до середніх спеціальних навчальних закладів провадиться відповідно до правил, затверджуваних Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.

Стаття 53. Практика учнів середніх спеціальних навчальних закладів

Практика учнів середніх спеціальних навчальних закладів є складовою частиною навчально-виховного процесу, в результаті якої учні набувають навичок роботи як спеціалісти, а з технічних і сільськогосподарських спеціальностей, крім того, - кваліфікації з однієї з робітничих професій.

Практика учнів здійснюється відповідно до Положення про практику учнів середніх спеціальних навчальних закладів, затверджуваного Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.

Стаття 54. Присвоєння кваліфікації і видача диплома

Особам, які закінчили середні спеціальні навчальні заклади, присвоюється кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності, видається диплом і нагрудний знак встановленого зразка.

Особам, які закінчили середні спеціальні навчальні заклади і добилися великих успіхів у навчанні та виявили себе в громадській роботі, видається диплом з відзнакою.

РОЗДІЛ VIII
ВИЩА ОСВІТА

Стаття 55. Вищі навчальні заклади

Вища освіта здійснюється в університетах, інститутах, академіях та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до вищих навчальних закладів.

У вищих навчальних закладах може проводитися денне, вечірнє і заочне навчання.

Навчання у вищих навчальних закладах без відриву від виробництва є формою здобуття спеціальності і підвищення кваліфікації особами, які працюють у різних галузях народного господарства.

Стаття 56. Положення про вищі навчальні заклади. Статути вищих навчальних закладів

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту вищі навчальні заклади здійснюють свою діяльність на основі Положення про вищі навчальні заклади СРСР, затверджуваного Радою Міністрів СРСР, і статутів, які розробляються відповідно до зазначеного Положення кожним вищим навчальним закладом і затверджуються міністерством, державним комітетом і відомством, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний заклад.

(стаття 56 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 57. Головні завдання вищих навчальних закладів

Головними завданнями вищих навчальних закладів є:

підготовка висококваліфікованих спеціалістів, які володіють марксистсько-ленінською теорією, глибокими теоретичними знаннями і практичними навичками з спеціальності і з організації масово-політичної і виховної роботи;

виховання у студентів високих моральних якостей, комуністичної свідомості, культури, соціалістичного інтернаціоналізму, радянського патріотизму, готовності до захисту соціалістичної Батьківщини; фізична підготовка студентів;

постійне вдосконалення якості підготовки спеціалістів з урахуванням вимог сучасного виробництва, науки, техніки та культури і перспектив їх розвитку;

виконання науково-дослідних робіт, які сприяють підвищенню якості підготовки спеціалістів, суспільному і науково-технічному прогресу;

створення підручників і навчальних посібників;

підготовка науково-педагогічних кадрів;

підвищення кваліфікації викладацького складу вищих і середніх навчальних закладів, а також спеціалістів з вищою освітою, зайнятих у відповідних галузях народного господарства.

Стаття 58. Право на вступ у вищі навчальні заклади

Правом на вступ у вищі навчальні заклади в Українській РСР користуються громадяни СРСР, які мають середню освіту. Прийом до вищих навчальних закладів провадиться відповідно до правил, затверджуваних Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.

Стаття 59. Практика студентів і стажування випускників вищих навчальних закладів

Практика студентів вищих навчальних закладів є складовою частиною навчально-виховного процесу. Практика студентів вищих навчальних закладів здійснюється відповідно до Положення про практику, затверджуваного Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.

Для вдосконалення практичних навичок випускники вищих навчальних закладів проходять стажування за спеціальністю під керівництвом адміністрації відповідних підприємств, установ та організацій і під контролем вищих навчальних закладів.

Стаття 60. Присвоєння кваліфікації і видача диплома

Особам, які закінчили вищі навчальні заклади, присвоюється кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності, видається диплом і нагрудний знак встановленого зразка.

Особам, які закінчили вищі навчальні заклади і добилися великих успіхів у навчанні та виявили себе в науковій і громадській роботі, видається диплом з відзнакою.

Стаття 61. Підвищення кваліфікації спеціалістів народного господарства

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту підвищення кваліфікації спеціалістів народного господарства проводиться в інститутах підвищення кваліфікації, на факультетах і відділеннях вищих навчальних закладів, у науково-дослідних установах, на курсах підвищення кваліфікації і на передових підприємствах у порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР.

РОЗДІЛ IX
ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ УЧНІВ І СТУДЕНТІВ

Стаття 62. Права учнів і студентів

Учні і студенти мають право користуватися безплатно лабораторіями, кабінетами, аудиторіями, читальними залами, бібліотеками та іншими навчальними і навчально-допоміжними закладами, а також спортивними базами, спорудами, спортивним інвентарем та іншим обладнанням навчальних закладів.

Учні і студенти у встановленому законодавством порядку забезпечуються стипендіями, грошовою допомогою, гуртожитками, інтернатами, медичною допомогою в навчальних закладах, мають право на пільговий або безплатний проїзд на транспорті та інші види матеріальної допомоги.

Учні і студенти, які навчаються без відриву від виробництва, відповідно до законодавства мають право на додаткові відпустки за місцем роботи, скорочений робочий тиждень та інші пільги.

Особи, які закінчили професійно-технічні, середні спеціальні і вищі навчальні заклади, забезпечуються роботою відповідно до здобутої спеціальності і кваліфікації.

Учні і студенти мають право брати участь через свої громадські організації в обговоренні питань удосконалення навчального процесу, ідейно-виховної роботи, а також питань успішності, трудової і навчальної дисципліни та інших питань, зв'язаних з навчанням і побутом учнів і студентів.

Стаття 63. Обов'язки учнів і студентів

Учні і студенти зобов'язані систематично і глибоко оволодівати знаннями й практичними навичками, відвідувати навчальні заняття, у встановлені строки виконувати завдання, передбачені навчальним планом і програмами, підвищувати свій ідейний і культурний рівень, брати участь у суспільно корисній праці, самообслуговуванні, додержувати правил внутрішнього розпорядку навчально-виховного закладу.

Учні і студенти повинні бути дисциплінованими і організованими, додержувати правил соціалістичного співжиття, берегти і зміцнювати соціалістичну власність, нетерпимо ставитися до всяких антигромадських проявів, брати участь у громадському житті колективу.

РОЗДІЛ X
ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ. ПРОФЕСІЙНІ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ НАРОДНОЇ ОСВІТИ

Стаття 64. Підготовка педагогічних кадрів для навчально-виховних закладів

Підготовка педагогічних кадрів для навчально-виховних закладів здійснюється в університетах, інститутах та інших вищих навчальних закладах, а з окремих спеціальностей і в середніх спеціальних навчальних закладах.

Стаття 65. Підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів

Основною формою підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів є аспірантура, організовувана при вищих навчальних закладах і науково-дослідних установах.

До аспірантури приймаються громадяни СРСР, які мають вищу освіту.

Стаття 66. Положення про аспірантуру

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту Положення про аспірантуру затверджується в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР.

Стаття 67. Заняття педагогічною діяльністю

До роботи в дитячих дошкільних і позашкільних закладах, у загальноосвітніх школах, професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах як учителі, вихователі, викладачі, майстри виробничого навчання та інші педагогічні працівники допускаються особи, що мають відповідну освіту і професійну підготовку.

З метою підвищення педагогічної майстерності, розвитку творчої ініціативи викладацьких кадрів систематично проводиться атестація вчителів загальноосвітніх шкіл, викладачів і майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів.

Вакантні посади професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів заміщуються за конкурсом у встановленому порядку на певний строк з наступним переобранням осіб, що займають ці посади.

Особи, які займаються педагогічною діяльністю, в разі виявлення невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають виконанню педагогічних і виховних функцій, а також у разі допущення аморального вчинку, несумісного з продовженням педагогічної діяльності, увільняються від педагогічної роботи в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР про працю.

Стаття 68. Професійні права і обов'язки педагогічних працівників

Професійні права і обов'язки педагогічних працівників дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл, позашкільних закладів, професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів визначаються Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту і прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства Союзу РСР про народну освіту, цим Законом та іншими актами законодавства Української РСР про народну освіту, а також положеннями і статутами відповідних навчально-виховних закладів.

Професійні права, честь і гідність учителів та інших педагогічних працівників охороняються законом.

Стаття 69. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється у вищих навчальних закладах, інститутах удосконалення вчителів, інститутах підвищення кваліфікації, в науково-дослідних закладах, на передових підприємствах, а також на курсах підвищення кваліфікації.

Підготовка керівних працівників середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних, середніх спеціальних та інших навчальних закладів здійснюється з числа осіб з вищою освітою і досвідом педагогічної роботи.

Проведення заходів по вдосконаленню професійних знань педагогічних працівників здійснюється відповідними органами народної освіти.

Стаття 70. Забезпечення умов для виконання педагогічними та іншими працівниками народної освіти професійних обов'язків

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, органи і установи народної освіти, міністерства, державні комітети і відомства забезпечують створення педагогічним та іншим працівникам народної освіти необхідних умов для успішної роботи і систематичного підвищення кваліфікації, надання їм встановлених законом пільг і переваг, а також постійно дбають про підтримання авторитету педагогічних працівників, правильне використання їх праці і робочого часу, не допускаючи відривання цих осіб від виконання прямих обов'язків.

(стаття 70 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 71. Пільги і переваги

Відповідно до законодавства працівники народної освіти користуються подовженими відпустками, які оплачуються за рахунок держави, безплатно жилою площею з опаленням і освітленням на території селищних і сільських Рад народних депутатів, перевагами в галузі пенсійного забезпечення та іншими пільгами і перевагами.

(стаття 71 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 72. Заохочення працівників народної освіти за особливі заслуги

За особливі заслуги в навчанні і вихованні підростаючого покоління і в підготовці спеціалістів працівники народної освіти представляються у встановленому порядку:

до нагородження орденами і медалями СРСР;

до нагородження Почесною Грамотою і Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР;

до нагородження іменними медалями, медалями і відзнаками, встановленими для працівників народної освіти законодавством Союзу РСР і Української РСР;

до присвоєння почесних звань Союзу РСР і почесних звань Української РСР.

РОЗДІЛ XI
ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ ТА ОСІБ, ЯКІ ЇХ ЗАМІНЮЮТЬ, ПО ВИХОВАННЮ І НАВЧАННЮ ДІТЕЙ

Стаття 73. Права батьків та осіб, які їх замінюють

Батьки та особи, які їх замінюють, мають право:

влаштовувати дітей на виховання і навчання в дитячі дошкільні заклади і загальноосвітні школи за місцем проживання, а також у професійно-технічні або середні спеціальні навчальні заклади;

брати участь в обговоренні питань навчання і виховання дітей, у проведенні позакласної, позашкільної та оздоровчої роботи в навчально-виховних закладах, де навчаються і виховуються їхні діти;

обирати і бути обраними до батьківських громадських комітетів (рад) при школах та інших навчально-виховних закладах.

Стаття 74. Обов'язки батьків та осіб, які їх замінюють

Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

виховувати дітей у дусі високої комуністичної моралі, дбайливого ставлення до соціалістичної власності, прищеплювати їм трудові навички і підготовляти їх до суспільно корисної діяльності, піклуватися про фізичний розвиток і зміцнення здоров'я дітей;

влаштовувати дітей у школу після досягнення ними шкільного віку, забезпечувати відвідування учнями навчальних закладів, не допускаючи пропусків ними занять без поважних причин;

створювати необхідні умови для своєчасного здобуття дітьми середньої освіти і професійної підготовки.

Виховання в сім'ї органічно поєднується з виховною роботою навчальних закладів, дошкільних і позашкільних закладів, громадських організацій.

Стаття 75. Поширення педагогічних знань серед населення

Органи і заклади народної освіти разом з органами і закладами науки й культури, педагогічними товариствами та іншими громадськими організаціями забезпечують поширення педагогічних знань серед населення, подають педагогічну допомогу у вихованні дітей і підлітків батькам та особам, які їх замінюють.

Для поширення педагогічних знань серед населення використовуються всі засоби масової інформації.

РОЗДІЛ XII
НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНА БАЗА ЗАКЛАДІВ НАРОДНОЇ ОСВІТИ

Стаття 76. Умови відкриття навчально-виховних закладів

Навчально-виховні заклади можуть відкриватися тільки при наявності відповідних будинків, навчального обладнання і педагогічних кадрів.

Стаття 77. Використання будинків навчально-виховних закладів

Будинки навчально-виховних закладів використовуються тільки за прямим призначенням.

Стаття 78. Розвиток навчально-матеріальної бази закладів народної освіти

Розвиток навчально-матеріальної бази закладів народної освіти провадиться за рахунок коштів державного бюджету, а також капітальних вкладень, передбачуваних у плані економічного і соціального розвитку. Для цієї мети можуть також залучатися кошти підприємств, колгоспів, інших кооперативних та інших організацій за їх згодою.

(частина перша статті 78 із змінами, внесеними згідно з Указом
 Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Будинки навчально-виховних закладів повинні споруджуватися за проектами, затвердженими у встановленому порядку.

Стаття 79. Участь підприємств, установ та організацій у зміцненні навчально-матеріальної бази навчально-виховних закладів

Державні підприємства, установи та організації, колгоспи, інші кооперативні, профспілкові, комсомольські та інші громадські організації у встановленому порядку беруть участь у зміцненні навчально-матеріальної бази навчально-виховних закладів.

(стаття 79 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

РОЗДІЛ XIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО НАРОДНУ ОСВІТУ

Стаття 80. Відповідальність за порушення законодавства про народну освіту

Службові особи і громадяни, які допустили порушення законодавства про здійснення загальної обов'язкової середньої освіти молоді, про відокремлення школи від церкви чи інші порушення законодавства в галузі народної освіти, несуть відповідальність, встановлену законодавством Союзу РСР і Української РСР.

(стаття 80 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

РОЗДІЛ XIV

ПРАВО ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН І ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА НА ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

(назва розділу XIV із змінами, внесеними згідно з Указом
 Президії Верховної Ради Української РСР від 15.05.80 р. N 243-X)

Стаття 81. Право іноземних громадян і осіб без громадянства на здобуття освіти в Українській РСР

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту іноземні громадяни і особи без громадянства, які проживають на території СРСР, мають право на здобуття освіти в Українській РСР нарівні з радянськими громадянами відповідно до порядку, встановленого законодавством Союзу РСР.

Стаття 82. Міжнародні договори

Коли міжнародним договором СРСР або Української РСР встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство Української РСР про народну освіту, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору.

(стаття 82 у редакції Указу Президії Верховної
 Ради Української РСР від 15.05.1980 р. N 243-X)

 

Голова Президії
Верховної Ради Української РСР

І. ГРУШЕЦЬКИЙ

Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР

Я. КОЛОТУХА

м. Київ
28 червня 1974 року
N 2778-VIII

 

Опрос