Закон №3691-XII от 15.12.1993, Про племінну справу у тваринництві

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 21 грудня 1999 року N 1328-XIV
(Законом України від 21 грудня 1999 року N 1328-XIV
цей Закон викладено у новій редакції),
від 20 лютого 2003 року N 546-IV ,
від 29 червня 2010 року N 2374-VI ,
від 19 жовтня 2010 року N 2608-VI ,
від 16 жовтня 2012 року N 5462-VI ,
від 2 березня 2015 року N 222-VIII ,
від 8 грудня 2015 року N 867-VIII

(У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5462-VI)

Цей Закон визначає загальні правові, економічні та організаційні основи племінної справи у тваринництві, спрямовані на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі.

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ II
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛЕМІННОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ

Стаття 8. Загальнодержавні програми селекції у тваринництві

Загальнодержавні програми селекції у тваринництві розробляються та здійснюються Кабінетом Міністрів України і затверджуються в установленому законом порядку. Загальнодержавні програми селекції у тваринництві розробляються на період 5 - 10 років і є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами племінної справи у тваринництві.

Стаття 9. Організація племінної справи у тваринництві

Суб'єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність у племінній справі у тваринництві, пов'язану з виробництвом, зберіганням і торгівлею племінними (генетичними) ресурсами, проведенням генетичної експертизи походження та аномалій тварин, мають право на отримання відповідного статусу суб'єкта племінної справи у тваринництві згідно із законодавством.

Суб'єктам племінної справи у тваринництві (крім власників неплемінних тварин) присвоюється відповідний статус за результатами оцінки певного стану (рівня) ведення селекційно-племінної роботи.

Відповідність суб'єктів племінної справи у тваринництві певному статусу визначається напрямом їхньої господарської діяльності, якістю наявних племінних (генетичних) ресурсів, рівнем ведення селекційно-племінної роботи та участю у створенні селекційних досягнень тощо.

Порядок присвоєння відповідного статусу суб'єкта племінної справи у тваринництві визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

Рівень ведення селекційно-племінної роботи суб'єктів племінної справи у тваринництві, якість наявних племінних (генетичних) ресурсів, наявність селекційних досягнень визначаються за даними племінного обліку, бонітування, оцінки плідників за якістю потомства, апробації, генетичної експертизи походження та аномалій тварин.

Порядок ведення племінного обліку, бонітування, визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства, випробування плідників за якістю потомства, апробації, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництв.

(стаття 9 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 20.02.2003 р. N 546-IV ,
від 29.06.2010 р. N 2374-VI ,
від 19.10.2010 р. N 2608-VI ,
від 02.03.2015 р. N 222-VIII,
у редакції Закону України
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

РОЗДІЛ III
ВИМОГИ ДО РОБОТИ З ПЛЕМІННИМИ (ГЕНЕТИЧНИМИ) РЕСУРСАМИ

Стаття 10. Вимоги до племінних (генетичних) ресурсів

До племінних (генетичних) ресурсів встановлюються такі вимоги:

племінні тварини повинні бути ідентифіковані, зареєстровані у державних книгах племінних тварин, мати дані відповідно до вимог з племінного обліку, документів офіційного обліку продуктивності та офіційної оцінки за типом, походити від батьків, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин;

(абзац другий частини першої статті 10 у редакції
Закону України від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

сперма має бути одержана від племінних плідників, які пройшли генетичну експертизу походження та аномалій тварин, ідентифікована, заготовлена та оброблена в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, відповідати ветеринарно-санітарним вимогам і правилам, а дані про неї повинні відповідати вимогам з племінного обліку. Для відтворення використовується сперма плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

(абзац третій частини першої статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 29.06.2010 р. N 2374-VI ,
у редакції Закону України
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

ембріони, яйцеклітини повинні бути одержані від племінних тварин, ідентифіковані, заготовлені та оброблені в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, відповідати ветеринарно-санітарним вимогам і правилам, а дані про них повинні відповідати вимогам з племінного обліку ;

(абзац четвертий частини першої статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

плідники мають походити від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, мати результати генетичної експертизи походження та аномалій тварин, оцінюватися за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства або проходити випробування за якістю потомства, а дані про них повинні відповідати вимогам з племінного обліку;

(абзац п'ятий частини першої статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 29.06.2010 р. N 2374-VI ,
у редакції Закону України
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

абзац шостий частини першої статті 10 виключено

(абзац шостий частини першої статті 10 у редакції
Закону України від 29.06.2010 р. N 2374-VI ,
виключено згідно із Законом
України від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

підконтрольні тварини повинні бути ідентифіковані, відповідати вимогам до державної реєстрації підконтрольних тварин у державних книгах племінних тварин, мати дані відповідно до вимог з племінного обліку, документів офіційного обліку продуктивності та офіційної оцінки за типом і результати генетичної експертизи походження та аномалій тварин.

(частину першу статті 10 доповнено абзацом сьомим
згідно із Законом України від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

Частину другу статті 10 виключено

(згідно із Законом України
від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

Стаття 11. Державна реєстрація суб'єктів племінної справи у тваринництві, племінних і підконтрольних тварин та селекційних досягнень у тваринництві

Державна реєстрація суб'єктів племінної справи у тваринництві племінних і підконтрольних тварин здійснюється шляхом внесення відповідних даних про них до державних книг племінних тварин, суб'єктів племінної справи - до Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві, селекційних досягнень - до Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві. Державна реєстрація проводиться з метою формування інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси.

Положення про Державний реєстр суб'єктів племінної справи у тваринництві, про Державний реєстр селекційних досягнень у тваринництві та про державні книги племінних тварин за окремими видами та породами тварин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва .

Суб'єкти племінної справи у тваринництві мають право на безоплатний доступ до даних державних книг племінних тварин, Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві та Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва .

(стаття 11 у редакції Закону України
від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

Стаття 12. Експорт та імпорт племінних (генетичних) ресурсів

Експорт та імпорт племінних (генетичних) ресурсів здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України, за умови відповідності племінних (генетичних) ресурсів вимогам, встановленим цим Законом.

Стаття 13. Сертифікат племінних (генетичних) ресурсів

Власники племінних (генетичних) ресурсів мають право отримувати сертифікати племінних (генетичних) ресурсів, які є документальним підтвердженням якості та племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів при їх придбанні, реалізації та торгівлі.

(частина перша статті 13 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

Положення про сертифікати племінних (генетичних) ресурсів та зразки сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва .

(стаття 13 у редакції Закону України
від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

Стаття 14. Вимоги до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами

Для виконання спеціальних робіт, пов'язаних з веденням офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної класифікації (оцінки) за типом, отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів, залучаються працівники згідно із кваліфікаційними вимогами , визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництв.

(стаття 14 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 20.02.2003 р. N 546-IV,
від 29.06.2010 р. N 2374-VI,
у редакції Закону України
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

Розділ IV
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ПЛЕМІННОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ

Стаття 15. Органи, що здійснюють державне управління в галузі племінної справи у тваринництві

Державне управління в галузі племінної справи у тваринництві здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері тваринництва, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві , Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах повноважень, визначених цим Законом.

(стаття 15 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 15¹. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі племінної справи у тваринництві

До повноважень Кабінету Міністрів України належать:

забезпечення проведення державної політики з племінної справи у тваринництві;

організація здійснення державного контролю з племінної справи у тваринництві;

забезпечення розроблення і здійснення загальнодержавних програм селекції;

видання в межах повноважень нормативно-правових актів з питань племінної справи у тваринництві;

державна підтримка розвитку племінної справи у тваринництві;

організація міжнародного співробітництва з питань племінної справи у тваринництві.

Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері тваринництва

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва, належать:

нормативно-правове забезпечення у сфері тваринництва;

забезпечення здійснення державного контролю за племінною справою у тваринництві;

затвердження вимог до якості племінних (генетичних) ресурсів;

забезпечення проведення породовипробувань та апробації селекційних досягнень;

затвердження вимог і порядку визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю, якістю потомства та проведення випробування плідників за якістю потомства;

(абзац шостий частини першої статті 16
у редакції Закону України від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

сприяння розвитку ринку племінних (генетичних) ресурсів;

розроблення та затвердження технологічних вимог до проведення спеціальних робіт з племінної справи;

участь у міжнародному співробітництві з питань племінної справи у тваринництві;

вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України ;

затвердження вимог і порядку визначення уповноважених установ (організацій) та селекційних центрів.

(частину першу статті 16 доповнено абзацом одинадцятим
згідно із Законом України від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері тваринництва, належать:

визначення (проведення) процедури присвоєння відповідного статуру суб'єктам племінної справи у тваринництві;

(абзац другий частини другої статті 16
у редакції Закону України від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

здійснення сертифікації племінних (генетичних) ресурсів; присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві;

проведення породовипробувань та апробації селекційних досягнень;

проведення бонітування тварин та ведення племінного обліку;

(абзац п'ятий частини другої статті 16 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

проведення сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

проведення державної реєстрації суб'єктів племінної справи у тваринництві, племінних і підконтрольних тварин та селекційних досягнень у тваринництві;

ведення державних книг племінних тварин, Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві та Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві;

організація та забезпечення функціонування єдиної системи селекції;

організація проведення перепідготовки фахівців, які виконують роботи з племінної справи;

організація проведення виставок, конкурсів, ярмарків та аукціонів племінних (генетичних) ресурсів;

участь у міжнародному співробітництві з питань племінної справи у тваринництві;

вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

(стаття 16 у редакції Закону
України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 17. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в галузі племінної справи у тваринництві

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в галузі племінної справи у тваринництві належать:

затвердження регіональних програм селекції у тваринництві, забезпечення виконання зазначених програм;

організація видачі сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів;

організація випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства;

(абзац четвертий статті 17 у редакції
Закону України від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

сприяння розвитку ринку племінних (генетичних) ресурсів;

проведення перепідготовки фахівців, які виконують роботи з племінної справи;

проведення регіональних виставок, конкурсів, ярмарків та аукціонів племінних (генетичних) ресурсів.

(розділ IV із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 20.02.2003 р. N 546-IV ,
у редакції Закону України від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

РОЗДІЛ V
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ПЛЕМІННОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ

Стаття 18. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві, належить:

1) розроблення порядку проведення моніторингу здоров'я племінної худоби;

2) здійснення контролю за:

виконанням вимог щодо відповідності племінних (генетичних) ресурсів установленим вимогам;

веденням племінного обліку, бонітування, визначенням племінної цінності тварин, проведенням випробувань , апробації;

(абзац п'ятий частини першої статті 18 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

господарською діяльністю у племінній справі у тваринництві, пов'язаною з виробництвом племінних (генетичних) ресурсів, збереженням племінних (генетичних) ресурсів, торгівлею племінними (генетичними) ресурсами, проведенням генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

додержанням законодавства щодо виконання технологічних вимог та ветеринарно-санітарних правил при виробництві племінних (генетичних) ресурсів, установлених для племінних (генетичних) ресурсів;

3) здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

(стаття 18 у редакції Законів України
від 29.06.2010 р. N 2374-VI ,
від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 18¹. Посадові особи, які здійснюють державний контроль у галузі племінної справи у тваринництві

Здійснення державного контролю у галузі племінної справи у тваринництві покладається на Головного державного інспектора з племінної справи у тваринництві України, головних державних інспекторів з племінної справи у тваринництві в Автономній Республіці Крим, областях, державних інспекторів з племінної справи у тваринництві.

(Закон доповнено статтею 18¹ згідно із
Законом України від 29.06.2010 р. N 2374-VI ,
стаття 18¹ у редакції Закону
України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 19. Права та обов'язки державних інспекторів з племінної справи у тваринництві

Державні інспектори з племінної справи у тваринництві у межах своїх повноважень мають право:

безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, які здійснюють діяльність, пов'язану з племінною справою у тваринництві, та отримувати від них безкоштовно необхідну інформацію з питань племінного тваринництва;

вимагати від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності , які здійснюють діяльність, пов'язану з племінною справою у тваринництві, виконання вимог, встановлених цим Законом;

(абзац третій частини першої статті 19 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 546-IV)

давати всім юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності , які здійснюють діяльність, пов'язану з племінною справою у тваринництві, обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень у галузі ведення племінної справи у тваринництві;

(абзац четвертий частини першої статті 19 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 546-IV)

здійснювати державний контроль за застосуванням у сфері селекції та відтворення племінних (генетичних) ресурсів нових технологій, інструментів, обладнання, матеріалів;

забороняти суб'єктам племінної справи у тваринництві, у разі порушень ними вимог, встановлених цим Законом, реалізацію племінних (генетичних) ресурсів для відтворення;

складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про племінну справу у тваринництві.

(абзац сьомий частини першої статті 19 у редакції
Закону України від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

Державні інспектори з племінної справи у тваринництві зобов'язані у разі виявлення порушень законодавства про племінну справу у тваринництві вживати невідкладних заходів до їх усунення.

Стаття 20. Розгляд спорів, що виникають між суб'єктами племінної справи у тваринництві

Спори, що виникають між суб'єктами племінної справи у тваринництві, розглядаються у встановленому законом порядку.

Стаття 21. Відповідальність за порушення законодавства про племінну справу у тваринництві

Відповідальність за порушення законодавства про племінну справу у тваринництві несуть особи, винні у:

оформленні сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів без урахування даних офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної оцінки за типом, результатів генетичної експертизи походження та аномалій тварин, а також внесенні до документів з племінного обліку недостовірних даних;

(абзац другий частини першої статті 21 у редакції
Закону України від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

абзац третій частини першої статті 21 виключено

(згідно із Законом України
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)

недодержанні встановлених технологічних та ветеринарно-санітарних вимог і правил щодо отримання, зберігання та використання племінних (генетичних) ресурсів.

Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення у галузі племінної справи у тваринництві.

РОЗДІЛ VI
ФІНАНСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ІНСПЕКЦІЙ З ПЛЕМІННОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ І ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ПРОГРАМ СЕЛЕКЦІЇ У ТВАРИННИЦТВІ

(назва розділу VI із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

Стаття 22. Виключена

(стаття 22 у редакції Закону України
від 29.06.2010 р. N 2374-VI ,
виключена згідно із Законом
України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 23. Фінансування загальнодержавних програм селекції у тваринництві

Фінансування розроблення та виконання загальнодержавних програм селекції у тваринництві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законодавством.

(стаття 23 у редакції Закону України
від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

Стаття 24. Збереження племінних (генетичних) ресурсів

З метою збереження племінних (генетичних) ресурсів поліпшених, наявних, локальних і зникаючих видів і порід центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва, забезпечує створення за рахунок коштів Державного бюджету України генофондних господарств, генофондних стад, банків сперми та ембріонів і генофондних банків шовкопрядів.

(стаття 24 у редакції Закону України
від 29.06.2010 р. N 2374-VI)

Стаття 25. Визнання селекційного досягнення винаходом

Селекційне досягнення в галузі племінного тваринництва визнається винаходом у встановленому законодавством порядку.

Стаття 26. Наукове забезпечення племінної справи у тваринництві

Наукове забезпечення племінної справи у тваринництві здійснюють науково-дослідні установи, які розробляють основи системи селекції, селекційні програми розведення тварин, ефективні методи та технології відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів і практичні рекомендації щодо застосування науково-технічних досягнень у виробництві.

Стаття 27. Міжнародне співробітництво з питань племінної справи у тваринництві

Україна здійснює міжнародне співробітництво з питань племінної справи у тваринництві в порядку, встановленому законодавством, шляхом:

участі в роботі міжнародних організацій з племінної справи;

приєднання до міжнародних договорів;

приведення у відповідність з міжнародними стандартами племінного обліку, показників обліку, його періодичності, порядку проведення аналізу отриманих даних;

підтримання професійних та наукових контактів;

обміну інформацією про напрями селекції та комплексну оцінку тварин, що використовуються в селекційному процесі.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

РОЗДІЛ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Пункт 4 розділу VII виключено

(згідно із Законом України
від 20.02.2003 р. N 546-IV)


Президент України	Л. КРАВЧУК
м. Київ 15 грудня 1993 року N 3691-XII

О племенном животноводстве

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про племінну справу у тваринництві

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Стаття 2. Законодавство України про племінну справу у тваринництві

Стаття 3. Сфера дії Закону

Стаття 4. Об'єкти племінної справи у тваринництві

Стаття 5. Суб'єкти племінної справи у тваринництві

Стаття 6. Завдання племінної справи у тваринництві

Стаття 7. Права та обов'язки суб'єктів племінної справи у тваринництві

РОЗДІЛ II
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛЕМІННОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ

Стаття 8. Загальнодержавні програми селекції у тваринництві

Стаття 9. Організація племінної справи у тваринництві

РОЗДІЛ III
ВИМОГИ ДО РОБОТИ З ПЛЕМІННИМИ (ГЕНЕТИЧНИМИ) РЕСУРСАМИ

Стаття 10. Вимоги до племінних (генетичних) ресурсів

Стаття 11. Державна реєстрація суб'єктів племінної справи у тваринництві, племінних і підконтрольних тварин та селекційних досягнень у тваринництві

Стаття 12. Експорт та імпорт племінних (генетичних) ресурсів

Стаття 13. Сертифікат племінних (генетичних) ресурсів

Стаття 14. Вимоги до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами

Розділ IV
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ПЛЕМІННОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ

Стаття 15. Органи, що здійснюють державне управління в галузі племінної справи у тваринництві

Стаття 15¹. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі племінної справи у тваринництві

РОЗДІЛ V
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ПЛЕМІННОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ

Стаття 18¹. Посадові особи, які здійснюють державний контроль у галузі племінної справи у тваринництві

Стаття 19. Права та обов'язки державних інспекторів з племінної справи у тваринництві

Стаття 20. Розгляд спорів, що виникають між суб'єктами племінної справи у тваринництві

Стаття 21. Відповідальність за порушення законодавства про племінну справу у тваринництві

РОЗДІЛ VI
ФІНАНСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ІНСПЕКЦІЙ З ПЛЕМІННОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ І ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ПРОГРАМ СЕЛЕКЦІЇ У ТВАРИННИЦТВІ

Стаття 22. Виключена

Стаття 23. Фінансування загальнодержавних програм селекції у тваринництві

Стаття 24. Збереження племінних (генетичних) ресурсів

Стаття 25. Визнання селекційного досягнення винаходом

Стаття 26. Наукове забезпечення племінної справи у тваринництві

Стаття 27. Міжнародне співробітництво з питань племінної справи у тваринництві

РОЗДІЛ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ