ЗАКОН УКРАЇНИ
Про карантин рослин
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 18 червня 1997 року N 367/97-ВР,
від 30 червня 1999 року N 783-XIV,
від 3 квітня 2003 року N 662-IV,
від 3 квітня 2003 року N 674-IV
(Законом України від 3 квітня 2003 року N 674-IV
цей Закон викладено в новій редакції),
від 17 червня 2004 року N 1804-IV,
від 31 травня 2005 року N 2600-IV,
від 19 січня 2006 року N 3369-IV
(Законом України від 19 січня 2006 року N 3369-IV
цей Закон викладено у новій редакції),
від 21 грудня 2010 року N 2817-VI,
від 3 лютого 2011 року N 2973-VI,
від 16 жовтня 2012 року N 5462-VI,
від 4 липня 2013 року N 406-VII,
від 9 квітня 2014 року N 1193-VII,
від 2 березня 2015 року N 222-VIII,
від 15 липня 2015 року N 617-VIII,
від 8 грудня 2015 року N 867-VIII,
від 6 вересня 2018 року N 2530-VIII
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:
вантаж - певна кількість об'єктів регулювання (або об'єктів, на які поширюється правовий режим об'єктів регулювання), які транспортуються з однієї країни до іншої або в межах України і на які поширюється єдиний міжнародний фітосанітарний або карантинний сертифікат (вантаж може складатися з однієї або більше партій);
(абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
державний нагляд - діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, що здійснюється періодично, з метою забезпечення дотримання особами фітосанітарних заходів у процесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, в тому числі експорту, імпорту об'єктів регулювання, встановлених законодавством;
економічний поріг шкодочинності - рівень витрат на здійснення фітосанітарних заходів;
занесення - проникнення регульованого шкідливого організму, яке призводить до його укорінення;
зона - офіційно визначена країна, територія країни або територія декількох країн;
зона з незначною кількістю регульованих шкідливих організмів - зона, яка визначена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, у якій регульований шкідливий організм наявний у кількості, що перевищує економічний поріг шкодочинності, і підлягає нагляду, контролю та/або знищенню;
визначення терміна статті 1 виключено
(згідно із Законом України
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)
карантинний сертифікат - документ, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, та засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що вивозяться та/або ввозяться у карантинну зону, транспортуються територією України;
ліквідація - знищення регульованих шкідливих організмів відповідно до вимог фітосанітарних заходів;
нагляд - процес збору та реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, даних про наявність або відсутність регульованого шкідливого організму у визначеній зоні за допомогою спостереження, моніторингу та інших процедур;
насіння - насіннєвий матеріал, не призначений для споживання та переробки;
об'єкт - місце вирощування, виробництва, зберігання та переробки рослин та рослинних продуктів;
об'єкти регулювання - будь-яка рослина, продукт рослинного походження, місце зберігання, упаковка, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об'єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми, які визначаються окремо для цілей імпорту, експорту та реекспорту, а також для цілей контролю за переміщенням територією України;
(абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
особа - юридична та/або фізична особа;
процедура перевірки - будь-які дії з визначення фітосанітарного стану об'єктів регулювання;
статус шкідливого організму (в зоні) - визнання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, присутності або відсутності на даний час шкідливого організму в зоні, включаючи за необхідності дані про його географічне поширення, на підставі експертної думки, що базується на поточних та минулих повідомленнях про шкідливий організм та іншій інформації;
управління ризиками - процес визначення заходів, які здійснюються з метою зменшення рівня ризику;
фітосанітарний сертифікат - сертифікат, що засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання;
фітосанітарні заходи - будь-які заходи, включаючи усі відповідні закони, інші нормативно-правові акти, фітосанітарні правила, вимоги та процедури, що є обов'язковими для виконання органами державної влади та особами;
(абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
фітосанітарна процедура - порядок, встановлений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, та спосіб застосування фітосанітарних правил, включаючи проведення огляду, обстеження, аналізу, інспектування та здійснення контролю за знезараженням об'єктів регулювання;
Стаття 2. Законодавство про карантин рослин
Законодавство про карантин рослин базується на Конституції України і складається з цього Закону, Міжнародної конвенції про захист рослин та інших нормативно-правових актів, що прийняті відповідно до них.
(стаття 2 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.09.2018 р. N 2530-VIII)
Розділ II
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 3. Органи, що здійснюють державне управління у сфері карантину рослин
Державне управління у сфері карантину рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.
Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері карантину рослин
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері карантину рослин належать:
забезпечення здійснення державної політики у сфері карантину рослин;
розроблення і здійснення відповідних загальнодержавних програм;
спрямування та координація діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин;
запровадження та скасування карантинного режиму в порядку, встановленому цим Законом;
встановлення для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, переліку платних послуг та їх розміру;
затвердження переліку об'єктів регулювання, порядку видачі карантинного сертифіката, фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт та строку їх дії;
здійснення інших повноважень у сфері карантину рослин відповідно до Конституції та законів України.
Стаття 5. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин
визначення пріоритетних напрямів, стратегії та механізмів розвитку у сфері карантину рослин;
здійснення нормативно-правового забезпечення у сфері карантину рослин;
затвердження переліку регульованих шкідливих організмів;
внесення подання до Кабінету Міністрів України про запровадження або скасування карантинного режиму;
здійснення інших повноважень, визначених законами України.
(абзац сьомий статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
(стаття 5 у редакції Закону
України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Стаття 6. Завдання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин
(назва статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, є:
охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів;
виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів;
Частину другу статті 6 виключено
(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Частину третю статті 6 виключено
(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, належать:
абзац другий частини першої статті 7 виключено
(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
розробка проектів нормативно-правових актів у сфері карантину рослин;
проведення інспектування та фітосанітарної експертизи об'єктів регулювання;
здійснення державного контролю за виконанням фітосанітарних заходів;
абзац десятий частини першої статті 7 виключено
(згідно із Законом України
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)
підготовка переліку регульованих шкідливих організмів;
підготовка переліку об'єктів регулювання;
здійснення контролю за використанням біологічних контрольних організмів;
підготовка подання до Кабінету Міністрів України про запровадження або скасування карантинного режиму;
(абзац п'ятнадцятий частини першої статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
проведення науково-дослідних робіт у сфері карантину рослин;
абзац вісімнадцятий частини першої статті 7 виключено
(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
представництво України у міжнародних організаціях відповідно до встановленого законом порядку;
(абзац двадцять перший частини першої статті 7
у редакції Закону України від 08.12.2015 р. N 867-VIII)
встановлення спеціально визначеного відсотка вантажів, які підлягають вибірковому фітосанітарному прикордонному контролю на основі проведення аналізу ризиків відповідно до вимог статті 17 цього Закону;
(абзац двадцять другий частини першої статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
надання відповідей на запити стосовно фітосанітарних заходів;
(частину першу статті 7 доповнено абзацом двадцять п'ятим
згідно із Законом України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
Частину другу статті 7 виключено
(згідно із Законом України
від 02.03.2015 р. N 222-VIII)
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, для виконання своїх повноважень взаємодіє із центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями.
Стаття 8. Виключена
(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Стаття 9. Посадові особи, які здійснюють державний контроль з карантину рослин
На посадових осіб, яким надано повноваження державних фітосанітарних інспекторів, поширюється дія Закону України "Про державну службу".
(стаття 9 у редакції Закону
України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Стаття 10. Права та обов'язки посадових осіб, які здійснюють державний контроль та нагляд
Частину першу статті 10 виключено
(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Державні фітосанітарні інспектори у межах своїх повноважень мають право:
проводити фітосанітарні процедури до об'єктів регулювання;
(абзац п'ятий частини другої статті 10 у редакції
Закону України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
отримувати інформацію, необхідну для здійснення повноважень відповідно до закону;
безперешкодного доступу до потужностей (об'єктів) виробництва та обігу об'єктів регулювання, включених до переліку об'єктів регулювання для цілей контролю за переміщенням територією України, в порядку, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
(абзац дванадцятий частини другої статті 10 у редакції
Законів України від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
Головний державний фітосанітарний інспектор України, головні державні фітосанітарні інспектори в Автономній Республіці Крим, областях, їх заступники і державні фітосанітарні інспектори зобов'язані:
надавати документи, які засвідчують їх повноваження;
За порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів державні фітосанітарні інспектори несуть передбачену законом відповідальність.
Стаття 11. Гарантії діяльності посадових осіб, які здійснюють державний контроль та нагляд
Головний державний фітосанітарний інспектор України, головні державні фітосанітарні інспектори в Автономній Республіці Крим, областях, їх заступники і державні фітосанітарні інспектори у своїй діяльності незалежні і керуються Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.
Рішення державного фітосанітарного інспектора щодо заборони вирощування, вивезення, ввезення, транспортування (у тому числі експорту, імпорту, транзиту), зберігання, реалізації чи використання об'єктів регулювання, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання.
Стаття 12. Права та обов'язки осіб щодо карантину рослин
Особи, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням і торгівлею рослинами та рослинними продуктами, мають право одержувати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, інформацію про фітосанітарний стан на відповідній території.
виконувати фітосанітарні правила та здійснювати фітосанітарні заходи;
виконувати законні розпорядження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, щодо проведення відповідних карантинних заходів;
подавати визначену законом інформацію для реєстрації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, якщо це вимагається згідно із статтею 27 цього Закону;
подавати на вимогу спеціалістів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, відомості про об'єкти регулювання;
надавати державним фітосанітарним інспекторам у визначених законом випадках безперешкодно доступ до об'єктів регулювання на будь-якій стадії виробництва, переробки чи обігу для проведення інспектування, перевірки документації та відбору зразків від об'єктів регулювання для визнання їх фітосанітарного стану в порядку, передбаченому цим Законом;
(абзац сьомий частини четвертої статті 12 із змінами,
внесеними згідно із Законами України від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)
Правила фітосанітарного контролю є обов'язковими для виконання органами державної влади та особами.
Особи та органи державної влади зобов'язані сприяти державним фітосанітарним інспектором у виконанні ними своїх повноважень.
Стаття 13. Фітосанітарна експертиза
Фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання проводиться з метою виявлення та/або ідентифікації регульованих шкідливих організмів. Проведення фітосанітарної експертизи забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій.
Частину другу статті 13 виключено
(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Частину третю статті 13 виключено
(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин.
Розділ III
РОЗРОБКА ТА ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОСАНІТАРНИХ ЗАХОДІВ
Стаття 14. Цілі фітосанітарних заходів
Стаття 15. Належний рівень фітосанітарного захисту
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, визначає належний рівень фітосанітарного захисту.
Належний рівень фітосанітарного захисту визначається на підставі:
підтвердженої наявності регульованих шкідливих організмів в Україні;
визначення рівня ризику, прийнятного для сусідніх країн та заінтересованих партнерів;
міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій;
мінімізації негативного впливу фітосанітарних заходів на міжнародну та внутрішню торгівлю.
Стаття 16. Розробка, перегляд, внесення змін та прийняття фітосанітарних заходів
Фітосанітарні заходи розробляються та/або переглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, і приймаються відповідними органами державної влади згідно з їх повноваженнями.
Розробка та перегляд фітосанітарних заходів проводиться на підставі:
наукових принципів, відповідних процесів та методів виробництва;
відповідності методам інспектування, відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи;
екологічних умов та умов навколишнього природного середовища;
міжнародних стандартів у сфері карантину та захисту рослин;
результатів аналізу ризику, проведеного за методикою, розробленою міжнародними організаціями;
інформації, отриманої від міжнародних організацій, що використовується заінтересованими партнерами.
Фітосанітарні заходи, які здійснюються в іншій країні, вважаються еквівалентними тим, що застосовуються в Україні, якщо така країна на основі науково обґрунтованої інформації доведе, що ці заходи відповідають рівню захисту рослин або перевищують його порівняно з тими, що здійснюються в Україні.
Проведення огляду, обстеження, аналізу, знезараження та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 17. Проведення аналізу ризику та управління ризиком
варіанти управління ризиком та причини, за якими відхиляються альтернативні варіанти.
(частина друга статті 17 у редакції
Закону України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
Проведення аналізу ризику здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.
Стаття 18. Визначення ефективності іноземної національної організації захисту рослин
Визначення ефективності іноземної національної організації захисту рослин ґрунтується на об'єктивних критеріях, встановлених Секретаріатом Міжнародної конвенції з захисту рослин.
Стаття 19. Повідомлення про здійснення фітосанітарних заходів
Для повідомлення про здійснення фітосанітарних заходів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин:
у триденний строк після завершення розроблення фітосанітарних заходів розміщує відповідне повідомлення у періодичних виданнях, а також на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин;
На письмовий запит осіб чи заінтересованих партнерів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, надає інформацію щодо фітосанітарних заходів із зазначенням у разі потреби положень, що істотно відрізняються від міжнародних стандартів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, розглядає письмові коментарі щодо надзвичайного фітосанітарного заходу, отримані від заінтересованих партнерів та осіб, і за їх письмовим запитом обговорює такі коментарі і враховує їх та результати обговорень при розгляді питання про внесення змін до надзвичайного фітосанітарного заходу.
У разі виникнення надзвичайних обставин та, як наслідок, здійснення фітосанітарного заходу повідомлення публікується в офіційних друкованих виданнях органів державної влади і на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, визначає вплив надзвичайного фітосанітарного заходу на експортні можливості заінтересованих партнерів.
Стаття 20. Документація фітосанітарних заходів
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, протягом 10 календарних днів відповідає на всі питання та запити, пов'язані з фітосанітарними заходами, що включають:
ухвалені або запропоновані фітосанітарні заходи; процедури контролю, інспектування та ухвалення;
Стаття 21. Опублікування та здійснення фітосанітарних заходів
Фітосанітарні заходи в триденний термін після їх прийняття публікуються в офіційних друкованих виданнях відповідних органів державної влади і на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.
Стаття 22. Принципи застосування фітосанітарних заходів
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, під час здійснення фітосанітарних заходів враховує:
обсяги, необхідні для досягнення мети, зазначеної у статті 15 цього Закону;
недопущення прихованого обмеження для міжнародної торгівлі;
уникнення довільного їх встановлення або дискримінації міжнародної торгівлі.
Стаття 23. Договори щодо еквівалентності фітосанітарних заходів
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, на вимогу заінтересованих партнерів проводить консультації про визнання еквівалентності фітосанітарних заходів з метою подальшого укладення договорів про таку еквівалентність відповідно до закону.
Стаття 24. Принципи процедур перевірки, інспектування та ухвалення
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, забезпечує проведення перевірки, інспектування та ухвалення фітосанітарних заходів на підставі:
відповідності вимогам міжнародних стандартів у сфері карантину та захисту рослин;
відбору зразків від об'єктів регулювання;
звернення особи про проведення перевірки, інспектування та ухвалення;
повідомлення особи про очікуваний час завершення цих процедур;
попередньо отриманих результатів про фітосанітарний стан;
науково обґрунтованої інформації, необхідної для проведення перевірки, інспектування та ухвалення;
захисту комерційних інтересів заявника;
оплати за проведення процедури перевірки, інспектування та ухвалення.
Розділ IV
ВИЯВЛЕННЯ, МОНІТОРИНГ ТА БОРОТЬБА ІЗ РЕГУЛЬОВАНИМИ ШКІДЛИВИМИ ОРГАНІЗМАМИ
Стаття 25. Встановлення переліку регульованих шкідливих організмів
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, готує перелік регульованих шкідливих організмів, який включає:
карантинні організми, відсутні в Україні (список 1);
карантинні організми, обмежено поширені в Україні (список 2);
регульовані некарантинні шкідливі організми.
Перелік регульованих шкідливих організмів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, та публікується в офіційних друкованих виданнях органів державної влади і на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.
Перелік регульованих шкідливих організмів поновлюється за необхідності відповідно до статусу шкідливих організмів в Україні та змін у переліках А-1 та А-2 Європейської та Середземноморської організації захисту рослин та затверджується у термін, що не перевищує 30 днів, і публікується в офіційних друкованих виданнях органів державної влади та на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.
Стаття 26. Встановлення переліків об'єктів регулювання
для цілей імпорту, експорту та реекспорту;
для цілей контролю за переміщенням територією України.
У переліку об'єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту визначаються:
(стаття 26 у редакції Закону України
від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
Стаття 27. Реєстрація осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання
Реєстрації у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, підлягають особи, які:
здійснюють господарську діяльність з обігу об'єктів регулювання у карантинній та регульованій зонах;
виробляють насіннєвий та садивний матеріал;
здійснюють біологічний контроль з використанням біологічних контрольних організмів;
здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу;
здійснюють зберігання та переробку зерна.
(частина друга статті 27 у редакції
Закону України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
Особам, зареєстрованим в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, надається реєстраційний номер.
Плата за реєстрацію не стягується.
Порядок реєстрації осіб визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин.
Стаття 28. Система раннього попередження про карантинні організми
У разі виявлення підозри зараження об'єктів регулювання регульованими шкідливими організмами особа повинна протягом доби повідомити державного фітосанітарного інспектора.
Державний фітосанітарний інспектор здійснює фітосанітарні процедури з метою перевірки підозри наявності регульованого шкідливого організму. У разі підтвердження такої підозри державний фітосанітарний інспектор визначає фітосанітарні заходи, спрямовані на запобігання поширення, локалізації та/або ліквідації регульованих шкідливих організмів, які повинні здійснюватися особами.
Стаття 29. Контроль за переміщенням об'єктів регулювання
(абзац перший частини першої статті 29 у редакції
Закону України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
вивезення об'єктів регулювання з карантинної зони;
(абзац другий частини першої статті 29 у редакції
Закону України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
Карантинний сертифікат видається державним фітосанітарним інспектором не раніше, ніж за 14 діб до дати переміщення об'єктів регулювання територією України на підставі проведених фітосанітарних процедур. Карантинний сертифікат видається державним фітосанітарним інспектором у разі відсутності підстав для відмови, передбачених цією статтею. Карантинний сертифікат також може видаватися на рослини, продукти рослинного походження, місця зберігання, упаковки, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об'єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми, не включені до переліку об'єктів регулювання для цілей контролю за переміщенням територією України, за запитом особи, яка здійснює переміщення вантажу з такими об'єктами.
(частина третя статті 29 у редакції
Закону України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
Рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката надається особі у письмовій формі.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката є:
невідповідність об'єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів;
виявлення зараження об'єктів регулювання регульованими шкідливими організмами;
відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;
невідповідність наявних об'єктів регулювання, заявлених особою для переміщення територією України;
невиконання розпоряджень державного фітосанітарного інспектора щодо застосування фітосанітарних заходів;
відсутність оплати за видачу карантинного сертифіката.
Виключними підставами для анулювання карантинного сертифіката є:
порушення особою вимог фітосанітарних заходів, які визначені у карантинному сертифікаті;
повідомлення особи про втрату карантинного сертифіката;
підробка карантинного сертифіката.
Порядок оформлення карантинних сертифікатів визначається Кабінетом Міністрів України.
Особа, яка у встановленому порядку надала державному фітосанітарному інспектору усі необхідні документи та провела оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі карантинного сертифіката, має право здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання.
Частину десяту статті 29 виключено
(згідно із Законом України
від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
Об'єкти регулювання можуть переміщуватися в межах та за межі зони, вільної від регульованих шкідливих організмів, без наявності карантинного сертифіката.
Рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, або до суду.
Заява про оскарження рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, у строк, що не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява розглядається не пізніше двох робочих днів після її подання.
Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.
Стаття 30. Інспектування об'єктів регулювання
Об'єкти регулювання підлягають інспектуванню з метою перевірки їх фітосанітарного стану відповідно до порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин.
Частину другу статті 30 виключено
(згідно із Законом України
від 06.09.2018 р. N 2530-VIII)
У разі якщо під час інспектування виявляється загроза поширення регульованих шкідливих організмів, державний фітосанітарний інспектор видає розпорядження про здійснення особою відповідних фітосанітарних процедур.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, визначає методи інспектування, відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи.
Стаття 31. Місця виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, та особа, що займається виробництвом об'єктів регулювання, виконують процедури для встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів.
Порядок офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, позбавлення такого статусу, його поновлення та інші умови офіційного встановлення місця виробництва або виробничої ділянки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин.
Стаття 32. Біологічний контроль за шкідливими організмами
Біологічні контрольні організми, що можуть бути використані з метою біологічного контролю за регульованими шкідливими організмами, а також вимоги до об'єктів та обладнання, що використовуються особами, які здійснюють біологічний контроль, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин.
Використання біологічних контрольних організмів може вважатися фітосанітарними заходами з локалізації та ліквідації карантинних організмів, що здійснюється під контролем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, веде облік імпорту та використання біологічних контрольних організмів.
Стаття 33. Порядок запровадження та скасування карантинного режиму в Україні
(частина перша статті 33 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 21.12.2010 р. N 2817-VI,
від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
Карантинний режим запроваджується протягом доби з моменту виявлення карантинного організму.
Орган, що приймає рішення про запровадження або скасування карантинного режиму, протягом доби оприлюднює таке рішення в офіційних друкованих виданнях та на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин. Рішення про запровадження або скасування карантинного режиму набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування в офіційному друкованому виданні та на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.
(частина третя статті 33 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 21.12.2010 р. N 2817-VI,
від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
У рішенні про запровадження карантинного режиму обов'язково зазначається таке:
межі карантинної зони, в якій запроваджується карантинний режим;
(абзац третій частини четвертої статті 33 у редакції
Закону України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
час, з якого запроваджується карантинний режим;
фітосанітарні заходи, що здійснюються в карантинній зоні, та органи, що їх здійснюють.
Карантинний режим скасовується органом, що прийняв рішення про його запровадження, за поданням відповідних головних державних фітосанітарних інспекторів чи державних фітосанітарних інспекторів.
(статтю 33 доповнено частиною п'ятою згідно із
Законом України від 21.12.2010 р. N 2817-VI,
частина п'ята статті 33 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
У рішенні про скасування карантинного режиму обов'язково зазначаються:
обставини, що спричинили скасування карантинного режиму;
час, з якого скасовується карантинний режим.
(статтю 33 доповнено частиною шостою згідно із
Законом України від 21.12.2010 р. N 2817-VI)
Стаття 34. Фітосанітарні заходи, що застосовуються у карантинній зоні
(назва статті 34 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
інспектування та фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання;
здійснення контролю за проведенням локалізації та ліквідації карантинних організмів особами;
заборона вивезення з карантинних зон заражених карантинними організмами об'єктів регулювання;
фумігація (знезараження) об'єктів регулювання у разі їх вивезення з карантинної зони у зону, вільну від регульованих шкідливих організмів;
технічна переробка об'єктів регулювання, заражених карантинними організмами.
Місцеві державні адміністрації, власники (уповноважені ними органи) морських і річкових портів (пристаней), залізничних станцій, аеропортів (аеродромів), підприємств поштового зв'язку, автовокзалів (автостанцій), посадові особи митниць та пунктів пропуску на державному кордоні України, на автомобільних шляхах сполучення повинні сприяти державним фітосанітарним інспекторам у здійсненні карантинних заходів.
Розділ V
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
Стаття 35. Заборона або обмеження імпорту
Забороняється імпорт об'єктів регулювання, що:
заражені карантинними шкідливими організмами;
можуть спричинити занесення карантинних організмів на територію України;
Імпорт біологічних контрольних організмів для проведення наукових досліджень або біологічного контролю та шкідливих організмів, які завозяться для науково-дослідних цілей, дозволяється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 36. Вимоги до імпортних і транзитних вантажів
Імпортні і транзитні вантажі з об'єктами регулювання повинні відповідати таким вимогам:
бути вільними від карантинних організмів;
супроводжуватися оригіналами фітосанітарних сертифікатів;
абзац четвертий частини першої статті 36 виключено
(згідно із Законом України
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)
Стаття 37. Виключена
(згідно із Законом України
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)
Стаття 38. Пункти карантину рослин у пунктах пропуску на державному кордоні України
Фітосанітарний контроль вантажів з об'єктами регулювання, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється державними фітосанітарними інспекторами у визначених пунктах карантину рослин у пунктах пропуску на державному кордоні України (далі - прикордонні пункти карантину рослин).
(частина перша статті 38 у редакції
Закону України від 03.02.2011 р. N 2973-VI)
(статтю 38 доповнено новою частиною другою
згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2973-VI,
у зв'язку з цим частини другу - четверту
вважати відповідно частинами третьою - п'ятою,
частина друга статті 38 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 06.09.2018 р. N 2530-VIII)
засобами зв'язку, включаючи Інтернет.
Стаття 39. Стандартний фітосанітарний контроль
Усі імпортні або транзитні вантажі з об'єктами регулювання включеними до переліків об'єктів регулювання для цілей імпорту, експорту, реекспорту та для цілей контролю за переміщенням територією України підлягають стандартному фітосанітарному прикордонному контролю, який здійснюється шляхом інспектування, з метою встановлення, що:
абзац другий частини першої статті 39 виключено
(згідно із Законом України
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)
об'єкт регулювання супроводжується дійсним фітосанітарним сертифікатом, якщо такий вимагається згідно з діючими фітосанітарними заходами;
об'єкти регулювання відповідають документам, які його супроводжують;
відсутні карантинні організми та ознаки пошкодження вантажу.
Ввезення в Україну або транзит через її територію вантажу дозволяється за таких умов:
(частину другу статті 39 доповнено новим абзацом
другим згідно із Законом України від 08.12.2015 р. N 867-VIII,
у зв'язку з цим абзаци другий - сьомий
вважати відповідно абзацами третім - восьмим)
(абзац третій частини другої статті 39 у редакції
Закону України від 08.12.2015 р. N 867-VIII)
наявність повного та дійсного фітосанітарного сертифіката;
відсутність карантинних організмів та ознак зараження ними;
вантаж відповідає вимогам фітосанітарних заходів.
У випадках, якщо державний фітосанітарний інспектор встановлює, що фітосанітарний сертифікат, яким супроводжується об'єкт регулювання, є недійсним, неповним чи підробленим або іншим чином сфальсифікованим, або якщо він робить висновок, що об'єкти регулювання у даному вантажі не відповідають зазначеним у фітосанітарному сертифікаті, то вантаж затримується на відповідному прикордонному пункті карантину рослин, про що повідомляється Головний державний фітосанітарний інспектор України або посадова особа, уповноважена на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.
(частина четверта статті 39 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
від 08.12.2015 р. N 867-VIII)
Головний державний фітосанітарний інспектор України або посадова особа, уповноважена на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, протягом доби зв'язується з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження чи реекспорту для консультацій і спільно визначає дії, які повинні бути вжиті по відношенню до даного вантажу.
У разі якщо у вантажі візуально виявлений карантинний організм, державний фітосанітарний інспектор протягом доби повідомляє про це власника вантажу та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, і здійснює процедури, передбачені статтею 41 цього Закону.
Стандартний фітосанітарний прикордонний контроль може здійснюватися відповідно до порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, у спеціально призначеному місці на території України за умови, що такий вантаж залишається під митним контролем.
Вантажі з об'єктами регулювання можуть інспектуватися державним фітосанітарним інспектором або уповноваженими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, в місцях завантаження в країні походження чи реекспорту на вимогу та за рахунок імпортера. У таких випадках фітосанітарний контроль проводиться за місцем призначення вантажу.
Стаття 40. Вибірковий фітосанітарний контроль
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, на основі даних щодо виявлення карантинних організмів у вантажах з об'єктами регулювання будь-якого походження, що імпортуються, а також на основі інших факторів, що можуть впливати на життя та здоров'я рослин, враховуючи результати аналізу ризиків відповідно до вимог статті 17 цього Закону, встановлює спеціально визначений відсоток вантажів, які підлягають обов'язковому розширеному фітосанітарному контролю.
Обов'язковий розширений фітосанітарний прикордонний контроль на кордоні застосовується відповідно до порядку про вибірковий фітосанітарний контроль, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, до початку нового календарного року на наступний рік.
Порядком про вибірковий фітосанітарний контроль встановлюються, враховуючи результати аналізу ризиків відповідно до вимог статті 17 цього Закону, спеціально визначені відсотки вантажів з об'єктами регулювання за категоріями:
живі рослини будь-якого походження;
продукти рослинного походження;
інші об'єкти регулювання будь-якого походження.
Стаття 41. Розширений фітосанітарний контроль вантажів з об'єктами регулювання, що імпортуються
невідповідність об'єктів регулювання у вантажі фітосанітарному сертифікату;
наявні ознаки пошкодження вантажу та/або транспортного засобу, у якому знаходиться вантаж.
Рішення про затримання вантажу для здійснення розширеного фітосанітарного контролю приймає державний фітосанітарний інспектор за наявності однієї з перелічених підстав.
При цьому державний фітосанітарний інспектор повідомляє власника вантажу про причину його затримання і проводить відбір зразків вантажу згідно з процедурою для проведення фітосанітарної експертизи.
Стаття 42. Поводження з вантажами, яким було відмовлено у ввезенні
Після підтвердження зараження карантинним організмом імпортних і транзитних вантажів з об'єктами регулювання центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, зв'язується з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження чи реекспорту з метою визначення фітосанітарних заходів щодо цього вантажу.
Якщо до вантажу неможливо застосувати фітосанітарні процедури, проведення яких дозволить ввезення об'єктів регулювання, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, повідомляє про повернення вантажу іноземну національну організацію захисту рослин країни походження чи реекспорту та власника вантажу.
Про проведені фітосанітарні процедури центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, протягом доби повідомляє власника вантажу, іноземну національну організацію захисту рослин країни походження або реекспорту та у разі потреби країну транзиту.
Стаття 43. Виявлення вогнища карантинних організмів у країні походження, реекспорту або транзиту
При надходженні таких вантажів державний фітосанітарний інспектор зупиняє цей вантаж на кордоні і повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, для вжиття заходів, передбачених статтею 41 цього Закону.
У разі ризику занесення карантинного організму в Україну або передачі через експортні чи транзитні вантажі України або через вантажі, які переміщуються територією сусідньої країни внаслідок неконтрольованого поширення такого карантинного організму на сусідній території, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, встановлює:
Стаття 44. Виключена
(згідно із Законом України
від 09.04.2014 р. N 1193-VII)
Стаття 45. Фітосанітарні процедури вантажів у митницях призначення
(частина перша статті 45 у редакції
Закону України від 09.04.2014 р. N 1193-VII)
Частину другу статті 45 виключено
(згідно із Законом України
від 09.04.2014 р. N 1193-VII)
При експорті таких вантажів видається фітосанітарний сертифікат на реекспорт.
Стаття 451. Використання механізму "єдиного вікна"
Взаємодія центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, та державних фітосанітарних інспекторів з органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, та іншими заінтересованими особами під час проведення фітосанітарного контролю вантажів з об'єктами регулювання, що імпортуються або ввозяться на митну територію України з метою транзиту, здійснюється з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.
Відомості про результати здійснення фітосанітарного контролю в електронній формі, засвідчені електронним цифровим підписом, вносяться державним фітосанітарним інспектором до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" протягом строків, встановлених статтею 319 Митного кодексу України.
(Закон доповнено статтею 451 згідно із
Законом України від 06.09.2018 р. N 2530-VIII)
Стаття 46. Фітосанітарний контроль вантажів з об'єктами регулювання, що експортуються, імпортуються або реекспортуються
(назва статті 46 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
(частина перша статті 46 у редакції
Закону України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт видається державним фітосанітарним інспектором не раніше, ніж за 14 діб до дати переміщення об'єктів регулювання на підставі проведених фітосанітарних процедур. Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт також може видаватися на рослини, продукти рослинного походження, місця зберігання, упаковки, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об'єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми, не включені до переліку об'єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту, за запитом особи, яка здійснює переміщення вантажу з такими об'єктами.
(частина третя статті 46 у редакції
Закону України від 15.07.2015 р. N 617-VIII)
невідповідність об'єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів;
відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;
невідповідність наявних об'єктів регулювання заявленим особою для переміщення;
невиконання розпоряджень державного фітосанітарного інспектора щодо застосування фітосанітарних заходів;
зміна способу транспортування або транспортного засобу;
підробка фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;
Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, або до суду.
Заява про оскарження рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, у строк, що не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява розглядається не пізніше двох робочих днів після її подання.
Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.
Особа, яка у встановленому порядку надала державному фітосанітарному інспектору всі необхідні документи та здійснила оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, має право здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання та отримати відшкодування шкоди, завданої внаслідок неотримання такого рішення.
Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КАРАНТИН РОСЛИН
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про карантин рослин
Відповідальність за порушення законодавства у сфері карантину рослин несуть особи, винні у:
поширенні карантинних організмів;
порушенні вимог фітосанітарних заходів;
невиконанні розпорядження державного фітосанітарного інспектора щодо проведення відповідних карантинних заходів;
непроведенні реєстрації відповідно до статті 27 цього Закону;
неповідомленні державного фітосанітарного інспектора про виявлення регульованих шкідливих організмів;
Розділ VII
НАУКОВЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 48. Наукове забезпечення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, організовує відповідно до закону та здійснює наукове забезпечення у сфері карантину рослин, у тому числі через наукові установи, підприємства та організації.
Стаття 49. Фінансування фітосанітарних заходів
Вичерпний перелік платних послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, визначається виключно цим законом та включає в себе проведення огляду, обстеження, аналіз, знезараження, інспектування, обробку, організацію та здійснення контролю за роботами з фумігації (знезараження) об'єктів регулювання.
Розміри платних послуг, які затверджує Кабінет Міністрів України, мають дорівнювати фактичним витратам на їх надання.
Плата за проведення державним фітосанітарним інспектором фітосанітарного контролю товарів, транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, в тому числі з метою транзиту, в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України в розмірі, що не перевищує розміру плати за перевірку документів на товари і транспортні засоби (контейнери), включається до складу єдиного збору згідно із Законом України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України".
(статтю 49 доповнено частиною четвертою
згідно із Законом України від 06.09.2018 р. N 2530-VIII)
Стаття 50. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.
Джерелами фінансування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин. за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України можуть бути кошти, що надходять від надання платних послуг, визначених у статті 49 цього Закону.
Розділ VIII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 51. Міжнародні договори
Стаття 52. Участь у міжнародних організаціях
Головний державний фітосанітарний інспектор України в установленому порядку представляє Україну у відповідних міжнародних організаціях та їх спеціалізованих органах з метою захисту інтересів України, співробітництва для розв'язання спільних проблем та забезпечення ефективного обміну інформацією, методиками і технологіями, які гармонізують фітосанітарні заходи та забезпечують захист рослин і розвиток міжнародної торгівлі.
(стаття 52 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
Президент України | Л. КРАВЧУК |
м. Київ | |
