Идет загрузка документа (103 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об организационно-правовых основах борьбы с организованной преступностью

ВС Украины
Закон от 30.06.1993 № 3341-XII
редакция действует с 28.12.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 24 лютого 1994 року N 4001-XII
,
 від 11 грудня 1998 року N 312-XIV
,
 від 2 березня 1999 N 461-XIV
,
 від 30 червня 1999 року N 783-XIV
,
 від 23 березня 2000 року N 1593-III
,
 від 10 січня 2002 року N 2921-III,
від 10 січня 2002 року N 2922-III,
 від 7 березня 2002 року N 3111-III
,
від 3 квітня 2003 року N 662-IV,
 від 15 травня 2003 року N 762-IV,
 від 15 грудня 2005 року N 3200-IV
,
 від 9 лютого 2006 року N 3421-IV
,
від 14 квітня 2009 року N 1254-VI
,
від 23 жовтня 2009 року N 1692-VI
,
 від 2 грудня 2010 року N 2738-VI
,
 від 2 грудня 2010 року N 2756-VI
,
 від 12 травня 2011 року N 3334-VI
,
від 13 квітня 2012 року N 4652-VI,
 від 6 липня 2012 року N 5178-VI,
 від 2 жовтня 2012 року N 5398-VI,
 від 16 травня 2013 року N 245-VII
,
 від 4 липня 2013 року N 406-VII
,
від 12 лютого 2015 року N 193-VIII
,
від 16 липня 2015 року N 630-VIII
,
від 23 грудня 2015 року N 901-VIII

Окремі положення цього Закону визнано такими, що не відповідають
 
Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 7 квітня 2004 року N 9-рп/2004)

Окремі положення цього Закону визнано такими, що не відповідають
 
Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 27 травня 2009 року N 12-рп/2009)

Окремі положення цього Закону визнано такими, що не відповідають
 
Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 10 червня 2010 року N 16-рп/2010)

(У тексті Закону слова "Управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" замінено словами "Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 24 лютого 1994 року N 4001-XII)

(У тексті Закону слова "Комісія Верховної Ради України з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю" у всіх відмінках замінено словами "Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 2 березня 1999 року N 461-XIV)

(У тексті Закону слова "Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією" у всіх відмінках замінено словами "Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 23 березня 2000 року N 1593-III)

Цей Закон визначає головні напрями загальнодержавної політики та організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття організованої злочинності

1. Під організованою злочинністю в цьому Законі розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку з створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань.

2. Види та ознаки цих злочинів, а також кримінально-правові заходи щодо осіб, які вчинили такі злочини, встановлюються Кримінальним кодексом України.

Стаття 2. Мета боротьби з організованою злочинністю

Метою боротьби з організованою злочинністю є:

встановлення контролю над організованою злочинністю, її локалізація, нейтралізація та ліквідація;

усунення причин і умов існування організованої злочинності.

Стаття 3. Завдання Закону

Основними завданнями цього Закону є:

створення загальних правових і організаційних засад у сфері боротьби з організованою злочинністю, сприяння її попередженню та ліквідації;

визначення системи державних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та їх взаємовідносин;

встановлення повноважень спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю та спеціальних заходів, що здійснюються ними;

встановлення обов'язків інших державних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю;

правове забезпечення фінансових, матеріально-технічних та інших умов, необхідних для боротьби з організованою злочинністю;

забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю.

Стаття 4. Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю

1. Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю базується на Конституції України і включає цей Закон, Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси України, закони України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про Національну поліцію", "Про Службу безпеки України", "Про прокуратуру", інші закони, міжнародно-правові угоди, учасником яких є Україна.

(частина перша статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
 від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

2. Підзаконні акти, що регулюють відносини в сфері боротьби з організованою злочинністю, не можуть встановлювати повноваження державних органів чи обов'язки фізичних та юридичних осіб, які не випливають з законів України.

Стаття 5. Система органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю

1. Систему державних органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, становлять:

а) спеціально створені для боротьби з організованою злочинністю державні органи;

б) державні органи, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю в межах виконання покладених на них інших основних функцій.

2. До державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, належать:

а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України;

б) підпункт "б" пункту 2 статті 5 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з організованою злочинністю.

3. До державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, належать:

а) органи Національної поліції і Служби безпеки України, крім зазначених у пункті 2 цієї статті;

(підпункт "а" пункту 3 статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

б) органи прокуратури України;

в) органи доходів і зборів, органи Державної прикордонної служби України та органи державного фінансового контролю;

(підпункт "в" пункту 3 статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 03.04.2003 р. N 662-IV
,
 у редакції Закону України
 від 04.07.2013 р. N 406-VII)

г) підпункт "г" пункту 3 статті 5 виключено

(згідно із Законом України
 від 04.07.2013 р. N 406-VII)

д) органи і установи виконання покарань та слідчі ізолятори;

(пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "д"
 згідно із Законом України від 11.12.98 р. N 312-XIV
,
підпункт "д" пункту 3 статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 14.04.2009 р. N 1254-VI)

е) розвідувальний орган Міністерства оборони України;

(пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "е"
 згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3111-III)

є) Служба зовнішньої розвідки України;

(пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "є"
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3200-IV)

ж) Національне антикорупційне бюро України.

(частину третю статті 5 доповнено підпунктом "ж"
 згідно із Законом України від 16.07.2015 р. N 630-VIII)

Стаття 6. Основні напрями боротьби з організованою злочинністю

Основними напрямами боротьби з організованою злочинністю є:

створення правової основи, організаційних, матеріально-технічних та інших умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю, організація міжнародного співробітництва у цій сфері;

виявлення та усунення або нейтралізація негативних соціальних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність та сприяють їй;

запобігання нанесенню шкоди людині, суспільству, державі;

запобігання виникненню організованих злочинних угруповань;

виявлення, розслідування, припинення і запобігання правопорушенням, вчинюваним учасниками організованих злочинних угруповань, притягнення винних до відповідальності;

забезпечення відшкодування шкоди фізичним та юридичним особам, державі;

запобігання встановленню корумпованих зв'язків з державними службовцями та посадовими особами, втягненню їх у злочинну діяльність;

протидія використанню учасниками організованих злочинних угруповань у своїх інтересах об'єднань громадян і засобів масової інформації;

запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, використанню суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації злочинних намірів.

Стаття 7. Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю грунтується на нормах міжнародного права і чинного законодавства України, міждержавних і міжурядових договорах, двосторонніх відомчих угодах.

Розділ II
СПЕЦІАЛЬНІ ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ ПО БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ, ЇХ КОМПЕТЕНЦІЯ

Стаття 8. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України

1. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю здійснює координацію діяльності всіх державних органів, на які цим Законом покладено обов'язки здійснювати цю боротьбу. Положення про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю затверджується Верховною Радою України.

2. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю створюється у складі Голови Служби безпеки України, заступника Голови Служби безпеки України - керівника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Міністра внутрішніх справ України, першого заступника Міністра внутрішніх справ України - керівника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, Голови Правління Національного банку України, Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Голови Державного митного комітету України, начальника Головного управління державної податкової служби України. До складу Координаційного комітету можуть входити керівники інших міністерств та відомств, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю.

У засіданнях Координаційного комітету беруть участь Голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Генеральний прокурор України, начальник управління Генеральної прокуратури України по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю.

3. До компетенції Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю належить:

а) координація і сприяння діяльності органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю;

б) розробка стратегії і рекомендацій щодо тактики боротьби з організованою злочинністю;

в) організація співробітництва з питань боротьби з організованою злочинністю з відповідними органами інших держав та міжнародними установами;

г) підготовка щорічних і спеціальних доповідей (інформацій) про стан організованої злочинності в Україні, основні напрями та результати боротьби з нею і внесення їх на розгляд Президента України та Верховної Ради України;

д) вирішення питань щодо розпорядження фондом сприяння боротьбі з організованою злочинністю.

4. Рішення Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, прийняті в межах його компетенції та відповідно до законодавства України, є обов'язковими для виконання державними органами і посадовими особами, до яких вони звернені.

5. Для науково-дослідного забезпечення боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті створюється міжвідомчий центр з проблем боротьби з організованою злочинністю.

Стаття 9. Виключена  

(стаття 9 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 24.02.94 р. N 4001-XII,
від 10.01.2002 р. N 2921-III,
з роз'ясненнями Рішення Конституційного Суду України
 від 27.05.2009 р. N 12-рп/2009
,
у редакції Закону України від 23.10.2009 р. N 1692-VI
з роз'ясненнями Рішення Конституційного Суду України
 від 10.06.2010 р. N 16-рп/2010,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 02.12.2010 р. N 2738-VI
,
від 12.05.2011 р. N 3334-VI
,
виключено згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

Стаття 10. Спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України

1. Спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України є Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України і відділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю органів Служби безпеки України в в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

(пункт 1 статті 10 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.10.2009 р. N 1692-VI)

2. Відділи, відділення або групи по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю у містах (крім Києва та Севастополя) створюються в міру необхідності і підпорядковуються відділам по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

3. Створення і ліквідація відділів, відділень або груп по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю у містах здійснюється за рішенням Голови Служби безпеки України за поданням начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

4. Начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України призначається на посаду і звільняється з посади Указом Президента України за поданням Голови Служби безпеки України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, і за посадою є першим заступником Голови Служби безпеки України.

Заступники начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, начальники управлінь Головного управління призначаються на посади і звільняються з посад Головою Служби безпеки України за поданням начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

(пункт 4 статті 10 у редакції Закону
 України від 23.10.2009 р. N 1692-VI)

5. Начальники спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі призначаються на посади і звільняються з посад наказом Голови Служби безпеки України за поданням начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією і за посадою є заступниками начальників управлінь Служби безпеки України у відповідних регіонах.

(пункт 5 статті 10 у редакції Закону
 України від 23.10.2009 р. N 1692-VI)

6. Начальники відділів, відділень або груп по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю в містах призначаються на посади та звільняються з посад наказом начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України за поданням начальника Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, начальника обласного управління Служби безпеки України.

(пункт 6 статті 10 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 24.02.94 р. N 4001-XII
,
у редакції Закону України від 23.10.2009 р. N 1692-VI)

7. Пункт 7 статті 10 виключено

(згідно із Законом України
 від 24.02.94 р. N 4001-XII)

8. Пункт 8 статті 10 виключено

(згідно із Законом України
 від 24.02.94 р. N 4001-XII)

Стаття 11. Компетенція спеціальних підрозділів Служби безпеки України

(назва статті 11 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

Межі компетенції спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України визначаються на основі законів України "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", цього Закону, Кримінального процесуального кодексу та інших законів України.

(стаття 11 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

Розділ III
ПОВНОВАЖЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПО БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ

Стаття 12. Права спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України та їх співробітників

(назва статті 12 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

1. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України та їх співробітники мають права, передбачені законами України "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", цим Законом та іншими законодавчими актами України.

(пункт 1 статті 12 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

2. При здійсненні заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України надаються повноваження:

(абзац перший пункту 2 статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

а) заводити оперативно-розшукові справи. Постанова про заведення справи затверджується начальником спеціального підрозділу;

б) на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від банків, а також кредитних, митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України". Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо - не пізніш як протягом 10 діб;

(підпункт "б" пункту 2 статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 10.01.2002 р. N 2922-III,
 від 06.07.2012 р. N 5178-VI)

в) залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів;

г) одержувати інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, відомствами, іншими державними органами України;

д) в разі одержання фактичних даних про організовану злочинну діяльність для їх перевірки витребувати та одержувати від державних органів, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи. Витребовувані документи та інформація повинні бути подані негайно або не пізніш як протягом 10 діб.

3. За матеріалами оперативно-розшукової діяльності та кримінального провадження спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю мають право подавати до суду заяви про скасування реєстрації і припинення діяльності суб'єктів підприємництва, а також за наявності підстав, передбачених Законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України.

(пункт 3 статті 12 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

4. При здійсненні боротьби з організованою злочинністю співробітники спеціальних підрозділів Служби безпеки України мають право:

(абзац перший пункту 4 статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

а) за письмовим розпорядженням керівника відповідного спеціального підрозділу входити за службовими посвідченнями на територію, у приміщення, склади та сховища підприємств, організацій і установ (крім іноземних, дипломатичних представництв), незалежно від їх відомчої належності та форм власності, у пункти пропуску через державний кордон України та митниці, а також у виробничі приміщення громадян, які займаються підприємницькою діяльністю;

(підпункт "а" пункту 4 статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 03.04.2003 р. N 662-IV)

б) за постановою та з санкції відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, а у невідкладних випадках - з наступним повідомленням прокурора протягом доби в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані у розкритті та розслідуванні злочинної діяльності, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

(підпункт "б" пункту 4 статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

5. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

(статтю 12 доповнено новим пунктом 5 згідно із
 Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI,
у зв'язку з цим пункт 5 вважати пунктом 6
,
 пункт 5 статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

6. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю можуть починати та здійснювати досудове розслідування, передавати через відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами за підслідністю в органи Національної поліції і органи Служби безпеки України кримінальні провадження, що були ними розпочаті, у такому ж порядку витребовувати і приймати від них до свого провадження кримінальні провадження про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями. Питання вирішення спорів про підслідність зазначених кримінальних проваджень регулюються цим Законом і Кримінальним процесуальним кодексом України.

(пункт 6 статті 12 у редакції Закону
 України від 13.04.2012 р. N 4652-VI
,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

Розділ IV
ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ

Стаття 13. Використання негласних співробітників

1. При здійсненні боротьби з організованою злочинністю спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України мають право, якщо інших заходів для розкриття організованої злочинності та притягнення винних до відповідальності недостатньо, використовувати штатних і нештатних негласних співробітників, які вводяться під легендою прикриття в організовані злочинні угруповання.

(пункт 1 статті 13 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

2. Введення негласного співробітника в організовані злочинні угруповання здійснюється за наявності відомостей про організовану злочинну діяльність та на підставі письмового доручення.

3. Для виконання доручення негласний співробітник вправі під легендою прикриття вступати в трудові, цивільно-правові та інші відносини. Шкода або збитки, завдані діями негласного співробітника під час виконання доручення, відшкодовуються за рахунок державного бюджету. Негласний співробітник не несе відповідальності за завдані ним шкоду або збитки, якщо його дії були необхідними для виконання доручення.

4. Питання діяльності негласних співробітників, соціальні та інші гарантії для них регулюються Положенням про негласного співробітника спеціального підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14. Використання учасників організованих злочинних угруповань у боротьбі з організованою злочинністю

1. Для здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю учасники організованих злочинних угруповань можуть залучатися до співробітництва в порядку, визначеному Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.

2. Учасник організованого злочинного угруповання може бути частково або повністю звільнений від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, якщо він у процесі оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування чи судового провадження сприяє викриттю організованих злочинних угруповань та вчинених ними злочинів, притягненню винних до відповідальності, відшкодуванню шкоди фізичним чи юридичним особам або державі.

(стаття 14 у редакції Закону
 України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

Стаття 15. Використання спеціальних технічних засобів у боротьбі з організованою злочинністю

1. У боротьбі з організованою злочинністю спеціальним підрозділам Служби безпеки України надається право використовувати спеціальні технічні засоби у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.

(стаття 15 у редакції Закону
 України від 13.04.2012 р. N 4652-VI
,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

Розділ V
ВЗАЄМОДІЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПО БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ ТА ІНШИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ

Стаття 16. Взаємодія органів прокуратури, Національної поліції, Служби безпеки України у питаннях боротьби з організованою злочинністю

(назва статті 16 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

1. З метою забезпечення взаємодії органів прокуратури, Національної поліції і Служби безпеки України у штатних розписах центральних апаратів зазначених органів передбачаються посади осіб, до функціональних обов'язків яких входить здійснення взаємодії у питаннях боротьби з організованою злочинністю.

(пункт 1 статті 16 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

2. В Автономній Республіці Крим, областях і містах, у відповідних органах прокуратури, Національної поліції і Служби безпеки України функції щодо забезпечення взаємодії покладаються на прокурорів, які здійснюють нагляд за виконанням законів спеціальними підрозділами Служби безпеки України по боротьбі з організованою злочинністю, на керівників спеціальних підрозділів та відповідальних працівників територіальних органів прокуратури, Національної поліції та Служби безпеки України.

(пункт 2 статті 16 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 23.10.2009 р. N 1692-VI,
від 12.02.2015 р. N 193-VIII
,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

3. Обмін оперативною інформацією між спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України та підрозділами органів Національної поліції щодо спільних заходів здійснюється за письмовим розпорядженням керівників відповідних підрозділів.

(пункт 3 статті 16 у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 193-VIII
,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

4. Умови і порядок обміну інформацією між спеціальними підрозділами Служби безпеки України та підрозділами органів Національної поліції регулюються спільними нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України.

(пункт 4 статті 16 у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 193-VIII
,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

5. Передача оперативної інформації спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю територіальним органам Національної поліції і Служби безпеки України допускається тільки за згодою і за письмовим розпорядженням керівника відповідного спеціального підрозділу.

(пункт 5 статті 16 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

6. Територіальні органи Національної поліції і Служби безпеки України (у межах відомств) зобов'язані передавати відповідним спеціальним підрозділам оперативну інформацію, документи та інші матеріали, пов'язані з організованою злочинністю, а також кримінальні провадження через відповідного прокурора на письмову вимогу спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю.

(абзац перший пункту 6 статті 16 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

Керівники територіальних органів Національної поліції, Служби безпеки України забезпечують взаємодію із спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю і сприяють виконанню поставлених перед спеціальними підрозділами завдань.

(абзац другий пункту 6 статті 16 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

Стаття 17. Взаємодія спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України з іншими державними органами

(назва статті 17 у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

1. У сфері боротьби з організованою злочинністю Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України взаємодіє з підрозділами органів Національної поліції, Національним банком України, Міністерством фінансів України, Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та іншими міністерствами і відомствами.

(пункт 1 статті 17 із змінами, внесеними згідно
 із
Законами України від 03.04.2003 р. N 662-IV,
 від 04.07.2013 р. N 406-VII
,
від 12.02.2015 р. N 193-VIII
,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

2. Для забезпечення взаємодії за рахунок штатної чисельності Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України або в межах установленої чисельності апарату міністерств, інших центральних органів виконавчої влади за поданням керівника Головного управління Служби безпеки України можуть вводитися посади помічників керівників відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з питань взаємодії в боротьбі з організованою злочинністю.

(пункт 2 статті 17 у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

3. Посади, зазначені у пункті 2 цієї статті, комплектуються, як правило, з числа співробітників Служби безпеки України, які мають досвід відповідної роботи. Призначення на посаду і звільнення з неї проводиться керівниками зазначених міністерств, інших центральних органів виконавчої влади за погодженням з керівником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

(пункт 3 статті 17 у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

Стаття 18. Обов'язки державних органів, що мають контрольні повноваження

1. Національний банк України, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, Державна податкова служба, Державна контрольно-ревізійна служба, митні органи України, а також інші державні органи, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України, з метою боротьби з організованою злочинністю зобов'язані:

а) під час здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій з'ясовувати неправомірні дії організацій і громадян, що можуть свідчити про злочинну діяльність або створювати умови для такої діяльності;

б) передавати відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю одержувані при здійсненні контрольних функцій і аналізі інформації, що надходить, відомості, що можуть свідчити про організовану злочинну діяльність та використовуватися для виявлення, припинення і попередження такої діяльності;

в) за дорученням спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України організаціями і громадянами;

г) розробляти пропозиції щодо вдосконалення законодавства, спрямовані на усунення умов, що сприяють злочинній діяльності;

д) здійснювати інші заходи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

2. Органи доходів і зборів зобов'язані:

а) забезпечувати виявлення порушень законодавства про податки, збори, платежі та негайно повідомляти про це відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю;

б) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводити перевірку своєчасності надання і достовірності документів, пов'язаних з обчисленням сум платежів до бюджету, одержувати документи про платежі, що підлягають оплаті, та ті, що фактично надійшли в бюджет, здійснювати з цією метою входження в інформаційну систему, зв'язану з підприємництвом;

в) негайно повідомляти про всі випадки перереєстрації підприємства у зв'язку із зміною власника спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю;

г) надавати необхідну допомогу при проведенні оперативно-розшукових заходів у зоні митного контролю;

ґ) за дорученням спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю проводити перевірку законності дій організацій і громадян, пов'язаних з переміщенням предметів і речовин через митний кордон, та здійснювати спільно з Національним банком України комплексний контроль за їх валютними операціями;

д) за дорученням спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю забезпечувати контрольовані поставки наркотичних і психотропних засобів, а також зброї та інших предметів, що використовуються організованими злочинними групами й угрупованнями з метою контрабанди.

(пункт 2 статті 18 у редакції Закону
 України від 04.07.2013 р. N 406-VII)

3. Пункт 3 статті 18 виключено

(згідно із Законом України
 від 04.07.2013 р. N 406-VII)

4. Національний банк України з метою реалізації державної політики в сфері боротьби з організованою злочинністю зобов'язаний:

а) забезпечувати виявлення порушень законодавства з боку комерційних банків та інших підконтрольних Національному банку України підприємств, установ, організацій, які створюють умови для організованої злочинної діяльності, і притягнення винних до відповідальності;

б) встановлювати обсяги і форми звітності, яка подається Національному банку України, необхідні для виявлення організованої злочинної діяльності та умов, що їй сприяють;

в) підпункт "в" пункту 4 статті 18 виключено

(згідно із Законом України
 від 02.10.2012 р. N 5398-VI)

г) попередньо інформувати спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю про великомасштабні операції фізичних осіб (у розмірі понад сто мінімальних заробітних плат) чи юридичних осіб (у розмірі понад п'ять тисяч мінімальних заробітних плат), здійснені одноразово або протягом 30 діб;

д) за рішенням слідчого судді, суду припиняти фінансування та операції з рахунків клієнтів.

(підпункт "д" пункту 4 статті 18 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 02.10.2012 р. N 5398-VI,
 від 16.05.2013 р. N 245-VII)

5. Державна прикордонна служба України сприяє спеціальним підрозділам Служби безпеки України і підрозділам органів Національної поліції у виявленні, припиненні та попередженні організованої злочинної діяльності, затриманні та притягненні до відповідальності її учасників. З цією метою Державна прикордонна служба України за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України та підрозділів органів Національної поліції та за наявності підстав, передбачених законами України, зобов'язана:

(абзац перший пункту 5 статті 18 у редакції
Законів України від 03.04.2003 р. N 662-IV,
від 12.02.2015 р. N 193-VIII
,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

а) проводити перевірку і тимчасове вилучення документів у конкретних осіб, які прямують через державний кордон України;

б) не пропускати окремих осіб через державний кордон, здійснювати їх затримання в порядку, встановленому законом;

(підпункт "б" пункту 5 статті 18 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.05.2013 р. N 245-VII)

в) оглядати конкретні транспортні засоби і майно, що прямують через державний кордон України, і вилучати виявлені при цьому предмети та речовини, заборонені до вивезення і ввезення в Україну, та предмети контрабанди;

г) здійснювати дії щодо контролю і затримання українських та іноземних невійськових суден.

Розділ VI
ІНФОРМАЦІЙНЕ, ФІНАНСОВЕ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ

Стаття 19. Інформаційне забезпечення боротьби з організованою злочинністю

1. Для вирішення завдань боротьби з організованою злочинністю спеціальні підрозділи Служби безпеки України та підрозділи органів Національної поліції мають право збирати, накопичувати і зберігати інформацію про події і факти, що свідчать про організовану злочинну діяльність, її причини та умови, про осіб, які беруть участь в організованій злочинній діяльності.

(абзац перший пункту 1 статті 19 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 12.02.2015 р. N 193-VIII,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

З цією метою в Міністерстві внутрішніх справ України і Головному управлінні по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України створюються централізовані банки даних.

(абзац другий пункту 1 статті 19 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

Порядок використання таких даних регулюється нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України, які вживають заходів щодо їх захисту. Спеціальні підрозділи Служби безпеки України та підрозділи органів внутрішніх справ взаємодіють на безоплатній основі з інформаційно-довідковими службами Міністерства статистики України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, банківських, фінансових та інших органів і установ, а також одержують від них всю інформацію про реальні прояви організованої злочинної діяльності. Порядок збирання, накопичення, опрацювання і надання такої інформації регламентується положеннями про ці органи та установи, відповідними законодавчими актами.

(абзац третій пункту 1 статті 19 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

Відповідні банки даних створюються у спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України на місцях та підрозділах органів внутрішніх справ.

(абзац четвертий пункту 1 статті 19 у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

Стаття 20. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення

1. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення боротьби з організованою злочинністю є пріоритетним і здійснюється за рахунок державного бюджету. Розміри необхідних для цього коштів, у тому числі валютних, щорічно встановлюються Верховною Радою України при затвердженні бюджету відповідно до державних цільових програм боротьби із злочинністю.

(частина перша статті 20 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 09.02.2006 р. N 3421-IV)

2. Структура, штатна чисельність і фонд оплати праці працівників спеціальних підрозділів Служби безпеки України затверджуються їх керівниками у межах встановлених асигнувань за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією

(пункт 2 статті 20 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

3. Матеріально-технічне забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинною діяльністю здійснюється централізовано за заявками Служби безпеки України, інших правоохоронних органів, міністерств і відомств.

(пункт 3 статті 20 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

4. Частина четверта статті 20 втратила чинність

(згідно із Законом України
 від 30.06.99 р. N 783-XIV)

5. Частина п'ята статті 20 втратила чинність 

(згідно із Законом України
 від 30.06.99 р. N 783-XIV)

Стаття 21. Науково-дослідне забезпечення боротьби з організованою злочинністю

Для науково-дослідного забезпечення боротьби з організованою злочинністю створюється Міжвідомчий центр з проблем боротьби з організованою злочинністю.

РОЗДІЛ VII
ГАРАНТІЇ ПРАВ ГРОМАДЯН ТА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ

Стаття 22. Гарантії прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю

1. Відносини, що виникають у сфері боротьби з організованою злочинністю між державними органами і фізичними та юридичними особами, будуються на принципах законності, справедливості та максимального забезпечення прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

2. Забороняється використання спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, їх співробітників, матеріально-технічних засобів для виконання завдань, не віднесених законами України до компетенції цих спеціальних підрозділів.

3. Одержана спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю та їх співробітниками інформація, не пов'язана з вчиненням злочинів чи інших правопорушень з боку фізичних та юридичних осіб, не може використовуватися на шкоду правам та законним інтересам цих осіб.

Документи та інші джерела, що містять таку інформацію, підлягають знищенню не пізніше шести місяців з дня їх одержання відповідним спеціальним органом по боротьбі з організованою злочинністю.

4. Фізичні та юридичні особи мають право в порядку, встановленому законодавством України, оскаржити до суду дії співробітників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю та інших органів, зазначених у статті 5 цього Закону, які вони вважають неправомірними.

(пункт 4 статті 22 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)

5. Для розгляду судових справ з питань, пов'язаних з боротьбою з організованою злочинністю, у судах визначаються судді, яким забезпечуються додаткові гарантії захисту та особистої безпеки.

РОЗДІЛ VIII
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ У СФЕРІ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ

Стаття 23. Контроль Верховної Ради України

1. Контроль за виконанням законів у сфері боротьби з організованою злочинністю і витрачанням коштів, які виділяються на ці цілі, здійснюється Верховною Радою України безпосередньо, а також Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

2. Верховна Рада України не рідше одного разу на рік заслуховує звіт Голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, доповіді Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю, Голови Служби безпеки України, Голови Національної поліції про стан боротьби з організованою злочинністю, а також доповідь Генерального прокурора України про стан прокурорського нагляду у сфері боротьби з організованою злочинністю.

(абзац перший пункту 2 статті 23 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

Доповіді Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю та зазначених вище посадових осіб заслуховуються разом із співдоповіддю Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Верховна Рада України в міру необхідності може заслуховувати звіти та доповіді посадових осіб інших державних органів з окремих питань, пов'язаних із здійсненням боротьби з організованою злочинністю.

Стаття 24. Повноваження Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією

1. Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією здійснює:

а) контроль за виконанням законодавства про боротьбу з корупцією і організованою злочинністю, перевірку діяльності спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України і підрозділів Національної поліції;

(підпункт "а" пункту 1 статті 24 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

б) підготовку законопроектів, спрямованих на боротьбу з корупцією і організованою злочинністю;

в) вивчення практики застосування законів органами, які ведуть боротьбу з корупцією і організованою злочинністю, з метою вдосконалення законодавства та діяльності з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю, підготовку пропозицій щодо тлумачення норм законів;

г) дає згоду на створення і ліквідацію спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю органів Міністерства внутрішніх справ України, органів Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, органів прокуратури України та інших органів і підрозділів, створених для боротьби з корупцією та організованою злочинністю, а також призначення на посади та звільнення з посад керівників спеціальних підрозділів та органів прокуратури з нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.

(підпункт "г" пункту 1 статті 24 у редакції
 Закону України від 23.10.2009 р. N 1692-VI)

2. Органи прокуратури, Національної поліції та Служби безпеки України, включаючи їх спеціальні підрозділи, зобов'язані надавати Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  інформацію про свою діяльність, за винятком інформації, що може призвести до розголошення даних про осіб, які негласно співробітничають із спеціальним підрозділом по боротьбі з організованою злочинністю, і особу - учасника організованого злочинного угруповання, який співробітничає із спеціальними підрозділами, а також про осіб щодо яких заведено оперативно-розшукові справи.

(пункт 2 статті 24 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

Стаття 25. Права  Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією

1. Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією має право:

а) перевіряти виконання законів про боротьбу з корупцією і організованою злочинністю, а також доручати проведення перевірок іншим органам та посадовим особам;

б) вносити подання щодо виявлених правопорушень про притягнення до відповідальності посадових осіб згідно з законодавством України;

в) пункт "в" пункту 1 статті 25 виключено

(згідно із Законом України
 від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

г) пункт "г" пункту 1 статті 25 виключено

(згідно із Законом України
 від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

д) перевіряти законність та обгрунтованість використання у боротьбі з організованою злочинністю учасників злочинних угруповань, спеціальних технічних засобів, застосування інших негласних заходів. З цього питання Комітет один раз на 6 місяців заслуховує Генерального прокурора, Голову Національної поліції, Голову Служби безпеки України.

(підпункт "д" пункту 1 статті 25 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

2. Інші питання компетенції Комітету регулюються Положенням про Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, яке затверджується Верховною Радою України.

Стаття 26. Прокурорський нагляд

1. Нагляд за виконанням законів у сфері боротьби з організованою злочинністю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

2. Для здійснення нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, здійсненням досудового розслідування відповідних злочинів, а також підтриманням державного обвинувачення в суді по цих кримінальних провадженнях у Генеральній прокуратурі України створюється управління, а в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - його відділи.

(пункт 2 статті 26 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.10.2009 р. N 1692-VI
,
 у редакції Закону України
 від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

3. Начальник управління по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю Генеральної прокуратури України, начальники відділів цього управління, начальники відповідних відділів органів прокуратури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі призначаються на посади і звільняються з посад наказом Генерального прокурора України за поданням, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

(пункт 3 статті 26 у редакції Закону
 України від 23.10.2009 р. N 1692-VI)

4. Управління по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю є юридичною особою, має самостійні кошториси та рахунки в банках, печатки з зображенням Державного герба України і прирівнюється за своїм статусом до відповідних органів прокуратури, передбачених у статті 13 Закону України "Про прокуратуру".

5. Прокурори, які очолюють управління та відділи по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, здійснюють повноваження, передбачені Законом України "Про прокуратуру", а також цим Законом.

(пункт 5 статті 26 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

 

 

Президент України

Л. КРАВЧУК

м. Київ
 30 червня 1993 року
N 3341-XII

 
 

 

Опрос